Ухвала

від 09.02.2011 по справі 07/34-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/34-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" лютого 2011 р. Справа № 07/34-11

Суддя господарського суду Волинської області  Сур'як О. Г., розглянувши матеріали

за позовом   Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви, Луцький район, с.Маяки   

до відповідачів:   1) Маяківської сільської ради, Луцький район, с.Маяки

                           2) Управління державного комітету із земельних ресурсів у Луцькому районі Волинської області, м.Луцьк

про визнання незаконними рішень та скасування державних актів на право постійного користування земельною ділянкою

           Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступило.

Запис розгляду справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Суть спору: Позивач – Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви звернувся в господарський суд з позовом до Маяківської сільської ради та Управління державного комітету із земельних ресурсів у Луцькому районі Волинської області, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради №10/5.12 від 30.05.2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громаді Свято-Покровського храму с. Маяки»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради №15/4.6.3 від 25.06.2009 року «Про надання у користування земельної ділянки релігійній громаді Свято-Покровської Церкви УПЦ КП»;

- визнати незаконним та скасувати рішення Маяківської сільської ради №16/3.6.4 від 30.09.2009 року «Про розгляд клопотання держземінспекції»;

- скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 033336, виданий 10.07.2009 року Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,2395 га для обслуговування церковного будинку по вул. Садовій в с. Маяки;

- скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 033337, виданий 10.07.2009 року Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви на земельну ділянку площею 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму по вул. 17 Вересня в с. Маяки.

Позивач зазначає, що Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви, с.Маяки (Сирники) не може погодитись із законністю вказаних рішень та видачі державних актів на право постійного користування земельними ділянками, оскільки вони суперечать вимогам Конституції України та іншого чинного законодавства, в зв'язку з чим порушують права позивача на отримання в постійне користування земельної ділянки  для обслуговування Свято-Покровського Храму УПЦ, розташованого в с. Маяки Луцького району Волинської області, законним користувачем якого на даний час є саме позивач - Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви, с.Маяки  (Сирники) Луцького району.

Відповідач -1 – Маяківська сільська рада в запереченнях на позовну заяву від 24.01.2011р. та його представник в судовому засіданні просять припинити провадження у справі на підставі ч.1 ст.80 ГПК України, посилаючись на наступне.

1. Згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Особа, яка звернулася до суду - Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники) не є юридичною особою в розумінні Цивільного кодексу України, оскільки згідно зі ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Стаття 87 ЦК України визначає, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Результатом процесу державної реєстрації є документ - Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, який у позивача відсутній.

Посилання позивача на ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є безпідставними, оскільки з моменту набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» пунктом 3 Прикінцевих положень передбачено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, згідно зі ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» релігійні організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники), яка не є юридичною особою, позбавлена права на звернення до господарського суду;

2. Позовна заява подана з порушенням вимог ст. 54 ГГЖ України, оскільки позовну заяву не підписано повноважною посадовою особою позивача і не скріплено печаткою позивача.

Позивач - Свято-Покровська релігійна громада Української Православної Церкви с. Маяки (Сирники).

Заяву підписано настоятелем Свято-Покровського храму.

Заяву скріплено не печаткою Свято-Покровської релігійної громади, а штампом Свято- Покровського храму.

Також відповідач-1 зазначає, що оскаржувані рішення та акти жодним чином не впливають на права та охоронювані законом інтереси позивача, впливаючи лише на права Релігійної громади Св.Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви с.Сирники, яку відповідач просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач-2 – Управління державного комітету із земельних ресурсів у Луцькому районі Волинської області в поясненні від 08.02.2011р. по факту відведення земельної ділянки Свято-Покровській громаді Української автокефальної православної церкви управління Держкомзему у Луцькому районі зазначає, що рішенням сесії Маяківської сільської ради від 30.05.2008 року № 10/5.12 вищезгаданій громаді було затверджено проект відведення із землеустрою щодо передачі земельної ділянки та передано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 0.5654 га, а саме 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму та 0,2392 га для обслуговування церковного будинку. При надходженні вищезгаданого проекту відведення земельної ділянки на погдження в управління Держкомзему у Луцькому районі управлінням було вказано виконавцям даного проекту відведення на відсутність документів, які б вказували на приналежність майна на згаданій земельній ділянці даній релігійній громаді. Згідно довідки від 12.05.2008 року № 978 виданої Маяківською сільською радою було вказано на те, що будівля Свято-Покровського храму в с. Маяки по вул. 17 Вересня та церковний будинок по вул. Садовій є власністю громади Свято-Покровського храму УАПЦ с. Маяки. Відповідно до Закону України від 15.01.2009 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою» Маяківська сільська рада прийняла рішення від 25.06.2009 року № 15/4.6.3 про передачу у постійне користування.вищезгаданій громаді земельних ділянок загальною площею 0.5654 га, а саме 0,3259 га для обслуговування Свято-Покровського храму та 0,2392 га для обслуговування церковного будинку. В подальшому управлінням було погоджено державні акти на право постійного користування серії ЯЯ № 033336 та № 033337 враховуючи вищеперелічені рішення Маяківської сільської ради.

Отже враховуючи вищевикладене повідомляємо, що згідно статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями в межах населених пунктів належить виключно до компетенції сільських, селищних рад.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України у разі незгоди з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується в судовому порядку.

Ухвалою суду від 24.01.2011р. зобов'язано позивача  надати суду письмові пояснення, в яких обґрунтувати право настоятеля Свято-Покровського Храму УПЦ с.Маяки (Сирники) на підписання позовної заяви; надати суду належним чином завірену копію Статуту Свято-Покровської релігійної громади Української Православної Церкви с.Маяки (Сирники) та оригінал для огляду в судове засідання, довідку з ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

В письмових поясненнях від 09.02.2011р. та в судовому засіданні представник позивача зазначив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» - релігійні організації в Україні діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, призначають і змінюють персонал згідно із своїми статутами.

Відповідно до п. 8 Статуту Покровської парафії (Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) Луцького району) органами парафіяльного управління є: Парафіяльні збори, очолювані настоятелем та Парафіяльна рада, підзвітна настоятелю.

Відповідно до пунктів 9 та 10 Статуту, вищим органом управління релігійною громадою є Парафіяльні збори.

Згідно п. 14 Статуту, парафію очолює настоятель, якого призначає єпархіальний архірей.

Указом № 137 від 04 травня 1994 року керуючого Волинською єпархією Української Православної Церкви Архієпископа Волинського і Луцького Ніфонта священик Петро Приступа назначений настоятелем Свято-Покровської церкви в с. Маяки Луцького району.

Відповідно до підпункту ж) п. 14 Статуту: «Настоятель повноважно представляє парафію перед органами державної влади та управління».

Крім того, Парафіяльні збори релігійної громади Свято-Покровського храму Української Православної Церкви с. Маяки доручили настоятелю Свято-Покровського храму Петру Приступі представляти інтереси релігійної громади в судах, державних та правоохоронних органах з правом подавати та підписувати позовні заяви, про що свідчить виписка з протоколу Парафіяльних зборів № 1 від 19 липня 2009 р.

Вказане положення повністю відповідає вимогам п. 2 Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України № 02-5/109 від 29.02.1996р. «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», із наступними змінами: «Як визначає стаття 7 Закону, релігійні організації діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями). Тому репрезентувати релігійні організації у їх правовідносинах можуть лише повноважні представники, що обрані, призначені відповідно до статутних вимог релігійної організації».

З врахуванням викладеного, настоятель Свято-Покровського Храму УПЦ с. Маяки (Сирники) священик Петро Приступа мав всі відповідні законні повноваження на підписання позовної заяви.

Після надання Свято-Покровській релігійній громаді Української Православної церкви с. Маяки ( Сирники) юридичної правоздатності рішенням Волинської обласної ради народних депутатів N266 від 24.12.1991р. відповідно до вимог п. 4 Постанови Верховної Ради Української РСР № 888 від 23 квітня 1991 р. «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про свободу совісті та релігійні організації», завідуючий відділом в справах релігій Волинської облдержадміністрації підписав довідку № 84-01-06 від 11 червня 1996р., в якій вказав, що рішенням Волинського облвиконкому від 24.12.1991р. № 266 зареєстровано статут громади Свято-Покровського храму Української православної церкви в с. Маяки Луцького району.

На підставі вказаної довідки у Волинському обласному управлінні статистики була здійснена державна реєстрація Свято-Покровської релігійної громади, про що свідчить Свідоцтво № 266 від 13 червня 1996 року.

Оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» - «Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади е не обов'язковим», Свято-Покровська релігійна громада Української Православної церкви с. Маяки ( Сирники) не вважала за необхідне здійснювати повторну державну реєстрацію юридичної особи, в зв'язку з чим свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи у Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) відсутнє.

Позивач не погоджується з позицією Відповідача-1, зокрема, що Позивач не є юридичною особою .

З позиції Позивача він є юридичною особою та діє в якості релігійної організації, яка має статус юридичної особи відповідно до ст.13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» з моменту реєстрації її статуту. Позивач посилаючись на п. 1 роз'яснень Вищого Арібтражного Суду України №02-5/109 від 29 лютого 1996 року «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» відповідно до статей 13 та 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зауважує, що релігійні громади одержують правоздатність юридичної особи з моменту реєстрації їх статуту (положення) у обласній, Київській і Севастопольській міських державних адміністраціях. Позивач вказує, що його статут було зареєстровано 24 грудня 1991 року, і відповідно з вказаної дати він є юридичною особою.

Заслухавши пояснення сторін щодо заявленого відповідачем-1 клопотання про припинення провадження у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що провадження у справі слід припинити, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК) та частиною першою статті 21 ГПК сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути лише юридичні особи та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 Цивільного Кодексу України  юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст.4 зазначеного закону передбачений порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, який включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Відповідно ст.12 Закону України «Про державну статистку» від 17.09.1992р., до основних завдань органів державної статистики належить створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та реєстрів респондентів статистичних спостережень.

Відповідно до п.п. 1-3 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 117 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України», Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб  всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання , відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що находяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства (далі - суб'єкти). Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб'єктів; згідно ст. 12 зазначеного Положення, підставою для внесення до Реєстру або виключення з нього даних щодо суб'єктів, а також внесення змін до Реєстру є надходження від державного реєстратора  до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Форма довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України затверджена Наказом державного комітету статистики України № 164 від 12.06.2007р. Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Інформація про дату внесення дати щодо суб'єкта до ЄДРПОУ передбачена вказаною формою довідки як: «Дата внесення /виключення даних щодо суб'єкта до/з ЄДРПОУ».  

Згідно частин 1-3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV, що набрав чинності 01.07.2004р., дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Об'єднання громадян, благодійні організації, політичні партії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки), біржі, інші установи та організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

А пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що Закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону .

Частиною 1 ст. 13. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року № 987-XII встановлено, що  релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення).

Положення ч.1 ст.13. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» суперечить ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 08.12.2009р. № 15086 «Про надання роз'яснень», Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва також повідомляється, що відповідно до вимог статті третьої Закону про реєстрацію установи та організації, зокрема, релігійні організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом.

Комітет звертає увагу на те, що прикінцевими положеннями Закону про реєстрацію визначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону, та мають бути приведені у відповідність із цим Законом.

Як вказує Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва , релігійні організації проходять легалізацію в порядку та в органах, визначених Законом про свободу совісті, і тільки після цього звертаються до державного реєстратора за місцезнаходженням релігійної організації для включення їх до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство, викладених в Постанові від 18 грудня 2009 року № 15, Пленумом Верховного Суду України постановлено дати судам таке роз'яснення: у випадках колізії нормативних приписів Закону та співвідносних норм інших законів судам слід керуватися роз'ясненнями Конституційного Суду України, викладеними  в п. 3 мотивувальної частини його Рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп  про набуття чинностi Конституцiєю України (Рiшення Конституцiйного Суду у справi за конституцiйним зверненням Барабаша Олександра Леонiдовича щодо офiцiйного тлумачення частини п'ятої статтi 94 та статтi 160 Конституцiї України, Справа № 18/183-97). У вказаному рішенні Конституційного Суду України вказано: «Конкретна сфера суспiльних вiдносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, якi за змiстом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часi акт мiстить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо iнше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який дiяв у часi ранiше».

Дане роз'яснення також обумовлює застосування акту, прийнятого пізніше у часі, яким є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», хоча даний закон і містить у Прикінцевих положеннях порядок врегулювання відносин пов'язаних з його прийняттям по відношенню до інших нормативно-правових актів, прийнятих до набрання чинності цим Законом.

Отже, з огляду на викладене, релігійні організації, для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» відповідно до ч.3 ст.3 цього Закону.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем зазначено, що свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи у Свято-Покровської релігійної громади Української Православної церкви с. Маяки (Сирники) відсутнє та не підтверджено належними доказами набуття статусу юридичної особи Свято-Покровською релігійною громадою Української Православної церкви у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»,  ч.1 ст.1, ч.1 ст.21, п.1 ст.80, ст.86   Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в  :

          Припинити провадження у справі.

           Суддя                                                    О. Г. Сур'як