Рішення

від 08.02.2011 по справі 5/1568

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1568

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" лютого 2011 р. Справа № 5/1568

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача: Кувшин В.І. - дов.б/н від 01.06.10.

від відповідача: Дудник В.В. - дов.б/н від 25.01.11.  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Уні плюс" (с.Оліївка Житомирський район Житомирська область)  

до Дочірнього підприємства "Агрофірма Ян"  ПП "Ян" (с.Немиринці Ружинського району)

про стягнення 35825,52 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ст.69 ГПК України.

У судовому засіданні 27.01.11. оголошувалась перерва до 08.02.11. на підставі ст.77 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості у сумі 35825,52 грн. згідно договору підряду №4/10 на ремонт фасаду від 28.04.10.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що за виконані позивачем підрядні роботи відповідач розрахувався не у повному обсязі, у зв'язку з чим і виникла заборгованість. Просив суд закінчувати розгляд справи.

Представник відповідача в засіданні суду надав акт звірки розрахунків, проведений між сторонами, з якого вбачається, що відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 32253,01 грн. Також представник відповідача зазначив, що крім суми основного боргу визнає також і штрафні нарахування у сумі 3572,52 грн. Не заперечував проти закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.10. між Приватним підприємством "Уні плюс" (підрядник) та Дочірнім підприємством "Агрофірма Ян"  ПП "Ян" (замовник) був укладений договір №4/10 від 28.04.10. (а.с.8-9), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати ремонт фасаду на об'єкті, розташованому за дресою: Житомирська область, Ружинський район, с. Немиринці, вул. Леніна, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити виконані будівельні роботи (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.2 та 3.2.1 даного договору, замовник виплачує підряднику передоплату згідно графіка фінансування (а.с.10).

Остаточні розрахунки проводяться у строк 3 (три) банківських дня після підписання Акту приймання виконаних робіт (п.3.5 договору).

Позивач свої обов'язки по виконання умов договору виконав у повному обсязі, що підтверджується актом прийняття виконаних будівельних робіт від 31.05.10. на суму 50101,00 грн. (а.с.11-12), актом приймання виконаних будівельних робіт від 30.06.10. на суму 80482,00 грн. (а.с.13-14), актом приймання виконаних будівельних робіт від 06.07.10. на суму 57236,00 грн. (а.с.15-16) та актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.09.10. на суму 3518,00 грн. (а.с.17-19), всього на суму 191337,00 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати робіт виконав частково, оплативши виконані роботи на загальну суму 159084,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.32-48) та не заперечується представниками сторін в засіданні суду.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується борг перед позивачем в сумі 32253,00 грн. (191337,00 грн. - 159084,00 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Як передбачено ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення основного 7боргу в розмірі 32253,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1876,95 грн. пені., 1339,39 грн. інфляційних та 3%річних в розмірі 356,18 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.6 договору сторони передбачили, що при несвоєчасному розрахунку з виконавцем, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок пені, а також розрахунки інфляційних та 3-ох% річних, суд вважає, що вказані розрахунки є правильними та відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню в сумі 1876,95 грн. пені., 1339,39 грн. інфляційних та 356,18 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в актах звірки розрахунків та в судовому засіданні позов визнав.

Частина 5 статті 22 ГПК України передбачає право відповідача визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.5 ст.78 ГПК України).

Отже, суд, враховуючи, що дії відповідача з визнання позову не суперечать законодавству і не порушують прав, охоронюваних законом інтересів інших осіб, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.  33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити.

2.Стягнути із Дочірнього підприємства "Агрофірма ЯН Приватного підприємства "ЯН" (13643, с. Немиринці, вул. Дзержинського, 58, Ружинського району, Житомирської області, код 30847917

- на користь Приватного підприємства "УНІ ПЛЮС" (12402, с. Оліївка, вул. Щорса,  53, Житомирський район,  поштова адреса: 100001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 91/1, код 33418085:

-  32253,00 грн. - основного боргу,

-    1876,95 грн. - пені,

-    1339,39 грн. - інфляційних,

-       356,18 грн. - 3% річних,

-       358,25 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,

-  236,00 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.  

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання  мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

          Дата підписання рішення: 14.02.11.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.)

3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.)