Постанова

від 03.02.2011 по справі 26/170-10-4304

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/170-10-4304

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" лютого 2011 р. Справа № 26/170-10-4304

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

                    суддів Сидоренка М.В.

                                Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Романів О.В.

за участю представників сторін :

від позивача – не з'явився;

від відповідачів:

1.          ПАТ „Альфа-Банк” –Алишева В.М. –по довіреності;

2.          ТОВ „КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Деревообробний завод”

на ухвалу господарського суду Одеської  області від  24 листопада 2010 року про скасування заходів забезпечення позову

по справі №26/170-10-4304

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Деревообробний завод”

до відповідачів:

1.          Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”

          2.   Товариства з обмеженою відповідальністю „КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН”

про визнання недійсним іпотечного договору

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні  03.02.2011р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 р. Відкрите акціонерне товариство „Деревообробний завод” (надалі -  ВАТ, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” (надалі –відповідач 1, Банк) та  Товариства з обмеженою відповідальністю „КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” (надалі –відповідач 2, ТОВ „КІК”) про  визнання договору іпотеки №798/07 від 29.10.2007р., укладеного між ПАТ „Альфа-Банк” та ВАТ „Деревообробний завод” в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „КІК” за договором про відкриття кредитної лінії №402-МВ/07 від 29.10.2007р., недійсним.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що договір про відкриття кредитної лінії №402-МВ/07 від 29.10.2007р. не створював конкретних прав та обов'язків сторін цієї угоди стосовно кредитних відносин між сторонами, оскільки дійсне зобов'язання виникло між відповідачами лише з укладенням додаткових угод до кредитного договору (№№1-6 від 01.11.2007р., 05.11.207р., 14.11.2007р., 30.11.2007р., 30.01.2008р., 28.03.2008р.), які встановили конкретний розмір зобов'язань 2-го відповідача з повернення отриманих від 1-го відповідача кредитних коштів. Тому оспорюваній договір іпотеки 798/07 від 29.10.2007р. забезпечував виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії №402-МВ/07 від 29.10.2007р., який не передбачав для сторін прав та обов'язків щодо регулювання кредитних відносин і не відповідає вимогам ч.4 ст.3 ЗУ «Про іпотеку»та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.203 ЦК України.

Одночасно позивач звернувся з клопотанням про забезпечення позову, яке ухвалою від 19.10.2010р. задоволено судом першої інстанції; заборонено ПАТ “Альфа-Банк”звертати стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 798/07 від 29.10.2007 р. укладеного із ВАТ “Деревообробний завод”; заборонено будь яким особам вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 798/07 від 29.10.2007 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. (суддя Никифорчук М.І.)  у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Рішення суду містить посилання на ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України та вмотивовано тим, що правових підстав  для задоволення позову та визнання вказаного іпотечного договору недійсним немає і отже   вимоги позивача є  необґрунтованими, недоведеними  наявними у справі доказами і тому  позов не підлягає  задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. заходи по забезпеченню позову вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2010 р. по справі №26/170-10-4304  у вигляді заборони ПАТ “Альфа-Банк” звертати стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 798/07 від 29.10.2007 р. укладеного із ЗАТ “Деревообробний завод”та заборони будь яким особам вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 798/07 від 29.10.2007 р. –скасовано на підставі ст. 68 ГПК України.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ВАТ “Деревообробний завод”, просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. по справі №26/170-10-4304, посилаючись на порушення норм процесуального права, оскільки у разі відмови у позові суд у рішенні мав би зазначити про скасування забезпечення позову в самому тексті рішення, а не виносити окрему ухвалу. Винесення оскаржуваної ухвали на думку скаржника є завчасним тому, що згідно п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання.

У судове засідання 03.02.2011р. представник скаржника не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Представник Банка у судовому засіданні просив залишити оскаржувану ухвалу в силі.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ПАТ “Альфа-Банк, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення  апеляційної скарги виходячи з  наступного.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали заходи по забезпеченню позову вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 19 жовтня 2010 р. по справі №26/170-10-4304  у вигляді заборони ПАТ “Альфа-Банк” звертати стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 798/07 від 29.10.2007р., укладеному з ВАТ “Деревообробний завод” та заборони будь яким особам вчиняти дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № 798/07 від 29.10.2007 р. –скасовано на підставі ст. 68 ГПК України.

Згідно ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Перевіривши оскаржену ухвалу відповідно до вимог ст. 106 ГПК України, колегія суддів вважає її висновки правильними, адже підстави продовження дії заходів по забезпеченню позову відсутні, оскільки 24.11.2010р. по справі №26/170-10-4304 ухвалено рішення, яким відмовлено у позовних вимогах ВАТ “Деревообробний завод” про визнання недійсним іпотечного договору №798/07 від 29.10.2007р., укладеного між ПАТ „Альфа-Банк” та ВАТ „Деревообробний завод” в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „КУЛІНДОРОВСЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ КОНЦЕРН” за договором про відкриття кредитної лінії №402-МВ/07 від 29.10.2007р.

Згідно п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.199р. №02-5/611 про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, у випадку відмови судом у задоволенні позову потреба у забезпеченні позову відпадає.

Посилання скаржника на те, що питання про скасування заходів забезпечення необхідно вирішувати шляхом вказівки в тексті рішення, а не виносити окрему ухвалу, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки чинним процесуальним законодавством не встановлене подібне обмеження.

На підставі викладеного, колегія суддів залишає оскаржувану ухвалу від 24.11.2010р. без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України , колегія суддів –

Постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2010р. по справі №26/170-10-4304 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.                         Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                                М.А. Мишкіна

Суддя                                                                                                      М.В. Сидоренко

          Суддя                                                                                          Л.О. Будішевська