Постанова

від 08.02.2011 по справі 27/80-10-2699

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/80-10-2699

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 27/80-10-2699

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Шевченко В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Риковій О.М.

Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 35 від 12.01.2011 року.

за участю представників сторін:

Від позивача: Бобрик О.А.

Від 1 відповідача: Ривкін О.А.

Від 2 відповідача: не з'явився

Від 3 відповідача: Фарська О.В.

Від 4 відповідача: Псарюк Р.П.

Від 5 відповідача: Колтун А.В.

Від ІІІ особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

на рішення господарського суду Одеської області

від 10.12.2010 року

у справі № 27/80-10-2699                                                                                                                                                                                                                                                                                   

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія"

до  відповідачів:

1.          Комунальної установи „Міська поліклініка № 20”;

2.          Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський";

3.          Київської районної адміністрації Одеської міської ради;

4.          Комунального підприємства "Міськзелентрест";

5.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради

про стягнення 11731,30 грн.

                                              ВСТАНОВИЛА:

          У червні 2010 року ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Комунальної установи „Міська поліклініка № 20”, Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський”, Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства "Міськзелентрест" про стягнення солідарно суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11731,30 грн.

          На обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що виконуючи зобов'язання по договору № 5-1659-04/08 добровільного страхування наземного транспорту від 15.05.2008р., укладеного з страхувальником – громадянином Чарним Д.В., позивач в результаті настання 24.09.2008 року страхового випадку на підставі листа вигодонабувача ВАТ „Райффайзен банк Аваль” від 16.12.2008р. та страхового акту № 5-599-04/08 від 25.12.2008р. виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 11731,30 грн., а тому на підставі ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України „Про страхування” має право вимоги до відповідачів, відповідальних за відшкодування шкоди.

          КУ „Міська поліклініка № 20”, КП "Житлово-комунальний сервіс „Вузівський” та КП "Міськзелентрест" заперечували проти позову посилаючись на відсутність своєї вини у завданні шкоди у даному випадку.

          Ухвалами господарського суду Одеської області від 27.09.2010 року та від 30.08.2010 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Управління житлово - комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради та в якості співвідповідача –ТОВ „Олімп”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2011 року у справі (суддя – Невінгловська Ю.М.) у задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

          В апеляційній скарзі ВАТ "Страхове товариство "Гарантія"  вважаючи зазначене рішення необґрунтованим і незаконним просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким солідарно стягнути з усіх відповідачів 11731,30 грн.

          Відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів і третьої особи не надходили.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є наявність чи відсутність підстав для покладення на відповідачів солідарної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля Mitsubishi Lancer в результаті падіння на припаркований автомобіль гілки дерева, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження, в порядку регресу за статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування” (відповідно до змісту позовної заяви).

          За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

          Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування завданої шкоди суду необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, вину відповідача. При цьому, на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.

          Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 15.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Страхове товариство "Гарантія" (страховик) в особі Одеської регіональної дирекції філії ВАТ "Страхове товариство "Гарантія" та громадянином Чарним Дмитро Володимировичем (страхувальник) було укладено договір № 5-1659-04/08 добровільного страхування наземного транспорту, відповідно до умов якого об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом (автомобіль Mitsubishi Lancer, 2007 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер ВН9228ВС, вартістю 98700 грн.), вигодонабувачем за яким є ВАТ „Райффайзен банк Аваль” за кредитним договором від 03.05.2007р.

Умовами даного договору передбачено, що до страхових ризиків відносяться: пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок: дорожньо - транспортної пригоди, пожежа, вибух, пошкодження предметом, що відскочив чи впав, стихійне лихо, протиправні дії, незаконне  заволодіння; страхова сума 98700 грн.

          24.09.2008 року в м. Одесі на вул. Левітана на припаркований біля КУ „Міська поліклініка № 20” автомобіль Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер ВН9228ВС, впало дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, що відображено у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.09.2008р. Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, протоколі огляду транспортного засобу від 05.11.2008р., складеним спеціалістом –автотоварознавцем.

          Внаслідок падіння дерева на автомобіль Mitsubishi Lancer його власнику було завдано шкоду, розмір якої відповідно до висновку № 217 від 11.11.2008р. дослідження  спеціаліста - товарознавця складає 12 244,80 грн.

          На виконання умов договору страхування № 5-1659-04/08 від 15.05.2008 року ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” за заявою страхувальника від 24.09.2008 року на підставі листа вигодонабувача від 16.12.2008 року та страхового акту № 5-599-04/08 від 25.12.2008р. виплатило страхувальнику Чарному Д.В. страхове відшкодування у розмірі 11731,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1140 від 25.12.2008 року.

          Дані обставини не заперечувалися сторонами при розгляді справи у господарському суді і повністю підтверджені в процесі перегляду даної справи в  апеляційній інстанції.

          Звернувшись до господарського суду з даним позовом позивач на обґрунтування пред'явлених вимог посилається на те, що оскільки відповідачі є особами відповідальними за належний догляд за деревами, які знаходилися на місці, де був припаркований автомобіль Mitsubishi Lancer, то вони повинні нести солідарну відповідальність за завдану шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Частиною 1 ст. 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

          Відтак, вирішуючи спір, пов'язаний з відшкодуванням шкоди, завданої спільними діями або бездіяльністю осіб, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. При цьому, протиправна поведінка учасника у сфері позадоговірних (деліктних) відносин повинна бути наслідком порушення імперативних приписів діючого законодавства.

          При вирішенні спору по суті судом першої інстанції взято до уваги, що оскільки матеріальну шкоду було завдано безпосередньо об'єктом зеленого насадження в результаті бездіяльності відповідальної особи, то до виниклих правовідносин слід застосовувати положення п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 10.04.2006р. № 105, згідно з якими відповідальними за  збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

- на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів;

- на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства;

- на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій;

- на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;

- на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

          Розділом 6 даних правил встановлено, що балансоутримувач об'єкта благоустрою зеленого господарства повинен проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів благоустрою відповідно до планів та в межах виділених державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування коштів. При цьому, відповідно до наказу № 315 Одеської міської ради, обов'язок по проведенню інвентаризації зелених насаджень покладено на Управління житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради.

Відповідно до положень п. 13 ст. 5.6.2 "Правил благоустрою території міста Одеси" затверджених рішенням Одеської міської ради № 2153-V від 22.01.2008р., обов'язок по механізованому та ручному прибиранню території, вчинення протипожежних заходів: парковок та автостоянок на відстані 10м –покладаються на осіб, які є балансоутримувачами, та осіб, яким вказані території надані у користування згідно з договором.

Разом з тим, із змісту позовної заяви ВАТ „Страхове товариство „Гарантія” не вбачається, що позивачем наводилися доводи щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як солідарне відшкодування майнової шкоди, а в матеріалах справи не міститься фактичних даних, які б підтверджували їх наявність.

          Так, в матеріалах справи не міститься будь –яких даних про те, де саме знаходився автомобіль Mitsubishi Lancer в момент падіння гілки дерева на нього, що унеможливлює встановлення особи відповідальної за неналежний догляд за цим зеленим насадженням. Належним чином оформленої схеми розміщення транспортного засобу з його прив'язкою на місцевості позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

          В усних поясненнях в засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що такої схеми або ж протоколу огляду місця події у даному випадку взагалі ніким не складалося.

          Висновок місцевого суду про те, що 24.09.2008 року об'єкт страхування знаходився під охороною на нічній платній парковці, розміщеній за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 62 біля КУ „Міська поліклініка № 20”, зроблений без аналізу та врахування даних, що містяться в справі, і жодним належним доказом не підтверджений. При цьому, наявна в справі заява страхувальника від 24.09.2008р. до уваги прийнята бути не може, оскільки складена зацікавленою особою.

          Позивачем у позовній заяві не вказано, а з матеріалів справи не убачається, які саме імперативні приписи діючого законодавства та яким чином були порушені спільними діями або бездіяльністю відповідачів. Не зміг цього пояснити представник позивача і в усних поясненнях в засіданні суду апеляційної інстанції.

          Відповідно до ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідачів має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.

          Разом з тим, позивачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування ні протиправності дій або бездіяльності відповідачів, їх вину та причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Відтак, за недоведеності належними та допустимими доказами протиправної поведінки і вини відповідачів у неналежному догляді за зеленими насадженнями, що спричинило пошкодження транспортного засобу, колегія суддів не вбачає можливим встановити вину відповідачів у завданні шкоди, протиправності їх поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, а тому відсутні підстави для застосування деліктної відповідальності.

          Таким чином, місцевий суд прийняв правильне та обґрунтоване рішення про відмову у  задоволенні позову повністю.

          Викладені в апеляційній скарзі безпредметні доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються на припущеннях, належними доказами не підтверджені, висновків господарського суду першої інстанції не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на остаточний висновок. Тому, колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської області від 10.12.2010 року у справі       № 27/80-10-2699 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Гарантія" - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                            Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                                   Мирошниченко М.А.

                                                                                               Шевченко В.В.