Постанова

від 08.02.2011 по справі 29/118-10-2796

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/118-10-2796

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 29/118-10-2796

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Комишний В.В. –за дорученням

від відповідача: не з'явився   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказькі джерела", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Одеської області

від 8 вересня  2010 року                    

у справі № 29/118-10-2796                                                                                                                                                                                                                                                                       

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказькі джерела", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Алкотрейд" в особі  Одеської  філії "Алкотрейд-А" товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Алкотрейд", м. Одеса

про стягнення грошових коштів в сумі 76 199 грн. 95 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

             24.06.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Кавказькі джерела” ( далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Алкотрейд” в особі Одеської філії „Алкотрейд-А” товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Алкотрейд” (далі відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 76 199 грн. 95 коп.  

             Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором купівлі-продажу № 031 від 15.06.2009 р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, внаслідок чого має борг по його оплаті в сумі 60062 грн. 40 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 9 143 грн. 17 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 1201 грн. 24 коп. – штрафу, 1346 грн. 31 коп. –3% річних, 4446 грн. 83 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції),  а також відшкодувати понесені судові витрати по справі: 762 грн. на сплату держмита та 236 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Відповідач відзив на позов не надав та його представник жодного разу в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за відсутністю представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

             Рішенням господарського суду Одеської області від 08.09.2010 р. (суддя Аленін О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

             Рішення суду мотивовано тим, що на правовідносини, які виникли між сторонами, не можуть поширюватися умови договору № 031 від 15.06.2009 р., оскільки останній укладений та підписаний Одеською  філією від свого імені, яка не є юридичною особою, а тому не наділена цивільною дієздатністю, внаслідок чого зазначений договір не створює ніяких цивільних прав і обов'язків для юридичної особи –ТОВ „Торговий дім Алкотрейд”, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову –відсутні.  

          В апеляційній  скарзі  позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

             Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

             Відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але його представник в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.  

             Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Як вбачається з матеріалів справи Одеська філія „Алкотрейд-А” не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом –філією юридичної особи ТОВ „Торговий дім Алкотрейд”.

             Згідно ч. 4 ст. 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

             25.02.2009 р. ТОВ „Торговий дім Алкотрейд” видало директору Одеської філії „Алкотрейд-А” п. Ткачуку О.О. довіреність зі строком дії в один рік, якою уповноважило останнього діяти від імені та в інтересах юридичної особи, зокрема: укладати цивільно-правові угоди, господарські договори, зовнішньоекономічні контракти.

             Оригінал та фотокопія вищезазначеної довіреності були надані директором Одеської філії „Алкотрейд-А” ТОВ „Торговий дім Алкотрейд” п. Ткачуком О.О. позивачеві при укладенні, від імені юридичної особи, договору купівлі-продажу № 031 від 15.06.2009 р. (оригінал для огляду, а фотокопія для залучення до названого договору).

             Факт знаходження у позивача фотокопії названої довіреності свідчить про належну перевірку останнім повноважень директора філії на укладення договору від імені юридичної особи, а сукупність вищенаведеного спростовує висновки суду першої інстанції про те, що вищеназвана фотокопія довіреності від 25.02.2009 р. не може вважатись належним та допустимим доказом у справі.

             Крім того, в преамбулі зазначеного договору прямо зазначено, що директор філії при його укладенні діє на підставі довіреності, тобто не від імені філії, а від імені юридичної особи, внаслідок чого висновки місцевого суду про те, що цей договір не створює юридичних наслідків є помилковими.   

       За умовами договору купівлі-продажу № 031 від 15.06.2009 р. позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а останній зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його вартість протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару.

             На виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив, а відповідач прийняв мінеральну воду „Архыз” за накладними: № 25  від 16.06.2009 р. на суму 9300 грн., № 31 від 24.06.2009 р. на суму 1302 грн., № 36 від 15.07.2009 р. на суму 27914 грн. 88 коп., № 37 від 16.07.2009 р. на суму 37327 грн. 68 коп., а всього товару на загальну суму 75844 грн. 56 коп.

             Платіжним дорученням № 30 від 16.09.2009 р. відповідач перерахував позивачеві 10602 грн. в якості оплати за отриману мінеральну воду за договором № 031 від 15.06.2009 р., а також повернув останньому частину отриманого товару на загальну суму 5180 грн. 16 коп. (товарно-транспортні накладні № 54819 від 29.09.2009 р. на суму 1274 грн. 40 коп., № Нк 48819 від 19.08.2009 р. на суму 3823 грн. 20 коп., № Нк 42114 від 02.07.2009 р. на суму 82 грн. 56 коп.)

             Від оплати решти отриманого товару загальною вартістю 60062 грн. 40 коп. відповідач ухилився та не повернув його позивачеві.

             Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися своєчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 60062 грн. 40 коп. боргу по оплаті отриманого за договором № 031 від 15.06.2009 р. товару.  

             Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

             Пунктом 6.3 укладеного договору, за несвоєчасне проведення розрахунків, сторонами передбачена сплата пені у розмірі 0.1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Але, відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, встановлений за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

             Крім того, відповідно до п. 6.6 договору у випадку неотримання грошових коштів за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця на протязі 180 днів з поставки продукції, покупець сплачує штраф у розмірі 2% від суми неоплаченого товару.

             При викладених обставинах позивач правомірно вважає, що відповідач повинний сплатити йому не лише вищезазначену суму боргу, а ще й 9 143 грн. 17 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 1201 грн. 24 коп. –штрафу, 1346 грн. 31 коп. –3% річних, 4446 грн. 83 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції).

             Надані позивачем розрахунки пені, річних, індексу інфляції та штрафу відповідачем не оспорені ні в цілому ні за їх складовими, перевірені апеляційним судом за допомогою комп'ютерної програми Юридична інформаційно-пошукова система „Законодавство” та є правильними та вірними, а тому заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

             На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві всі понесені судові витрати по справі, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 762 грн. понесених витрат на сплату держмита при поданні позову, 236 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 382 грн. понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу, а всього 1380 грн.  

            Оскільки при ухваленні судового рішення місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне це рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

                          Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів  

                                                          ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказькі джерела" –задовольнити.  

             Рішення господарського суду Одеської області від 8 вересня  2010 року у справі № 29/118-10-2796 –скасувати.

             Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказькі джерела" задовольнити у повному обсязі.

             Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Алкотрейд" в особі  Одеської  філії "Алкотрейд-А" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Алкотрейд", м. Одеса на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавказькі джерела", м. Дніпропетровськ: 60062 грн. 40 коп. –боргу, 9143 грн. 17 коп. –пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 1201 грн. 24 коп. –штрафу, 1346 грн. 31 коп. –3% річних, 4446 грн. 83 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) та 1380 грн. –понесених судових витрат по справі.  

             Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.

             Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.  

Головуючий суддя:                                                                             В.В. Шевченко

Суддя:                                                                                                   В.В. Бєляновський

Суддя:                                                                                                   М.А. Мирошниченко