Постанова

від 08.02.2011 по справі 29/213-10-5238

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/213-10-5238

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 29/213-10-5238

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Разюк Г.П.

суддів: Колоколова С.І , Петрова М.С.

(склад суду змінювався згідно розпорядженнь заступника голови № 427 від 14.12.10р. та в.о. голови суду № 51 від 17.01.11р.)

при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.

без участі сторін, які не використали законного права на участь їх представників у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином (див. - повідомлення про вручення поштових відправлень від 12.01.10р.)   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту –ВАТ „Одесаобленерго”)

на рішення господарського суду Одеської області від „22” грудня 2010 року

по справі № 29/213-10-5238

за позовом скаржника

до 297 Комендатури охорони та обслуговування, м. Одеса

про стягнення 14 531,78грн.

В С Т А Н О В И В :

07.12.2010р. ВАТ „Одесаобленерго” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до 297 Комендатури охорони та обслуговування (далі-відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за перевищення в квітні 2010р. договірних величин споживання електричної енергії в сумі 14 531,78грн.. Також позивач просив стягнути на свою користь з відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 145,32 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії відповідач, перевищивши величини споживання електроенергії, свої зобов'язання в частині оплати спожитої електричної енергії відмовляється виконувати, чим порушує ст.26 ЗУ „Про електроенергетику”, якою передбачено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2010 року (суддя Аленін О.Ю.) в задоволенні позовних вимог ВАТ „Одесаобленерго” відмовлено в повному обсязі з огляду на те, що, що позивач не довів певними засобами доказування та не обґрунтував позовні вимоги щодо стягнення саме з 297 Комендатури охорони та обслуговування 14 531,78грн. заборгованості. Суд дійшов висновку, що за умовами укладеного між сторонами договору про постачання електроенергії розрахунки повинен здійснювати платник –Квартирно –експлуатаційний відділ /далі-КЕВ/ м. Одеси.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду Одеської області ВАТ „Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема стягнути з  297 Комендатури охорони та обслуговування заборгованість у сумі 14 531,78грн., судові витрати понесені при розгляді справи у суді першої інстанції, а також за подачу апеляційної скарги.

В обґрунтування своєї позиції, скаржник посилається на не повне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення норм процесуального права. Скаржник стверджує, що суд відмовив представнику позивача в задоволенні клопотання про залучення співвідповідача та не залучив за власною ініціативою до участі у справі іншого відповідача, чим порушив норми ст. 24 ГПК України. 13.01.2011р. скаржник надіслав до суду доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначив, що судом першої інстанції було також порушено норми ст.77 ГПК України, оскільки суд не відклав розгляд справи по причині відсутності відповідача, що завадило всебічному повному та об'єктивному розгляду спору.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ВАТ „Одесаобленерго” без задоволення, а оскаржуване рішення –без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, доповнення до неї та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Одесаобленерго” та відповідач –297 Комендатура охорони та обслуговування знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електричної енергії.

29.04.2003р. між ВАТ „Одесаобленерго” та  Військовою частиною А3842 було укладено договір №705Ц на постачання електричної енергії/а.с.9/, відповідно до п.1.1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Оплата постачальнику вартості електричної енергії здійснюється відповідно до розділу 7 цього договору.

Відповідно до п.9.7 строк дії Договору встановлено до 31.12.2003р. та він вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку письмово не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або перегляд його умов. Таким чином оскільки не одна з сторін не заявила про відмову від договору або перегляд його умов на даний час він пролонгований та є дійсним.          

18.05.2006р.  між постачальником та споживачем укладена додаткова угода до договору №705Ц від 29.04.2003р., якою було замінено назву споживача Військову частину А3842 на 297 Комендатуру охорони та обслуговування, а інші умови договору залишені без змін /а.с.14/.

20.01.2006р. постачальник - ВАТ„Одесаобленерго”, споживач - 297 Комендатура охорони та обслуговування та платник - КЕВ м. Одеси уклали додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №705 від 29.04.2003р. /а.с.15/, відповідно до умов якої споживачем електричної енергії є 297 Комендатура охорони та обслуговування, яка отримує рахунки за спожиту електричну енергію, а оплату їх на протязі 10 днів здійснює КЕВ м. Одеси, який надає копії платіжних доручень споживачу. Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що умовами договору про постачання електричної енергії передбачено, що він став трьохстороннім і розрахунки за ним здійснює платник -КЕВ м. Одеси, а не 297 Комендатура охорони та обслуговування, тобто позов заявлено до особи, яка не несе відповідальності перед позивачем, що є достатньою підставою для відмови в його задоволені.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням скаржника стосовно того, що судом першої інстанції було порушено норми чинного законодавства, зокрема ст.24 ГПК України та не залучено за власною ініціативою до участі у справі іншого відповідача, оскільки здійснення такої заміни є правом а не обов'язком суду.

Скаржник також зазначає, що під час судового засідання представником позивача було заявлено клопотання про залучення співвідповідача і суд безпідставно відмовив в його задоволенні, однак це твердження не підтверджено матеріалами справи, оскільки  його не має в письмовому вигляді і в протоколі судового засідання /а.с.27/, зауваження на який в порядку ст.81-1 ГПК України скаржником не подавалися,  відсутні відомості про заявлення такого клопотання.

Таким чином суд правомірно розглянув справу згідно з поданим позовом, а позивач при цьому не позбавляється права на звернення з позовом до належного відповідача, оскільки склад сторін у відповідному спорі буде інший ніж у данній справі.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення не скориставшись своїм правом на відкладення розгляду справи по причині відсутності відповідача є хибним. Оскільки згідно із вимогами ст.77 ГПК України суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників процесу. Питання про те, чи перешкоджає нез'явлення сторони в судове засідання розгляду справи вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому порушенням норм процесуального права є розгляд справи за відсутності будь якої із сторін не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, а як свідчать матеріали справи, зокрема поштове повідомлення /а.с.25/ відповідач був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання.

Судова колегія вважає, що наявні у матеріалах справи доказі були достатніми для розгляду позовної заяви господарським судом першої інстанції без представника відповідача і неявка останнього не могла бути причиною неможливості розгляду справи по суті.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним доказам, не порушив норм процесуального права та прийняв обгрунтоване рішення.  Отже, апеляційну скаргу ВАТ „Одесаобленерго” слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2010р. - без змін.

    Відповідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

               Керуючись статтями 49,99, 101-105 Господарського процесуального                                    

                                   кодексу  України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

        Рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2010 року по справі  №29/213-10-5238 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія„Одесаобленерго” -  без задоволення.       

     Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя                                                           Г.П.Разюк

Суддя                                                                                  С.І.Колоколов

Суддя                                                                                  М.С.Петров

Повний текст постанови складено  9.02.2011 року.