Рішення

від 11.02.2011 по справі 37/4-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/4-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.11р.

Справа № 37/4-11

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя 

до   Житлово-будівельного кооперативу № 343, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 6 607 грн. 83 коп.

             Суддя  Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Онасенко С.Г.

Представники:

  Від позивача – Чипіжко Г.С., представник, довіреність № 10/55-31 від

  04.01.11р.  

  Від відповідача – Стаднічук М.П., керівник

  –  Москаленко – Чичикало О.І., представник, довіреність від 02.02.11р.  

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпроенерго" (Позивач) звернулося з позовом до   Житлово-будівельного кооперативу № 343 (Відповідач) в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 6 607 грн. 83 коп., а саме: 5729 грн. 75 коп. основний борг, 558 грн. 82 коп. пеня, 118 грн. 72 коп. три проценти річних, 200 грн. 54 коп. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем порушені грошові зобов'язання за договором №5-т/05/362юр від 16.11.2004р. на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що Позивач неправомірно не враховує дані засобів обліку, які встановлені у деяких мешканців будинку, інтереси якого представляє житлово-будівельний кооператив (ЖБК). Відповідач вказує на те, що він не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлдово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Крім того, Відповідач посилається не незаконність нарахування пені, оскільки це суперечить Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги".

В судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством "Дніпроенерго" ("Енергопостачальна організація") та Житлово-будівельним кооперативом 343 ("Споживачем") укладений договір № 11-т/05/363юр від 17.11.2004р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, згідно до умов якого Позивач зобов'язався постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а Відповідач зі своєї сторони зобов'язався сплачувати за отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів у строки і на умовах, обумовлених цим договором.

До вказаного договору були укладені Додаткові угоди № 1 від 01.09.2005р., № 2 від 06.04.2007р., № 3 від 06.04.2007р., № 4 від 06.08.2007р., які є невід'ємною частиною цього договору.

Позивач виконував свої обов'язки, покладені на нього розділом 2 Договору, а саме постачав Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води.    

У пункті 5.1 вказаного договору сторони встановили, що облік споживання Відповідачем теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

Пунктами 6.2-6.9 вказаного договору сторони обумовили порядок розрахунків за відпущену теплову енергію, згідно із яким: розрахунки здійснюються виключно у грошовій формі (п. 6.2 Договору), розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.09.2005р. сторони внесли зміни до пункту 5.4 зазначеного договору, виклавши його в новій редакції, згідно до якої, зокрема, встановили, що: „Енергопостачальна організація” щомісячно направляє "Споживачу" рахунок-фактуру про відпуск теплової енергії і витратах хімічно очищеної води по формі Додатка № 5.1 до  договору у строк до 10 числа місяця, наступного на розрахунковим. Рахунок фактура є первинним документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції з правом формування у "Енергопостачальної організації" доходу і дебіторської заборгованості.

Порядок розрахунків сторін передбачений у п. 6.6 договору, за яким розрахунки за теплову енергію "Енергопостачальна організація" здійснює із "Споживачем" шляхом передплати за 5 днів до початку розрахункового місяця в розмірі 100 % від суми заявлених витрат теплової енергії за розрахунковий місяць, а остаточний розрахунок здійснюється в 5-денний термін від дати отримання рахунка-фактури на оплату теплової енергії.

На виконання договору Позивач направив на адресу Відповідача рахунок-фактуру № 2627 від 30.09.09р. на суму 4931 грн. 24 коп. (а.с. 29), який було отримано останнім 19.05.10р., що підтверджується повідомленням Укрпошти, таким чином, останнім днем оплати за договором є 24.05.10р.

Відповідачем було частково сплачено за вказаним рахунком-фактурою 23.03.10р. у сумі 1051 грн. 96 коп. та 31.05.10р. у сумі 3628 грн. 15 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 35, 36), тому загальна сума, яка залишилася до сплати за вказаним рахунком складає 251 грн. 13 коп. та загальна кількість днів прострочення складає 168 днів.

Рахунок-фактуру № 2925 від 31.10.09р. (а.с. 32) на суму 5478 грн. 62 коп. було отримано Відповідачем 24.02.10р., що підтверджується повідомленням Укрпошти, таким чином, останнім днем оплати за договором є 01.03.10р.

Отже, станом на 08.11.10р. Відповідачем за рахунком-фактурою № 2925 від 31.10.09р. оплата не здійснена, тому кількість днів прострочення за даним розрахунком на суму 5478 грн. 62 коп. складає 185 днів.

Таким чином, сума основного боргу складає 5729 грн. 75 коп.

Обставини справи, а також пояснення представників сторін, у тому числі власні розрахунки Відповідача щодо вартості отриманих послуг, акти опломбування засобів обліку, свідчать про те, що  виникнення боргу і спір між сторонами пов'язаний із встановленням засобів обліку споживання гарячої води деякими мешканцями будинку №9 по вул. Героїв громадянської війни у м. Дніпропетровську, дані яких не враховані Позивачем, але на них наполягає Відповідач.

Відповідно до п. 7.2.4. Договору "Споживач" несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми, що належить до сплати за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, що становить 558 грн. 82 коп. за період з 02.03.10р. по 08.11.10р.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річник від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 118 грн. 72 коп. три проценти річних та  200 грн. 54 коп. інфляційних витрат.

Таким чином, заборгованості Відповідача перед Позивачем становить  6 607 грн. 83 коп.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача до Відповідача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію , пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України  держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Суд визнає необґрунтованими доводи Відповідача про неправомірне здійснення  Позивачем нарахування за загальними нормативами споживання за наявності у Відповідача (на квартирах населення) засобів обліку, оскільки сторони не вносили змін до умов договору, а пункт 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005року №630, не регулює спірних правовідносин, а вказані засоби обліку встановлені у споживачів - фізичних осіб, які не є стороною зазначеного договору. Також судом відхилюються аргументи Відповідача про те, що він не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, оскільки Відповідач не оспорював договір протягом часу його дії.  Посилання Відповідача на незаконність нарахування пені в силу Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», судом визнано необґрунтованим, оскільки за обставинами справи договір укладено між двома юридичними особами.

Отже, Відповідач неналежним чином виконав свої договірні грошові зобов'язання перед Позивачем з оплати поставленої на його замовлення теплової енергії, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми  5729 грн. 75 коп. основного боргу, 558 грн. 82 коп. пені, 118 грн. 72 коп. три проценти річних, 200 грн. 54 коп. інфляційних витрат  –є  обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №343 (49125, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв громадянської війни, 9, п/р 26009100061001 у Кіровському відділенні АКБ УСБ м. Дніпропетровськ, МФО 305374, код ЄДРПОУ 23075911) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, р/р 26002301000076 у філії ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 00130872) суму 5729 грн. 75 коп. основного боргу, 558 грн. 82 коп. пені, 118 грн. 72 коп. три проценти річних, 200 грн. 54 коп. інфляційних витрат, 102 грн. витрат на держмито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 14.02.11р.