Постанова

від 09.02.2011 по справі 42/107б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

  09.02.2011 р.                                                                        справа №  42/107б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

  Запорощенка М.Д.

  Дучал Н.М. , М.В. Калантай

за участю  

представників сторін:                                                                             

від кредитора:

Кеся Г.В., за довіреністю ( ПАТ " Райффайзен Банк Аваль")

від боржника:

від скаржника:

не з"явився

не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Арбітражного керуючого Голобородька С.О. м.Донецьк

на  ухвалу господарського суду

Донецької області

від

11.01.11року

у справі

№ 42/107б (суддя Попов О.В.)

за заявою боржника

Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м.Донецьк   

арбітражний керуючий

 Голобородька С.О. м.Донецьк

про

банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. припинені повноваження арбітражного керуючого Голобородька С.О. у якості ліквідатора боржника - суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк.

Ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Корягіна Євгена Олексійовича (ліцензія  НОМЕР_2 від 10.08.10, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), адреса: АДРЕСА_1

Встановлено строк ліквідаційної процедури на 3 місяці до 11.04.11.

Приписано , до закінчення  ліквідаційної процедури , ліквідатору надати господарському суду звіт про свою роботу з доданими до нього документами, передбаченими ст. 32 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвала суду мотивована тим , що встановлені судом першої інстанції порушення вимог законодавства свідчать про неналежне виконання обов’язків ліквідатора, покладених на арбітражного  керуючого Голобородька С.О. у даній справі, та є, у відповідності до ч.9 ст.3-1 Закону про банкрутство підставою для усунення його від виконання обов`язків ліквідатора у справі №42/107Б.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою  арбітражний керуючий Голобородька С.О. м.Донецьк звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької  області та передати справу  до суду першої інстанції  до розгляду звіту ліквідатора по суті.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що суд першої інстанції, під час розгляду скарги  на дії арбітражного керуючого ,  фактично вийшов за межі тих підстав , яки ставились в провину арбітражному керуючому та на власний розсуд дав оцінку його діям, що , на думку скаржника , йде врозріз  з вимогами положень Господарського процесуального кодексу України.

Кредитор, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»м.Київ в особі Донецької обласної дирекції ПАТ  «Райффайзен Банк Аваль», у відзиві від 28.01.11р. проти вимог та доводів скаржника заперечує , вважає їх безпідставними , а ухвалу суду цілком обґрунтованою та законною.

В нинішнє судове засідання представники банкрута та скаржника не з’явилися, поважних причин нез’явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи  на нез'явлення представників банкрута та скаржника  до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Банку , що був присутній в засіданні суду , судова колегія встановила наступне.

Ухвалою від 25.06.10 за заявою суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк господарським судом Донецької області відносно нього порушена справа про банкрутство відповідно до вимог ст.ст. 47, 48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою суду від 01.07.10 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 3 місяці до 01.10.10 та призначений ліквідатор – арбітражний керуючий Голобородька С.О.

Ухвалою суду від 04.10.10 строк ліквідаційної процедури продовжений до 01.03.11.

20.12.10 до господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”  в особі Донецької обласної дирекції від 13.12.10 №23/32-16447 на дії арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.01.2011р. припинені повноваження арбітражного керуючого Голобородька С.О. у якості ліквідатора боржника - суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк.

Ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Корягіна Євгена Олексійовича (ліцензія  НОМЕР_2 від 10.08.10, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), адреса: АДРЕСА_1

Встановлено строк ліквідаційної процедури на 3 місяці до 11.04.11.

Приписано , до закінчення  ліквідаційної процедури , ліквідатору надати господарському суду звіт про свою роботу з доданими до нього документами, передбаченими ст. 32 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи представника скаржника та арбітражного керуючого , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України  господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Господарський суд може визнати боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру у разі доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника при застосуванні реабілітаційних процедур, які є пріоритетними перед ліквідаційною процедурою підприємства - боржника.

За приписами абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Так , як вбачається з матеріалів справи , Постановою господарського суду Донецької області від 01.07.10р.  у справі 42/107б  боржника , суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк., визнано банкрутом , відкрито ліквідаційну процедуру та було призначено ліквідатором  банкрута Голобородька С.О..

Згідно з п. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як про це вже було позначено вище , 20.12.10 до господарського суду Донецької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”  в особі Донецької обласної дирекції від 13.12.10 №23/32-16447 на дії арбітражного керуючого.

В обґрунтування неправомірних дії арбітражного керуючого Голобородька С.О. скаржник посилається на ненадання ліквідатором відзиву на заяву Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”  в особі Донецької обласної дирекції, направлену на його адресу про включення кредиторської заборгованості в розмірі 2 896 652,31 грн. до реєстру вимог кредиторів, а також наявність у ліквідатора статусу заінтересованої особи оскільки  він був представником боржника - суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи –підприємця ОСОБА_7 за довіреністю по справі №2-2157/09, у зв’язку з чим просить усунути арбітражного керуючого Голобородька С.О.  від виконання повноважень ліквідатора боржника - суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи –підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк, ліквідатором по справі №42/107Б призначити арбітражного керуючого Корягіна Євгена Олексійовича

В тім , дані доводи правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги , оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи.   

Згідно з приписами п. 9 ст. 31 Закону про банкрутство встановлені господарським судом факти невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (ліквідатора) згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених ст. 31, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

Більше того, норми Закону про банкрутство не містять заборони суду і за своєю ініціативою припинити повноваження ліквідатора у процедурі банкрутства,  в разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Таким чином , посилання скаржника , арбітражного керуючого Голобородька С.О. м.Донецьк, на те , що суд  першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали  фактично вийшов за межі тих підстав , які ставились в провину арбітражному керуючому та на власний розсуд дав оцінку його діям, що , на думку скаржника , йде врозріз  з вимогами положень Господарського процесуального кодексу України , судова колегія вважає необґрунтованими .

Крім того , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;

з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 52 Цивільного кодексу України  фізична особа - підприємець  відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними  з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична  особа  -  підприємець,  яка  перебуває  у  шлюбі, відповідає   за   зобов'язаннями,  пов'язаними  з  підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної  власності  подружжя,  яка належатиме їй при поділі цього майна.

Як це вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного провадження , ліквідатором  не було вчинено дій по виявленню майна банкрута за місцем його проживання, грошових коштів, в тому числі на банківських рахунках, частки у праві спільної сумісної  власності  подружжя,  яка належатиме банкруту при поділі цього майна.

Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те , що зазначені недоліки є суттєвими порушеннями вимог законодавства, оскільки впливають на формування ліквідаційної маси і задоволення вимог кредиторів, у порядку передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, як це було вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником під час апеляційного провадження , звіт ліквідатора не містить висновку щодо оцінки майна банкрута та доказів її проведення відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.

Також, з урахуванням матеріалів справи , судова колегія погоджується з висновком суду  про суттєві порушення приписів законодавства при здійсненні  реалізації майна банкрута –частини житлового будинку з господарськими  спорудами, а саме: приміщення квартири №1 житлового будинку літ. А-2, з прибудовами літ. а4, а5, загальною площею 272,5 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м, надвірні побудови: веранди літ. а1, літ. а6, балкон літ. а, навіс (літ.Б), навіс (літ.В), гараж (літ.Г), підвал під гаражем (літ.Г), сарай (літ.Е), огородження №2,3,4,6,7, замощення –І, ІІ,   що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, як то:

- відсутність в матеріалах справи та звіту ліквідатора  відомостей щодо опублікування ліквідатором оголошення у засобах масової інформації про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна;

-  не встановлення , в супереч приписам  Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , при проведенні біржових торгів щодо реалізації майна банкрута розміру шагу взагалі .

Крім того , частина житлового будинку з господарськими  спорудами, а саме: приміщення квартири №1 житлового будинку літ. А-2, з прибудовами літ. а4, а5, загальною площею 272,5 кв.м., житловою площею 78,9 кв.м, надвірні побудови: веранди літ. а1, літ. а6, балкон літ. а, навіс (літ.Б), навіс (літ.В), гараж (літ.Г), підвал під гаражем (літ.Г), сарай (літ.Е), огородження №2,3,4,6,7, замощення –І, ІІ,   що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2  була продана ОСОБА_9 по остаточної ціні 390 200,00 грн. при початкової вартості об’єкту 390 178,43 грн., без НДС, що, також і на думку судової колегії ,  не відповідає вищевикладеним приписам закону.                                                        

За таких обставин, розглянувши скаргу на дії ліквідатора та встановивши факти невиконання ліквідатором належним чином своїх обов'язків, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність припинення повноважень ліквідатора .

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що Ухвала господарського суду по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга  не може бути  підставою для її скасування в оскарженій частині.

Керуючись ст.ст.  99 , 101, 103, 105, 106  Господарського процесуального кодексу України , суд  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Арбітражного керуючого Голобородька С.О. м.Донецьк на ухвалу   господарського суду Донецької області від 11.01.11р. у справі    № 42/107б –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької  області від 11.01.11р. у справі   № 42/107б –залишити без змін.  

Справу передати для подальшого розгляду до господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 09.02.2011р.

Головуючий          М.Д.  Запорощенко

Судді:          Н.М. Дучал

          М.В. Калантай