Постанова

від 07.02.2008 по справі 2-57/2004

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2008

р.                                                          

Справа № 2-57/2004 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,

судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за

участю представників сторін:

1-го позивача - ОСОБА_1

2-го позивача - не з*явився

відповідача -  Шокун В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивачів

(вх. № 3635С/3-7) на рішення Тростянецького районного суду  Сумської області від 17.06.04 р. по справі №

2-57/2004

за позовом 1) ОСОБА_1,

м. Тростянець; 2) ОСОБА_2, м. Тростянець

до ВАТ "Тростянецький

машинобудівний завод", м. Тростянець

про визнання недійсним рішення загальних

зборів акціонерів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод" від

09.03.2001 р.; про визнання такими, що не відбулися загальних зборів акціонерів

від 25.12.2002 р. та визнання недійсними всіх рішень, які приймалися цими

загальними зборами; про визнання недійсним акту від 15.01.2001 р.; про визнання

незаконними всі рішення прийняті загальними зборами акціонерів від 24.05.2003

р.; про визнання недійсним звідної відомості уцінки основних засобів; про

стягнення моральної шкоди

встановила:

У січні 2003 року позивачі звернулися до Тростянецького районного

суду Сумської області з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним

рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Тростянецький машинобудівний

завод" від 09.03.2001 р.; про визнання такими, що не відбулися загальних

зборів акціонерів від 25.12.2002 р. та визнання недійсними всіх рішень, які

приймалися цими загальними зборами; про визнання недійсним акту від 15.01.2001

р.; про визнання недійсним звідної відомості уцінки основних засобів; про

стягнення моральної шкоди, посилаючись на порушення відповідачем норм діючого

законодавства. В доповненні до позовної заяви позивачі просили визнати

незаконним ненадання інформації про діяльність товариства, стягнення завданих

моральних збитків внаслідок порушення права на інформацію, визнати незаконними

всі рішення прийняти загальними зборами акціонерів від 24.05.2003 р.

Представник відповідача позов та доповнення до позову не визнала і

просила в задоволенні позовних вимог відмовити, так як вони безпідставні,

постільки рішення на  зборах приймались у

відповідності з вимогами Закону, самі збори акціонерів теж проводились без

порушень закону, порушень при складанні документів теж не виявлено  контролюючими інстанціями, а інформація, яку

можливо було надати, позивачам надавалась, всі акціонери ВАТ

"Тростянецький машинобудівний завод", крім позивачів, претензій

ніяких не мають.

      Рішенням

Тростянецького районного суду Сумської області від 17.06.04 р. по справі №

2-57/2004 (суддя - Жайворонок  В.П.)  в позові відмовлено, з посиланням на

відсутність порушень норм діючого законодавства при проведенні загальних зборів

акціонерів, недоведеність наявності порушень та недоведеність заподіяння

моральної шкоди.

Позивачі з рішенням Тростянецького районного суду Сумської області

від 17.06.2004 р по справі № 2-57/2004 не погоджуються, подали апеляційну

скаргу, в який просять рішення Тростянецького районного суду скасувати,

постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на

порушення судом норм матеріального та процесуального права,  та неповне з'ясування  обставин, що мають значення для справи.

Позивач вказує, що  висновки суду про те,

що  оголошення в пресі та розсилка

запрошень  кожному акціонеру було

проведено в установлені строки  - не

відповідає фактичним обставинам справи, 

повідомлення в пресі було неповним та зроблено з пропуском денного

терміну , що суперечить ч. 1 ст. 43, ст. 40 Закону України «Про господарські

товариства». Позивачі стверджують, що  в

надісланих  письмових повідомленнях (з

пропуском 45-ти денного строку) не повідомлялась  інформація про зміни в Статутному фонді, про

суть змін було доведено  під час самих

загальних зборів 09.03.2001 р., за таких обставин  права завчасно мати повну інформацію про

зміну в Статутному фонді товариства , які зменшують в 143 разів реальну

вартість акцій, права подавати заперечення чи вносити пропозиції не пізніше 30

днів до скликання зборів були порушені. Позивачі вважають, що судом не було

перевірено належним чином наявність кворуму на зборах та правильність

підрахування голосів мандатною комісією, та в рішенні не було зазначено, чи

відповідала кількість акціонерів, які голосували «за»збільшення статутного

фонду вимогам ст. 42 Закону «Про господарське товариства». При реєстрації

акціонерів булі враховані довіреності, які визивають сумніви, що до законності,

також вважають, що довіреність на одну акцію ОСОБА_3 викликає підозри в її

законності. Суд повинен був, враховуючи що книга довіреностей не підшита, не

пронумерована, не містить дат внесення до неї записів, задовольнити

клопотання  та витребувати у реєстраторів

протоколи мандатної комісії, де б було відмічено реєстрацію одного акціонера з

одним голосом та оригінали бюлетенів для голосування. За таких обставин  рішення прийнято на підставі неперевірених

фактів. Було порушено ст. 41 та ст. 10 ЗУ «Про господарське товариство», за

таких обставин, як стверджують  позивачі

вони  були позбавлені права брати участь

в управлінні справами товариства, бо на загальних зборах головувала не члени

акціонерного товариства та не довірена особа. Судом  також не було 

надане юридичної оцінки 

ствердженню, що при підрахунку карток для голосування  було проведено з порушеннями. Судом не було

витребувані  оригінали цих бюлетенів для

голосування.

Позивачі вважають, що  судом

було  необґрунтовано відмовлено в

визнанні недійсними зведеної відомості уцінки основних засобів та акту від

15.01.2001 р. оскільки не було встановлено, чи відповідала така

«уцінка»дійсності вартості будівель і споруд, співвласниками яких є акціонери,

та  необґрунтовано відмовлено про

зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства, а саме протоколів

лічильної комісії по загальним зборах акціонерів, які відбулися 24.05.2003 р.

та інші документи.  Позивачі вважають,

що  судом було  необґрунтовано відмовлено в задоволенні

позову в частині стягнення моральної шкоди та визнання незаконними всіх рішень

прийнятих загальними зборами від 24.05.2003 р.

Позивачі надали на адресу апеляційного суду скаргу на дії

бездіяльність посадових осіб держави України, в який просить прийняти уточнення

позовних вимог до справи визнати незаконними розпорядження голови Тростянецької

районної державної адміністрації про реєстрацію установчих документів ВАТ

"Тростянецький машинобудівний завод" від 16.01.2003 р. № 6, визнати

свідоцтво про реєстрацію випуску акцій відповідача за реєстраційним номером №

7/18/1/03 за підписом начальника Управління Мартиненко О.Д.  ДКзЦП ФР незаконним, визнати Державу Україна

винною в Реєстрації змін до Статуту в видачі свідоцтва про викуп акцій другого

випуску, стягнути з держави Україна на користь позивачів по 46000 грн. у

відшкодування завданих страждань та витрат ОСОБА_1- 820 грн., ОСОБА_2 -50 грн.,

визнати дії/бездіяльність/ працівників ДКз ЦП ФР у Сумській області

неправомірними, визнати дії голови Тростянецької районної державної

адміністрації Березіна М.Я. неправомірними, визнати дії /бездіяльність/

директора ТОВ компанії «Суми -Реєстр - Консалтінг»неправомірними, визнати

недійсним акт від 15.01.2001 р. та зведену відомість уцінки основних засобів,

стягнути  з відповідача за завдані

страждання по 37260 грн. на кожного позивача.

Судова колегія вважає, що зазначена  скарга на дії /бездіяльність/ посадових осіб

держави України, в який позивачі просять прийняти уточнення позовних вимог до

справи не підлягає прийняттю і розгляду, так як відповідно до ст. 101 ГПК

України зазначені вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідач з обставинами викладеними  в апеляційної скарзі не погоджується, подав

заперечення на апеляційну скаргу, де вважає, що 

рішення суду першої інстанції 

прийнято з дотриманням  норм

процесуального та матеріального права, а апеляційну скаргу такою, що не

підлягає задоволенню, оскільки загальні зборі акціонерів проводилися відповідно

до ст. 43 Закону України «Про господарське товариство», кворум на загальних

зборах акціонерів підтверджується протоколами мандатної комісії, а результати

голосування підтверджуються  протоколами

лічильної комісії .

Дотримання товариством порядку збільшення статутного фонду

підтверджується свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій від 11.03.2003 р. №

7/18/03. Відсутність порушень при підготовці зборів та реєстрації акціонерів

підтверджується протоколом від 25.12.2002 р. проведення контролю представниками

Сумського територіального управління ДКЦПФР, який проводився за заявою

позивачів. Згідно наказу № 163 від 28.12.2000 р. на підприємстві було  створено комісію з метою встановлення

справедливої вартості об'єктів виробничого призначення на підставі Положення  (стандарт ) бухгалтерського обліку 7 «Основні

засоби». Це рішення було прийнято з метою зниження собівартості випускаємої

продукції для збільшення об'ємів її реалізації, але дане рішення не потягло

зменшення частки в статутному фонді кожного акціонера.

Другий позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином

був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, надав до суду

клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, в зв'язку з

хворобою.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши сторони,

встановила:

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські

товариства" вищим органом  

акціонерного   товариства  є 

загальні  збори товариства.  У загальних 

зборах  мають  право 

брати  участь  усі акціонери,  незалежно від кількості та виду акцій,

власниками яких вони є. До компетенції загальних зборів належить, в тому

числі  внесення  змін 

до статуту товариства.

Як свідчать матеріали справи, при підготовці до проведення

загальних зборів акціонерів, які призначені на 9.03.2001 р., оголошення в пресі

та розсилка запрошень кожному акціонеру було проведено в установлені строки.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в повідомленні про

скликання загальних зборів акціонерів не був розшифрований пункт про збільшення

розміру Статутного фонду, але зазначена інформація була опублікована у  «Віснику цінні папери" № 44-45 від 26

лютого 2001 року, що не суперечить ч. 2 ст. 43 Закону України "Про

господарські товариства". Суд також врахував, що на загальних зборах акціонерів,

проведених 09.03.01 р., була оголошена вся інформація по збільшенню розміру

Статутного фонду, а 1-й етап підписки розпочався з 03.05.01 р. і продовжувався

до 17.05.01 р., тобто у кожного акціонера було достатньо часу (майже 2 місяці)

для прийняття рішення про придбання акцій АТ (акціонерного товариства) і права

акціонерів не були порушені.

Посилання позивачів на порушення процесуального  строку опублікування у пресі повідомлення про

зміну Статутного фонду, так як згідно зі ст. 87 ЦПК України перший день

процесуального строку починається  не з

дня опублікування, а  з слідуючого за тим

днем, безпідставне та суперечить нормам діючого законодавства. Відповідно до

ст.ст. 3, 84 ЦПК України процесуальні строки застосовуються при здійсненні

провадження в цивільних справах. Строк опублікування у пресі повідомлення про

проведення загальних зборів акціонерів, визначений у  ст. 43 Закону України "Про господарські

товариства", не є процесуальним строком і на нього не розповсюджуються

правила обчислювання строків передбачені Цивільним процесуальним кодексом

України.

Отже, повідомлення у пресі про скликання загальних зборів на

9.03.2001 р. було опубліковане 24.01.2001 р., тобто за 45 днів до скликання

зборів.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 09.03.01 р.

відбулися загальні збори акціонерів  ВАТ

"Тростянецький машинобудівний  

завод", до порядку денного яких було внесено питання

"Збільшення розміру Статутного фонду ВАТ".

Як свідчить протокол загальних зборів  акціонерів ВАТ "Тростянецький машинобудівний   завод" згідно проведеної реєстрації

акціонерів, в зборах приймали участь акціонери, що прямо або за довіреностями

володіють 1907513 акціями, що складає 63,811 % від Статутного фонду і збори є

правомочними, що підтверджується також протоколом № 2 від 9.03.2001 р.

засідання мандатної комісії зборів.

 Позивачі не надали доказів

неправомочності зборів та відсутності кворуму, зауважень при проведенні зборів

про неправомочність зборів позивача не надавали, посилання позивачів на

недійсність довіреності на представника Товариства з додатковою

відповідальністю «Суми -траст» /код 21117462/ необґрунтоване, так як зазначене

товариство перебувало станом на 25.05.2004 р. на обліку, що підтверджується

листом ДПІ м. Суми від 25.05.2005 р. № 129980. Відповідно до п. 6.3 Регламенту

загальних зборів ВАТ "Тростянецький машинобудівний завод",

затверджених 31.03.2000 р., встановлено, що представники діють на підставі

письмових довіреностей, що затверджують їх повноваження на зборах. Довіреності

фізичних осіб засвідчуються реєстратором, Правлінням акціонерного товариства та

нотаріально, юридичних осіб печаткою відповідною юридичної особи. Зазначені

позивачами довіреності засвідчені в порядку встановленому Регламентом і

посилання позивачів на необхідність тільки нотаріального посвідчення

довіреностей безпідставно.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські

товариства" загальні збори 

визнаються  правомочними,  якщо  в

них беруть участь акціонери,  що мають

відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

Отже,  в зборах приймали

участь акціонери, що прямо або за довіреностями володіють 1907513 акціями, що

складає 63,811 % від Статутного фонду і збори є правомочними.

Відповідно до  ст. 42 Закону

України "Про господарські товариства"   рішення загальних зборів акціонерів

приймаються  більшістю  у 3/4 голосів акціонерів,  які 

беруть  участь  у 

зборах,  з  таких питань зміна статуту товариства; прийняття

рішення про припинення діяльності товариства. З решти  питань рішення приймаються простою більшістю

голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

 Як свідчать матеріали

справи, зокрема, протокол  загальних

зборів  акціонерів від 9.03.2001 р. по 4

питанню порядку денного «Збільшення розміру Статутного фонду ВАТ»голосували

«за»- 1719264 голоси або 90,13%, «проти»- 

156052 голоси або 8,18%,»утримались»- 32197 голосів або 1,69%, тобто за

голосували 90,13%, що більш ніж ѕ голосів акціонерів.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що речення про

те, що рішення прийнято одноголосно є допущеною при   складанні 

протоколу помилкою,   так  як результати голосування, зазначені в

протоколі, свідчать, що акціонери голосували як "за", так і

"проти", є також "утримались". Ця помилка не яким чином

не  впливає на правомірність рішення

загальних зборів акціонерів, так як результати голосування  підтверджують волевиявлення акціонерів.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що при здійсненні

контролю за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, що

здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів та її відповідність

встановленим стандартам Сумським теруправлінням ДКЦПФР порушень законодавства

при збільшенні Статутного фонду шляхом другої емісії акцій порушень

законодавства не встановлено, що підтверджується виданим ДКЦПФР свідоцтвом про

реєстрацію випуску акцій.

Рішенням  загальних

зборів  акціонерів, які відбулися 25

грудня 2002 року затверджено результати підписки акції, збільшення розміру

Статутного капіталу, та затверджений Статут та нормативні акти у новій редакції

, після чого Статут було зареєстровано розпорядженням голови Тростянецької

районної державної адміністрації № 6 від 16.01.03 р. і 11.03.03 р.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що загальні збори

акціонерів від 25.12.02 р., не можуть бути визнані такими, що не відбулися в

зв'язку з тим, що участь у них взяли  

акціонери, які володіють 68.56 % від статутного фонду.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські

товариства" загальні збори 

визнаються  правомочними,  якщо  в

них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як

60 відсотків голосів.

Згідно договору від 07.02.01 р. реєстратор ТОВ «Компанія

«Суми-Реєстр-Консалтінг»на зборах проводила реєстрацію учасників зборів та

підрахунок  голосів. Посилання позивачів

на порушення при проведенні загальних зборів безпідставне, відсутність порушень

при підготовці зборів та реєстрації акціонерів підтверджується протоколом від

25.12.2002 р., проведення контролю представниками Сумського територіального

управління ДКЦПФР, який проводився за заявою позивачів, яким встановлено, що

реєстрація акціонерів проводилась на підставі реєстру акціонерів, повідомлення

про проведення зборів направлені та опубліковані своєчасно, довіреності на

право участі та голосування на загальних зборах посвідчені згідно діючого

законодавства.

 Суд першої інстанції

обґрунтовано встановив, що ОСОБА_3 на зборах знаходилася також як представник

акціонера і діяла за довіреністю. Коли запропонували ОСОБА_3 обрати головою

зборів, за неї проголосувало 96 % акціонерів присутніх на зборах, що вбачається

із протоколу загальних зборів акціонерів від 25.12.2002 р. В зв'язку з чим

посилання позивачів на те, що ОСОБА_3 необґрунтовано приймала участь в

загальних зборах як представник акціонера безпідставне та спростовується матеріалами

справи.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські

товариства"  у загальних  зборах 

мають  право  брати 

участь  усі акціонери,  незалежно від кількості та виду акцій,

власниками яких вони є.

Суд першої інстанції правомірно вважав, щодо виданих мандатів під

час реєстрації, діючим законодавством не встановлено  вимог до мандатів, видані мандати містили всю

необхідну інформацію для голосування та передбачали можливість голосування по

кожному питанню порядку денного окремо.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання

позивачів на можливість маніпуляцій з кількістю голосів під час голосування,

так як встановлено в судовому засіданні, 

це неможливо, так як підрахунки голосів проводилися  лічильною 

комісією  з   відображенням   результатів  

голосування  у протоколах

лічильної комісії і  оприлюднювалися  на зборах 

та сумнівів  ні у кого не

викликало.  

Відповідно до п. 9.2 Регламенту загальних зборів ВАТ

"Тростянецький машинобудівний  

завод", затверджених 31.03.2000 р., встановлено, що акціонери, що

брали участь у зборах і не згодні з їх рішеннями, можуть заявити окрему думку,

яка заноситься до протоколу зборів.

Позивачі при проведенні загальних зборів ніяких окремих думок

стосовно рішень або порушень при проведенні зборів не надавали, зауважень на

протокол також не було надано.

Суд першої інстанції, розглянувши питання про визнання недійсної

зведеної відомості уцінки основних засобів та акту від 15.01.2001 р.

обґрунтовано встановив, що згідно наказу №163 від 28.12.2000 р. на підприємстві

було створено комісію з метою встановлення справедливої вартості об'єктів

виробничого призначення.

Підставою для встановлення справедливої вартості було Положення

(стандарт) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", п. 16 якого

визначає "Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його

залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої

вартості на дату балансу..."

Після 1 вересня 1996 р. при переході на національну валюту

(гривню) вартість об'єктів значно знизилась. Положенням (стандартом)

бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" було надано право всім

підприємствам створити справедливу вартість основі засобів, що і було зроблено

відповідачем. Це рішення було прийнято головою правління ВАТ та погоджено з

головою Спостережної ради з метою зниження собівартості продукції, випускається

заводом для підвищення об'ємів її реалізації. Акт, яким було встановлено

справедливу вартість основних засобів, тобто акт 15.01.2001 р., якого

стосуються вимоги позивачів, містить місце складання,  затвердження, а номер відсутній у зв'язку з

тим, що він на підприємстві був єдиним. Подібних актів не складалося ні раніше,

ні після.

 Суд першої інстанції

обґрунтовано вважав, що дане рішення не потягло за собою зменшення частки в Статутному

фонді кожного акціонера та відмовив у задоволенні позову в цієї частині.

Суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги, які викладені в

доповненні до позовної заяви від 14.07.2003 р. та вимог доповнених і уточнених

в судовому засіданні, правомірно вважав, що вони  не підлягають задоволенню.

Згідно п. 4 п.п. 4.2 Статуту товариства акціонери мають право

отримувати інформацію про діяльність товариства згідно Положення "Про

порядок ознайомлення акціонер інформацією". Відповідно до п. З п.п. 3.1. Положення

"Про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією у ВАТ" акціонерне

товариство на вимогу акціонера або і уповноваженого представника зобов'язане

надати для ознайомлення: дані квартальних і річного балансів та звітів;

перспективний план розвитку АТ; Статут АТ зі змінами та доповненнями; протоколи

загальних зборів акціонерів, засідань Спостережної ради правління АТ,

положення, що є додатковими до Статуту.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що вищеназвані

документи (інформацій) були надані позивачу ОСОБА_1. Решту інформації, яку

вимагав позивач ОСОБА_1 від відповідача, а саме: звіти Голови правління, Голови

Ревізійної комісії, голови Спостережної Ради, протоколи лічильної комісії

оголошувалася на загальних зборах акціонерів, а їх видача не передбачена діючим

законодавством та внутрішніми нормативними актами товариства.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що порушення при

проведенні загальних зборів акціонерів 24.05.03 р., на які посилаються

позивачі, не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Як свідчать матеріали справи, зокрема протокол № 7 від 24.03.2003

р.   загальних зборів  акціонерів відповідача в зборах приймали

участь акціонери, що прямо або за довіреностями володіють 41842295 акціями, що

складає 97,33 % від Статутного фонду і збори є правомочними. Рішення зборів

приймалися більшістю голосів, що складало 99,9% та  99,8% присутніх на зборах, що відповідає

вимогам ст.ст. 41,42 Закону України " Про господарські товариства".

Посилання на те, що участь у голосуванні повинні були приймати

акціонери володіють акціями 2989300 шт. не відповідають дійсності. Так як

результати підписки акції, збільшення розміру Статутного капіталу, та

затвердження Статуту та нормативних актів у новій редакції було затверджено

загальними зборами акціонерів, які відбулися 25 грудня 2002 року, після чого

Статут було зареєстровано розпорядженням голови Тростянецької районної

державної адміністрації № 6 від 16.01.03 р. і 11.03.03 р. . Товариству було

видано Свідоцтво про реєстрацію випуску акції ДКЦПФР. Тобто на момент

проведення  загальних зборів акціонерів

24.05.03 року Статутний фонд складав на законних підставах 42989300 шт. Кворум

був на всіх загальних зборах акціонерів.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що стосується інших

питань, на які посилаються позивачі, як на порушення при проведенні загальних

зборів акціонерів 24.05.2003 року, то порушень, які б були підставою для

визнання прийнятих загальними зборами акціонерів ВАТ "Тростянецький.

машинобудівний завод" в судовому засіданні не встановлено та позовні

вимоги в цій частині залишив без задоволення.

Відповідно до ст. 440-1 ЦК УРСР моральна шкода, заподіяна

громадянину діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права,

відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода

заподіяна не з її вини.

Позивачі не надали доказів наявності протиправних діянь

відповідача при проведенні загальних зборів, уцінки  основних засобів товариства та ненаданні

інформації, надання якої не передбачена діючим законодавством, так як надання

інформацію, яку вимагав позивач, а саме: звіти Голови правління, Голови

Ревізійної комісії, голови Спостережної Ради, протоколи лічильної комісії,

видача яких не передбачена діючим законодавством та внутрішніми нормативними

актами товариства та які оголошувалися на загальних зборах акціонерів.

Згідно зі ст. 30 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що

позивачами не виконано.

 Суд першої інстанції

обґрунтовано вважав, що позивачі не надали доводів, що діями відповідача їм

заподіяна моральна шкода і в чому вона полягає, які психічні і моральні

страждання вони перенесли тому 

обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення

моральної шкоди.  Відповідно до ст. 75

ЦПК України стороні, на користь якої поставлено рішення, суд присуджує з другої

сторони всі судові витрати. Отже, суд обґрунтовано відмовив у  стягненні судових витрат на користь

позивачів, так як в задоволені позовних вимог їм відмовлено.

Таким чином, рішення Тростянецького районного суду Сумської

області від 17.06.04 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права

і обставинам справи, а доводи заявників апеляційної скарги не можуть бути

підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 40, 41, 42, 43 Закону України

"Про господарські товариства", ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 75 ЦПК

України, ст.ст. 101-105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від

17.06.2004 р. по справі № 2-57/2004 залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                   

Могилєвкін Ю.О. 

                                 Судді                                                                   

Пушай В.І. 

Плужник О.В. 

Повний текст постанови підписаний 08.02.2008 р.