Рішення

від 10.02.2011 по справі 17/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.11                                                                                 Справа № 17/44

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна компанія «Лугабуд», м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м. Луганськ

про стягнення  5453 грн. 35 коп.

Суддя   Фонова О.С.                                                

                                                     Представники:

від позивача – Зазимкин І.В., довіреність № 1 від 13.01.2011;

від відповідача – Рябоконь О.В., довіреність № 1 від 04.01.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 4624,99 грн. та 3% річних у сумі 828,36 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, посилаючись, що акт виконаних робіт ним не отриманий та не підписаний, а тому відсутні підстави для нарахування 3 % річних та втрат від інфляції.  Крім того, акт виконаних робіт № 7 датований 25.01.2008, тоді як чек про відправлення цього акту датований 21.01.2008.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши  пояснення представників сторін, що прибули  у судове  засідання, суд

   в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна компанія «Лугабуд», як Підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», як Замовником,  08.06.2007 було укладено  договір  підряду №39/21 (далі – Договір), за умовами якого Замовник, доручив, а Підрядник, прийняв зобов'язання з виконання робіт по шпаклюванню стін торгівельно-розважального комплексу по вулиці Будьонного, 4а з матеріалів Замовника відповідно до розробленої підрядником проектно-кошторисної документації.

Згідно пункту 2.1 Договору вартість робіт на дату підписання договору становить 168168,00 грн., яка може бути змінена при введенні нових нормативних документів в період виконання робіт, або обґрунтованої зміни цін на матеріали або необхідність виконання додаткових не врахованих робіт

Відповідно до розділу 5 Договору розрахунки з Підрядником за виконані роботи здійснюються протягом 3-х банківських днів після підписання актів форми КБ-2, КБ-3. Акти   на виконані обсяги робіт надаються замовнику 2 рази на місяць.

Як встановлено у пункті 5.8 Договору, відповідач зобов'язаний протягом 5 банківських днів з моменту одержання актів здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) підписати їх або направити письмову мотивовану відмову від підписання актів позивачу.

Згідно пункту 5.9 Договору, у разі не підписання актів чи не подання вмотивованої письмової відповіді з відмовою від їх підписання протягом 2 банківських днів з моменту надання цих актів генпідрядником, акт вважається прийнятим замовником без зауважень.

21.01.2008 позивачем рекомендованою кореспонденцією надісланий на адресу відповідача акт виконаних підрядних робіт №7 за січень 2008 року на суму 16434 грн. 00 коп., з якої 13806 грн. 00 коп. - вартість виконаних робіт, разом з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт. Згідно поштового повідомлення поштове відправлення вручено відповідачу 30.01.2008. Акт виконаних підрядних робіт №7 замовником не підписаний і підряднику не повернутий, виконані роботи не оплачені.

У зв'язку з зазначеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 13826 грн. 40 коп. боргу за актом виконаних робіт № 7 за січень 2008 року, який було розглянуто господарським судом та винесено рішення у справі № 13/13, залишене без змін в цій частині постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2010, про задоволення позову в цій частині.

Відповідач оплату вказаного боргу, стягнутого за рішенням суду у справі №13/13, що виник на підставі акту виконаних робіт № 7, не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 4624,99 грн. за період з лютого 2008 року по січень 2010 року та 3% річних у сумі 828,36 грн. за період з 05.02.2008 по 05.02.2010.

Відповідач проти позову заперечує  з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду від 14.05.2009 у справі № 13/57пд, залишеним без змін у цій частині постановою Луганського апеляційного господарського суду від 29.07.2009, встановлено, що позивачем була заявлена вимога про зобов'язання ТОВ «АвтоДон»прийняти роботи відповідно до договору підряду № 39/21 від 08.06.2007 згідно акту № 7 прийомки виконаних робіт (типова форма № КБ -2в) на суму 16434 грн. без урахування ПДВ та довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 за січень 2008 року.

Суд вирішив, що з урахуванням положень п. 5.7-5.9 Договору підряду  № 39/21 від 08.06.2007  та того, що відповідач, одержавши акт виконаних робіт, у встановлений строк його не підписав, та не надав обґрунтованої відмови від підписання, роботи, зазначені в акті № 7, за цим договором є прийнятими  відповідачем без зауважень.

В рішенні господарського суду Луганської області  у справі № 13/13 від 21.06.2010, залишеному без змін в цій частині постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2010, суд встановив, що 21.01.2008 позивачем рекомендованою кореспонденцією надісланий на адресу відповідача акт виконаних підрядних робіт №7 за січень 2008 року на суму 16434 грн. 00 коп., з якої 13806 грн. 00 коп. - вартість виконаних робіт, разом з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт. Згідно поштового повідомлення поштове відправлення вручено відповідачу 30.01.2008. Акт виконаних підрядних робіт №7 замовником не підписаний і підряднику не повернутий.

У зв'язку з наведеним, суд задовольнив вимоги позивача щодо стягнення вартості виконаних за вказаним актом робіт в  сумі 13826,40 грн., оскільки  строк на їх оплату минув.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 828,36 грн. за період з 15.02.2008 по 15.02.2010.

Отже, оскільки відповідачем  акт було отримано 30.01.2008, і він ухилився від його підписання, що встановлено судами у справі № 13/57пд та № 13/13, суд вважає вірним визначення позивачем початку періоду  нарахування,  а саме, з 15.02.2008, з огляду на приписи пунктів 5.3, 5.8, 5.9 Договору.

Позивач також  просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 4624,99 грн. за період з лютого 2008 року по січень 2010 року.

Посилання відповідача на неналежність доказу на підтвердження факту відправлення акту № 7 відповідачу, а саме, що фіскальний чек датований 21.01.2008, а акт датований 25.01.2008, спростовуються фактами, встановленими судом у справі №13/13, та поясненнями позивача, з яких вбачається, що представниками технічного нагляду Мірошниченко В.А. та Попов А.Ю. прийнято обсяги виконаних підрядником робіт та їх якість, які відповідно до наказу ТОВ «АвтоДон»№ 2 від 22.01.2007 був призначений представником технічного нагляду за проведенням будівельних робіт по будівництву торгівельно-розважального центру по вулиці Будьонного у м. Луганську. Згідно посадових обов'язків Мирошниченко В.О. контролював хід виконання планів будівництва, строків і якості будівельно-монтажних робіт, їх відповідність затвердженій проектно-кошторисній документації, будівельним нормам, правилам та стандартам. Дату підписання акту №7 форми КБ-2 було погоджено з представниками Мірошниченко В.А. та Поповим А.Ю.

В акті №7 форми КБ-2 була поставлена дата 25.01.2008. Дата підписання акту враховувала можливість передачі акту №7 відповідачу кур'єром, або поштою (поштового пробігу) та  ознайомленням керівництва з актом №7. З боку позивача акт №7 форми КБ-2 було підписано Чепуренко М.В. Акт №7 форми КБ-2 був надіслано поштою 21.01.2008.

30.01.2008 відповідач отримав акт №7. Крім того, у зв'язку з відмовою підписання акту №7 відповідачу 02.09.2008 було повторно надіслано поштою акт №7.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Відповідачем не надані докази повного погашення боргу  в періоди, за які нараховуються інфляційні нарахування та 3 % річних.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству,  є обґрунтованими та  вірно нарахованими.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту «а»частини 2 статті 3  Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993, державне мито з заяв майнового характеру, що подаються  до господарського суду, сплачується у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ціна позову складає 5453,35 грн.,  отже державне мито складатиме 102,00 грн., тоді як позивачем за квитанціями № 6302021 від 22.02.2010 та №7502211 від 04.03.2010, що містяться в матеріалах справи, сплачено 106,00 грн.  Зайве сплачене державне мито у сумі 4,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85  Господарського  процесуального   кодексу  України, суд

     в и р і ш и в:

          1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоДон», м. Луганськ, вул. Совєтськая, б.40, офіс 506,  ідентифікаційний код 21843398 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна компанія «Лугабуд», м. Луганськ, вул. Дьоміна, 4, ідентифікаційний код 33351760, 3% річних у сумі 828,36 грн. та інфляційні нарахування у сумі 4624,99 грн., витрати по оплаті держмита у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна компанія «Лугабуд», м. Луганськ, вул. Дьоміна, 4, ідентифікаційний код 33351760, зайве сплачене державне мито у сумі 4,00 грн.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 15.02.2011.

          Суддя                                                                                     О.С.Фонова