Рішення

від 15.02.2011 по справі 22/5025/101/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/5025/101/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р.Справа № 22/5025/101/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" с. Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області

до: Приватного підприємства "Агросервіс" с. Лисогірка Дунаєвецького району Хмельницької області

про  стягнення 70571,50 грн. заборгованості

                                                       Суддя                                                          Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача:  Бескидевич А.С. - представник за довіреністю від 01.01.2011р.

відповідача:  не з'явився

Повний текст рішення підписано та складено 15.02.2011 р.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Агросервіс" 70695,96 грн. заборгованості, з яких - 62559,96 грн. - основний борг, 2673,79 грн. - пеня, 1005,89 грн. - інфляційних втрат, 4456,32 грн. -  25% річних.  

На підтвердження позовних вимог, позивач посилається на копії довіреності серії ЯИЯ № 870479 від 23.04.2010р., видаткової накладної №РН-0000129 від 23.04.2010р., договору поставки №мНПК-405004 від 23.04.2010 р., додаток 1 до договору, вимогу №54 від 01.12.2010 р., банківські виписки про часткову оплату.  

На адресу суду представником позивача надіслано заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 70571,50 грн. заборгованості, з яких - 62559,96 грн. - основний борг, 2549,33 грн. - пеня, 1005,89 грн. - інфляційних втрат, 4456,32 грн. -  25% річних.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Звертає увагу суду на те, що відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей не виконав, тобто товар прийняв, але кошти не сплатив, в тому числі під час розгляду справи в суді.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не подав, причини суду не повідомив) ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 01.02.2011 р. надіслані на адресу відповідача вказану в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Хмельницька область Дунаєвецький район с. Лісогірка), рекомендованим листом та вручені останньому, про що свідчать поштові повідомлення від 25.01.2011  р.   

Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №756786 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" зареєстрований як юридична особа за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н., с.Великі Гаї, вул. Підлісна,27, код 34401968.

Між сторонами 23 квітня 2010 року укладено договір поставки №мНПК - 405004. За умовами даного договору позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідачу (покупцеві) на умовах СРТ склад покупця (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) товари за номенклатурою, та в строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар то сплатити за нього визначену договором  вартість в строки та в порядку, передбаченому договором (п.1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору вартість товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом вказана в специфікації до договору.

Відповідно до п. 1.6 договору строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу.

Відповідач зобов'язаний здійснити оплату за придбаний товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та строків, встановлених договором. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок постачальника. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні номер і дату укладення цього договору. У випадку відсутності в платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов'язань покупця (п.2.6,2.7 договору).

Згідно розділу 3 договору покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% від суми договору до 30 квітня 2010 р., остаточний розрахунок за всіма специфікаціями до 01.10.2010 р.

За надання відстрочки платежу за товар покупець сплачує продавцю відсотки у вигляді фіксованих сум визначених наступним чином: відсотки=9%/360х (сума договору згідно п.1.2 х 30%/70%) х 153 дні. Сума відсотків включена до ціни товару, що постачається за даним договором.

Відповідно до п.4.2 договору у випадку затримки оплати з вини покупця, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару, передбачених п. 3.1 даного договору більш ніж на три дні, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 25% річних. Строк, за який нараховуються відсотки, починається дня прострочення оплати по договору та закінчується днем  повної оплати вартості даного договору (п.4.3 договору).         

Право власності на товар покупець набуває з моменту передачі майна (п. 6.1).

Договір підписано представниками сторін та скріплено гербовими печатками.    

Додатком №1 до договору сторони погодили найменування товаро-матеріальних цінностей (ячмінь ярий та біг-бег), загальну вартість товару у розмірі 74559,96 грн. та графік оплати: 14911,99 грн. до 30.04.2010 р.; 59647,97 грн. - до 01.10.2010 р. Додаток підписано представниками сторін та скріплено гербовими печатками.      

У відповідності до видаткової накладної №РН-0000129 від 23.04.2010р. на суму 74559,96 грн. відповідач отримав від ТзОВ "Агріматко-Вест" товарно-матеріальні цінності, а саме ячмінь ярий Геліос Еліта в кількості 10,00 т. по ціні 1333,33 грн. за т., ячмінь ярий Себастьян в кількості 20,40 т. по ціні 1500,00 грн. за т., ячмінь ярий Толар в кількості 10,00 т. по ціні 1500,00 грн. за т., біг-бег в кількості 64,00 шт. по ціні 50,00 грн. за шт.

Вказана вище видаткова накладна підписана представниками сторін та скріплена печаткою відповідача.

Отримання відповідачем товару підтверджується також довіреністю  ЯИЯ № 870479 від 23.04.2010р. Згідно цієї довіреності, останній отримав від позивача ячмінь ярий Геліос Еліта в кількості 10,00 т. по ціні 1333,33 грн. за т., ячмінь ярий Себастьян в кількості 20,40 т., ячмінь ярий Толар в кількості 10,00 т., біг-бег в кількості 64,00 шт.

Згідно п.3.1 розділу 3 договору та додатку до останнього відповідач повинен здійснити попередню оплату в розмірі 20 % вартості отриманого товару до 30.04.10р., з остаточним розрахунком до 01.10.10р. 13.04.2010 року на р/р Позивача поступили кошти в сумі 6800,00грн., 16.04.10р. в сумі 3200,00грн., 23.04.10р. в сумі 2000,00 грн. (призначення платежу часткова оплата за насіння). Разом відповідач сплатив 12000,00 грн.

Позивач на адресу відповідача 01.12.2010р. направив вимогу №54, рекомендованим листом, з проханням сплатити борг в сумі 67107,11 грн., яка відповідачем отримана та  залишена без задоволення.

Станом на день розгляду справи заборгованість Приватного підприємства "Агросервіс",  с. Лисогірка Дунаєвецького району Хмельницької області перед позивачем становить 62559,96 грн., в зв'язку з цим позивач на суму заборгованості нарахував 2549,33 грн. - пені, 1005,89 грн. - інфляційних втрат, 4456,32 грн. -  25% річних. Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.   

В зв'язку з неповною сплатою суми заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до суду про примусове її стягнення.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів"  при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році ( Правила ІНКОТЕРМС ).

Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс.,  що означає,  що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 712. Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного  законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, які характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав товарно-матеріальні цінності на суму 74559,96 грн. відповідачу, а останній їх прийняв та частково провів оплату. Наявна у справі видаткова накладна підтверджує прийняття відповідачем, а отже і перехід до останнього права власності на товарно- матеріальні цінності.   

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Враховуючи вимоги цивільного законодавства України, п. 3.1 договору та графік оплати товару визначений додатком до договору, у позивача 01 травня 2010 року виникло право вимагати у відповідача сплати 2911,99 грн. (попередньої оплати) та 02.10.2010 р. -  59647,97 грн. (кінцевий розрахунок).

Факт наявності у Приватного підприємства "Агросервіс" заборгованості перед позивачем в сумі 62559,96 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме довіреністю  серії ЯИЯ № 870479 від 23.04.2010р., видатковою накладною №РН-0000129 від 23.04.2010р., договором поставки №мНПК-405004 від 23.04.2010 р., додатком 1 до договору, вимогою №54 від 01.12.2010 р., банківською випискою про часткову оплату, податковою накладною.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 62559,96 грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати з вини покупця, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен  день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена до стягнення сума пені за період з 01.10.2010 по 12.01.2011р., проте правомірним є нарахування пені за період з 02.10.10р. по 12.01.11р. на суму 59647,97 грн. в сумі 2608,99 грн.

Однак, з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеня у меншому розмірі, а саме в сумі 2549,33 грн., судом підлягає задоволенню пеня саме в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Пунктом 4.3 договору сторони встановили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару, передбачених п. 3.1 даного договору більш ніж на три дні, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 25% річних. Строк, за який нараховуються відсотки, починається дня прострочення оплати по договору та закінчується днем  повної оплати вартості даного договору.

Позивачем нараховано 25% річних в сумі 4456,32грн. за період з 01.10.2010р. по 12.01.2011р. на суму 62559,96 грн., проте правомірним є нарахування 25% річних за період з 02.10.2010 р. по 12.01.2011 р. на суму 62559,96 грн. в сумі 4413,48 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

У позові в частині стягнення 42,84 грн. 25% річних відмовити.

Відповідно статті 3 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих  цін  обчислюється  спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 1005,89грн. за період з жовтня по грудень 2010 р. , які підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам (99,9%).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" с. Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області до приватного підприємства "Агросервіс" с. Лисогірка Дунаєвецького району Хмельницької області про  стягнення 70571,50 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Агросервіс" (с. Лісогірка, Дунаєвецького району, Хмельницької області, код 32875066) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агріматко-Вест" (с. Великі Гаї, Тернопільського району, Тернопільської області, вул. Підлісна, 27, код 34401968) 62559,96 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 96 коп.) основного боргу, 2549,33 грн. (дві тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень 33 коп.) пені, 1005,89 грн. (одну тисячу п'ять гривень 89 коп.) інфляційних втрат, 4413,48 грн. (чотири тисячі чотириста тринадцять гривень 48 коп.) 25% річних, 705,29 грн. (сімсот п'ять гривень 29 коп.) державного мита та 235,76 грн. (двісті тридцять п'ять гривень 76 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

В решті позову відмовити.

                         Суддя                                                                      С.В. Заверуха

віддруковано 3 примірника : 1. в справу, 2. позивачу, 3. відпвоідачу.

повний текст рішення підписано та складено 15.02.2011 р.