Постанова

від 07.02.2008 по справі 13/66а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський

суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру

20                                       

Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "07" лютого 2008 р.                    о 11 год. 30 хв.                              Справа № 13/66а

Господарський суд Чернігівської

області  розглянувши справу у складі:

судді                                   Фетисової І.А.

при секретарі                         Шинкаренко І.М.

за позовом   Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

            АДРЕСА_1

до Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті, м. Київ пр. Перемоги 14

про

скасування постанови

за участю представників:          

позивача:                                 ОСОБА_1

відповідача:                            Керноз О.І. д.

41/1-8-9769к від 04.10.07 р.

Позивачем подано позов про

скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 039041 від

06.11.2007 р.

Відповідач в письмових запереченнях

на позов проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи,

вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, що

мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:

При проведенні посадовими особами

Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному

транспорті у Кіровоградській області 

перевірки транспортного засобу ГАЗ 

номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, було виявлено, що у

відповідача відсутні дорожній лист, ліцензійна картка на цей транспортний

засіб, документи на вантаж, про що було складено Акт № 050078  від 08.10.2007 р.

При цьому слід зазначити, що

позивач , з його слів, здійснював маршрут Херсон -Чернігів.

За результатами проведеної

перевірки начальником Територіального управління головної державної інспекції

на автомобільному транспорті у Чернігівській області 06.11.2007 року прийнято

оскаржувану позивачем Постанову № 039041 про застосування фінансових санкцій до

СПД ОСОБА_1у сумі 1700 грн.

          Згідно ст.6 Закону України „Про

автомобільний транспорт” від 05.04.01 р. № 2344-ІІІ в редакції Закону від 23

лютого 2006 року N 3492-IV „Про внесення змін до Закон України „Про

автомобільний транспорт”, який набрав чинності з 07.04.2006р. і діяв на момент

проведення перевірки транспортного засобу позивача (далі по тексту -Закон),

порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального

користування затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно п.2 розділу VI

„Прикінцеві положення” Закону N 3492-IV до приведення законодавства України у

відповідність із цим Законом Закони та інші нормативно -правові акти

застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

На момент проведення перевірки діяв

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального

користування, затверджений  постановою

Кабінету Міністрів України від 29.01.03 р. №143, який втратив чинність на

підставі Постанови КМУ №1567 від 08.11.06 р.

Відповідно до п.1 цього Порядку

визначено, що   Порядок  визначає 

процедуру  здійснення  державного контролю за додержанням суб'єктами

господарювання,  які  провадять діяльність  у 

сфері  автомобільного  транспорту 

(далі - суб'єкти господарювання), 

вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм   та 

стандартів  щодо  організації 

перевезень  пасажирів  і вантажів автомобільним транспортом, норм

міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних

ліцензій і ліцензійних карток, 

виконанням ними ліцензійних умов, 

а  також процедуру  здійснення 

державного  нагляду за

забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних

перевезень.

Таким чином, як вбачається зі

змісту цього пункту Порядку , повноваження щодо здійснення державного контролю,

покладені на Головавтотрансінспекції,  її

територіальні  управління в

областях,  Автономній Республіці Крим,

мм. Києві та Севастополі, здійснюються відносно суб'єктів господарювання, які

провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.

Позивач є фізичною особою -

підприємцем, який здійснює підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва

НОМЕР_2 у сфері роздрібної торгівлі , що вбачається зі Свідоцтва про сплату

єдиного податку НОМЕР_3 ( чинного на 2007 рік) 

та не здійснює господарської діяльності у сфері автомобільного

транспорту.

У позивача на праві приватної

власності є автомобіль  ГАЗ 3302-415 (

2006 року випуску) номерний знак НОМЕР_1, який 

за своїм типом є бортовим малотоннажним транспортним засобом.

Приписами п.21 Порядку встановлено

право складання посадовими особами, що провели рейдову перевірку, акту за

формою по додатку 3 до Порядку , який було складено відносно позивача , у  разі 

виявлення  в ході перевірки

транспортного засобу порушення законодавства 

про  автомобільний  транспорт. 

З урахуванням вищевикладеного, суд

приходить до висновку, що позивач не є суб'єктом господарювання у сфері

автомобільного транспорту, а наведеним вище Порядком не регламентовано

проведення перевірок фізичних осіб, які є лише учасниками дорожнього руху.

Окрім того, чинне законодавство не передбачає отримання фізичними особами

-власниками транспортних засобів, які використовуються для власних потреб

транспортний засіб , ліцензійних карток та ліцензій, наявність дорожнього

листа, в зв'язку з чим зазначення по тексту акту №050078  на встановлене порушення щодо надання послуг

позивачем з перевезення вантажу  без

ліцензійної картки та дорожнього листа є неправомірним.

Наявність у позивача статусу

підприємця з певного виду господарювання 

не досліджено в процесі прийняття оскаржуваної Постанови, а саме щодо

виду діяльності який здійснює позивач та зв'язку цього виду діяльності із

повноваженнями та процедурою застосування відповідальності та встановлення

порушення.

Окрім того, посилання відповідача

на ст.1 Закону України про автомобільний транспорт”  щодо застосування термінів „ автомобільний”

перевізник” та „послуги з перевезення пасажирів та вантажу” суд вважає

помилковим, оскільки позивач не здійснював на комерційній основі  або за власний кошт  надання послуг з перевезення вантажів, а як

фізична особа та власник транспортного засобу був лише учасником дорожнього

руху.

Слід зазначити, що виходячи  зі змісту 

абз.3 ч.1 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачена

відповідальність,   у вигляді штрафу  у 

розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,  за експлуатацію легкового автомобіля,  облаштованого 

як  таксі, без  наявності 

ліцензійної  картки  . Однак, як вбачається зі змісту акту №050078

від 08.10.2007 року та Постанови №039041 від 06.11.2007 року, як порушення

позивача зазначено надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом

без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України „Про

автомобільний транспорт”, а саме : без ліцензійної картки, (дорожнього листа),

документів на вантаж.

Як вбачається з пояснень позивача

та відповідача, акту №050078  та

Постанови №039041, позивач взагалі не здійснював експлуатацію легкового

автомобіля , облаштованого як таксі, а тому й посилання на цю норму  Закону в тексті  Постанови №039041 є неправомірним. Окрім

того, абз.3 ч.1 ст.60 Закону містить розмір штрафу  який відрізняється з розміром

відповідальності застосованому до позивача.

Невстановлення вказаних обставин,

призвело до прийняття оспорюваної Постанови.

Окрім того, як вбачається з

матеріалів справи, відповідачем здійснено направлення оскаржуваної Постанови

лише 06.12.2007 року, тобто через місяць після її прийняття, в зв'язку з чим

було позбавлено позивача права на оскарження Постанови до

Головавтотрансінспекції.

З урахуванням наведеного, виходячи

з приписів ст.2 КАС України, щодо процедури перевірки в процесі розгляду справи

оскаржуваних рішень суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку,

що Постанова №039041 від 06.11.2007 року прийнята необґрунтовано,

недобросовісно, не розсудливо щодо встановлення певних обставин, з якими Закон

пов'язує застосування до суб'єкта господарювання-автомобільного перевізника

відповідальності,  в зв'язку з чим

повинна бути скасована.

Заперечення відповідача судом до

уваги не приймаються з огляду на вищевикладені висновки та досліджені докази.

Враховуючи вищенаведене, позовні

вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,

150,158,160-163,167Кодексу адміністративного судочинства України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову № 039041 від

06.11.2007 р. територіального управління Головної державної інспекції на

автомобільному транспорті у Чернігівській області про застосування фінансових

санкцій до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в сумі 1700 грн.

Постанова може бути оскаржена до

Київського апеляційного адміністративного суду через Господарський суд

Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її складання в

повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова набирає

законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги

постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

                                        Суддя                                                             

І.А.Фетисова

Постанова підписана 08.02.2008

року.

Суддя                                                                  

І.А.Фетисова