Постанова

від 06.02.2008 по справі 23/280-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 06 лютого 2008 р.                                                                                   

№ 23/280-б 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. -головуючого

Катеринчук Л.Й. (доповідача)

Заріцької А.О.

розглянувши  касаційні скарги

державної податкової інспекції у

Печерському районі міста Києва

на ухвалу

та постанову

господарського суду міста Києва

від 17.09.2007 Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007

у справі

господарського суду

№ 23/280-б

міста Києва

за заявою

товариства з обмеженою

відповідальністю «Украгролайф»

про визнання банкрутом

товариства з обмеженою

відповідальністю «Автовіппостач»

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від заявника касаційної скарги

Москальова Г.С. (дов.

№17460/9/10-209 від 28.12.2007)

від заявника

не з'явились

від боржника

не з'явились

В С Т А Н О В

И В  :

Ухвалою господарського суду м.

Києва від 13.06.2007 було порушено провадження у справі про визнання товариства

з обмеженою відповідальністю «Автовіппостач»(далі -боржника) банкрутом за

заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Украгролайф»(далі - ініціюючого

кредитора) з врахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі

-закону).

Постановою суду від 20.06.2007

боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

07.08.2007 до господарського суду

м. Києва на затвердження надано звіт ліквідатора про проведену роботу та

ліквідаційний баланс.

Ухвалою суду від 28.08.2007 звіт

ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника було затверджено, боржника

ліквідовано, провадження у справі припинено.

11.09.2007 до суду надійшла заява

державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі -

інспекції) про визнання поточним кредитором до боржника на суму 171, 34 грн.

у  справі 

про  банкрутство            № 23/280-б.

Ухвалою суду від 17.09.2007

інспекції відмовлено у прийнятті заяви та повернуто її заявнику.

Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 13.11.2007 апеляційну скаргу інспекції залишено без

задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 17.09.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою

постановою, інспекція звернулася до Вищого господарського суду України з

касаційними скаргами, в яких просила скасувати ухвалу суду першої та постанову

суду апеляційної інстанцій направити справу на новий розгляд, аргументуючи порушенням

норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 14, 23, 32, 40,

52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом»(далі -Закону), статей 22, 43 Господарського процесуального кодексу

України.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду

першої та постанову суду апеляційної інстанцій, на підставі встановлених

фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального

та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають

задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з статтею 4-1 Господарського

процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про

банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом», норми якого превалюють в застосуванні

над загальними нормами господарського процесуального кодексу.

За приписами частини 5 статті 52

Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом

відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього

боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити

ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи,

постановою суду від 20.06.2007 боржника визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру в порядку статті 52 Закону. Строк ведення ліквідаційної

процедури судом не визначався.

07.08.2007 до господарського суду

на затвердження подано звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний

баланс (т.1 а.с. 75-102). Додатком до Звіту ліквідатор надав копію листа

02.07.2007 №57 про повідомлення ДПІ в Печерському районі міста Києва про

відкриття ліквідаційної процедури боржника та необхідність надання інформації

про наявність (відсутність) податкової заборгованості підприємства-банкрута, а

також копію про вручення поштового рекомендованого відправлення 04.07.2007року

ДПІ в Печерському районі 05.07.2007року, які не завірено належним чином

ліквідатором. Матеріалами справи підтверджується відсутність опису поштового

відправлення 04.07.2007року.

За приписами частин 1, 2 статті 36

ГПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що

мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в

оригіналі або в належним чином засвідченій копії. А згідно з частиною 2 статті

34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими

засобами доказування.

Відмовляючи у прийнятті заяви

податкового органу з грошовими вимогами до боржника суди виходили з того, що

ухвалою суду 28.08.2007 припинено провадження у справі про банкрутство шляхом

затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Разом з тим, Постановою ВГСУ

06.02.2008 скасовано ухвалу суду 28.08.2007 та постанову апеляційного суду

13.11.2007 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, справу направлено

для розгляду на стадії ліквідаційної процедури.

Зважаючи на подання грошових вимог

скаржником в межах провадження у справі про банкрутство, а також приймаючи до

уваги особливості розгляду грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство,

які полягають в необхідності розглянути спірні грошові вимоги по суті в межах

провадження у справі про банкрутство з винесенням судового акта про їх визнання

(або відхилення) по суті грошових вимог, колегія суддів дійшла висновку про

скасування ухвали суду першої інстанції 17.09.2007 про відмову у прийнятті

заяви про визнання кредитором ДПІ в Печерському районі з грошовими вимогами на

суму 171, 34грн. та постанови апеляційного суду 13.11.2007 у справі.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О

В И В :

1.          Касаційні скарги державної податкової

інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.

2.          Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 13.11.2007 та ухвалу господарського суду міста Києва

від 17.09.2007 скасувати.

Головуючий                                                                            

Б. Поляков

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

                А. Заріцька