Постанова

від 25.09.2006 по справі 2/372-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/372-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25 вересня 2006 р.                                                                                Справа № 2/372-06

Суддя господарського суду Мельник П.А. при секретарі судового засідання Воробйова І.А. , розглянувши матеріали справи за позовом:Прокурора Погребищенського району в інтересах Липовецької державної податкової інспекції, м. Липовець до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсількомунгосп", м. Погребище  про стягнення 16 372,6 грн.

За участю представників :

позивача     :   Польова Т.І.

відповідача :   не з"явився

прокурор:Гущіна Н.В.

Заявлено позов  прокурора Погребищенського району Вінницької області в інтересах Липовецької МДПІ, м. Липовець до ТОВ “Райсількомунгосп”, м. Погребище про стягнення 16372,60 грн. податкового боргу ( з яких: 10236,19 грн. по земельному податку з юридичних осіб (з них: 10126,40 основного платежу, 109,79 грн. пені); 2521,97 грн. податку з власників транспортних засобів (з них: 156,53 грн. основного платежу, 2210,67 грн. штрафна санкція за несвоєчасну плату, 154,77 грн. пені); 3614,44 грн.  орендної плати за землю комунальної  та державної власності (з них: 2768,44 грн. основного платежу, 743,97 грн. штрафна санкція за несвоєчасну плату, 102,03  грн. пені).

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про  час і день розгляду справи був повідомлений під розписку  в судовому засіданні, яке відбулось 7.09.2006 р.  

За таких обставин, неприбуття представника відповідача в судове засідання, виходячи зі змісту ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства, не є перешкодою для розгляду справи за його відсутності.

Позивач в судовому засіданні подав заяви про уточнення позовних вимог, якими позовні вимоги підтримав частково в сумі 6413,10 грн., відмовившись від позову в сумі 9959,50 грн. Прокурор проти відмови не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши покази, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач,  як суб'єкт підприємницької діяльності являється юридичною особою, зареєстрований Погребищенською районною державною адміністрацією та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 02127650.

Відповідно до поданої  заяви до Погребищенського відділення Липовецької МДПІ від 24 листопада 1999 року відповідача  зареєстровано платником податку на додану вартість та видано свідоцтво № 01574581 і присвоєно індивідуальний податковий номер платника № 021276502172.

Згідно з вимогами п.п. 3 п.1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування” - платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181- ІІІ встановлено, що зобов'язання, самостійно визнане платником в декларації є узгодженим з моменту подання вказаної декларації та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п 5.4 ст.5 Закону України №2181-ІІІ узгоджена сума додаткового зобов'язання, не сплачена  платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Відповідно до п 1.3 ст.1 Закону України №2181-111 податковим боргом (недоїмкою) визнається податкове зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну грошових   коштів  у  порядку  та  строки,   визначені   цим   Законом   або  іншими  Законами   України, (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом не сплочене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

ТОВ "Райсількомунгосп"   в порушення податкового законодавства, не сплачує належні суми податки встановлені законом терміни і тому, станом на 01.07.2006 р. має податковий борг на загальну суму  16372 грн. з них:   13051,37   гри. зобов'язання щодо сплати податків та зборів,    366,59    грн. пеня за несвоєчасну  сплату та 2954,64 штрафні санкції а саме:

10236,19   грн. по земельному податку з юридичних осіб (виник з 31.01.2001 року), з них 10126, 4 основного платежу та  109, 79 пені;

2521, 97   грн. податку з власників транспортних засобів (виник  15.12.2003 року), з них 156, 53 грн.  основного платежу та штрафна санкція  за несвоєчасну плату - 2210,67 грн. та пені   154,77 грн.

36І4, 44 грн. орендної плати заземлю комунальної та державної власності (виник з 30.05.2005 року), з них 2768, 44 грн. основного платежу та штрафна санкція за несвоєчасну сплату - 743, 97 грн. та пені  102, 03 грн.

Разом з тим, позивач відмовився від  стягнення:

2521,97 грн. податку з власників транспортних засобів (в зв'язку з тим, що 154,77 грн. пені до відповідача не застосовувались, а  156,53 грн. основного платежу та 2210,67 грн. штрафних санкцій відповідач сплатив після відкриття провадження у справі);

743,97 грн.  штрафних санкцій за несвоєчасну орендну плату  за землю (в зв'язку з тим, що дана штрафна санкція до відповідача не застосовувалась);

7706,76 грн. основного платежу по земельному податку з юридичних осіб (в зв'язку з пропуском позовної давності).

Дана відмова позивача судом приймається відповідно до ст. 51 Кодексу  адміністративного судочинства України,  як така, що не  суперечить  Закону   та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а провадження у справі в  цій частині  слід закрити відповідно до п.2  ст. 157 КАС України.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про плату за землю" від 07.03.1992 року № 2535 - XIІ в редакції Закону України від 25.03.2005 року № 2505 - IV платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом , з розбивкою річної суми рівними  частками за місяцями.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про плату за землю " від 07.03.1992 року № 2535 - XII в редакції Закону України від 25.03.2005 року № 2505 - IV облік громадян - платників земельного податку , а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про плату за землю" від 07.03.1992 року № 2535 - XIІ в редакції Закону України від 25.03.2005 року № 2505 IV податкового зобов'язання поземельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності визначене новій звітній податковій декларації,  у тому числі і за нововідведені земельні ділянки сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцем знаходження земельної ділянки за базовий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового ) місяця.

Відповідно до ст.. 16 Закону України № 2181 - ІІІ, нараховувалась пеня після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення податкового боргу, або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний день прострочення у його сплаті.

Липовецькою МДПІ у відповідності до п.п. "а" п. 6.2.3 ст. 6 Закону України №2181-ІІІ приймались до вказаного підприємства, передбачені діючим законодавством - Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 -III від 21.12.2000 року, міри для погашення заборгованості :

вручались перша податкова вимога № 1 від 26.10.2001 р.,

друга податкова вимога №2 від 30.11.01 р„

проведена реєстрація в державному реєстрі застав рухомого та нерухомого майна,

вручено лист-попередження про податкову заставу №360 від 16.05.2005 р

вручено рішення № 56 від 13.05.2002 року   про стягнення   коштів та продаж   інших активів  платника податків в рахунок погашення його податкового боргу

проводилось вилучення готівки з каси підприємства, згідно актів про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків,

надсилались листи   № 62   від 18.01.2006 року та № 250 від 27.02. 2006 року   з вимогою   ініціювання проведення зборів для підняття питання про виділення   майна, кошти від реалізації   якого   будуть спрямовані на погашення податкового боргу.

Однак, відповідачем  заборгованість в повному обсязі не погашена.

Позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.2006 р., підписаний обома сторонами, яким відповідач визнає свою заборгованість в сумі  6413,10 грн. (2529,42 грн. земельний податок з юридичних осіб (з яких: 2419,64-основний платіж, 109,79 грн. пеня), 3883,68 грн. орендна плата з юридичних осіб (з яких: 3781,65 грн. основний платіж, 211,81 грн. –пеня)).

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

    На підставі викладеного,  керуючись Законом України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про плату за землю",  Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",   ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  “Райсількомунгосп”, вул. Коцюбинського, 11, м. Погребище, Вінницької області, код 02127650 в доход Державного бюджету України 2419,64-основного платежу по земельному податоку з юридичних осіб,  109,79 грн. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  “Райсількомунгосп”, вул.. Коцюбинського, 11, м. Погребище, Вінницької області, код 02127650 на користь  місцевого бюджету  (Погребищенська міська рада) 3781,65 грн. основного платежу по орендній платі за землю та 102,03 грн. пені.

Провадження у справі  в частині стягнення 2521,97 грн. податку з власників транспортних засобів, 743,97 грн.  штрафних санкцій за несвоєчасну орендну плату  за землю, 7706,76 грн. основного платежу по земельному податку з юридичних осіб  - закрити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Мельник П.А.