Рішення

від 08.02.2011 по справі 5690-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5690-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2011Справа №5002-30/5690-2010

За позовом Обслуговуючого кооперативу «Волна», м. Судак, вул. Леніна, 98, кв. 14 (ЄДРПОУ 24406385).

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» Судацький район електричних мереж, м. Судак,  вул. Князева, 4 (ЄДРПОУ 00131400).

Про визнання недійсним акту ненормативного характеру

Суддя Ловягіна Ю.Ю.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Антонянц, представник за дов. від 03.12.2010р., у справі; Рудакова, керівник, довідка; Рудаков, представник за дов. від 31.01.2011р., у справі.

Від відповідача – Мельникова Т.В., представник за дов. від 05.01.2010р. №  010-Д, у справі.

Суть спору: позивач – Обслуговуючий кооператив «Волна», м. Судак (ЄДРПОУ 24406385) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» Судацький район електричних мереж, м. Судак (ЄДРПОУ 00131400) про визнання недійсним рішення комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» щодо розгляду акту про порушення позивачем ПКЕЕ та стягнення 1218260,44 грн. за самовільне бездоговірне підключення до електромереж  відповідача, яке було оформлене протоколом №   5527 від 11.11.20110р.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що працівниками ВАТ «Крименерго» 07.10.2010р. був складений акт № 109214 про порушення Правил користування електричною енергією, на підставі якого протоколом №  5527 від 11.11.2010р. було прийнято рішення про нарахування до сплати позивачу за самовільне бездоговірне підключення до електромереж відповідача суми в розмірі 1218260,44грн. Позивач вважає, що акт був складений з порушенням п. 6.41 ПКЕЕ - у відсутності представника позивача та без вручення йому акту. Також посилається на ухилення відповідача від укладення договору, проект якого був направлений ВАТ «Крименерго», але до сьогоднішнього дня не повернутий позивачу, що спростовує зафіксоване в акті порушення - самовільне підключення. Крім того, відповідачем порушений строк обчислення розрахунку недооблікованої електроенергії, оскільки в протоколі визначений період з жовтня 2009 року по жовтень 2010 року включно, тобто за 13 місяців, проте Правилами користування електричною енергією встановлено, що період такого розрахунку складає 6 місяців. З викладеного, позивач просить визнати недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду акту про порушення обслуговуючим кооперативом «Волна» ПКЕЕ та нарахування 1218260,44грн. за самовільне бездоговірне підключення до електромереж позивача, оформлене протоколом №   5527 від 11.11.2010р.

Представник відповідача у відзиві проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що позивач у позові підтверджує факт користування електричною енергію без договору, і пояснив, що договір між сторонами не укладено. А тому вважає дії ВАТ «Крименерго» законними, а акт та протокол такими, що відповідають нормам законодавства та ПКЕЕ.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.01.2011р. строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів до 08.02.2011р. за клопотанням представника відповідача.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено не було.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2010 року робітниками ВАТ «Крименерго» була здійснена перевірка Обслуговуючого кооперативу «Волна», який знаходиться за адресою: м. Судак, Капиль район, «Бугаз», за результатами якої було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення до мереж ВАТ «Крименерго», електрична енергія споживалась та не оплачувалась, про що було складено акт  №   109214 від 07.10.2010р. (а.с. 28).

Акт № 109214 від 07.10.2010р. був складений трьома представниками ВАТ «Крименерго» та був розглянутий комісією, за результатами якого прийнятий протокол №5527 від 11.11.2010р. (а.с. 29) про нарахування позивачу до сплати 1218260,44грн.

Як зазначає позивач, акт був складений з порушенням ПКЕЕ – у відсутності уповноваженого представника позивача та без вручення йому акта.

Крім того, позивач не згоден з посиланням на те, що він самовільно підключився до електромереж відповідача, оскільки виконав усі вимоги, передбачені пунктом 5.4. ПКЕЕ, щодо укладення договору, підписав два екземпляри договору та передав їх ВАТ «Крименерго» на підписання. Позивач посилається на те, що ним були виконані всі технічні умови, видані відповідачем, розроблена проектна документація, збудована та введена в експлуатацію електроустановка КТПГС-344, складені акти на розмежування балансової належності, відповідачем був опломбований засіб обліку – лічильник ЦЕ-6803В № 74034884 (пломба №  18989044).

Що стосується розрахунку суми, нарахованої внаслідок проведення перевірки, то позивач посилається на те, що комісією була застосована Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. без урахування змін та доповнень, внесених  постановою  НКРЕ від 08.02.2007 р. № 154 та від 18.12.2008 р. № 1384, а тому по підрахунку позивача за період з 08.10.2009 р. по 07.10.2010 р. недооблікована електроенергія по тарифу 0,2436 в обсязі 30569 кВт-год. склала 7447,0 грн.

В позовній заяві Обслуговуючий кооператив «Волна» просить визнати недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду акту про порушення обслуговуючим кооперативом «Волна» ПКЕЕ та нарахування до сплати 1218260,44грн. за бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення до мереж ВАТ «Крименерго», оформлене протоколом №   5527 від 11.11.2010р.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання недійсним рішення комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом №    5527 від 11.11.2010р. з підстав невідповідності його вимогам чинного законодавства, зокрема, Правилам користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №   28, яке не відноситься до актів ненормативного характеру, тобто не є актом в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України.

Статтею 235 Господарського кодексу України регламентовано, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ч. 2 ст. 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Як слідує з матеріалів справи акт № 109214 від 07.10.2010р. був складений за порушення п. 5.1 ПКЕЕ.

Так, відповідно п. 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Позивач зазначає, що виконуючи вимоги чинного законодавства скерував два екземпляри договору на постачання електричної енергії для його підписання ВАТ «Кременерго», проте останній до сьогоднішнього дня так і не повернув підписаний екземпляр позивачу.

В матеріалах справи є належним чином засвідчена копія журналу Судакського відділення ВАТ «Крименерго» реєстрації споживачів, в якому під № 725 зазначено ОК «Волна »  (а.с. 107). В матеріалах справи є також бухгалтерські документи, надані позивачу ВАТ «Крименерго» щодо постачання електричної енергії з посиланням на номер та дату договору - №  725 від 18.01.2008 р. (а.с. 24).

Вказані документи свідчать про пропозицію позивача укласти договір.

Однак на день вирішення спору позивачем не надано підписаного між ОК «Волна» та ВАТ «Крименерго» договору. До того ж відповідач в судовому засіданні наполягав на тому, що такий договір між сторонами не укладався.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).  

Згідно з пунктом 1.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України .

При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (п. 5.2. ПКЕЕ).

Статтею 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

На день розгляду справи між сторонами договір в єдиній письмовій формі в матеріали справи не наданий.

Таким чином, оскільки договір на постачання електроенергії між сторонами не укладався, то рішення, оформлене протоколом № 5527 від 11.11.2010р. про стягнення з позивача суми в розмірі 1218260,44грн. не може вважатися оперативно-господарською санкцією в розумінні ст. 235 - 237 ГК України.

З викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню оскільки обраний позивачем спосіб захисту є неправомірним.

Слід зазначити, що протокол № 5527 від 11.11.2010р. про нарахування позивачу коштів в розмірі 1218260,44грн. не носить обов'язкового характеру до виконання, а може бути розцінений як доказ при зверненні ВАТ «Крименерго» з позовом до суду про стягнення нарахованої шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 12.02.2011  №  2-28/2397-2010, від 23.12.2010 р. №  2-33/1991-2010, від 13.01.2011 р. №   2-15/1783-2009.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України

У судовому засіданні, яке відбулося 08 лютого 2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 14 лютого 2011 року.

Керуючись ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.