Рішення

від 16.02.2011 по справі 10/360-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/360-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 10/360-10

За позовом  Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі П-1: Міністерства оборони України  (м. Київ) П-2: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська ( м. Дніпропетровськ ) 

до  Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" (м. Дніпропетровськ)  

про визнання договору оренди від 11.06.2010 р. №86/2010 недійсним; припинення дії договору оренди на майбутнє та повернення нерухомого майна

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від прокурора: Маньковський К.Л. - пом. прокурора (посв. №080 від 10.10.2009р.)

Від позивача-1: не з'явився

Від позивача-2: не з'явився

Від відповідача: Ктиторов О.І. - представник (дов. №11/12-11/1 від 01.02.11р.) 

СУТЬ СПОРУ:

    Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Позивача-1 ( Міністерство оборони України ) та Позивача-2 ( Квартирно-експлуатаційний  відділ м. Дніпропетровська ) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача та просив:

- визнати договір від 11.06.2010р. № 86/2010 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська та  Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" оренди нерухомого військового  майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко №13, вул. Погребняка, б.21 ( за генеральним планом № 97 ), недійсним;

- припинити дію договору оренди від 11.06.2010 р. № 86/2010 на майбутнє та повернути  Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" нерухоме військове майно, розташоване в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко №13, вул. Погребняка, б. 21 ( за генеральним планом № 97 ), вартістю 2 967 143 грн., у володіння Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

        В подальшому Прокурор уточнив свої позовні вимоги та просить суд:

- визнати договір від 11.06.2010 р. № 86/2010 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" оренди нерухомого військового  майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, вул. Погребняка, б. 21 ( за генеральним планом № 97 ), недійсним;

   - припинити на майбутнє дію договору оренди від 11.06.2010 р. № 86/2010, укладеного між квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" оренди нерухомого військового майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, вул. Погребняка, б. 21 ( за генеральним планом № 97 );

- зобов'язати Дніпропетровське  регіональне  відділення Міжнародної благодійної організації "Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" повернути державі в особі Міністерства оборони України його структурному підрозділу - квартирно-експлуатаційному відділу міста Дніпропетровська  безпідставно набуте нерухоме військове майно, а саме : нежитлові приміщення, загальною площею 525 кв. м. в будівлі готелю "Гвардійський", за генпланом № 97 військового містечка № 13, що знаходиться на балансі КЕВ м. Дніпропетровська, в Дніпропетровському гарнізоні за адресою  : м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, вул. Погребняка, б. 21, загальною  вартістю 2 967 143 грн.

      Підстави з якими Прокурор пов'язує свої позовні вимоги -  договір оренди від 11.06.2010 р. № 86/2010 укладено з порушеннями діючого законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність в Збройних Силах України" передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Жодних конкурсів на передачу в оренду нерухомого майна військового містечка № 13 не проводилось, що є суттєвим порушенням при укладанні договору оренди на спірне нерухоме майно. Крім того, за п. 10.1 договору оренди нерухомого майна, розташованого на території військового містечка № 13, він укладений на 3 роки до 10.06.2013 року. Але даний пункт  договору суперечить чинному законодавству, а саме ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року № 2154-VІ, в якій зазначено, що у 2010 році нерухоме майно Збройних Сил України, що не використовується для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду строком до 01.01.2011 року.

   В заяві про уточнення позовних вимог, Прокурор також вважає спірний договір неукладеним оскільки він в порушення ст. ст. 793, 794 ЦК України не має державної реєстрації та нотаріально не засвідчений.

        Позивачі позовні вимоги Прокурора підтримали у повному обсязі.

    Також Позивач –2 у письмових поясненнях вказує на те, що спірний договір було укладено на підставі наказів та директив Міністерства оборони України, а 25 11.2010 р. сторони договору уклали додаткову угоду, якою внесли зміни до договору щодо строку його дії –до 01.01.2011 р.  

        Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує на те, що реєстраційні дані та фактичні напрями діяльності Дніпропетровського регіонального відділення - цілком відповідають положенням ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", а тому останнє має право укласти договір оренди без проведення конкурсу. При укладенні договору оренди переддоговірна експертиза проводилася в п'яти департаментах Міністерства оборони України, у тому числі документи і правомочність укладення договору перевірялися юридичним і контрольно-ревізійним департаментами  та лише після цих ретельних перевірок було видано дозвіл ГлавКЄУ на укладення договору оренди. Що стосується терміну оренди, вказаного в п. 10.1 договору № 86/2010/КЄВ м. Дніпропетровська від 11.06.2010 р., то, у зв'язку з тим, що під час оформлення дозвільних документів для підписання договору ще не був підписаний закон про бюджет України на 2010 р., при визначенні терміну оренди в п.10.1 Договору, сторони керувалися положеннями частини першою ст. 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", що передбачає  мінімальний термін оренди 5 років. Так, як в ухваленому Законі України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" в ст. 72 встановлений максимальний термін оренди до 01.01.2011р., то Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітетом  координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" було запропоновано  Дніпропетровському Квартирно-експлуатаційному  відділу   листом № 03/11-10/1 від 03.11.2010р. внести відповідні зміни в п. 10.1 договору № 86/2010/КЄВ м. Дніпропетровська від 11.06.2010 р. з відбиттям вказаних змін в додатковій угоді. Також  Відповідач зазначає, що не вважає даний пункт предметом судового розгляду, тому що ніхто не пропонував відкоригувати вказаний пункт та вказує, що у разі надходження подібних пропозицій, з його боку жодних заперечень не поступило би.

      Додатково у письмових поясненнях Відповідач зазначив, що після припинення дії договору –01.01.2011 р., об”єкт оренди повернутий Орендодавцеві не був, оскільки регіональне відділення вважає його таким, що діє. За твердженням Відповідача, він не мав змоги використовувати орендоване приміщення під центр соціальної реабілітації інвалідів. Тому, що для облаштування приміщень центру необхідним устаткуванням, та розміщення у них потрібних фахівців, приміщення потребують капітального ремонту, якій проводити нема змоги тому, що там знаходиться майно іншою юридичної особи.

          Представник позивачів у судове засідання не з”явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи судом за його відсутністю.

           У судовому засіданні Відповідачем заявлене клопотання про витребування у Позивача додаткових документів пов”язаних із встановленням вартості орендованого майна, зазначеної у договорі.

        Враховуючи закінчення строку вирішення спору та предмет спору, суд відхилив вказане клопотання Відповідача.

  Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін  не заявлялося.

  В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та Прокурора, господарський суд,

                                                         ВСТАНОВИВ:

         11.06.2010 р. між  Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська                ( Орендодавець ) та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації “Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України” ( Орендар ) укладено Договір оренди № 86/2010 нерухомого військового майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, буд. 97.  

           Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове Майно - нежитлові приміщення загальною площею 525 кв. м. в будівлі готелю “Гвардійський”, за генпланом № 97 військового містечка № 13, що знаходиться на балансі КЕВ м. Дніпропетровська, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 21, для використання як офісного приміщення та реабілітаційного центру з надання соціальних послуг, вартість якого визначена на 09.02.2010 р. за незалежною оцінкою і становить 2 967 143 грн.

           Згідно з п. 10.1 Договору –договір укладено строком до трьох років, що діє з 11.06.2010 р. до 10.06.2013 р. включно.

            П. 2.1 Договору сторони узгодили, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

            Обов”язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця      ( п. 2.4. Договору ).

            П. 7.1. Договору передбачає обов”язок Орендодавця передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.

            11.06.2010 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" підписано Акт приймання-передачі Майна.

           Причиною виникнення спору в даній справі є питання щодо існування правових підстав для визнання недійсним договору оренди нерухомого військового  майна від 11.06.2010 р. № 86/2010.    

            Відповідно до ст.  215 ЦК України, підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  ( сторонами ) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  ст. 203 ЦК України. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

           Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. 2. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,  неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України ).

          Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості        ( ст. 627 ЦК України ).

          Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного  Суду України № 9 від  06.11.2009 р. “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” згідно із статтями 4,  10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК,  іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та   ЦК,   міжнародним   договорам,   згода   на обов'язковість   яких   надана   Верховною  Радою  України,  актам Президента України,  постановам Кабінету Міністрів України,  актам інших  органів  державної влади України,  органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в  межах,  встановлених  Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім  актів  цивільного законодавства,  нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.  Відповідність чи    невідповідність     правочину  вимогам законодавства  має  оцінюватися судом відповідно до законодавства,

яке діяло на момент вчинення правочину.

           Ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” встановлює, що у 2010 році нерухоме майно органів  виконавчої влади  та органів місцевого самоврядування,  Збройних Сил України, Служби безпеки України,  Державної  прикордонної  служби  України, Державної   служби  спеціального  зв'язку  та  захисту  інформації України,  правоохоронних і митних органів,  що не використовується зазначеними  органами  для  здійснення  своїх  функцій,  може бути передано в оренду строком до 1 січня 2011 року.

           25.11.2010 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська                ( Орендодавець ) та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації “Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України” ( Орендар ) укладено Додаткову угоду № 109 д/ КЕВ Дніпропетровськ до Договору оренди № 86/2010 від 11.06.2010 р., згідно з умовами якої сторони домовилися п. 10.1 Договору викласти у наступаній редакції: „10.1 Цей Договір оренди на підставі Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 р.” діє строком з 11.06.2010 р. до 01.01.2011 р.”.

           У процесі вирішення  спору  сторони  можуть  самі  усунути  у встановленому  порядку  порушення,  які  могли  б потягти за собою визнання договору  недійсним,  зокрема,  шляхом  укладення  нового договору;  внесення змін до договору,  який не відповідає закону у певній частині ( п. 2 роз”яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”        із змінами ).

         Отже, сторони договору привели п. 10.1. Договору у відповідність з вимогами ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, скоротивши строк оренди до 01.01.2011 р.

         Ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” також встановлює,  що  у  2010  році  передача в оренду державного  та  комунального  майна   здійснюється   виключно   на конкурсних  засадах,  крім  державного  та комунального майна,  що передається в оренду бюджетним установам;  музеям; підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв ( у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під  творчі  майстерні); громадським організаціям   ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та  центрам  ранньої  соціальної  реабілітації дітей-інвалідів,  а також  підприємствам  та  організаціям   громадських   організацій інвалідів,  яким  визначена доцільність надання державної допомоги відповідно  до  статей  14-1, 14-2  Закону  України   "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; Пенсійному фонду  України  та  його  органам;   державним   видавництвам   та підприємствам  книгорозповсюдження;  вітчизняним  видавництвам  та підприємствам   книгорозповсюдження   книжкової   продукції,    що забезпечують підготовку,  випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової  продукції  державною  мовою  (за  винятком видань    рекламного    та   еротичного   характеру);   релігійним організаціям для забезпечення проведення  богослужінь,  релігійних обрядів та церемоній.

передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі

          Здійснення передачі військового майна в оренду юридичним і фізичним особам виключно на конкурсній основі передбачено і ч. 4 ст. 7 Закону України “Про господарську діяльність в Збройних Силах України”.

          Конкурсів на передачу в оренду вказаного у позові нерухомого майна військового містечка № 13 - не проводилось ( доказів проведення відповідного конкурсу, суду не надано ).

          Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що Дніпропетровське регіональне відділення Міжнародної благодійної організації “Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України” має право укладати договір оренди без проведення конкурсу, оскільки напрямки діяльності відділення –соціальна реабілітація інвалідів, відповідають ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”.

         Згідно зі Статутом Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" зареєстрованим Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області ( наказ від 06.05.2008 р. № 573 ) - Дніпропетровське регіональне відділення Міжнародної благодійної організації «Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України»є місцевим відділенням міжнародної благодійної організації, створеним на основі єдності інтересів Засновників та Членів та об'єднує юридичних і фізичних осіб, з метою виконання завдань, передбачених цим Статутом ( п. 1.1. ).

        Відповідно до п. 1.2. Статуту - у своїй діяльності Відділення керується Конституцією, Законом України «Про благодійництво та благодійні організації», Указами Президента України, Декретами, Постановами Кабінету Міністрів України, цим Статутом та Статутом Міжнародної благодійної організації «Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України».

       П. 2.1. Статуту передбачає, що основною метою діяльності Відділення є поліпшення матеріального  становища набувачів благодійної допомоги та надання допомоги працівникам правоохоронних органів, Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, Міністерства Внутрішніх справ України, його співробітникам, пенсіонерам, малозабезпеченим верствам населення, громадянам, потерпілим внаслідок злочинної діяльності, членам  Відділення та їх сім'ям, а також сприяння попередженню дитячої злочинності.

       Основними завданнями благодійної діяльності Відділення, відповідно до п. 2.4. Статуту, є :

2.4.1. сприяння практичному здійсненню загальнодержавних регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення становища набувачів благодійної допомоги;

2.4.2. сприяння соціальній реабілітації набувачів благодійної допомоги;

2.4.3. надання допомоги особам, які постраждали внаслідок виконання своїх службових обов'язків, а також внаслідок виконання своїх службових обов'язків, а також внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф в результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків;

2.4.8. надання матеріальної допомоги, фінансової  та іншої допомоги набувачам благодійної допомоги;

2.4.9.  сприяння працевлаштуванню, навчанню, перекваліфікації, забезпечення побуту і дозвілля набувачів благодійної допомоги;

2.4.17. сприяння будівництву санаторно-лікувальних закладів, установ, здійсненню медичної допомоги, організації проведення оздоровлення, санаторно-курортному обслуговуванню та відпочинку набувачів благодійної допомоги.

2.4.20. надання допомоги громадянам України, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам, одиноким людям похилого віку, які внаслідок своїх фізичних вад потребують матеріальної допомоги і соціальної підтримки на лікування, операції, застосування засобів діагностики учасникам бойових дій, ветеранам Великої Вітчизняної Війни та військової служби і прирівняним до них.

           Ст. 12 Закону  України   "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  зазначає, що громадські  організації   інвалідів   та   спілки громадських організацій  інвалідів  ( далі - громадські організації інвалідів) створюються з метою здійснення заходів щодо соціального захисту,   реабілітації   інвалідів,  залучення  їх  до  суспільно корисної діяльності,  занять фізичною культурою і спортом та мають право   користуватися   пільгами  і  преференціями,  передбаченими законодавством.

           Відповідно до ст. 14 Закону  України   "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" громадські організації інвалідів надають соціальні послуги,  здійснюють  громадський  контроль  за  дотриманням  прав інвалідів,  представництво  інтересів  та  захист  прав інвалідів, створюють  підприємства,  які здійснюють комерційну і некомерційну господарську  та  іншу  діяльність,  не заборонену законодавством.

           Підприємства   та   організації  громадських організацій  інвалідів  мають право на пільги із сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів ) відповідно  до  законів  України  з питань   оподаткування.   Застосовувати   зазначені   пільги  такі підприємства та організації мають право за  наявності  дозволу  на право  користування  пільгами  з оподаткування,  який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності  підприємств  та  організацій  громадських  організацій інвалідів ( ст. 14-1 Закону  України   "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ).

          Відповідно до ст. 1 Закону України  „Про реабілітацію інвалідів в Україні”  соціальна реабілітація  -  система  заходів,  спрямованих  на створення і забезпечення умов для  повернення  особи  до  активної участі у житті, відновлення її соціального статусу та здатності до самостійної  суспільної  і  родинно-побутової  діяльності   шляхом соціально-середовищної     орієнтації    та    соціально-побутової адаптації,  соціального  обслуговування  задоволення   потреби   у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації.     Р

          Реабілітаційна установа - установа,  підприємство,  заклад, у тому числі їх відділення,  структурні  підрозділи,  незалежно  від форми    власності,   що   здійснює   реабілітацію   інвалідів і дітей-інвалідів відповідно до державних  соціальних  нормативів  у сфері реабілітації ( ст. 1 Закону України  „Про реабілітацію інвалідів в Україні” ).

          Таким чином, положення Статуту Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України", виходячи з приписів Закону  України   "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" свідчить про те, що Дніпропетровське регіональне відділення не є громадською організацією інвалідів, а отже на Відповідача поширюються вимоги ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” стосовно передачі в оренду державного  майна   виключно   на конкурсних засадах, оскільки Відповідач не є центром професійної, соціальної реабілітації саме інвалідів, як того вимагає чинне законодавство.

          Крім того, за час дії спірного договору оренди, Відповідачем так і не був створений в орендуємому об”єкті центр соціальної реабілітації інвалідів. Відповідачем не надано суду доказів наявності у нього необхідного устаткування та потрібних фахівців, а також доказів вирішення у судовому порядку усунення перешкод у користуванні орендованим майном за умови знаходження в ньому майна іншої юридичної особи. Наявності лише одного протоколу засідання загальних зборів Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" про намір створити центр соціальної реабілітації інвалідів –не достатньо, відповідно до Закону України  „Про реабілітацію інвалідів в Україні” для створення відповідної реабілітаційної установи.

          Отже, спірна угода була укладена в порушення приписів ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та ч. 4 ст. 7 Закону України “Про господарську діяльність в Збройних Силах України” –не на конкурсній основі, що є підставою для визнання недійсним  спірного договору оренди.

          Згідно з  частиною  першою  ст.  236 ЦК України нікчемний правочин  або  правочин,  визнаний  судом  недійсним,  є недійсним з  моменту  його  вчинення.  Зазначена норма означає,  що  нікчемний  правочин  є недійсним  з  моменту його вчинення в силу закону,  а рішення суду про визнання оспорюваного правочину недійсним має зворотну силу  в часі.

          Ч. 2 ст. 236 ЦК України, згідно з якою якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється, не встановлює винятків  із   правил   частини   першої   статті   236 ЦК України.   Натомість   частина  друга  статті  236  ЦК  України конкретизує норму  абзацу  першого  частини  першої   статті   216 ЦК України,  згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків,  крім тих,  що  пов'язані  з  його  недійсністю.  Саме, частина  друга  статті 236 ЦК України встановлює,  що за нікчемним правочином  та  за  правочином,  визнаним  судом   недійсним,   не виникають  не тільки ті права та обов'язки,  настання яких сторонни передбачали з моменту укладення правочину, а й ті, виникнення яких передбачалося лише в майбутньому.

         У п. 3.2. роз”яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999 р. зазначається, що за   загальним   правилом   угода,   визнана  недійсною, вважається такою з моменту її укладення.  Це  стосується  і  визнаних недійсними у судовому порядку. Виняток з  цього  правила  становлять  угоди,  зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський   суд   повинен   зазначити   у   рішенні,  що  вона припиняється  лише на майбутнє.

          Таким чином, визнаний недійсним Договір оренди від 11.06.2010 р. № 86/2010, укладений між квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" -  припиняє свою дію на майбутнє.

           Ст. 216 ЦК України передбачає, що недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків  недійсності  нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

          Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора пов”язаних із визнанням недійсним  Договору від 11.06.2010р. № 86/2010 оренди нерухомого військового  майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, вул. Погребняка, б. 21 ( за генеральним планом № 97 ), а також припинення дії договору у зв”язку із закінченням його дії, господарський суд задовольняє позовні вимоги Прокурора пов”язані із реституцією сторін - зобов'язання Відповідача  повернути державі в особі Міністерства оборони України його структурному підрозділу - квартирно-експлуатаційному відділу міста Дніпропетровська  - орендоване нерухоме військове майно.

         Ст. 793 ЦК України передбачає, що договір  найму  будівлі  або іншої капітальної споруди ( їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої  капітальної  споруди  ( їх окремої   частини)   строком   на   три  роки  і  більше  підлягає нотаріальному  посвідченню.  

         Договір найму будівлі або іншої  капітальної  споруди   ( їх окремої  частини),  укладений  на  строк не менше ніж на три роки, підлягає  державній  реєстрації ( ст. 794 ЦК України ).  

         Як, зазначалося вище, згідно з п. 10.1 Договору ( до відповідних змін ) –спірний договір було укладено строком не на  три  роки  і  більше, а до трьох років ( з 11.06.2010 р. до 10.06.2013 р. включно ). Отже,  Договір від 11.06.2010 р. № 86/2010 не потребував нотаріального  посвідчення та державної  реєстрації, відповідно до ст. ст. 793, 794 ЦК України, як вважає Прокурор.

         Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Прокурора   обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

         За таких обставин, заперечення Відповідача відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

            Керуючись ст. ст. 22, 29, 33, 44, 49, 69, 75, 82 - 85 ГПК України,  суд, -

ВИРІШИВ :

           Позовні вимоги Прокурора –задовольнити.

           Визнати недійсним Договір від 11.06.2010 р. № 86/2010, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська та  Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" оренди нерухомого військового  майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко №13, вул. Погребняка, б. 21 (за генеральним планом № 97 ).

          Припинити на майбутнє дію Договору оренди від 11.06.2010 р. № 86/2010, укладеного між квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська та Дніпропетровським регіональним відділенням Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" оренди нерухомого військового майна, розташованого в Дніпропетровському гарнізоні за адресою: м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, вул. Погребняка, б. 21 ( за генеральним планом № 97 ).

         Зобов'язати Дніпропетровське  регіональне  відділення Міжнародної благодійної організації "Комітетом координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" повернути державі в особі Міністерства оборони України його структурному підрозділу - квартирно-експлуатаційному відділу міста Дніпропетровська  безпідставно набуте нерухоме військове майно, а саме : нежитлові приміщення, загальною площею 525 кв. м. в будівлі готелю "Гвардійський", за генпланом № 97 військового містечка № 13, що знаходиться на балансі КЕВ м. Дніпропетровська, в Дніпропетровському гарнізоні за адресою  : м. Дніпропетровськ, військове містечко № 13, вул. Погребняка, б. 21, загальною  вартістю 2 967 143 грн. Видати наказ.

Стягнути з Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України"  в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 242 467 86, МФО 805012 )  витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 585 грн. Видати наказ.

Стягнути з Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародної благодійної організації "Комітет координації сприяння правоохоронним органам та військовим формуванням України" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31211259700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, ЗКПО 242 467 86, МФО 805012, призначення платежу: ККД 22050000) - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу. Видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

  Рішення  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

      Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

Повне рішення складено 16.02.2011р.