Рішення

від 16.02.2011 по справі 7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"16" лютого 2011 р.                                                                            Справа  № 7/15

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Вежа"  

до відповідача   Закрите акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд"       

про стягнення заборгованості в сумі 167 770 грн. 40 коп.

                                                                                                              Суддя  Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача  :  Філіп'єв А.О.

Від відповідача :  Буковський В.М.    

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 10 лютого 2011 року до 16 лютого 2011 року.

СУТЬ СПОРУ:     Товариство з обмеженою відповідальністю "Вежа" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" про стягнення  167 770 грн. 40 коп. заборгованості по розрахунках за виконані роботи, з яких: 137645 грн. 00 коп. - основний борг, 12250 грн. 41 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 4027 грн. 53 коп. - 3% річних, 13847 грн. 46 коп. - пеня. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов п.2.8. Договору субпідряду від 30.05.2008 р. щодо оплати вартості виконаних у грудні 2009 року будівельно-монтажних робіт по закінченню будівництва житлових будинків.

Відповідач надав відзив на позов, у якому зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Вежа" (Субпідрядник) дійсно виконувались будівельно-монтажні роботи відповідно до умов укладеного Договору субпідряду від 30.05.2008 р. Проте вказує, що за умовами пункту 2.8. Договору розрахунки здійснюються Генпідрядником (ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд")  шляхом перерахування грошових коштів в розмірі обумовленому чинним договором на поточний рахунок Субпідрядника за фактично виконані Субпідрядником будівельні роботи проводяться Генпідрядником щомісячно на підставі об'ємів та вартості виконаних робіт згідно актів Ф-2 та Ф-3 на протязі 10 банківських днів з дня підписання їх Генпідрядником по мірі надходження коштів від Замовника. Замовник – Служба автомобільних доріг в Рівненській області – не провів розрахунку з Генпідрядником за виконані роботи. Таким чином, відповідач вважає, що строк оплати по вказаному Договору не настав. Посилаючись на зазначені вище обставини стверджує, що позивачем безпідставно нараховані пеня, три відсотки річних та збитки, завдані внаслідок інфляції. Також відповідач зазначає, що сума заборгованості має бути зменшена на 8 414,00 грн., оскільки існують акти виконаних підрядних робіт, які корегують заборгованість в бік зменшення.

Представник позивача надав додаткові пояснення на відзив, у яких вказав, що  відповідачем дійсно в грудні 2009 р. було подано TзOB «Вежа» акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р., відповідно до якого відповідач запропонував зменшити оплату робіт виконаних відповідно до договору субпідряду на 7 562,00 грн. Зокрема, цим актом мало бути зменшено суму оплати на вартість робіт з укладання лагів на цегляні стовпчики та улаштування дощатого покриття товщиною 36 мм, які були виконані на буд. №33. Вказані роботи були виконані TOB «Вежа» в серпні 2008 р. та були прийняті Відповідачем, про що свідчить акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р., який підписано сторонами. Підчас прийняття цих робіт Відповідачем не було зроблено жодного зауваження щодо їх якості, відтак вони були прийняті та оплачені.

19.01.2011 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позовних вимог (арк.с.110), відповідно до якої крім вимог про стягнення з відповідача 167 770 грн. 40 коп. заборгованості  позивач просить визнати п.2.8. Договору субпідряду від 30 травня 2008 року недійсним в частині слів «по мірі надходження коштів від Замовника».

Суд зазначає, що в даному випадку вказана заява по своїй суті не є власне заявою про зміну предмета позову, оскільки під зміною предмета позовних вимог (частина четверта статті 22 ГПК України) законодавець розуміє зміну матеріально-правової вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Однак, у заяві від 19.01.2011 р. позивачем додатково до пред'явленої позовної вимоги фактично висунуто ще одну вимогу, яка не була зазначена і обґрунтована у тексті позовної заяви. Під зміною предмета позову не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позові. Крім того, пред'явлення нової позовної вимоги тягне за собою зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, що по своїй суті є зміною підстав позову. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Отже, з врахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що позивачем під виглядом зміни предмета позовних вимог фактично висунуто нову вимогу, про яку не йшлося у тексті позовної заяви. За вказаних обставин, заява від 19.01.2011 р. про зміну предмета позову не прийнята судом до розгляду. При цьому, суд роз'яснив позивачу, що він не позбавлений права звернутись з окремим позовом та заявити вказану вимогу у встановленому порядку на загальних підставах.

Через канцелярію суду 14 лютого 2011 року позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №7/15 в зв'язку з тим, що ТзОВ «Вежа» звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд» про визнання п.2.8. Договору субпідряду від 30.05.2008 р. недійсним в частині слів «по мірі надходження коштів від Замовника». Позивач вважає, що вказана справа пов'язана зі справою №7/15. Однак, хоча справи між собою пов'язані, в даному випадку подання вищезгаданого позову не перешкоджає вирішенню по суті справи №7/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" до Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" про стягнення  167 770 грн. 40 коп. Тому клопотання позивача не підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача 167 770 грн. 40 коп. заборгованості.

Представник відповідача в засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві. Просить суд відмовити ТзОВ "Вежа" у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Рівнеавтошляхбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вежа" було укладено Договір субпідряду. Відповідно до предмету договору Субпідрядник (позивач) зобов'язується своїми силами і матеріально-технічними ресурсами виконати будівельно-монтажні роботи по закінченню будівництва житлових будинків №16, №10, №33, №30, №13, №7 за адресою: Рівненська область, Дубенський район, с.Верба, вул.Лесі Українки та введенню їх в експлуатацію (в подальшому по тексту іменовано «Роботи»), відповідно до проектно-кошторисної документації, а відповідач (Генпідрядник) зобов'язується надати будівельний майданчик, прийняти Роботи оплатити їх вартість в порядку та на умовах визначених чинним договором.

За умовами розділу 2 Договору «Ціна Робіт та порядок розрахунків» вартість Робіт за чинним договором відповідно до проектно-кошторисної документації становить 1350000,00 грн., ПДВ з яких становить 225000,00 грн.  Остаточна вартість Робіт за чинним договором визначатиметься сторонами при підписанні актів Ф-2 та Ф-3, що укладатимуться та підписуватимуться в період чинності цього договору. Сторони погодили, що будь-які зміни до проектної документації (робочих креслень) за чинним договором, оплачуються Генпідрядником після погодження таких змін Субпідрядником із Замовником. Також сторони погодилися, що вартість послуг Генпідряду становить 1% від вартості робіт за чинним договором.

Розрахунки за чинним договором здійснюються Генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів в розмірі обумовленому чинним договором на поточний рахунок Субпідрядника за фактично виконані Субпідрядником будівельні роботи проводяться Генпідрядником щомісячно на підставі об'ємів та вартості виконаних робіт згідно актів Ф-2 та Ф-3 на протязі 10 банківських днів з дня підписання їх Генпідрядником по мірі надходження коштів від Замовника (п.2.8. Договору). Сторони погодили, що Генпідрядник протягом 10 банківських днів з моменту підписання чинного договору, сплачує Субпідряднику попередню оплату за Роботи, в розмірі 30% від загальної вартості робіт обумовленої п.2.1. цього договору (п.2.9.).

Договір підписано уповноваженими представниками ЗАТ "Рівнеавтошляхбуд" та ТзОВ "Вежа" та скріплено відбитками печаток сторін.

01 жовтня 2008 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін та доповнень до договору субпідряду від 30 травня 2008 року, згідно якої п.2.1. зазначеного договору виклали у наступній редакції: «2.1. Вартість Робіт за чинним договором відповідно до проектно-кошторисної документації становить 1700000,00 грн., ПДВ з яких становить 283333,33 грн.».

На виконання умов Договору субпідряду в грудні 2009 року позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 137645 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт (арк.с.78-88) та наявною в матеріалах справи довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (арк.с.129).  

У строки, визначені Договором відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт не здійснив.  

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що Генпідрядник зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ/365 за кожний день прострочення оплати вартості виконаних робіт від суми заборгованості.

Керуючись п.8.2. Договору та чинним законодавством позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.01.2010 р. по 11.07.2010 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 13847 грн. 46 коп.  

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 12250 грн. 41 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції та 4027 грн. 53 коп. - 3% річних.

Надані суду розрахунки перевірено та визнано правильними.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 167 770 грн. 40 коп. (137645,00+13847,46+12250,41+4027,53=167770,40).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду згідно зі ст. 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядчика виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача як замовника по Договору субпідряду від 30.05.2008 р. оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та умовами розділу 2 Договору «Ціна Робіт та порядок розрахунків».

До того ж в п.2.8 Договору субпідряду від 30.05.2008 р. сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У п. 2.8 Договору субпідряду від 30.05.2008 р. між сторони визначено строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт вказівкою на обставини надходження коштів від Замовника. Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи, визначеної в договорі як Замовник без зазначення реквізитів цієї особи.

Крім того, частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У правовідносинах за Договору субпідряду від 30.05.2008 р. генеральним підрядником є відповідач, тому він відповідає перед позивачем (субпідрядником) за виконання обов'язків особами, визначеними у договорі як Генпідрядник та Замовник, а також несе відповідальність перед цими особами.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити змісту закону. Однак, зважаючи на все вищевикладене, вбачається, що пункт 2.8. Договору субпідряду  в частині слів «по мірі надходження коштів від Замовника» не відповідає вимогам законодавства.

Також слід зазначити, що чинне законодавство не ставить в залежність порядок розрахунків Генпідрядника з Субпідрядником від дій Замовника.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Отже, посилання відповідача на те, що строк оплати по вказаному Договору не настав, та на безпідставність нарахування позивачем пені, трьох відсотків річних та збитків, завданих внаслідок інфляції, спростовуються наведеними вище правовими нормами і матеріалами справи та не приймаються судом до уваги.

Щодо доводів відповідача про те, що сума заборгованості має бути зменшена на 8 414,00 грн. слід зазначити наступне. Як на підставу зменшення суми боргу представник відповідача посилається на подані ним до відзиву копії актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (арк.с.96,97). Відповідно до п. 107 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01 серпня 2005 р. № 668 у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику. Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення TOB «Вежа» про наявність недоліків у виконаній роботі, зокрема відомості про складання дефектного акта тощо. Крім того, позивачем подано копію акта приймання виконаних робіт за серпень 2008 року, з якого вбачається, що вказані роботи були виконані TOB «Вежа» в серпні 2008 р. та прийняті відповідачем. Таким чином, відповідачем не надано належних доказів того, що сума заборгованості має бути зменшена на 8 414,00 грн.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача 137645 грн. 00 коп.  основного боргу по розрахунках за виконані роботи, 12250 грн. 41 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 4027 грн. 53 коп. 3% річних, 13847 грн. 46 коп. пені, всього на загальну суму 167 770 грн. 40 коп., підтверджуються матеріалами справи, є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.     

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Рівнеавтошляхбуд" (33000, м.Рівне, вул..Соборна, 446, код ЄДРПОУ 31435931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" (35800, Рівненська область, м.Острог, вул.Красностав,31, код  ЄДРПУО 13980230) - 137645 грн. 00 коп. - основного боргу, 12250 грн. 41 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 4027 грн. 53 коп. - 3% річних, 13847 грн. 46 коп. - пені, 1678 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. 00 коп. витрат  на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням  законної сили.

   Суддя                                                                Бережнюк В.В.

повне рішення підписано "16" лютого 2011 року