Рішення

від 15.02.2011 по справі 11/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 лютого 2011 р.                                  Справа 11/5-11

за позовом    Державної екологічної інспекції у Вінницькій  області, м. Вінниця     

до                  садово-городнього масиву «Турбівський», с. Прибурівка

                     Липовецького району

про                стягнення 731,08 грн.

                                                                               Суддя      В. Матвійчук

    при секретарі судового засідання Т. Солоненко, за участю представників:

від позивача            Г. Педченко за  довіреністю № 2  від 04.01.2011р.;

від відповідача       не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з  садово-городнього масиву «Турбівський»на користь  Державної екологічної інспекції у Вінницькій області суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства 731, 08 грн..

Позов мотивовано тим, що проведеною перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства садово-городнього масиву «Турбівський»виявлено засмічення твердими побутовими відходами 14 (чотирнадцять) земельних ділянок загальною площею 56 м , які розташовані в кінці кожної вулиці масиву на узбіччі дороги під обходом № 6 Турбівського лісництва.

За результатами перевірки спеціалістами державної екологічної інспекції у Вінницькій області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.04.2010 р.,  складено протокол про адміністративне правопорушення № 010832 від 16.04.2010 р. та  винесено постанову № 03/83 від 16.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення.

Внаслідок розміщення відходів у несанкціонованих місцях державі завдані збитки в сумі 731, 08 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі  від 20.12.2010р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.  Натомість подав до суду клопотання за № 68 від 31.01.2011р. про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 01.02.2010р. розгляд справи відкладено на 15.02.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника.  

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України,   розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 цього Кодексу.

Перевіривши доводи учасників процесу доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства садово-городнього масиву «Турбівський», за результатами якої складено акт від  06.04.2010 р..

В ході перевірки на території садово-городнього масиву «Турбівський»виявлено засмічення твердими побутовими відходами 14 (чотирнадцять) земельних ділянок загальною площею 56 м , які розташовані в кінці кожної вулиці масиву на узбіччі дороги під обходом № 6 Турбівського лісництва.

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 010832 від 16.04.2010 р..  Винесена постанова № 03/83 від 16.04.2010 року про накладення адміністративного стягнення, якою визнано голову правління СМГ «Турбівський»Ковбасюка О.П. винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн..

Своїми діями, а саме допущенням розміщення відходів у несанкціонованих місцях, відповідач наніс державі збитків, заподіяних внаслідок засмічення земель, на суму 731,08 грн..

Розрахунок збитків, здійснено згідно «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149.

Як стверджується матеріалами справи, в добровільному порядку зазначену вище суму завданих  відповідачем  не відшкодовано.

З урахуванням наведеного вище суд  зважає на таке.

На підставі ст. 66 Конституції України - кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині та відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 9 Закону України «Про відходи»зазначається, що територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Відповідно ст. 43 Закону України «Про відходи»підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 35 Закону України «Про охорону земель»передбачено, що власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель»юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»- шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного  середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі  без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно норм статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як вбачається із матеріалів справи позовні вимоги доведені актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.04.2010 р., протоколом про адміністративне правопорушення № 010832 від 16.04.2010р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 03/83 від 16.04.2010р.,  розрахунком збитків тощо.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення збитків в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

За таких обставин позовні вимоги підлягають  задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у складі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з  садово-городнього масиву «Турбівський»(22500, Вінницька область, Липовецький район, с. Прибурівка, код 21723725) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області  в місцевий бюджет Приборівської ради (24062100, код ЄДРПОУ 34701099, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 33114331700292) 731 (сімсот тридцять одну) грн. 08 коп. -  збитків за порушення природоохоронного законодавства .

3.          Стягнути з садово-городнього масиву «Турбівський»(22500, Вінницька область, Липовецький район, с. Прибурівка, код 21723725) до Державного бюджету України 102  (сто дві) грн.   –державного мита та  236 (двісті тридцять шість ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення направити відповідачу.

Повне рішення складено 17.02.2011р.

                                        Суддя                                                        В. Матвійчук     

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- відповідачу -  (22500, Вінницька область, Липовецький район, с. Прибурівка)