Рішення

від 17.02.2011 по справі 15/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.11 р.                                                                                    Справа № 15/11                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Антеком” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31875966)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 00210602)

про стягнення заборгованості в сумі 4413,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Макаров А.В. за довіреністю б/н від 27.01.2011 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Антеком” м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 4413,96 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2011 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/11, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на той факт, що на підставі усної домовленості про купівлю-продаж він передав відповідачу товар – муфель для СНОЛ 7,2/1100 (кераміка) за видатковою накладною № РН–0000490 від 12.08.2009 р. на суму 4413,96 грн., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на видатковій накладній в графах „Відвантажив” та „Отримав”, а також податковою накладною № 484 від 12.08.2009 р., рахунком–фактурою № СФ–0000763 від 12.08.2009 р., довіреністю на отримання товарно–матеріальних цінностей № 1671 від 03.08.2009 р. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. Найменування зазначеного товару, кількість, ціна та сума містяться в вищевказаних документах.

Відповідач отриманий товар не оплатив, в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість склала 4413,96 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу № 133 від 03.08.2010 р. на оплату товару, отриманого за спірною видатковою накладною в сумі 4413,96 грн. Факт направлення даної вимоги позивачем та отримання її відповідачем підтверджується фіскальним чеком № 0569 від 03.08.2010 р., описом вкладення до цінного листа від 03.08.2010 р. та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 05.08.2010 р. представнику відповідача. Завірені копії вимоги, чеку, опису та повідомлення містяться в матеріалах справи.

Відповідач надав до суду відзив № 17/304–859 від 14.02.2011 р. на позовну заяву, яким підтвердив факт отримання від позивача товару за спірною видатковою накладною № РН–0000490 від 12.08.2009 р. на суму 4413,96 грн. на підставі довіреності № 1671 від 03.08.2009 р. Але проти позовних вимог відповідач заперечував тим, що поставка товару за спірною накладною відбувалася не на виконання усної домовленості між сторонами, а в рамках договору № 14/4144022 від 13.07.2009 р., у зв'язку з чим позовні вимоги вважав необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні. До відзиву відповідач надав завірені копії договору № 14/4144022 від 13.07.2009 р. та специфікації до нього.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заперечення відповідача не приймається судом до уваги у зв'язку з наступним:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Фактично між позивачем та відповідачем склалися правовідносини купівлі–продажу товару, що підтверджено матеріалах справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з того, що за спірною видатковою накладною товар був отриманий відповідачем ще у серпні 2009 р., письмову вимогу на оплату відповідач отримав 05.08.2010 р., тому слід вважати, що строк оплати на день подачі позову до суду, тобто 04.01.2011 р., наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання по цій партії товару.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару за спірною видатковою накладною на суму 4413,96 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній. Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідач оплату за отриманий товар за спірною накладною до теперішнього часу не здійснив. Відповідач будь-яких доказів оплати вказаної заборгованості (платіжних документів з відміткою банку про проведення платежу) до суду не надав.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити суму боргу за товар в розмірі 4413,96 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРПОУ 00210602; рахунок 26005301510738 у філії „Відділення Промінвестбанку” в м. Краматорськ Донецької області, МФО 334141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Антеком” (юридична адреса: 83119, м. Донецьк, вул. Щетініна, буд. 39, кв. 12; код ЄДРПОУ 31875966; рахунок 260021377980 в АБ „Український Бізнес Банк” м. Донецьк, МФО 334969) основний борг на суму 4413,96 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 17.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.02.2011 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі  подання  апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Богатир К.В.