Постанова

від 16.02.2011 по справі 1/249пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/249пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.02.2011 р.           справа №1/249пд

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача   Величко Н.Л.

Суддів     Алєєвої І.В., М'ясищева А.М.       

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились   

від відповідача: Зарецькій І.Г. –за дов. від 26.08.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр", с. Трудове

на рішення  господарського суду Донецької області від 18.01.2011р. у справі № 1/249пд (суддя Азарова З.П.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр", с. Трудове

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний” м. Київ в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області"

про визнання недійсним договору

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням від 18.01.2011р. у справі № 1/249пд господарського суду  Донецької області (суддя Азарова З.П.)  відмовлено у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр ” про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 499 від 26.06.2008р.  

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, висновки не відповідають обставинам справи, та порушені норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції не повно досліджені  обставини щодо  кредитування згідно кредитного договору № 499 в повній мірі та не встановлено чи відповідала форма наданого кредиту умовам договору, які реальні наслідки настали внаслідок виконання сторонами умови щодо кредитування.

На думку скаржника, суд першої інстанції не дав взагалі ніякої правової оцінки доводам позовної заяви та не дослідив обставини щодо узгодження сторонами в цьому договорі форми надання кредиту, а  саме відновлювальної кредитної лінії.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що відновлювана кредитна лінія передбачає поновлення кредитування, в терміни, обумовлені договором, після погашення кредиту, в межах сум, щоб загальна заборгованість не перевищувала ліміту кредитної лінії та договором не передбачено видачу кредиту позичальнику у будь-якій іншій формі, ніж вказана у п.2.1 цього договору.

На думку скаржника, судом першої інстанції неповно досліджені обставини щодо внесення змін до кредитного договору: досліджується лише обставина наявності або відсутності заперечень зі сторони позивача. Хоча суть вказаних змін полягає в тому, що змінивши 29.08.2009р. графік погашення кредиту, і 29.08.2008р. і 30.09.2008р. сторони ще раз підтверджують суму відновлювальної кредитної лінії - 600000 грн., а разом з цим і обов'язок банку на поновлення кредитування в межах цієї суми.

3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

26.06.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Ясинувата Донецької області ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр ” був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 499, відповідно до якого банк зобов'язався при наявності вільних кредитних ресурсів надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 600 000 грн. 00 коп. , на умовах, передбачених цим договором, а позичальник (позивач) зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно у відповідності до графіку, починаючи з 25.04.2009р. по 25.06.2009р. у сумі 200 000 грн. 00 коп.

У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 2.1 договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню або в іншу валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені договором.

Згідно з пунктом 3.2 договору банк нараховує проценти за користування кредитом на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 20% річних.

Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку до дати повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод “факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування, в останній робочий день місяця, з поточного рахунку позичальника, відкритого в банку.

29.08.2008р. до вказаного договору були внесені зміни, відповідно до яких повернення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно у відповідності до наступного графіку: до 31.08.2008р. –47 000 грн. 00 коп., до 30.04.2009р. –200 000 грн. 00 коп., до 31.05.2009р. –200 000 грн. 00 коп., до 25.06.2009р. –153 000 грн. 00 коп. Кінцевий строк повернення кредиту був визначений 25.06.2009р.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його  вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно ч.1-3,5 ст. 203 ЦК України зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства.

Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за  кредитним  договором  банк або інша  фінансова   установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на  умовах,  встановлених  договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 345 Господарського кодексу України передбачає, кредитні відносини  здійснюються  на  підставі  кредитного договору,   що  укладається   між    кредитором   і   позичальником   у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються  мета, сума  і строк  кредиту,    умови   і  порядок   його видачі  та  погашення,   види забезпечення   зобов'язань  позичальника,   відсоткові  ставки,  порядок плати за кредит,  обов'язки,  права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Предметом кредитного договору є надання грошових коштів.

Як вбачається з кредитного договору про відкриття  кредитної лінії № 499 від 26.06.2008р. сторони визначили розмір наданого кредиту, відсотків за його користування, строк повернення кредиту, умови забезпечення виконання зобов'язань за договором, тобто між сторонами були погоджені всі істотні умови договору. За змістом договір відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо доводів позивача про те, що кредитний договір про відкриття  кредитної лінії № 499 від 26.06.2008р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.

Судова колегія вважає ці доводи позивача помилковими, оскільки відповідно до пункту 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається позивач визнає надання йому банком на виконання зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 499 від 26.06.2008р., кредиту 26.06.2008р. у сумі 600000грн., та свій обов'язок  сплачувати проценти за користування цим кредитом та повернути його в обумовлений договором строк, що свідчить про реальність оспорюваного правочину.

Позивач з посиланням на ст.ст.509,526,525 ЦК України стверджує, що фактично йому видано кредит не у формі відновлювальної кредитної лінії, оскільки після часткового погашення зробленого позичальником 14.08.2008р., поновлення кредитування в межах погашеної суми банком не здійснено.

Судова колегія зазначає, що наведені обґрунтування стосуються виконання сторонами укладеного договору. Належне чи неналежне виконання сторонами зобов'язань, які випливають з договору не можуть бути підставою для визнання його недійсним, як такого що в момент його  вчинення не відповідав вимогам ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів позивача про внесення змін до договору на вимогу банку, якими зменшений ліміт кредиту, то вони судовою колегією не приймається до уваги, оскільки зміни до договору підписані сторонами без будь-яких заперечень і той факт, що зміни підписані позивачем під тиском банку, позивачем не доведений.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання кредитного договору про відкриття  кредитної лінії № 499 від 26.06.2008р. недійсним.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

 Рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2011р. у справі № 1/249пд залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Куйбишевський гранітний кар'єр", с. Трудове, - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

    Головуючий суддя-доповідач                                        Н.Л. Величко

    Судді                                                                                    І.В. Алєєва

                                                                                                   А.М. М'ясищев    

Повний текст постанови виготовлений та підписаний  16.02.2011р.

          Надруковано 5 примірників:

           2 –сторонам по  справі

          1 - у справу   

          1 - господарському суду

                                                                                    1- апеляц. господ. суду