Рішення

від 15.02.2011 по справі 23/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/2

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.02.11 р.                                                                                    Справа № 23/2                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”ФІТО-ЛЕК” м. Харків   

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс”                            м. Донецьк

про стягнення 10 186, 07 грн.  

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився  

Від відповідача: не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”ФІТО-ЛЕК” м. Харків, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс” м. Донецьк, 10 186, 07 грн. боргу.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          поставку відповідачу на підставі усної домовленості за видатковими накладними               № ХА-0094160/1 від 06.10.2008р. та № ХА-0101490/1 від 30.10.2008р. товару (медичних препаратів) на загальну суму 10 186, 07 грн.;

-          направлення на адресу відповідача вимоги № 483 від 16.11.2010р. про сплату боргу в сумі 10 186, 07 грн.;     

-          ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 612, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 7, 20, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

     Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що надав відзив № 01/385 від 14.02.2011р., але заперечив щодо покладення на нього судових витрат по справі.   

                     Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків за приписами ст.11 ЦК України, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

         Статтею ст.640 ЦК України закріплено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

         Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Укладання господарських договорів відповідно до ч.1 ст.181 ГК України допускається у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення давнього виду договорів.

Товариство з обмеженою відповідальністю ”ФІТО-ЛЕК” на підставі усної домовленості за видатковими накладними № ХА-0094160/1 від 06.10.2008р. та № ХА-0101490/1 від 30.10.2008р. здійснило поставку товару (медичних препаратів) на загальну суму                      10 186, 07 грн., який товариство з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс” отримало без заперечень, що підтверджується підписом у видаткових накладних, завіреним печаткою (штампом) підприємства.  Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідачем не спростовано.            

За таких обставин, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини купівлі-продажу товару (пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у видаткових накладних, які містять всі істотні умови: предмет договору, ціну та кількість товару, а дії відповідача щодо отримання товару на запропонованих умовах свідчать про прийняття ним пропозиції позивача).  

        Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

       Оскільки сторони не обумовили строку розрахунків за поставлений на підставі видаткових накладних № ХА-0094160/1 від 06.10.2008р. та № ХА-0101490/1 від 30.10.2008р. товар, 17.11.2010р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 483 від 16.11.2010р. про сплату боргу в сумі 10 186, 07 грн., що підтверджено копією фіскального чеку від 17.11.2010р. Вищевказану вимогу суд розцінює як вимогу, передбачену ч.2 ст.530 ЦК України. Таким чином, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем по 29.11.2010р. включно.                      

Відповідач належним чином не виконав свого обов'язку щодо оплати позивачу                         10 186, 07 грн., що є порушенням вимог ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Під час розгляду справи доказів оплати відповідачем суми боргу в розмірі                       10 186, 07 грн. не подано. Зважаючи на те, що сума боргу підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем в повному обсязі, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача, оскільки його посилання на виникнення спору з вини позивача не заслуговують на увагу.       

Ухвалою про порушення провадження у справі від 01.02.2011р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана позивачем 07.02.2011р.) господарський суд Донецької області зобов'язував позивача надати довідку держказначейства про зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., перерахованих платіжним дорученням № 23900 від 20.01.2011р., до Державного бюджету України.         

Зазначена вимога пов'язана з тим, що документ про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу всупереч вимог Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258,   не містить відтиску печатки установи банку (на платіжному дорученні № 23900 від 20.01.2011р. є лише відмітка про дату виконання платіжного доручення, а замість печатки проставлено штамп установи банку).  

Враховуючи, що позивач без поважних причин не подав витребувану довідку держказначейства, суд на підставі п.5 ч.1. ст.83 Господарського процесуального кодексу України стягує з ТОВ ”ФІТО-ЛЕК” в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 236 грн.            

На підставі ст.ст. 11, 205, 207, 530, 638, 640, 642, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                     В И Р I Ш И В:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Медфармсервіс Плюс”                            (м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 1; м. Донецьк, вул. Відважних, 1-а; р/р 26000010053004 в ПАТ ”ВТБ Банк”, МФО 321767, ЄДРПОУ 36010928) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”ФІТО-ЛЕК” (м. Харків, пр. Гагаріна, 48/47; м. Харків, вул. Примакова, 46;                                р/р 26005020014232 в ПАТ ”ВТБ Банк”, МФО 321767, ЄДРПОУ 21194014) -                            10 186 грн. 07 коп.  боргу, 102 грн. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”ФІТО-ЛЕК” (м. Харків, пр. Гагаріна, 48/47; м. Харків, вул. Примакова, 46; р/р 26005020014232 в ПАТ ”ВТБ Банк”, МФО 321767, ЄДРПОУ 21194014) штраф у розмірі 236 грн. в доход Державного бюджету України (отримувач: УДК в Київському районі м. Донецька; банк отримувача: ГУДК України в Донецькій області; МФО: 834016; ЗКПО: 34687001; рахунок: 31118106700006; призначення платежу: ”Адміністративні штрафи та інші санкції” (код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106).     

Суддя                                                               Забарющий М.І.                               

В судовому засіданні 15.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.                                                      Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2011р.