15/315-07-8195
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" лютого 2008 р.Справа № 15/315-07-8195
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників сторін:
від позивача – Дабіжа В.І.,
від відповідачів:
1) Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” –Рудник А.О., Брусенська Є.І.,
2) Приватного підприємства „Укртрансконтейнер” –не з'явився,
від третіх осіб:
1) ДП „Іллічівський морський торговельний порт” –Остапов В.В.,
2) Приморської митниці –Кошкуль С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” та Приватного підприємства „Укртрансконтейнер” про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” та Приморської митниці,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Іллічівську звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт”, Приморська митниця та Південна регіональна митниця, про визнання права власності за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську на майно з ознаками безхазяйного, а саме: горілку „Руссов” по 0,75 л. в кількості 12600 пляшок загальною вартістю 4800,00 грн. і зобов'язання ДП „Іллічівський морський торговельний порт” видати зазначене майно та про зобов'язання Південної регіональної митниці і Приморської митниці зняти зазначене майно з митного контролю та не перешкоджати ДПІ в розпорядженні ним, посилаючись на наступне.
12.09.2007 р. в ході проведення оперативно-розшукових заходів на території Іллічівського морського торговельною порту на складі № 15 в контейнері № ZCSU 2566770 був виявлений залежалий вантаж: горілка «Руссов»по 0,75 л. в кількості 12600 пляшок з орієнтованою ціною 4800,00 грн. про що комісією у складі представників ДПІ у м. Іллічівську державного податкового інспектора Ярмоли В.М., старшого державного податкового інспектора Колеснік Н.М. та представника відділу податкової міліції у м. Іллічівську оперуповноваженого Івіна С.А., представників компанії ІМ»і заступника начальника складу № 15 Соколова А.В. було складено акт опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного № 08 від 10.10.2007 р. № 2528/24-3024/42. Так, згідно вищезазначеного акту 10.10.2007 р. вказане майно було прийнято на відповідальне зберігання заступником начальника складу № 15 (ІМТП) Соколовим А.В. Крім того, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1340 „Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним” вищезазначене виявлене майно як майно з ознаками безхазяйного було взято на облік до прийняття рішення відповідного органу про визнання його безхазяйним, про що складено акти опису і попередньої оцінки за № 08 від 10.10.2007 р. № 2528/24-3024/42 та здійснено попередню оцінку вартості майна на загальну суму 4800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що власник майна фактично вчинив дії, що свідчать про відмову власника від права власності. Так, на думку позивача, відмова власника від права власності на оспорюване майно підтверджується:
- листом компанії „Іmex Marketing LLC” до Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія”, відповідно до якого компанія „Іmex Marketing LLC” просить у зв'язку з невиконанням покупцем умов доповнень С/2 та економічною недоцільністю вказану горілку назад не повертати та відмовляється від даного вантажу;
- листом Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” до директора ТОВ „ЗІМ Інтергрейтід шіпінг Україна сервіс ЛТД” від 15.02.2007 р., яким відповідач відмовляється від вантажу –горілки „Руссов” в кількості 12600 пляшок у зв'язку з фінансовими труднощами;
- листом Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” до начальника ВПМ ДПІ у м. Іллічівську від 17.09.2007р. № 211, відповідно до якого товариство відмовляється від вантажу.
В якості правових підстав визнання за державою в особі Державної податкової інспекції у м. Іллічівську права власності на спірне майно позивач посилається на ст. 335, ст. 336 Цивільного кодексу України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2007 р. порушено провадження у справі № 15/315-07-8195 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2008 р. по справі № 15/315-07-8195 виключено зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Південну регіональну митницю, оскільки рішення суду з даного спору не може вплинути на її права та обов'язки.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2008 р. залучено до участі справі № 15/315-07-8195 в якості відповідача Приватне підприємство „Укртрансконтейнер”.
Відповідач - Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” вважає доводи позивача обґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 48).
Представник відповідача - Приватного підприємства „Укртрансконтейнер” в засідання суду не з'явився, також відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Третя особа - Південна регіональна митниця проти позову заперечує, вважає позовні вимоги неправомірними та необґрунтованими, про що зазначено у письмових поясненнях на позовну заяву (а.с. 59-62).
Третя особа - Державне підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” - проти позову заперечує, вважає позовні вимоги такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 74-75).
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
11.11.2003 р. Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів була видана Виробничому закритому акціонерному товариству „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” ліцензія на виробництво алкогольних напоїв за реєстраційним № 95.
Згідно товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 12.04.2006 р. Виробничим закритим акціонерним товариством „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” було відправлено на адресу компанії „Іmex Marketing LLC” (США Нью-Йорк) вантаж –горілку „Руссов” місткістю 0,75 л в кількості 13200 пляшок загальною вартістю 13992,00 дол. США.
Листом від 26.11.2006 р. Компанія „Іmex Marketing LLC” повідомила Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” про те, що на підставі контракту № 8 від 09.02.2005 р. на адресу компанії був відвантажений контейнер з горілкою „Руссов” місткістю 0,75 л в кількості 13200 пляшок згідно інвойсу № 03 від 27.03.2006 р., отримувачем та імпортером якого є Компанія „Duggandistillers product corporations/Imex Spirits”. При цьому зазначеним листом Компанія зазначила, що на підставі доповнення С/2 від 01.08.2006 р. покупець (Компанія „Іmex Marketing LLC”) через отримувача та імпортера відправляє горілку „Руссов” місткістю 0,75 л в кількості 12600 пляшок назад до України в контейнері № ZCSU 2566770 та відмовляється від даного вантажу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” зверталось до президента Компанії „Іmex Marketing LLC” з листом № 281 від 11.08.2006 р., яким просило Компанію вважати доповнення С/2 від 01.08.2006 р. розірваним та не відправляти на адресу заводу вантаж. при цьому слід зазначити, що згідно наявних в матеріалах справи документів, 10.09.2006 р. ватаж прибув в Іллічівський морський торговельний порт в контейнері № ZCSU 2566770.
Листом № 0482/06-ТЭ від 15.02.2007 р. експедитор - Українсько-американське спільне підприємство „Трейс” повідомив генерального директора ТОВ „Зім Інтергрейтід Шипінг Україна Сервісіз ЛТД” – перевізника, що отримувачем вантажу, прибувшого в Іллічівський порт 10.09.2006 р. в контейнері № ZCSU 2566770, є Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія”.
При цьому 15.02.2007 р. Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” звернулось до директора ПП „Укртрансконтейнер” та виконавчого директора ТОВ „Зім Інтергрейтід Шипінг Україна Сервісіз ЛТД” з листами за № 59 та № 60, відповідно яких завод повідомив, що у зв'язку з фінансовими труднощами завод відмовляється від вищезазначеного вантажу - горілки „Руссов” у кількості 12600 пляшок, прибувшого на їх адресу в контейнері № ZCSU 2566770, та підтверджує свою згоду на його реалізацію комісією по залежалим вантажам.
12.09.2007 р. в ході проведення робітниками ДПІ у м. Іллічівську оперативно-розшукових заходів на території Іллічівського морського торговельною порту на складі № 15 в контейнері № ZCSU 2566770, який знаходиться на зберіганні в Іллічівському морському торговельному порту з 10.09.2006 р., був виявлений вантаж: горілка «Руссов»по 0,75 л в кількості 12600 пляшок.
20.09.2007 р. оперуповноваженим Відділу податкової міліції ДПІ у м. Іллічівську винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи за фактом виявлення 12600 пляшок горілки «Руссов»на складі № 15 Іллічівського морського торговельного порту.
05.10.2007 р. ДПІ у м. Іллічівську листом № 22794/24-01 повідомила генерального директора „Зім Інтергрейтід Шипінг Україна Сервісіз ЛТД” про виявлення на території порту на складі № 15 в контейнері № ZCSU 2566770 горілки «Руссов»по 0,75 л. в кількості 12600 пляшок та просила виставити вказаний контейнер для перевірки наявності майна та подальших дій згідно чинного законодавства.
10.10.2007 р. комісією у складі представників Державної податкової інспекції у м. Іллічівську складено акт № 08 ( вих. № 2528/24-3024/42) опису та оцінки майна з ознаками безхазяйного, виявлене за адресою: м. Іллічівськ, вул. Пл. праці, 6 –територія Іллічівського морського торговельною порту, згідно якого майно - горілка «Руссов»по 0,75 л в кількості 12600 пляшок загальною вартістю 4800 грн. було прийнято на відповідальне зберігання заступником начальника складу № 15.
Так, у позовній заяві податковий орган просить суд визнати за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську право власності на майно з ознаками безхазяйного –горілку «Руссов»по 0,75 л в кількості 12600 пляшок від права власності на яке, на думку позивача, відмовився власник.
Між тим, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. При цьому відповідно до ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється, зокрема, у разі відмови власника від права власності.
Посилання позивача на листи Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” № 59 та № 60 від 05.02.2007 р. про відмову від спірного майна –горілки «Руссов»по 0,75 л в кількості 12600 пляшок судом до уваги не приймаються, оскільки відмова особи, яка немає права розпорядження річчю не може бути доказом того, що власник відмовився від права власності, або вчинив будь-які дії, які б свідчили про це.
Так, як з'ясовано судом, горілка «Руссов»по 0,75 л. в кількості 12600 пляшок загальною вартістю 4800 грн., виявлена на території Іллічівського морського торговельного порту на складі № 15 в контейнері № ZCSU 2566770, знаходиться під митним контролем.
Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Митний контроль закінчується:
- у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
- у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Вказані товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання.
Також відповідно до 63 Митного кодексу України користування та розпорядження товарами і транспортними засобами, митне оформлення яких не закінчено, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.
Таким чином, Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” не мало права розпоряджатися вищевказаним майном, поки воно знаходиться під митним контролем.
До того ж, як вбачається з листів № 59 та № 60 від 05.02.2007 р. Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” відмовляється від майна та погоджується на його реалізацію Комісією з залежалих вантажів.
Так, Декретом Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1993 року № 33-93 визначений порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 вказаного Декрету порядку у разі наявності в морському торговельному порту чи на припортовій залізничній станції вантажів, зазначених в абзацах другому і третьому статті 1 цього Декрету (вантажі, що знаходяться на зберіганні у морських торговельних портах чи на припортових залізничних станціях понад установлені договорами терміни, та вантажі, подальше відправлення яких неможливе з вини вантажовласника (вантажовідправника) та з незалежних від морських торговельних портів чи припортових залізничних станцій причин), порт чи станція мають запропонувати вантажовласникові (вантажовідправникові) протягом 20 днів з моменту надіслання повідомлення про неможливість відправлення вантажу визначитися з його відправленням або дати згоду на вилучення та реалізацію.
Згідно ч. 3 ст. 2 цього ж Декрету після одержання від вантажовласника (вантажовідправника) письмової згоди на вилучення та реалізацію вантажу, а також у разі неодержання відповіді протягом 20 днів з моменту надіслання повідомлення вантаж вилучається та реалізується, про що повідомляється вантажовласникові (вантажовідправникові).
Ст. 3 зазначеного Декрету визначено, що рішення про вилучення та реалізацію вантажу приймається за заявою керівника морського торговельного порту чи припортової залізничної станції комісією, персональний склад якої затверджується Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.
Склад Комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 16 травня 1996 р. № 536 „Про реалізацію вантажів, що знаходяться в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад встановлені терміни”.
Відповідно до Декрету від 08 квітня 1993 року № 33-93 рішення Комісії про вилучення та реалізацію вантажу оформляється актом, який підписується членами комісії.
Відтак, згідно діючого законодавства виявлене податковим органом майно має бути вилучене та реалізоване за рішенням Комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни. Однак позивач не надав такого рішення.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 1 ГПК України державні органи, до яких, зокрема, належить ДПІ у м. Іллічівську, мають право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Як безпосередньо зазначено в преамбулі Закону України "Про державну податкову службу в Україні", цей закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Вичерпний перелік випадків, в яких органи державної податкової служби мають право подавати позови до суду перелічені в п. 11 ст. 10 та п. 17 ст. 11 вказаного закону.
Так, відповідно до приписів зазначених норм податкові органи мають право звертатися до суду із позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про:
- визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав;
- стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна;
- скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Вказаним законом право податкового органу на звернення до суду із позовом про визнання майна безхазяйним не передбачено. Не передбачено таке право податкового органу на звернення до суду із вказаним позовом і іншими актами законодавства України.
Між тим, п. 12 ст. 11 зазначеного Закону містить положення, за змістом якого органи державної податкової служби у відношенні безхазяйного майна проводять роботу, пов'язану з його виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, а відповідно до п. 12 ст. 10 цього Закону податкові органи проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.
Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна також визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженому Постановою КМУ № 1340 від 25.09.1998р., проте відповідно до п. 5 ст. 1 вказаного Порядку, його дія поширюється лише на майно, яке вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.
Згідно з приписами п. 2 Порядку облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного в п. 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до п. 9 цього Порядку накладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його.
Відповідно до ст. 6, 19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, чинним законодавством не передбачено право податкового органу на звернення до суду з позовом про визнання права власності на безхазяйне майно, не визначено таке право також і сферою його компетенції, оскільки в даній галузі воно поширюється виключно на виявлення, облік, вжиття заходів по охороні, оцінці і реалізації безхазяйного майна.
Обставини щодо складення податковим органом відповідних актів про виявлення безхазяйного майна не свідчать про наявність законних підстав для визнання права власності на безхазяйне майно за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську.
Таким чином, суд вважає безпідставними вимоги ДПІ у м. Іллічівську про визнання права власності за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську на горілку „Руссов” по 0,75 л. в кількості 12600 пляшок загальною вартістю 4800,00 грн., та відповідно необґрунтованими вимоги про зобов'язання ДП „Іллічівський морський торговельний порт” видати зазначене майно і зобов'язання Приморської митниці зняти зазначене майно з митного контролю та не перешкоджати ДПІ в розпорядженні ним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Іллічівську є неправомірними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до Виробничого закритого акціонерного товариства „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” та Приватного підприємства „Укртрансконтейнер”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” та Приморська митниця, про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.
Суддя Петров В.С.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2008 |
Оприлюднено | 28.02.2008 |
Номер документу | 1390669 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні