Постанова

від 18.03.2008 по справі 15/315-07-8195

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/315-07-8195

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" березня 2008 р. Справа № 15/315-07-8195

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 18 березня 2008 року:

від позивача:Дабіжа В.І., за довіреністю, Черешнєв К.В., за довіреністю

від відповідачів:не з'явились;

від Приморської митниці:  Кошкуль С.К. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

на рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2008 року

по справі № 15/315-07-8195

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

до відповідачів: Виробничого закритого акціонерного товариства “Великодальницький завод продовольчих товарів “Євдокія”

                               Приватного підприємства “Укртрансконтейнер”

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державне підприємство “Іллічівський морський торговельний порт”

                      Приморська митниця

про визнання права власності на майно та зобов'язання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

          У листопаді 2007 року Державна податкова інспекція у м. Іллічівську  звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Виробничого закритого акціонерного товариства “Великодальницький завод продовольчих товарів “Євдокія” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державного підприємства “Іллічівський морський торговельний порт”, Південна регіональна митниця та Приморська митниця про визнання права власності за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську на безхазяйне майно, а саме —горілку “Руссов” по 0,75 л в кількості 12600 пляшок загальною вартістю 4800,00 грн.; зобов'язання ДП “Іллічівський морський торгівельний порт” видати зазначене майно ДПІ у м. Іллічівську для проведення заходів відповідно до норм чинного законодавства;  зобов'язання Південної регіональної митниці, Приморської митниці не перешкоджати ДПІ у м. Іллічівську виконувати функції по розпорядженню безхазяйним майном, яке знаходиться на території Іллічівського морського торговельного порту, та зняти з митного контролю.

          Позовні вимоги обґрунтовано відмовою власника вантажу —ВЗАТ “Великодальницький завод продовольчих товарів “Євдокія” від права власності  на горілку, тому ДПІ у м. Іллічівську повинно здійснити розпорядження безхазяйним майном відповідно до п. 12 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

          Правовими підставами позову ДПІ у м. Іллічівську вказала ст. ст. 16, 335 ч. 1, 336 Цивільного кодексу України.  

          Ухвалами господарського суду Одеської області від 21.01.2008 року, від 28.01.2008 року виключено зі складу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Південну регіональну митницю та залучено до участі у справі в якості відповідача Приватне підприємство “Укртрансконтейнер”.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 08.02.2008 р. по справі № 15/315-07-8195 (суддя Петров В.С.) в позові відмовлено.

          Рішення суду  вмотивовано наступним: - спірне майно —горілка “Руссов” по 0,75 л в кількості 12 600 пляшок загальною вартістю  4800 грн. виявлена на території ДП “Іллічівський морський торговельний порт” та знаходиться під митним контролем, тому ВЗАТ “Великодальницький завод продовольчих товарів “Євдокія” до завершення процедури митного оформлення не мало права розпорядження вказаним майном; - виявлене податковим органом майно має бути вилучено та реалізовано  за рішенням Комісії з питань вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені строки, тобто відповідно до порядку вилучення та реалізації вантажів, встановленого Декретом Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 року № 33-93 “Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни”, та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1996 року № 536 “Про реалізацію вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни”; - чинним законодавством не передбачено право податкового органу на звернення до суду з позовом про визнання права власності на безхазяйне майно, не визначено таке право також і сферою компетенції цього органу, оскільки в даній галузі воно поширюється виключно на виявлення, облік, вжиття заходів по охороні, оцінці і реалізації безхазяйного майна.  

          Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Іллічівську звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та прийняти нове, яким задовольнити позов, вважаючи оскаржене рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального  права.  

          Державна податкова інспекція у м. Іллічівську вказує, що судом не надано належної оцінки обставинам справи в їх сукупності, що порушує вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. В апеляційній скарзі скаржник аналізує ті ж самі правові норми, що зазначені в позові.

          У запереченні на апеляційну скаргу Приморська митниця вказує, що місцевим господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права та надано належну правову оцінку всім обставинам справи. З цих підстав просить залишити рішення суду від 08.02.2008 року без змін.

          Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки  встановлених обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та Приморської митниці, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

          Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, 11.11.2003 р. Департаментом з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Виробничому закритому акціонерному товариству „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” була видана ліцензія на виробництво алкогольних напоїв за реєстраційним № 95.

Згідно товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 12.04.2006 р. ВЗАТ „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” було відправлено компанії „Іmex Marketing LLC” (США Нью-Йорк) вантаж –горілку „Руссов” місткістю 0,75 л в кількості 13200 пляшок загальною вартістю 13992,00 дол. США.

          Листом від 26.11.2006 р. Компанія „Іmex Marketing LLC” повідомила ВЗАТ „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” про те, що на підставі контракту № 8 від 09.02.2005 р. на адресу компанії був відвантажений контейнер з горілкою „Руссов” місткістю 0,75 л в кількості 13200 пляшок згідно інвойсу № 03 від 27.03.2006 р., отримувачем та імпортером якого є Компанія „Duggandistillers product corporations/Imex Spirits”. При цьому Компанія зазначила, що на підставі доповнення С/2 від 01.08.2006 р. покупець (Компанія „Іmex Marketing LLC”) через отримувача та імпортера відправляє горілку „Руссов” місткістю 0,75 л в кількості 12600 пляшок назад до України в контейнері № ZCSU 2566770 та відмовляється від даного вантажу.

          Згідно наявних в матеріалах справи документів, 10.09.2006 р. ватаж прибув в  Іллічівський морський торговельний порт в контейнері № ZCSU 2566770.

          Листом № 0482/06-ТЕ від 15.02.2007 р. експедитор - Українсько-американське спільне підприємство „Трейс” повідомив генерального директора ТОВ „Зім Інтергрейтід Шипінг Україна Сервісіз ЛТД” – перевізника, що отримувачем вантажу, прибувшого в Іллічівський порт 10.09.2006 р. в контейнері № ZCSU 2566770, є Виробниче закрите акціонерне товариство „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія”.

          15.02.2007 р. ВЗАТ „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” звернулось до директора ПП „Укртрансконтейнер” та виконавчого директора ТОВ „Зім Інтергрейтід Шипінг Україна Сервісіз ЛТД” з листами за № 59 та № 60, якими повідомило, що у зв'язку з фінансовими труднощами завод відмовляється від вищезазначеного вантажу - горілки „Руссов” у кількості 12600 пляшок, який надійшов на їх адресу в контейнері № ZCSU 2566770, та підтверджує свою згоду на його реалізацію комісією по залежалим вантажам.

          Як свідчать матеріали справи, 12.09.2007 р. в ході проведення співробітниками ДПІ у м. Іллічівську оперативно-розшукових заходів на території Іллічівського морського торговельною порту на складі № 15 в контейнері № ZCSU 2566770, який знаходиться на зберіганні в Іллічівському морському торговельному порту з 10.09.2006 р., був виявлений вантаж: горілка “Руссов”по 0,75 л в кількості 12600 пляшок.

          20.09.2007 р. оперуповноваженим Відділу податкової міліції ДПІ у м. Іллічівську винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом виявлення 12600 пляшок горілки “Руссов”на складі № 15 Іллічівського морського торговельного порту.

          05.10.2007 р. ДПІ у м. Іллічівську листом № 22794/24-01 повідомила генерального директора „Зім Інтергрейтід Шипінг Україна Сервісіз ЛТД” про виявлення на території порту на складі № 15 в контейнері № ZCSU 2566770 горілки “Руссов”по 0,75 л. в кількості 12600 пляшок та просила виставити вказаний контейнер для перевірки наявності майна та подальших дій згідно чинного законодавства.

          10.10.2007 р. комісією у складі представників Державної податкової інспекції у м. Іллічівську складено акт № 08 опису та оцінки майна з ознаками безхазяйного,  згідно якого майно - горілка “Руссов”по 0,75 л в кількості 12600 пляшок загальною вартістю 4800 грн. було прийнято на відповідальне зберігання заступником начальника складу № 15 Іллічівського морського торговельного порту.

          Як вже зазначалось, ДПІ у м. Іллічівську заявила позов про визнання за державою в особі позивача права власності на безхазяйне майно та зобов'язання ДП  “Іллічівський морський торговельний порт”, Південної регіональної митниці, Приморської митниці здійснити певні дії та не перешкоджати ДПІ у м. Іллічівську виконувати функції по розпорядженню безхазяйним майном.

          Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що саме власник може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою. Проте, держава в особі позивача власником оспорюваного майна не є, а відповідач - ВЗАТ „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія”право позивача не оспорює.

          Позивач наполягає, що спірне майно внаслідок відмови від нього власника —ВЗАТ „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” є безхазяйним майном, а тому відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” саме органи державної податкової служби у відношенні безхазяйного майна проводять роботу, пов'язану з його виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку.

          Повноваження органів податкової служби відносно безхазяйного майна визначені у Порядку  обліку,  зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженому  Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 р № 1340.

          Відповідно до п. 5 ст. 1 названого Порядку його дія поширюється на майно, визнане безхазяйним відповідно до законодавства.

          Згідно з приписами пункту 2 цього Порядку облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункту 1 вказаного Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його.

          Отже, складання акту попередньої оцінки відносно безхазяйного майна відповідно до наведених норм можливе лише у разі визнання майна безхазяйним у порядку, встановленому законодавством.

          Як свідчать матеріали справи, спірне майно на момент складання податковим органом акту № 08 від 10.10.2007 року опису та попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного не було визнано безхазяйним у встановленому законодавством порядку, а відтак, й законні підстави для складання такого акту його опису та попередньої оцінки у ДПІ  в м. Іллічівську були відсутні.

          Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду відносно того, що на момент виявлення спірного майна співробітниками податкового органу взагалі були відсутні законні підстави для визнання горілки “Руссов” 0,75 л в кількості 12600 пляшок безхазяйним майном з огляду на наступне.

          Як встановлено місцевим господарським судом і підтверджено в ході апеляційного розгляду, спірний вантаж виявлено на складі № 15, який експлуатується ПП “Укртрансконтейнер” за умовами договору про сумісну діяльність з ДП “Іллічівський морський торговельний порт” та знаходиться на території порту. Вантаж відповідно до ст. ст. 43, 99 Митного кодексу України знаходиться під митним контролем.

          Як вбачається з наявних в матеріалах справи листів ВЗАТ „Великодальницький завод продовольчих товарів „Євдокія” (№№ 59, 60 від 05.02.2007 року) товариство відмовилось від майна та згодне на його реалізацію Комісією з залежалих вантажів.

          Відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 року  № 33-93 “Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни” та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.96 № 536 “Про реалізацію вантажів, що зберігаються в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад встановлені терміни” створена Комісія з питань вилучення та реалізації вантажів, що зберігаються в морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад встановлені терміни. У своїй роботі Комісія керується вищевказаними нормативними актами, а також Положенням про комісію, яке було затверджено Головою Комісії за погодженням з Міністерством транспорту, Міністерством фінансів та Міністерством юстиції України.

          Згідно з п. 2 та п. 3 вищезгаданих Постанови КМУ та Декрету КМУ, відповідно, реалізацію вантажів з простроченим терміном зберігання доручено здійснювати портам та припортовим залізничним станціям на підставі рішень Комісії, які оформляються актами, що підписуються всіма членами Комісії, визначеними постановою Кабінету Міністрів України.

          На розгляд Комісії приймаються документи щодо вилучення та реалізації вантажів, терміни зберігання яких під митним контролем закінчилися і митницею не вжито заходів до їх реалізації у разі відсутності доручення вантажовласників (вантажовідправників) щодо подальшого їх відправлення, з їх вини, а також з незалежних від морських торговельних портів чи припортових залізничних станціях причин.

          При цьому Комісією не приймаються до розгляду вантажі, що зберігаються на митних та митних ліцензійних складах, які реалізуються відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.08.1998 року № 1340 “Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним”.

          Отже, як випливає із встановлених господарським судом обставин, позивач не є власником майна, як і не є власником спірного майна ДП “Укртрансконтейнер”, на складі якого це майно знаходиться.

          Правила щодо набуття права власності на безхазяйну річ встановлені ст. 335 Цивільного кодексу України, згідно з якою безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

          Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

          При цьому особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

          Інших підстав набуття права власності на безхазяйне майно законодавством України не передбачено.

          Всупереч приписам ст. 33 Господарського процесуального  кодексу України, будь-які докази щодо вилучення вказаного майна, його зберігання та безперервного володіння протягом п'яти років саме ДПІ, відсутні. Більш того, матеріали справи та безпосередньо самі позовні  вимоги свідчать про зворотне.

          Як правильно встановлено судом, спірний вантаж не є конфіскованим і не є власністю держави, знаходиться під митним контролем, тому його реалізація на внутрішньому та зовнішньому ринках України повинна здійснюватися з дотриманням  норм і правил, регулюючих загальний порядок імпорту товарів.

          Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про визнання права власності за державою в особі ДПІ у м. Іллічівську на товар, який знаходиться під митним контролем, то слід застосовувати норми Митного кодексу України як спеціального закону, що регулює спірні співвідносини.

          Так, відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

          Частиною другою ст. 246  Митного кодексу України встановлено, що відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року № 1955 “Про деякі питання відмови на користь держави від товарів, що перебувають  під митним контролем” встановлено Порядок видачі митним органом дозволу на відмову на користь держави від товарів, що перебувають під митним контролем.

          Пунктом 1 зазначеної Постанови встановлено, що у разі наміру власника товарів, що перебувають  під митним контролем на митній території України, відмовитися від цих товарів на користь держави без будь-яких умов на свою користь, він або уповноважена ним особа подає до митного органу заяву за формою, що визначається Держмитслужбою України.

          Оскільки в даному випадку власник вантажу відомий, він не позбавлений можливості розмістити в установленому порядку вказаний у позовній заяві товар у режим відмови на користь держави.

          Крім того, статтею 187 Митного кодексу України встановлено, що питання, пов'язані із здійсненням митного контролю відповідно до заявленого митного режиму, регулюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (Держмитслужбою), який визначає порядок здійснення такого контролю та надає роз'яснення щодо застосування відповідних митних процедур.

          Наказом Держмитслужби від 24.12.2003 року № 906, у відповідності з статтями 187 та 246 Митного кодексу України затверджено Порядок застосування митного режиму відмови на користь держави до товарів, що перебувають під митним контролем.

          Отже, питання про реалізацію зазначених товарів має бути вирішено відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 року № 33-93  “Про порядок вилучення та реалізації вантажів, що знаходяться у морських торговельних портах і на припортових залізничних станціях понад установлені терміни”.    

          З урахуванням вказаних обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.   

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 ГПК  України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Одеської області від 08.02.2008 року по справі № 15/315-07-8195 залишити без змін, апеляційну скаргу —без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                  Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                       Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                      О.Т. Лавренюк