Рішення

від 13.02.2008 по справі 6/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2008 р.                     Справа № 6/28.

За позовом Закритого акціонерного товариства “Чернігівський лікеро-горілчаний завод “Чернігівська горілка”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Алко-Гранд”, м. Чернівці

про стягнення 33383,24 грн.

                                                                                      Суддя Паскарь А.Д.   

Представники:

від позивача –Семиріч Д.В., довіреність від 08.01.2008 № 2

від відповідача Делицой Г.І., доручення від 10.10.2006 № 56

СУТЬ СПОРУ:  Закрите акціонерне товариство “Чернігівський лікеро-горілчаний завод “Чернігівська горілка” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алко-Гранд”, м. Чернівці, про стягнення 33383,24 грн. боргу, штрафу та пені за неналежне виконання умов договору поставки від 06.12.2006 року № 202.

Позов мотивується тим, що на виконання умов зазначеного договору відповідно до доданої до позову товарно-транспортної накладної від 13.12.2006 позивач поставив відповідачеві лікеро-горілчану продукцію на загальну суму 52615,25 грн., яка підлягала оплаті протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару. Проте, в порушення умов договору, станом на день звернення з позовом відповідач допустив перед позивачем заборгованість в сумі 23515,25 грн. Тому, крім вказаного боргу, згідно з умовами договору, позивач вимагає стягнути з відповідача також 5928,75 грн. інфляційних витрат, 3% річних в сумі 1237,40 грн. та 2701,84 грн. пені.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача, який бере участь у справі, позов визнає частково, лише в сумі 21515,25 грн. боргу, посилаючись на те, що по мірі реалізації отриманих лікеро-горілчаних виробів після звернення позивача з позовом відповідач перерахував йому ще 2000 грн., що представником позивача не оспорюється. Щодо інфляційних, річних та пені представник відповідача пояснив, що договір укладений з протоколом розбіжностей, з якого вбачається, що у відповідності до пункту 4.3 договору оплата товару здійснюється по мірі його реалізації.

Представник відповідача вважає, що договір сторонами укладений без протоколу розбіжностей, який з боку позивача лише скріплений відбитком печаті, але не підписаний. З цих підстав він позовні вимоги, за виключенням зазначених 2000 грн., підтримує.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частинами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору,  визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Загальний порядок укладання господарських договорів викладений в статті 181 ГК України. Зокрема, у відповідності до частин 5 та 8 згаданої статті сторона, яка одержала протокол розбіжностей до  договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського  договору,  такий  договір  вважається  неукладеним (таким,  що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила  фактичні дії  щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач, отримавши від ТОВ “Алко-Гранд” протокол розбіжностей до договору № 202 від 06.12.2006, лише скрипів його відбитком своєї  печатки, але не підписав його. Відтак, з урахуванням  того, що на вимогу відповідача  сторони повинні були досягнути згоди  щодо порядку розрахунків та не досягли такої згоди, договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутність письмових договірних відношень між сторонами свідчить про відсутність порушення  відповідачем грошових зобов'язань.

Таким чином, позов підлягає задоволенню тільки у визнаній  відповідачем частині; відносно сплачених після порушення провадження у справі 2000 грн. провадження у справі підлягає припиненню, а в решті позову  слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 11 статті 80, статтями  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                           ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алко-Гранд” (м. Чернівці, вул. Головна, 249-А, ідентифікаційний  код 31742530) на користь Закритого акціонерного товариства “Чернігівський лікеро-горілчаний завод “Чернігівська горілка” (м. Чернігів, вул. Котляревського, 38, ідентифікаційний код 31597869) борг в сумі 21515,25 грн., державне мито в сумі 215,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3.В частині 2000 грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

4.В решті позову відмовити.

                 Суддя                                                      А. Паскарь