Постанова

від 15.02.2011 по справі 26/7

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2011 р. № 26/7

Вищий господарський суд У країни у складі: суддя Бене дисюк І.М. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скарг у спільного українсько-ні мецького товариства з обмеже ною відповідальністю з інозе мною інвестицією “Кершер”, м . Київ (далі - ТОВ “Кершер”)

на рішення господарськ ого суду Івано-Франківської області від 12.10.2010 та

постанову Львівського апеляційного господарськог о суду від 07.12.2010

зі справи № 26/7

за позовом ТОВ “Кершер”

до товариства з обмежен ою відповідальністю “Мальва ”, с. Джурів Снятинського райо ну Івано-Франківської област і (далі - ТОВ “Мальва”)

про відшкодування збит ків в сумі 8 100 грн.

Судове засідання проведен о за участю представників ст орін:

ТОВ “Кершер” - Омельчен ка О.О.,

ТОВ “Мальва” - не з'яв.

За результатами розгляд у касаційної скарги Вищий го сподарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Кершер” звернуло ся до господарського суду Ів ано-Франківської області з п озовом про стягнення з ТОВ “М альва” 8 100 грн. збитків.

Позов мотивовано тим, що заз начена сума була сплачена по зивачем за виставленим Науко во-дослідним інститутом інте лектуальної власності Акаде мії правових наук України ра хунком від 01.06.2010 № 48 за проведенн я судової експертизи на вико нання ухвали господарського суду Івано-Франківської обл асті від 29.07.2008 у господарській справі № 5/57 за позовом ТОВ “Кер шер” до ТОВ “Мальва” про забо рону неправомірного викорис тання знака для товарів і пос луг (далі - рахунок № 48, господ арська справа № 5/57).

Рішенням господарського с уду Івано-Франківської облас ті від 29.07.2008 (суддя Цюх Г.З.), залиш еним без змін постановою Льв івського апеляційного госпо дарського суду від 07.12.2010 (колегі я суддів у складі: суддя Новосад Д. Ф. - головуюч ий, судді Михалюк О.В., Мельник Г.І.), у задоволенні позову від мовлено з посиланням на стат тю 44 Господарського процесуа льного кодексу України (далі - ГПК України).

ТОВ “Кершер” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить рішення місце вого та постанову апеляційно го господарських судів зі сп рави скасувати і прийняти но ве рішення про задоволення п озову, посилаючись на поруше ння норм матеріального та пр оцесуального права.

У відзиві на касаційну скар гу відповідач заперечує прот и доводів скарги і просить ос каржувані судові рішення зал ишити без змін.

Сторони відповідно до стат ті 1114 ГПК України належним чин ом повідомлено про час та міс це розгляду справи.

Перевіривши на підставі в становлених попередніми суд овими інстанціями фактичних обставин справи правильніст ь застосування ними норм мат еріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищи й господарський суд України дійшов висновку про відсутні сть підстав для задоволення касаційної скарги з огляду н а таке.

Господарськими судами у сп раві встановлено, що:

- за клопотанням ТОВ “Кершер ” при вирішенні спору у госпо дарській справі № 5/57 було при значено судову експертизу об ' єктів інтелектуальної вла сності;

- рішенням господарського с уду Івано-Франківської облас ті від 20.01.2009 у справі № 5/57, яке набр ало законної сили, позов ТОВ “ Кершер” було задоволено; цим рішенням питання про розпод іл судових витрат за проведе ння судової експертизи не ви рішувалося, оскільки ТОВ “Ке ршер” з відповідною вимогою до суду не зверталося, а факти чні дані щодо вартості прове дення цієї експертизи у спра ві відсутні.

Відповідно статті 44 ГПК Ук раїни судові витрати складаю ться з державного мита, сум , що підлягають сплаті за пров едення судової експертизи, п ризначеної господарським су дом, витрат, пов' язаних з оглядом та дослідженням речо вих доказів у місці їх знаход ження, оплати послуг перекла дача, адвоката, витрат на інфо рмаційно-технічне забезпече ння судового процесу та інши х витрат, пов' язаних з розгл ядом справи.

Стаття 49 ГПК України передб ачає, що вказана категорія ви трат, пов' язаних з розглядо м справи, покладаються: при за доволенні позову - на відпові дача; при відмові в позові - на позивача; при частковому зад оволенні позову - на обидві ст орони пропорційно розміру за доволених позовних вимог.

У прийнятті оскаржуваних с удових рішень попередні судо ві інстанції виходили з того , що позивачем не доведено, що він поніс витрати саме за про ведення судової експертизи у господарській справі № 5/57, а та кож з відсутності підстав дл я відшкодування цих витрат п оза межами названої справи.

Вищий господарський суд Ук раїни з такою юридичною оцін кою обставин справи погоджує ться.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Керуючись статтями 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарсько го суду Івано-Франківської о бласті від 12.10.2010 та постано ву Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 зі справи № 26/7 залишити без змін, а касаційну скаргу с пільного українсько-німецьк ого товариства з обмеженою в ідповідальністю з іноземною інвестицією “Кершер” - без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко