Рішення

від 09.02.2011 по справі 38/319-10 (н.р. 67/97-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/319-10 (н.р. 67/97-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р.                                                            Справа № 38/319-10 (н.р. 67/97-10)

вх. № 10374/6-38 (н.р. 8120/6,67)

Суддя господарського суду Жельне С.Ч. 

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився, відповідача: Гориченко Л.І., дов. № 30 вд 04.10.2010 року, Соколай О.А., дов. № 20 від 21.06.2010 року.   

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Золочівське хлібоприймальне підприємство" смт. Золочів  

до  Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків  

про визнання недійсним рішення.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Золочівське хлібоприймальне підприємство" (позивач) звернулось з позовом щодо  визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.07.2010 року № 48-к по справі за № 3/01-48-10 про стягнення з позивача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розмірі 15000 грн. В обґрунтування позову  позивач посилається на те, що 28.07.2010 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення по справі за № 3/01-48-10 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", на підставі чого на позивача накладено штраф в розмірі 15000 грн. Підставами  для прийняття зазначеного рішення стало порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді анти конкурентних узгоджених дій  суб'єктів господарювання, що діють на ринку послуг з зберігання зерна.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. В судових засіданнях 27.09.2010 р. та  14.12.2011 р. був присутній та позов підтримав. Про час та місце судовогозасідання сторони належним чином повідомлялись. Справа розглядається порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Представник відповідача проти позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.07.2010 року адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач) винесено рішення по справі № 3/01-48-10 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції”, яким на позивача штраф в сумі 15000 грн. за порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що діють на ринку послуг із зберігання зерна.

Відповідач наполягає, що позивачем було встановлено в договорах зберігання зерна завищених показників вологості для пшениці - 13,5 %, що свідчить про вчинення схожих дій і   внаслідок цього призвело до обмеження конкуренції на ринку послуг із зберігання зерна.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не було доведено факт узгоджених дій щодо встановлення умов в договорах зберігання зерна, не здійснено аналізу ситуації на територіальному ринку зерна, який би свідчив про погодженість конкурентної поведінки позивача та ЗАТ “Дергачі-Агро”.

Суд вважає оскаржуване рішення підставним та обґрунтованим з огляду на наступне.

Вимоги до якості кожного класу зерна та граничні норми показників якості зерна,  в т.ч. вологості, що здається на зберігання, встановлено в розділі 5 ДСТУ 3768:2004 "ПШЕНИЦЯ Технічні умови" (діючим протягом 2008-2009 маркетингового року) (далі - ДСТУ) і згідно вказаного акту норма показника вологості для пшениці є показник, який становить не більше 14,5%.

Відповідно до пункту 5.6 ДСТУ за згодою зернових складів, інших суб'єктів підприємницької діяльності, вологість зерна (пшениці) допускають вище граничних норм за можливості доведення такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 2 і З ДСТУ. Пшениця, яку формують для експортування, повинна відповідати вимогам таблиці 4, згідно з якою показник вологості становить не більше 14,5% (пункт 5.7 ДСТУ).

Крім того, згідно з пунктом 4.2 "Інструкції № 9-7-88 по зберіганню зерна, олієнасіння, муки та крупи", затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.06.1988 р. № 185, рівень вологості зерна не повинен перевищувати: при зберіганні його до року 14,5 %, при тривалому зберіганні (більше року) - 13%.

Таким чином, при зберіганні зерна до одного року гранична норма вологості для пшениці, що здається на зберігання до зернового складу, повинна становити не більше 14,5 %. А якщо поклажодавець здає на зберігання пшеницю до зернового складу з показником вологості вище 14,5 % (від 14,6 % та більше), зерновий склад доводить зерно до показників якості, що передбачені ДСТУ.

Крім того, згідно з п. 6.11.8. "Технічного регламенту зернового складу", затвердженого наказом Мінагрополітики України від 15.06.2004 р. №228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 р. за № 835/9434, сушіння зернових культур проводиться зерновим складом при потребі, зокрема, знизити вологість сирого та вологого зерна до стандартних показників якості.

П. 6.11.3. Технічного регламенту зернового складу передбачено, що для ефективного надання послуг зерновий склад повинен забезпечити режими зберігання зерна, зокрема, у сухому стані. Технічний регламент зернового складу передбачає, що рекомендована вологість зерна злакових і зернобобових культур має бути 12-14% при зберіганні зерна у сухому стані.

Таким чином, отримуючи від поклажодавця зерно вологістю у 14 %, що є сухим, позивач, встановивши вимоги до показника вологості для пшениці у 13,5 %, фактично змушує примушує поклажодавця досушувати вже сухе зерно.

Згідно з Технічним регламентом сухий стан зернової маси повинен забезпечити зберігання зерна до 3-4 років; дозволити перевозити зерно залізничним, автомобільним і водним транспортом на значні відстані; довгостроково, з мінімальною кількістю переміщень, зберігати зерно в силосах 2-3 роки, у складах 4-5 років. Поклажодавцями позивача є, за загальним правилом, сільгосптоваровиробники, які зберігають зерно короткий проміжок часу та в подальшому переоформлюють зерно на зернотрейдерів, не знаючи цілі подальшого використання такого зерна. Такі поклажодавці несуть додаткові витрати за послуги по сушінню зерна при доведенні зерна до показників якості, що передбачено договорами, а саме до показників вологості для пшениці - 13,5%.

Таким чином, твердження позивача щодо встановлення показника вологості для пшениці на рівні 13,5% відповідно до нормативно встановлених значень є необґрунтованим, як і його позовні вимоги.

З огляду на викладене, суду вважає належним в позові відмовити повністю.

Судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -    

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано судом 14.02.2011 р

Суддя                                                                                 Жельне С.Ч.