Рішення

від 21.02.2011 по справі 7/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/13

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.02.11 р.                                                                                    Справа № 7/13                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Талієвій Х.Р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькоблненрго” м. Горлівка

До відповідача: Комунального підприємства „Артемівськжилсервіс” м.Артемівськ

Предмет спору: стягнення 4517,84грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

За участю представників:

від позивача: Пахомов Д.Ю. -довір.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:                

ВАТ „Донецькоблненрго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до КП „Артемівськжилсервіс” м.Артемівськ про стягнення 4517,84грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електроенергії №2064 від 25.07.2003р.; додаток №5 до Договору; додаток №1 до договору; додаток №2 до Договору; додаток №13 до Договору; акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; повідомлення №3848 від 05.07.2010р.; рахунок № 30/2064.163833 від 05.07.2010р.; довіреність; заявку № 485 від 08.06.10р.; повідомлення №3612 від 22.06.2010р.; рахунок за електроенергію №30/2064; акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії); лист № 3853 від 05.07.2010р. ; повідомлення про припинення постачання електроенергії від 13.07.2010р.; наряд на відключення електроенергії.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, хоча про розгляд справ був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, справа розглянута за наявними в ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії №2064 від 25.07.2003р.; (далі по тексту Договір). Договір укладений з додатками.

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2003р. та Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що додаткових до договору не укладалось, але обидві сторони продовжують виконувати умови цього договору, пояснив, що на спірний об'єкт будь-якого іншого договору між ними не укладено..

З матеріалів справи вбачається, що сторонами здійснені конклюдентні дії, направлені на продовження дії договору, у тому числі, й на час виникнення заявлених у позові вимог. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, після 31.12.2003р. та у спірний період споживав електричну енергію саме у відповідності до приписів чинного законодавства при наявності договору про постачання електричної енергії №2064 від 25.07.2003р. та здійснював необхідні розрахунки, передбачені умовами цього договору та вищевказаними нормативно-правовими актами. Сторони підписували акти прийому-передачі електроенергії, відповідач отримував рахунки на оплату та сплачував їх.

Надання постачальником споживачу послуг з електропостачання в спірний період підтверджений матеріалами справи, зокрема відповідним актом прийняття-передавання товарної продукції за червень 2010р., який є додатком до Договору, про що зроблена відповідна відмітка на самому акті. Зазначений акт підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств. Також відповідна відмітка з посиланням на номер договору 2064 міститься на виставленому позивачем відповідачу рахунках за червень 2010р.

В судовому засіданні досліджені оригінали вказаних вище документів. Таким чином, судом в якості належних доказів приймаються акти прийняття-передавання товарної продукції, які є додатками до Договору та рахунки на оплату електроенергії за спірний період. До того ж, діючим законодавством заборонений відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що у спірний період Договір №2064 був чинним, а електрична енергія постачалась позивачем відповідачу саме на підставі цього договору та відповідно до його умов.

Розділом 1 Договору передбачено, що постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі.

Згідно п. 2.1.2 Договору постачальник постачає споживачу електроенергію,  як різновид товару в межах 21,0 кВт приєднаної потужності і в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням розділу 6 Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до р.2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Згідно п.4.2 ПКЕЕ (в редакції, що діяла у спірний період), відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Порядок визначення та узгодження договірних величин електроспоживання викладений сторонами у п. 5 Договору та п. 20 додатку №5 до Договору.

Згідно п.5.1 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 листопада поточного року надає постачальнику відомість про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №13 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу” до цього Договору.

Відповідно до додатку №13 „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору, величиною електроспоживання на червень є 500 кВт/год., а згідно повідомлення №3612 ід 22.06.2010р. скоригованою величиною електроспоживання на червень є 1500кВт/год.

З гідно п. 1.2 ПКЕЕ розрахунковий період, це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки;

Відповідно до п.4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до вищенаведених приписів, відповідач звернувся до позивача із заявою №485 від 08.06.2010р. про збільшення договірної величини електроспоживання у розрахунковому періоді червні 2010р. до 1500 кВт/год.

Згідно повідомлення №3612 від 22.06.2010р. позивач погодився на коригування договірної величини електроспоживання на червень 2010р.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства та умов Договору складає: на червень 2010р. – 1500кВт/год.

Згідно двостороннього акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) (додаток №10 до Договору) за червень 2010р., підписаних представниками обох сторін, відповідач спожив 8139 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 8139 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 1500 кВт/год = 6639 кВт/год).

Пунктом 20 додатку № 5 до Договору передбачено, що у разі перевищення фактично спожитої  електроенергії над  скоригованою договірною  величиною сплачується споживачем у розмірі 5 кратної вартості електроенергії.

Разом з тим, ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції, що діяла в спірний період), споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I – IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Позивачем виставлений рахунок на оплату спожитої у червні 2010р. електроенергії на суму 5444,03грн., який був вручений відповідачу та сплачений ним.

Позивачем нарахована відповідачу сума за перевищення договірної величини споживання електричної енергії відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, а саме в розмірі 4517,84грн.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна здійснюватись у термін не більше 5 календарних днів.

У зв'язку із перевищенням споживачем договірної величини електроспоживання у спірний період, позивач виставив відповідачу рахунок за перевищення договірних величин електроспоживання на суму 4517,84 грн. (зокрема рахунок№30/2064.163833 від 05.07.2010р.), про отримання якого свідчить відповідна відмітка на самому рахунку.

Шляхом оцінки представлених сторонами документів, з огляду на вищевикладене, той факт, що рахунок №30/2064.163833 від 05.07.2010р. на суму 4517,84 грн. на момент розгляду справи відповідачем не сплачений, суд дійшов висновку, що у відповідача - Комунального підприємства „Артемівськжилсервіс” м.Артемівськ значиться перед позивачем грошове зобов'язання за перевищення договірних величин електроспоживання за червень 2010р. в сумі 4517,84 грн.  

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Артемівськжилсервіс” м.Артемівськ (84500 Донецька обл., м. Артемівськ, вул.Соборна, б.8, ЄДРПОУ 34372953) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, поточний рахунок Маріупольського РЕМ Приазовських ЕМ зі спеціальним режимом використання № 260373011294 в УПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131096) 4 517, 84 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Стягнути з Комунального підприємства „Артемівськжилсервіс” м.Артемівськ (84500 Донецька обл., м. Артемівськ, вул.Соборна, б.8, ЄДРПОУ 34372953) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, поточний рахунок №26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.ГорлівкаДонецької обл., МФО 334464 ЄДРПОУ 00131268) державне мито у сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Повний текст рішення підписаний 21.02.2011р.

Суддя                                                               Сгара Е.В.