Рішення

від 09.02.2011 по справі 56/430

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/430

09.02.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність"

до

треті особи

1) Головного управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Головного управління у справах сім‘ї молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради  (Київської міської державної адміністрації)

1) Київська міська рада

2)Київська міська державна адміністрація

про

стягнення  757783,22 грн.

Представники сторін:                     

від позивача  

Аліманська О.О., Мар‘янченко М.О. - представники;

від відповідачів

від третіх осіб

1) Солдатченко А.В. – представник;

2) Солдатченко А.В. – представник;

1) не з‘явились

2) Солдатченко А.В. – представник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність" про визнання наявним права на включення боргового зобов‘язання Головного управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" на суму 297656,40 грн. основного боргу, 78514,00 грн. –інфляційних нарахувань, 21528,00 грн. -3% річних до передавального акту, складеного з метою припинення юридичної особи Головного управління   по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради; стягнення з Головного управління у справах сім‘ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача 297656,40 грн. основного боргу, 78514,00 грн. –інфляційних нарахувань, 21528,00 грн. -3% річних.

Позовні вимоги мотивованим порушенням відповідачем -1 договірних зобов‘язань щодо оплати виконаних позивачем робіт по договору від 14.05.2008 № 1. У зв‘язку з реорганізацією відповідача -1 шляхом злиття в  Головне управління у справах сім‘ї, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивач звернувся до відповідача -1 з претензією, на яку відповідач-1 надав відповідь про врахування  претензії та про необхідність звернення до суду для стягнення заборгованості. За таких обставин, позивач посилаючись на норми чинного законодавства просить суд визнати наявним право на включення заборгованості відповідача -1 до передавального акту та про стягнення з відповідача -2 як правонаступника відповідача -1 заборгованості на загальну суму 397698,40 грн.

Відповідач -1 відзив на позов не надав, представник у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач -2 проти задоволення вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних заперечує, оскільки вважає, що позивач не вжив заходів для запобігання збільшення збитків, а проти стягнення основної суми боргу не заперечує.

Третя особа -1 проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що відповідачем -1 надано обґрунтовану відповідь на претензію позивача. Крім того, посилається на ст. 51 Бюджетного кодексу України та зазначає про не покриття зобов‘язань минулих періодів у 2010 році.

Третя особа –2 проти задоволення вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних заперечує, оскільки вважає, що позивач не вжив заходів для запобігання збільшення збитків, а проти стягнення основної суми боргу не заперечує.

Представник учасників процесу клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

14.05.2008 між Головним управлінням по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовником (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальності "Єдність", як підрядником (позивач) укладено договір підряду № 1, відповідно до умов якого підрядник зобов‘язується виконати на замовлення замовника, а замовник зобов‘язується прийняти і оплатити роботи згідно дефектного акту з реконструкції стадіону "Русановець" в м. Києві по бульвару Давидова, 12.

Відповідно до п. 3.1 договору сума договору складає 297656,40 грн.

Згідно з п. 3.2, 3.7 договору замовник після підписання договору протягом 5 робочих днів перераховує підряднику аванс на купівлю матеріалів у розмірі 89296,92 грн.; залишок суми замовник перераховує підряднику протягом 15 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання робіт.

На виконання умов договору,  позивачем були виконані роботи на загальну суму 297656,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами  та скріпленими печатками актом приймання робіт за травень 2008 року від 30.05.2008 та довідкою про вартість виконаних робіт від 30.05.2008 року.

Відповідач -1 вартість виконаних позивачем робіт не оплатив, що також підтверджується відповідачем,  заборгованість відповідача-1 становить 297656,40 грн..  

Відповідачем-1 жодних доказів в підтвердження факту здійснення повного розрахунку з позивачем до матеріалів справи не надано.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем-1 доказів повного виконання договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем -1 договірних зобов’язань на загальну суму 297656,40 грн.  підтверджується матеріалами справи.

У зв‘язку з порушенням відповідачем-1 грошових зобов‘язань, позивач нарахував 3% річних у розмірі 21528,00 грн. за період з 16.06.2008 по 29.12.2010 та інфляційні втрати у розмірі 28744,00 грн. за період з 16.06.2008 по 29.12.2010.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання  грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом  право  кредитора  вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, посилання відповідача на відсутність підстав для нарахування 3% річних та інфляційних втрат у зв‘язку з тим, що позивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості протягом 2009 та 2010 років є необґрунтованим.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат є більшим ніж той, який нараховує позивач. Однак з огляду на те, що заяви про вихід суду за межі позовних вимог не надходило, то вимога позивача про визнання у нього права на інфляційні втрати у розмірі 78514,00 грн. є обґрунтованою.

27.05.2010 Київська міська рада прийняла рішення № 805/4243 "Про оптимізацію структури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)", яким в п. 2.6 вирішила реорганізувати Головне управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління у справах сім‘ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом об‘єднання в Головне управління у справах сім‘ї молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На виконання рішення № 805/4243 Головою виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації видано розпорядження від 20.09.2010 № 744, в п. 1 якого зазначено: об‘єднати шляхом злиття Головне управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головне управління у справах сім‘ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у Головне управління у справах сім‘ї молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); в п. 4.4 якого зазначено: комісії з реорганізації скласти передавальний акт та подати його на затвердження.

Проведення реорганізації юридичних осіб регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-ІУ, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/07-ВР, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями, та іншими нормативними актами України.

Згідно з ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно з ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Положеннями ст. 105, ст. 107 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Повідомлення про реорганізацію Головного управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було опубліковано в газеті "Хрещатик" від 19.10.2010 № 151 (3782), в якому було також зазначено, що претензію приймаються протягом 2-х місяців.

Позивач листом від 29.11.2010 звернувся до відповідача -1 з претензією про погашення заборгованості по договору № 1  з урахування 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 312942,40 грн.

Відповідач -1 листом від 10.12.2010 № 2083 надав відповідь на претензію, в якій вказав, що комісія з реорганізації управління врахувала претензії позивача та про можливість погашення заборгованості новоствореним управлінням тільки за рішенням суду.

Отже, позивачем було дотримано строк для звернення до боржника, який реорганізується з вимогою про погашення заборгованості.

Станом на момент вирішення спору судом, відсутні докази складання та затвердження  передавального акту, виключення відповідача -1  з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

В матеріалах справи наявне положення про Головне управління у справах сім‘ї молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджене розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації від 11.10.2010 № 829 та витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організації від 20.01.2011 року  про внесення запису щодо відповідача-2 як юридичної особи -18.10.2010.

Відповідно до положення затвердженого розпорядженням від 11.10.2010 № 829, Головне управління у справах сім‘ї молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, рахунки в органах державного казначейства, майно управління є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплене за ним на праві оперативного управління.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог  в частині визнання наявним права позивача на включення боргового зобов‘язання відповідача-1 перед позивачем  на суму 297656,40 грн. основного боргу, 78514,00 грн. – інфляційних нарахувань, 21528,00 грн. -3% річних до передавального акту, складеного з метою припинення юридичної особи Головного управління   по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача -2 заборгованості відповідача -1 на суму 297656,40 грн. основного боргу, 78514,00 грн. –інфляційних нарахувань, 21528,00 грн. -3% річних, то слід відзначити наступне.  

Як вже було встановлено судом та підтверджується сторонами у справі, передавальний акт комісією з припинення відповідача -1 не складено та не затверджено, заборгованість відповідача на суму 297656,40 грн. основного боргу, 78514,00 грн. –інфляційних нарахувань, 21528,00 грн. -3% річних до передавального акту не включена та не передана відповідачу -2, відповідач -1 як юридична особа не виключена з єдиного державного реєстру .

Отже, станом на момент вирішення спору судом, відсутні правові підстави вважати наявним у відповідача –2, як правонаступника відповідача -1, зобов‘язання щодо сплати заборгованості відповідача -1 по договору від 14.05.2008 №1, оскільки вказана заборгованість до правонаступника ще не передана.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача –2 заборгованості на загальну суму 397698,40 грн. є передчасними, оскільки відсутній факт передачі такої заборгованості боржника  до його правонаступника, а тому задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися до відповідача-2 з вимогою про стягнення заборгованості, однак після включення боргового зобов‘язання відповідача-1 перед позивачем та затвердження передавального акту.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати наявним право на включення боргового зобов‘язання  Головного управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 12, код 02934356 ) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдність" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, код 31027792)  на суму 297656,40 грн. основного боргу, 78514,00 грн. –інфляційних нарахувань, 21528,00 грн. -3% річних до передавального акту, складеного з метою припинення юридичної особи Головного управління   по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через реорганізацію шляхом злиття відповідно до п. 2.6 рішення Київської міської ради від 27.05.2010 № 805/4243.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Стягнути з Головного управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 12, код 02934356  з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдність" (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 61/11, код 31027792)  витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                         В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 14.02.2011