Постанова

від 22.02.2011 по справі 7/40-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/40-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 року                                                                             Справа №  7/40-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. –доповідача;   

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О.  № 204 від 14.02.2011 року)

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

       За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 15.02.2011року:

від позивача:  Бровко О.М. представник, довіреність №135  від 07.02.11;

від відповідача:  Мартюшев Д.В. представник, довіреність №5  від 15.02.11;

від третьої особи:  Пека А.І. представник, довіреність №06  від 17.01.11.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості і продуктів органічного синтезу, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2010 року по справі № 7/40-10

за позовом:  Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості і продуктів органічного синтезу, м. Дніпродзержинськ

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфра-Сервіс Аква", м. Дніпродзержинськ

третя особа без самостійних вимог на  предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ   

про  стягнення 61 554, 00 грн.   

ВСТАНОВИВ:

            У лютому 2010 року Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу, м. Дніпродзержинськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфра-Сервіс Аква", м. Дніпродзержинськ за участю третьої особи без самостійних вимог на  предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ  про стягнення з відповідача на  користь позивача завданих пошкодженням майна збитків, а саме: вартості ремонтних робіт у розмірі 61 554 грн. 00 коп.  

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2010 року по справі № 7/40-10 (суддя Коваль Л.А.) в позові відмовлено.

          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач  подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2010 року по справі № 7/40-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

     Скаржник зазначає, що ним доведено факт пошкодження орендованого майна відповідачем під час дії договору оренди № 12/1197-ОД від 01.10.2004 року, що свідчить про обов'язок відповідача  провести ремонтні роботи та про його вину у приведенні приміщень у непридатний для використання стан. Вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

       Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що позивач не є стороною по договору та не є власником майна, на яке він посилається у позовній заяві, тобто права та інтереси позивача нічим не порушені. Вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, безпідставними та необґрунтованими.

            Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала.

        Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.12.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 15.02.2011 року.

            У судовому засіданні 15.02.2011 року оголошувалась перерва до 22.02.2011 року.

         Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості і продуктів органічного синтезу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

   01.10.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфра-Сервіс Аква" – орендар був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності,  № 12/1197-ОД  (далі –договір), відповідно до розділу 1 якого з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове приміщення площею 1153, 0 кв.м (520,0 + 633,0), розміщене за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 2, на першому, другому, третьому поверхах одноповерхової та трьохповерхової будівлі (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості та продуктів органічного синтезу, вартість якого, згідно експертної оцінки, становить 177 460, 00 грн. Майно передається в оренду з метою виробництва мінеральної води.

   За актом приймання –передачі від 01.10.2004 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 1 153 кв.м. Акт приймання-передачі погоджено з балансоутримувачем.

  Передане за договором в оренду нежитлове приміщення загальною площею 1153, 0 кв.м складається з:

- нежитлового приміщення загальною площею 520, 0 кв.м, розташованого на першому поверсі одноповерхової окремо розташованої будівлі проектного корпусу, ринкова вартість якого, за станом на 24.05.2004 року, становить 80 479, 00 грн.;

- нежитлового приміщення загальною площею 633, 0 кв.м, розташованого в трьохповерховому корпусі побутових приміщень (корпус № 117), ринкова вартість якого, за станом на 24.05.2004 року, становить 96 981, 00 грн.

        Загальний технічний стан приміщень зазначений у звітах про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень, складених за станом на 24.05.2004 року Правобережною товарною біржею, рецензія яких проведена Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консалтінгова фірма "Рейтинг" (а.с. 88-91, т.1; а.с. 16-39, т. 3).

 На підставі візуального обстеження встановлено, що фізичний знос ряду елементів конструкцій будівель та благоустрою не перевищує нормативного значення зносу, необхідній середній ремонт. Загальний технічний стан задовільний.

 У звітах щодо кожного конструктивного елементу будівлі (фундаменти, стіни та перегородки, перекриття, покрівля, підлога тощо) наведені ознаки зносу та їх кількісна оцінка, відсоток фізичного зносу кожного конструктивного елемента та частка фізичного зносу елемента у загальному фізичному зносі (у відсотках).

 За звітом про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень площею 520 кв.м фізичний знос будівлі становить 29%, коефіцієнт придатності об'єкта оцінки –0, 71.

 За звітом про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень площею 633 кв.м фізичний знос будівлі становить 37%, коефіцієнт придатності об'єкта оцінки –0, 63.

 Відповідно до розділу 5 договору орендар (відповідач) зобов'язався, у тому числі:

- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, утримувати нерухоме майно у стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, нести відповідальність за їх невиконання (п. 5.3.);

- своєчасно виконувати за власний кошт капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна (п.5.4.);

- у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або частково) орендованого майна з вини орендаря (п.5.6.).

  Пунктом 9.3. договору відповідальність за збереження орендованого майна покладено на орендаря згідно чинного законодавства.

  З 24.06.2008 року договір є розірваним, що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2009 року у справі № 8/26-09, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2010 року.

 Орендовані приміщення за актом приймання-передачі з оренди відповідачем ні орендодавцю, ні балансоутримувачу не повернуті, в зв'язку з відмовою позивача прийняти об'єкт оренди, оскільки, як зазначає позивач, він не може прийняти майно з оренди в незадовільному, непридатному та аварійному стані.

  30.10.2008 року комісією у складі працівників позивача проведено огляд переданих в оренду відповідачу за договором приміщень, про що складено відповідний акт.

      Як вбачається з акту, в приміщеннях, розташованих в одноповерховій будівлі, які використовувалися орендарем під виробництво та розлив мінеральної води, відсутнє (демонтовано та вивезено) все технологічне обладнання, стан приміщень незадовільний: в приміщеннях відсутні ознаки початку поточного (або косметичного) ремонту, залишене невивезене сміття, у вікнах вибиті шибки, відсутні стінні перегородки та дверні лутки.

   В приміщеннях, розташованих у трьохповерховій будівлі корпусу 117, які використовувалися орендарем під побутові приміщення, відсутні ознаки проведення поточного (або косметичного) ремонту, пошкоджені віконні отвори, у вікнах відсутні шибки,  в приміщеннях другого та третього поверхів демонтовані всі батареї, в приміщенні, що використовується під чоловічу роздягальню, пошкоджено майно, в приміщеннях демонтована сантехніка.

03.03.2009 року комісією, призначеною наказом позивача від 27.01.2009 року № 2, складено акт технічного стану будівельних конструкцій в нежитлових приміщеннях будівлі проектного кабінету площею 520 кв.м та приміщень корпусу 117 площею 663 кв.м, які використовує відповідач.

  В акті наведені дефекти конструкцій по кожному із орендованих приміщень.

Позивач склав зведений кошторис розрахунку вартості будівництва –поточного ремонту приміщень будівлі ПК та корпусу 117, відповідно до якого загальна кошторисна вартість поточного ремонту приміщень складає 61 554 грн., а також локальні кошториси на поточний ремонт.

      Посилаючись на ті обставини, що відповідач допустив пошкодження орендованого майна, не проводив ремонтні роботи в орендованих приміщеннях, чим спричинив позивачу збитки, які полягають у вартості ремонтних робіт у сумі 61 554, 00 грн., позивач просив стягнути з відповідача, на підставі ст.ст.224,225,226 Господарського кодексу України, ст. 623 Цивільного кодексу України, збитки в сумі 61 554 грн.

        Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

     Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

            Згідно зі ст. 15  Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

           Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

       Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

       Розглядаючи справу, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

      Статтею 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

      Позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2004 року № 12/1197-ОД, укладеному між орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, кредитором за зобов'язанням, та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфра-Сервіс Аква",  боржником.

      З аналізу наведеної статті Цивільного кодексу України вбачається, що збитки, спричинені боржником, відшкодовуються кредитору, яким є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

      Статтею 779 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

         У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

      Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

         Позивач не є наймодавцем (кредитором у зобов'язанні).

        З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що права та охоронювані законом інтереси позивача у спірних правовідносинах не порушені, в зв'язку з чим господарський суд не має підстав для задоволення позову.

   З урахуванням вищенаведеного, відсутні передбачені  ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення.

  Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -          

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Українського державного науково-дослідного і проектного інституту азотної промисловості і продуктів органічного синтезу, м. Дніпродзержинськ залишити  без   задоволення.

            Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2010 року по справі № 7/40-10  залишити без змін.

      Головуючий суддя                                                                                  Л. О. Лотоцька

      Суддя                                                                                                         Р. М. Бахмат

      Суддя                                                                                                         О.С.Євстигнеєв