ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 р.
Справа № 2а-14654/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді
Захарчук Н. В.
при секретарі
Чмух Ю.В.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Біонафта термінал Україна" до Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція про про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонафта термінал Україна» (далі – позивач або ТОВ «Біонафта термінал Україна») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач або Західно-Донбаська ОДПІ) №0001041742/0 від 08.06.2010р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що в акті перевірки встановлено порушення підприємством Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині не оподаткування доходів, одержаних від продажу об’єкта рухомого майна фізичними особами - засновниками ТОВ «Біонафта термінал Україна», однак вважає, що викладені в акті висновки є незаконними, а нарахування податку з доходів фізичних осіб в цій частині - неправомірним. При цьому, зазначав, що засновники товариства - фізичні особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внаслідок внесення ними майна на загальну суму 100000,00грн. до статутного фонду ТОВ «Біонафта термінал Україна» отримали корпоративні права у цьому товаристві, тобто права на участь в управлінні та права на отримання прибутку в майбутньому, а не прибуток як такий, тому вказана операція не є об’єктом оподаткування в розумінні Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Так, податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції від 08.06.2010р. №0001041742/0 на суму 45000,00 грн. (15000,00 грн. - основний платіж, 30000,00 грн. - санкції) по податку з доходів фізичних осіб прийняте з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно – правових відносин.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. встановлено порушення: п.1.2 ст. 1, ст.7, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.17.2 ст.17, пп.19.2 "б" п.19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". При цьому зазначав, що до статутного фонду підприємства засновниками-фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесено майно на загальну суму 100000,00 грн., а отже вказував, що підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із підпунктом 1.15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" є податковим агентом щодо вартості такого майна. Таким чином, підприємством не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 15000,00 грн., а тому відповідач діяв відповідно до чинного законодавства України та підстав для визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001041742/0 від 08.06.2010р. немає.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонафта термінал Україна» (ЄДРПОУ 34196106) зареєстровано як юридична особа рішенням виконкому Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області за №12211020000000134 від 15.08.2006р. та взято на податковий облік у Західно-Донбаській ОДПІ 17.08.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Як вбачається із матеріалів справи, співробітниками Західно-Донбаської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку «Біонафта термінал Україна» (ЄДРПОУ 34196106) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р.
Так, відповідачем був складений акт від 26.05.2010 № 265/23-1-34196106, в якому встановлені порушення п.1.2 ст. 1, ст.7, п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20, п.17.2 ст.17, пп.19.2 "б" п.19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 15000,00 грн.
Як результат 08.06.2010р. Західно-Донбаською ОДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення №0001041742/0, яким ТОВ «Біонафта термінал Україна» нараховано податкове зобов’язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 45000,00 грн. (в тому числі за основним платежем –15000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30000,00грн.).
Позивач не погодився із прийнятим податковим повідомленням –рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку.
Так, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги ТОВ «Біонафта термінал Україна» прийнято рішення від 12.08.2010р., яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2010 року №0001041742/0, а скаргу ТОВ «Біонафта термінал Україна» без задоволення.
Після оскарження податкового повідомлення –рішення в адміністративному порядку, 04.10.2010р. Західно-Донбаською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001041742/2, яким ТОВ «Біонафта термінал Україна» нараховано податкове зобов’язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 45000,00 грн. (в тому числі за основним платежем –15000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -30000,00 грн.).
Проте позивач не погодився із визначеним податковим зобов’язанням за платежем "податок з доходів найманих працівників"на загальну суму 45000,00 грн. (в тому числі за основним платежем –15000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -30000,00 грн.) та прийнятим податковими повідомленням –рішенням та оскаржив їх в судовому порядку.
Так, нарахування Західно-Донбаською ОДПІ податкового зобов’язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" на загальну суму 45000,00 грн. (в тому числі за основним платежем –15000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -30000,00 грн.) та прийняття оспорюваного податкового повідомлення –рішеня, судом встановлено слідуюче.
17.03.2008 протоколом № 4 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонафта термінал Україна» ухвалено, зокрема: прийнято рішення про збільшення статутного фонду, у зв’язку з чим засновниками-фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесено майно на загальну суму 100000,00 грн., а саме:
- від ОСОБА_3- ємкості біметалеві для зберігання нафтопродуктів, об’ємом 75м кубічних, в кількості 2 штуки, на загальну суму 50000,00грн.;
- від ОСОБА_4 - ємкості біметалеві для зберігання нафтопродуктів, об’ємом 75м кубічних, в кількості 2 штуки, на загальну суму 50000,00грн.;
Пунктом 1.28 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994, № 334/94-ВР встановлено, що інвестиція –це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою ( підпункт 1.28.2 цього пункту ).
Господарська операція передбачає визначеність об'єкту ( предмету ), стосовно якого вона здійснюється. В разі коли господарська операція заключається в обміні повинні бути визначенні об'єкти такого обміну.
Так, із аналізу вказаних норм слідує, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності, в даному випадку, рухомого майна (згідно з пунктом 1.18 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV це є майно, відмінне від нерухомого) є з її боку відчуженням такого майна, яке в свою чергу, переходить у власність товариства. Отже, право власності переходить під час передавання речі (сплати грошей) в загальному порядку.
В свою чергу, товариство, в обмін на внесене до його статутного фонду майно надає фізичній особі корпоративні права (пункт 1.8. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.).
При цьому, положеннями статей 715, 716 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV передбачено, що кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, якій він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін (частина 2 статті 715). До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (частина 1 статті 716).
Згідно із пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
У відповідності до статті 3 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.
Статтею 2 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб"встановлено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.
Відповідно до пункту 15 статті 1 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб", податковий агент - юридична особа, (її філії, відділення іншого відокремленого підрозділу), або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до Закону.
Отже, товариство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно із вказаним пунктом 1.15 Закону і є податковим агентом щодо вартості такого майна.
Таким чином, товариство мало перераховувати податок з доходів фізичних осіб.
В даному випадку, оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна, регламентується статтею 12 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб".
Так, пункт 12.1 статті 12 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" вказує, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Згідно із підпунктом 4.2.6. статті 4 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.
Враховуючи вищезазначене, сума донарахованого податку з доходів фізичних осіб становить відповідно до податкових повідомлень-рішень 15000,00 грн. (100000,00 грн. - балансова (первісна) вартість внесеного рухомого майна х 15 % - ставка податку).
Згідно із підпунктом 8.1.1. статті 8 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно із підпунктом 19.2. статті 19 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;
б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;
в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;
г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Таким чином, згідно із вказаною нормою до ТОВ «Біонафта термінал Україна» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30000,00 грн. (15000,00грн. х 2).
Крім того, суд звертає увагу на лист Державної податкової адміністрації України від 27 жовтня 2008 року №15979/5/17-0716 яким роз'яснено, що підприємство, яке в обмін на внесене до статутного фонду рухоме майно, надає фізичній особі корпоративні права, згідно з пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є податковим агентом щодо вартості такого майна.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Узагальнюючи викладене вище та враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку, що дії відповідача по донарахуванню податкового зобов’язання за платежем "податок з доходів найманих працівників"на загальну суму 45000,00 грн. (в тому числі за основним платежем – 15000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30000,00 грн.) є правомірними, а податкове повідомлення - рішення №0001041742/0 від 08.06.2010р. прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не вбачає підстав для їх скасування.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонафта термінал Україна» до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення – відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18.02.2011 року.
Суддя
Н.В. Захарчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2011 |
Оприлюднено | 03.03.2011 |
Номер документу | 13943220 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук Наталія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні