Постанова

від 08.10.2007 по справі 22-а-2205/2007

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Зеліско Р.Й.                                                                        Справа

№ 22-а-2205/07

Жовківський районний суд Львівської обл. (№ 2а-26/07)                                      Рядок

статзвіту № 31

Доповідач: Шавель Р.М.

П О С Т

А Н О В А

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

08 жовтня 2007 року                                                                                    м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера

І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі - Соколовській А.С.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

позивача                      ОСОБА_1,

пред-ків відповідачів    Тістечка

Ю.Я., довіреність № 2/10-0 від 22.05.2007р.,

Хімки М.І., довіреність № 3276 від 08.10.2006р.,

та Лоїша М.І., довіреність № НЮ-327 від 22.08.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на

постанову Жовківського районного суду Львівської обл. від 18.04.2007р. у справі

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у

Жовківському районі Львівської обл. та Державного територіально-галузевого об'єднання

«Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо

Львів» про стягнення незаконно стягнутих податків, -

в с т а н о в и л а:

30.08.2006р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить

поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду, визнати

неправомірними дії відповідачів щодо стягнення з нього податків в сумі 409 грн.

84 коп. згідно квитанцій № 265 від 11.10.2004р. та № 162 від 13.10.2005р., а

також стягнути на його користь з відповідачів 409 грн. 84 коп. заподіяних

збитків через незаконне стягнення податків.

Постановою суду від 18.04.2007р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що утримання податку на додану вартість та

податку з доходів фізичних осіб з ОСОБА_1 при безкоштовному отриманні вугілля

та перерахування до бюджету обов'язкових податкових платежів є правомірним та

ґрунтується на вимогах на п.22.2 ст.22 Закону України «Про податок з доходів

фізичних осіб» та п.11.4 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»,

які мають пріоритет перед положеннями п.23 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також судом відхилені доводи позивача щодо пропуску строку звернення до

суду з поважних причин у частині стягнення сплачених податків по паливному

талону Б № 001791 від 16.02.2004р. згідно квитанції № 265 від 11.10.2004р.

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив

позивач ОСОБА_1, який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам

справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного

вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду

першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Апелянт вважає, що винесене судом рішення суперечить вимогам ст.22

Конституції України, яка встановлює неможливість звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних

законів.

Закони України «Про податок з доходів фізичних осіб» та «Про податок на

додану вартість» мають пріоритет перед іншими законами, які містять правила

оподаткування доходів фізичних осіб; Закон України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту» не містить в собі правил оподаткування, тому вказані

Закони України, які торкаються правил оподаткування, не мають перед ним

пріоритетів.

Також п.4.3.15. ст.4.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

не відносить до складу оподаткованого доходу вартість наданого безоплатно

вугілля.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання апеляційної

скарги, заперечення інших учасників судового розгляду, перевіривши матеріали

справи та доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга в

межах заявлених вимог підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 є інвалідом Великої

Вітчизняної війни, що стверджується копією відповідного посвідчення (а.с.4).

При отриманні позивачем безкоштовного вугілля для опалення будинку по

паливному талону Б № 001791 від 16.02.2004р. ним згідно квитанції № 265 від

11.10.2004р. сплачені податок з доходів фізичних осіб в сумі 96 грн. 23 коп. та

податок на додану вартість в розмірі 128 грн. 92 коп. (а.с.3); при отриманні

позивачем безкоштовного вугілля для опалення будинку по паливному талону Б №

001828 від 12.11.2005р. ним згідно квитанції № 162 від 13.10.2005р. сплачені

податок з доходів фізичних осіб в сумі 42 грн. 53 коп. та податок на додану

вартість в розмірі 135 грн. 52 коп. (а.с.5).

Ухвалою судді від 04.05.2006р. було відмовлено у відкритті провадження у

справі за цивільним позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Жовківському районі Львівської

обл. та Локомотивного депо Львів Львівської залізниці про стягнення 409 грн. 84

коп. незаконно стягнутих податків, оскільки вказаний спір має розглядатися за

правилами адміністративно-процесуального кодексу України (а.с.7).

Відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

ст.1 - платники податків - це юридичні

особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу

юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів

підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з

законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори

(обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

ст.4.4.1. - у разі коли норма закону чи іншого

нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних

законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне)

трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів,

внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків,

так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно п.23 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії

їх соціального захисту» інвалідам війни та

прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги як, зокрема, звільнення

від сплати податків, зборів і мита всіх видів та земельного податку, а п.6

ст.13 цього Закону встановлює 100-процентну знижку вартості палива, в тому

числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які

проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Таким чином, позивач підпадає під визначення платника податків в розумінні

ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами», через що дія цього Закону

поширюється й на нього.

Як слідує із змісту п.23 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту» ОСОБА_1 звільнений від сплати податків, зборів і мита всіх видів та

земельного податку.

За наведених умов чинне законодавство допускає

неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків,

внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків,

так і контролюючого органу, тому в розглядуваній ситуації слід керуватися вимогами

ст.4.4.1. Закону України «Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами», яка в такій ситуації допускає прийняття рішення на користь платника податків.

Окрім цього, суд враховує вимоги ст.ст.8, 22 Конституції

України, які передбачають, що при прийнятті нових законів або внесення змін до

чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і

свообод.

Відповідно до п.п.4.3.15 ст.4.3. Закону України «Про

податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного або річного

оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не

підлягають відображенню в його річній податковій декларації) як вартість

вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих в обсягах та за переліком

професій, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, платнику податку з

числа осіб, що перебувають у трудових відносинах з вугледобувним підприємством,

а також:

а) непрацюючому пенсіонеру, що має стаж роботи на таких

підприємствах не менш ніж 10 років на підземних роботах або не менш ніж 20

років на поверхні;

б) особі, яка отримала інвалідність внаслідок каліцтва або

професійного захворювання під час роботи на такому підприємстві;

в) члену сім'ї загиблого працівника такого підприємства, що

отримує пенсію внаслідок втрати годувальника.

Таким чином, в розглядуваній ситуації, позивач, будучи платником податків

та непрацюючим пенсіонером, є звільненим від сплати податку з доходів фізичних

осіб та податку на додану вартість, а тому стягнення з такого суми вказаних

податків при отриманні з колишнього місця праці (а.с.26) безкоштовного вугілля

для опалення будинку по паливним талонам є неправомірним.

Отже, стягнення з ОСОБА_1 при отриманні безкоштовного вугілля для опалення

будинку по паливному талону Б № 001791 від 16.02.2004р. податку з доходів

фізичних осіб в сумі 96 грн. 23 коп. та податку на додану вартість в розмірі

128 грн. 92 коп. та по паливному талону Б № 001828 від 13.10.2005р. податку з

доходів фізичних осіб в сумі 42 грн. 53 коп. та податку на додану вартість в

розмірі 135 грн. 52 коп. є неправомірним та суперечить вимогам чинного

законодавства.

Між тим, згідно представленого розрахунку щодо сплачених позивачем податків

при отриманні вугілля слідує, що ним сплачена й вартість погрузки в розмірі 06

грн. 64 коп. (а.с.42), що не є податком, а тому вказана сума з мотивів

заявленого позову до стягнення не підлягає.

Колегія суддів звертає увагу на те, що стягнення з позивача суми податку на

додану вартість суперечить змісту Закону України «Про податок на додану

вартість», оскільки ОСОБА_1 отримував вугілля безоплатно, користуючись 100

процентною знижкою, а тому сума ПДВ в ціні відпуску вугілля є відсутньою.

Як вбачається з копій представлених квитанцій, безпосереднім отримувачем

сплачених позивачем коштів є Локомотивне депо Львів, що є відокремленим

підрозділом без права юридичної особи Державного територіально-галузевого

об'єднання «Львівська залізниця» (а.с.28-31), тому сплачені позивачем суми

підлягають стягненню з останнього (а.с.24, 33-40), який, у зв'язку із

виконанням функцій податкового агента у розумінні ч.2 ст.17 Закону України «Про

податок з доходів фізичних осіб» в розглядуваних відносинах, апеляційним судом

залучений як другий відповідач.

Відносно позовних вимог щодо ДПІ у Жовківському районі Львівської обл., то

такі задоволенню не підлягають, оскільки позивач на податковому обліку протягом

2004-2006 років не перебував, із заявою про повернення йому коштів, сплачених в

касу Локомотивного депо Львів за придбане вугілля, не звертався (а.с.6, 43).

Також згідно письмових заперечень ДПІ у Жовківському районі Львівської обл.

сплачені позивачем в касу локомотивного депо кошти в бюджет Жовківського району

не поступали (а.с.65-66).

При вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду колегія

суддів враховує те, що позивач є інвалідом війни ІІ групи та пенсіонером

(а.с.4), в 2006р. перебував на короткотривалому стаціонарному лікуванні

(а.с.2), щодо неправомірності стягнення податків звертався з письмовою заявою

до Львівського міжрайонного транспортного прокурора і з позовною заявою до суду

(а.с.7, 25, 26), через що причини пропуску вказаного строку слід вважати

поважними, а строк належить з наведених мотивів поновити.

Таким чином, заявлений позов підлягає до часткового задоволення, дії

Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі

Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Львів» по стягненню з позивача при

отриманні безкоштовного вугілля податків слід визнати неправомірними; з

відповідача Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська

залізниця» належить стягнути на користь позивача 403 грн. 20 коп. безпідставно

сплачених податків, в решті позовних вимог - відмовити. Судові витрати по

справі в розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору слід покласти на

відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і

складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм

матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення

справи, через що ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з ухваленням нової

постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2

ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити

частково.

Постанову Жовківського районного суду Львівської обл. від 18.04.2007р.

скасувати та прийняти нову постанову, якою поновити строк для звернення до суду

та позов ОСОБА_1 задоволити частково.

            Визнати неправомірним дії Державного

територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі

Відокремленого підрозділу «Локомотивне депо Львів» по стягненню з ОСОБА_1:

            * податку з доходу фізичних осіб в

сумі 96 грн. 23 коп. та податку на додану вартість в розмірі 128 грн. 92 коп.

при отриманні 11.10.2004р. вугілля по паливному талону Б № 001791 від

16.02.2004р., сплачених згідно квитанції № 265 від 11.10.2004р., та

            * податку з доходу фізичних осіб в

сумі 42 грн. 53 коп. та податку на додану вартість в розмірі 135 грн. 52 коп.

при отриманні 13.10.2005р. вугілля по паливному талону Б № 001828 від

12.11.2005р., сплачених згідно квитанції № 162 від 13.10.2005р.

            Стягнути з Державного

територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» на користь ОСОБА_1

403 (чотириста три) грн. 20 коп. безпідставно сплачених податків.

            В решті позовних вимог відмовити за

безпідставністю.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська

залізниця» в користь державного бюджету 03 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її

проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі

касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції

протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий:                                                                                                   Р.М.Шавель

Судді:                                                                                                            І.Я.Олендер

                                                                                                                      М.А.Пліш