Постанова

від 25.02.2011 по справі 2а-1670/946/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/946/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

при секретарі  – Ємець Я.М.,  

представника позивача - Ковальчук А.Ю.,

представника відповідача - Черебила С.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області до Колективного  сільськогосподарського  підприємства  Агрофірма "Кошманівка" про відшкодування  витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2011 року  Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області звернулося  до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного  сільськогосподарського  підприємства  Агрофірма "Кошманівка" (далі - відповідач, КСП "Агрофірма "Кошманівка") про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком №2 в розмірі 45 651,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач   посилається на те, що в порушення  статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, частини 2 прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач, в установлений законом строк,  не  відшкодував витрати на виплату і доставку пільгових пенсій призначених за списком  №2  за період з 01.03.2010 по 01.08. 2010 року, у зв"язку з чим виникла заборгованість   в сумі  45 651 грн. 60 коп.

Представник позивача  в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те , що працівники,  щодо яких заявлені вимоги   про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2, працювали  в КСП "Агрофірма "Кошманівка" у той час, коли підприємство було платником фіксованого сільськогосподарського податку, що, на думку відповідача, звільняє його від відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Також зазначав, що відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, виплата особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”,   здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення ними  пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. Крім того, зазначав, що виробнича діяльність відповідача  припинена, у зв'язку з чим підприємство не має коштів для погашення заборгованості.

Суд,  вивчивши та дослідивши матеріали справи,  заслухавши пояснення сторін по суті , з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,  оцінивши докази, які мають  значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що відповідач, КСП "Агрофірма" Кошманівка" зареєстроване  як суб’єкт підприємницької діяльності -  юридична  особа, ідентифікаційний номер  03773777.

Відповідно до статей 14 та 15 Закону України "Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування",  відповідач є платником страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування та знаходиться на обліку як платник страхових внесків  в Управлінні Пенсійного фонду України  в Машівському районі Полтавської області з 27.02.2003 року.

Відповідач, в установлений законом  строк, не  відшкодував  витрати на виплату і  доставку пільгових пенсій за березень - липень  2010 року , в зв"язку з чим виникла  заборгованість  перед Управлінням Пенсійного фонду України в  Машівському районі   в розмірі 45 651грн. 60 коп.

Згідно із  пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1991 року працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці – за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на  підземних  роботах,  на  роботах з особливо шкідливими і особливо  важкими  умовами  праці  за  списком  N 1 та  на  інших  роботах  із  шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом  Міністрів  України, та за результатами атестації  робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які  відповідно до законодавства, що діяло раніше,  мали право на пенсію на пільгових умовах  або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. До набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” діяв Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР. Відповідно до частини 4 пункту 1 статті 2  Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР для  платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського  податку,  об'єктом оподаткування  є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -  "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне  забезпечення", за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений Інструкцією про  порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 глави 6 Інструкції, Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 глави 6 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем, відповідно до вимог законодавства,  було  направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних  витрат на  виплату  і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за березень - липень  2010 року,  що підтверджується  наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням.

Склад витрат та їх фактичне понесення позивачем підтверджується протоколами призначення пенсії, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, копії яких наявні у матеріалах справи.

Сума заборгованості відповідача підтверджується наявною у матеріалах справи  Карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2.

Крім того, недійсність спірних розрахунків  стосовно визначених  сум не встановлена, тому відповідач не позбавлений обов’язку їх сплати.

Посилання відповідача на звільнення його від відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у зв'язку з тим, що особи, яким призначено пільгові пенсії, працювали на підприємстві відповідача у той час, коли підприємство було платником фіксованого сільськогосподарського податку, суд до уваги не бере з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до частини 4 пункту 1 статті 2  Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97-ВР для  платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського  податку,  об'єктом оподаткування  є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" -  "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне  забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне  забезпечення", за ставкою 100 % від об'єкта оподаткування.

З аналізу вказаної норми випливає, що  фактичні витрати на виплату і доставку пенсій не включаються до об'єкта оподаткування лише тими платниками збору, які є платниками фіксованого сільськогосподарського  податку. Разом з тим, судом встановлено та не заперечується самим відповідачем, що Колективне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Кошманівка" на момент виникнення спірних правовідносин і до цього часу не було платником фіксованого сільськогосподарського  податку, оскільки зазначене підприємство є платником єдиного податку.

Доводи відповідача стосовно відсутності обов'язку сплачувати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" -"з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” не спростовують висновків суду, оскільки абзац 5 пп. 1 п. 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на який посилається відповідач, регулює інші правовідносини, а не змінює чинний порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій, що є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спори, що виникають із  правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду  та в судовому порядку.

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищезазначених норм, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за березень - липень   2010 року в розмірі 45 651,60 грн. Управлінню  Пенсійному фонду в Машівському районі не відшкодував до теперішнього часу.

Таким чином,  позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 в сумі 45 651,60 грн., є обґрунтованими та такими, що  підлягають  задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Кошманівка" на користь Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області заборгованість у сумі 45 651,60 грн. (сорок п"ять тисяч шістсот п"ятдесят одну гривню шістдесят копійок).           

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено виготовлено 28 лютого 2011 року..

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков