6/127
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" лютого 2011 р.Справа № 6/127
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/127
за позовом закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод", м. Донецьк
до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція", Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт Власівка
про стягнення 8745,00 грн,
Представники сторін:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" подано до господарського суду Донецької області позовну заяву про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція" 5390 грн пені за порушення строків поставки продукції згідно договору від 23.12.2009 № 3300002754.
Господарським судом Донецької області вказану позовну заяву направлено за підсудністю до господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою від 10.12.2010 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
З підстав викладених, в ухвалах від 27.12.2010 та від 28.01.2011, розгляд справи відкладався.
Позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України направив до суду уточнення позовних вимог від 20.01.2011 № 17/32 исп-1, яке за змістом є заявою про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків поставки продукції згідно договору від 23.12.2009 № 3300002754 за період з 26.07.2010 по 31.12.2010 в сумі 8745,00 грн.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов в розумінні статті 59 Господарського процесуального кодексу України та інших витребуваних документів до суду не подав.
Конверти з примірниками ухвали суду від 10.12.2010 про порушення провадження у даній справі та від 27.12.2010 про відкладення розгляду справи повернуті органом поштового зв'язку на адресу суду з відміткою на конвертах "За закінченням терміну зберігання".
Господарським судом враховується, що вказані процесуальні документи були направлені судом за адресою відповідача, яка вказана в позовній заяві позивачем, та яка підтверджена довідкою Головного управління статистики у Кіровоградській області від 17.12.2010 № 14-14584 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція", які містяться в матеріалах справи. Відповідно до вказаної довідки та витягу місцем знаходження відповідача є: 27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, селище міського типу Власівка, вул. Молодіжна, буд. 65.
На вказану адресу також направлена ухвала про відкладення розгляду справи від 28.01.2011, що підтверджується списком № 167 згрупованих внутрішніх поштових відправлень господарського суду Кіровоградської області від 28.01.2011, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.
Відтак відповідач не повідомляв державного реєстратора стосовно зміни свого місця проживання, а тому, відповідно, несе відповідальність за всі процесуальні наслідки неподання таких відомостей державному реєстратору.
Відповідно до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом процесуальних дій.
Таким чином, господарський суд вжив усіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція" (Продавець) та закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (Покупець) 23.12.2009 укладено договір № 3300002754 (Договір), згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець прийняти і оплатити згідно умовам даного договору продукцію виробничо-технічного призначення (Товар).
Номенклатура, кількість, ціна, строк і умови поставки Товару обумовлюються сторонами в додатку і/або додатковій угоді , які є невід'ємними частинами договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору покупець здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахунку грошових коштів на рахунок Продавця на підставі рахунка в порядку: 70% від вартості партії Товару перераховується у формі передплати, 30% від вартості партії Товару перераховується на протязі 5-ти днів з дати поставки Товару і отримання Покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено в додатку і/або додатковій угоді.
Умови поставки Товару обумовлюються сторонами, відповідно до пункту 4.1 Договору, в додатку і/або додатковій угоді. Вантажоотримувачем Товару є Покупець, якщо інше не обумовлено в додатку і/або додатковій угоді.
Згідно пункту 4.2 Договору приймання Товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з умовами діючого договору. Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем:
- по кількості - згідно даних товарно-транспортної накладної, яка підписується продавцем і уповноваженим представником Покупця;
- по якості - згідно даних вхідного контролю комісією покупця, результати якого оформлюються актом про приймання у відповідності з вимогами діючого договору.
Договір, як зазначено сторонами у пункті 8.1, вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2010.
Згідно пункту 1 додатку до Договору, який є невід'ємною частиною Договору, Продавець зобов'язався передати, а Покупець прийняти і оплатити на умовах Договору продукцію виробничо-технічного призначення 2009 року випуску, а саме "скорлупа известково-кремнеземнистая в виде полуцилиндров 219мм толщ. 110 мм" в кількості 220 м.п. на загальну суму 55000,00 грн.
Умови оплати згідно пункту 2 вказаного додатку аналогічні умовам оплати за Договором.
Поставка Товару, згідно пункту 3 Додатку здійснюється на умовах FCA (склад Продавця) (Інкотермс 2000), на протязі 20 днів з дати 70% передплати.
Договір та Додаток підписано та скріплено печатками сторін.
За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як підтверджується платіжними дорученнями від 01.07.2010 № 11903 на суму 30000,00 грн та від 05.07.2010 № 12062 на суму 25000,00 грн позивачем перераховано відповідачу всього 55000,00 грн. У графах призначення платежу вказаних платіжних доручень зазначено: "п/опл. за полуциліндр по дог. № 3300002754 від 23.12.2009, рах. № 42/1 від 07.12.2009".
Таким чином, Покупцем здійснено стовідсоткову попередню оплату по Договору, і відповідно на протязі 20 днів після її отримання, відповідно до 21.07.2010 за платіжним дорученням від 01.07.2010 та до 25.07.2010 за платіжним дорученням від 05.07.2010, повинна була відбутися поставка оплаченого Товару.
Відповідачем не надано і матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про поставку у встановлений Договором строк Товару, або вчинення дій щодо його поставки на умовах FCA ( Інкотермс).
Частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивачем на адресу відповідача 11.10.2010 направлена претензія від 30.09.2010 № 17/41пр за текстом якої позивач вимагає оплати пені за непоставку Товару, а також термінової поставки оплаченого Товару, яка залишена відповідачем без відповіді.
Таким чином, даною претензією позивач підтвердив намір про поставку оплаченого Товару.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору в частині поставки оплаченого Товару, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою з урахуванням уточнення, про стягнення з відповідача пені в сумі 8745,00 грн за період з 26.07.2010 по 31.12.2010.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки Товару Продавець виплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого у строк Товару за кожен день прострочки.
Згідно приписів статей 610-611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одна з таких особливостей передбачена статтею 230 Господарського кодексу України, згідно з якою штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, статтею 231 Господарського кодексу України передбачено, що санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи зазначені норми законодавства. правомірним є звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за непоставку попередньо оплаченого Товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 08.06.2010 у справі № 15/11.
Вартість непоставленого у строк товару складає 55000,00 грн. Строк виконання зобов'язань відповідача з передачі товару позивачу до 21.07.2010 за платіжним дорученням від 01.07.2010 на суму 30000,00 грн та до 25.07.2010 за платіжним дорученням від 05.07.2010 на суму 25000,00 грн.
Матеріали справи містять докази повернення відповідачем 55000,00 грн суми попередньої оплати, а саме копії банківських виписок: від 05.10.2010 на суму 30000,00 грн, від 29.12.2010 на суму 20000,00 грн та від 24.01.2011 на суму 5000,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з умовою Договору про попередню оплату Товару та прийняття позивачем повернутих коштів, пеня повинна нараховуватись з урахуванням повернутих сум, так як з моменту повернення і прийняття позивачем суми оплати, не можна вести мову про попередню оплату Товару.
Таким чином, розмір пені за період з 26.07.2010 по 31.12.2010, який підлягає стягненню з відповідача складає 6095,00 грн, виходячи з наступного розрахунку: пеня в розмірі 3960,00 грн, яка нараховується за період з 26.07.2010 по 05.10.2010 на суму 55000,00 грн; пені в розмірі 2125,00 грн, яка нараховується за період з 06.10.2010 по 29.12.2010 на суму 25000,00 грн (55000,00 грн - 30000,00 грн); пеня в розмірі 10,00 грн, які нараховуються за період з 30.12.2010 по 31.12.2010 на суму 5000,00 грн (25000,00 грн - 20000,00 грн).
Згідно частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 6095,00 грн.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2650,00 грн слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Теплоізоляція" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, селище міського типу Власівка, вул. Молодіжна, буд. 65, р/р 26007052904983 "Приватбанк" м. Кіровоград, МФО 323583, ідентифікаційний код 31155685) на користь закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченко, 122, р/р 26000198063161 ДФ ПАО "Кредитпромбанк" м. Донецьк, МФО 335593, ідентифікаційний код 34850132) пеню в сумі 6095,00 грн, а також судові витрати на державне мито в сумі 102,00 грн та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позовних вимог про стягнення 2650,00 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам у справі.
Суддя В.Г.Кабакова
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2011 |
Оприлюднено | 03.03.2011 |
Номер документу | 13951225 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні