Рішення

від 23.02.2011 по справі 3/233(10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11                                                                                           Справа№ 3/233(10)

Суддя Н.Березяк  при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс ”, м. Львів

До відповідача: Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

Про стягнення 8180,02 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Безвенюк В.В. –представник

від відповідача: ОСОБА_3–представник

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс”(надалі ТзОВ „Галремсервіс”) до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (надалі СПД ФО ОСОБА_1.) про стягнення 7410,76 грн. неустойки, 382,99 грн. заборгованості за комунальні платежі, 62,35 грн. інфляційних, 271,39 грн. пені, та 52,53 грн. –три відсотки річних і судові витрати.

В судовому засіданні 26.01.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи. Для надання можливості відповідачу письмово обґрунтувати свої заперечення в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.02.2011 року.

18.02.2011 року ТзОВ „Галремсервіс ” було подано заяву про перерахунок інфляційних, трьох відсотків річних та пені , здійснених на заборгованість по комунальних платежах, які просить стягнути з відповідача в сумі: 389,88 грн. боргу по комунальних платежах з врахуванням індексу інфляції, 2,46 грн. три відсотки річних, 12,69 грн. пені, за порушення строків оплати комунальних платежів, а також 7410,76 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об’єкта оренди.

В зв’язку із зміною позовних вимог в судовому засіданні оголошувалась перерва до 23.02.11 року.

Представник позивача в судове засідання 23.02.2011 року подав заяву, в якій відмовляється від нарахованих ним інфляційних, трьох відсотків річних  та пені і просив стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 7410,76 грн. та заборгованість по комунальних платежах в розмірі 382,99 грн. з  мотивів наведених  в позовній заяві , матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представник           відповідача проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, поясненнях, даних в судових засіданнях та матеріалах справи.

В судовому засіданні 23.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.07.2010 року між  ТзОВ „Галремсервіс” ( Орендодавець) та СПД ФО ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір № 13 нежитлового приміщення , площею 54,8 кв.м. , розташованого за адресою :АДРЕСА_2 строком дії до 30.09.2010 року.

Відповідно до умов договору оренди, Орендар зобов’язувався вчасно вносити оренду плату та оплачувати комунальні платежі, а після припинення дії договору повернути майно Орендодавцю по акту приймання –передачі. Згідно п. 2.3 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання - передачі.

Як стверджує позивач, відповідач порушив строки оплати комунальних платежів та своєчасно не повернув об’єкт оренди після припинення дії договору, в зв’язку з чим  відповідно до п.3.1 Договору ним була нарахована неустойка за період з 01.10.2010 року по 23.12.2010 року в сумі 7410,76 грн. , яка  дорівнює подвійному розміру орендної плати.

Крім того, як зазначає позивач, за вересень та жовтень 2010 року відповідачем не було сплачено вартості комунальних платежів, заборгованість по яких складає 382,99 грн.

За порушення строків повернення орендованого майна та сплати комунальних платежів на суму неустойки та заборгованості по комунальних платежах позивачем була нарахована пеня в розмірі 271,39 грн., інфляційні в розмірі 62,35 грн. та три відсотки річних в розмірі 52,53 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного між сторонами договору оренди №13 від 01.07.2010 року Позивачем (Орендодавець) було передано в оренду нежитлове приміщення , площею 54,8 кв.м. , розташоване за адресою :АДРЕСА_2, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2010 року.

Положеннями п.11.1 зазначеного Договору сторони погодили строк його дії до 30.09.2010 року.

Відповідно до умов п.2.3 Договору оренди №13 від 01.07.2010 року  у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем ТзОВ „Галремсервіс” в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна Орендарю , Орендар зобов’язувався вчасно вносити оренду плату та оплачувати комунальні платежі, а після припинення дії договору повернути майно Орендодавцю по акту приймання –передачі. Згідно п. 2.3 Договору майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання - передачі.

Як стверджує позивач, відповідач порушив строки оплати комунальних платежів та своєчасно не повернув об’єкт оренди після припинення дії договору, в зв’язку з чим  відповідно до п.3.1 Договору ним була нарахована неустойка за період з 01.10.2010 року по 23.12.2010 року в сумі 7410,76 грн. , яка  дорівнює подвійному розміру орендної плати, і підлягає до стягнення в повному обсязі.

Крім того, як зазначає позивач, за вересень та жовтень 2010 року відповідачем не було сплачено вартості комунальних платежів, заборгованість по яких складає 382,99 грн. і підлягає до стягнення.

В судовому засіданні 23.02.2011 року позивач відмовився від стягнення інфляційних, трьох відсотків річних та пені, про що подав відповідну заяву. В цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що з врахуванням положень ч.1 ст.764 ЦК України,  договір оренди № 13 від 01.07.2010 року  автоматично пролонгований на тих самих умовах на такий самий строк з огляду на те, що після закінчення терміну дії договору оренди він продовжував користуватися орендованими приміщеннями.

Як вже зазначалося раніше, відповідно до п.11.1 Договору № 13 від 01.07.2010 року  термін дії договору встановлено в три місяці з 01.07.2010 року по 30 вересня 2010 року. Умовами Договору не передбачено права автоматичного поновлення строку дії договору у випадку відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

На відміну від ст..781 ЦК України, положеннями п.2 ст.291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Аналогічною є позиція ВГСУ, викладена в листі від 07.04.2008, № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України».

З огляду на ті обставини, що договір оренди був укладений між суб’єктами господарювання, до спірних правовідносин слід застосовувати норми ГК України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідач не довів належного виконання зобов’язання щодо передачі ( повернення) майна після припинення дії договору та своєчасного погашення заборгованості по комунальних платежах, , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (79070 АДРЕСА_1 інд. № НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галремсервіс ” (79039, м. Львів, вул.Шевченка,200, код ЄДРПОУ 13808258)  –7410,76 грн. неустойки, 382,99 грн. заборгованості по комунальних платежах, 97,18 грн. державного мита, 222,25 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.02.2011 року.

Суддя