Рішення

від 15.02.2011 по справі 12/111-2003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/111-2003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р.Справа № 12/111-2003

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу     

за позовом Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С.Крушельницької, вул. Паращука, 4, м. Тернопіль, 46000

до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт», вул. Б.Лепкого, 5,  м. Тернопіль, 46000

про стягнення 36 614,29 грн.  

За участю представників від:

позивача: Перейма В.І. –юрисконсульт(довіреність № 148 від 14.05.2010р.)

відповідача: не з'явився

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільське обласне державне музичне училище ім. С.Крушельницької звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт»про стягнення 36 614,29 грн.  в тому числі: 22 270,74грн. заборгованості по орендній платі, 8 545,30грн. пені та 5 798,25грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між Тернопільським обласним державним  музичним  училищем ім. С.Крушельницької та ТОВ «Еліт»було укладено договір оренди нежитлового приміщення №10 від 13.07.2009р., з терміном дії до 13.07.2010р. за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування  приміщення підвалу першого поверху будівлі гуртожитку, що перебуває на балансі позивача, площею 149,2кв.м., розташоване за адресою: вул. Б.Лепкого 5, м. Тернопіль, для розміщення офісу, салону краси, тренажерного залу, солярію, кабінету масажу, кріокамери. Проте, відповідач не виконував свої зобов'язання за договором №10 від 13.07.2009р., а саме, не сплачував за оренду приміщення, у зв'язку з чим Тернопільське обласне державне музичне училище ім. С.Крушельницької звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт»про стягнення заборгованості в сумі 35711,14грн. орендної плати,483,46грн. пені, 3571,17грн. штрафу, за період з 13.07.2009р. по 15.01.2010р., який було задоволено рішенням  господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010р. у справі №8/13-205. Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо звільнення орендованого приміщення  до 15.03.2010р., в підтвердження чого надав суду копії листів №65 від 26.02.2010р. та №84/А від15.03.2010р., проте, у вказаний термін відповідач не звільнив орендоване приміщення і не вчинив жодних дій для його повернення. За згодою сторін 01.04.2010р. договір оренди нежитлового приміщення №10 від 13.07.2009р. було розірвано та складено акт приймання-передачі приміщення від 01.04.2010р. За твердженнями позивача, відповідач не сплатив орендну плату за період січень-березень 2010р., у зв'язку з чим останньому нараховану пеню та штраф, і внаслідок чого позивачем заявлено даний позов.

Позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що при поданні позову не було враховано, що Музучилище повідомляло ТзОВ "Еліт" про відмову від договору (лист від 26.02.2010р. №65) у зв'язку із невиконанням орендарем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, яку останній отримав 01.03.2010р., у зв'язку з чим договір оренди є розірваним з 01.03.2010р. відповідно до норм ст. 782 ЦК України, при цьому ст.. 785 ЦК України зобов'язує наймача у разі припинення договору найму негайно повернути річ наймодавцеві, проте відповідачем виконано цей обов'язок лише 01.04.2010р., у зв'язку з чим відповідно до ст.. 785 ЦК України останньому нараховано неустойку за фактичне користування приміщенням за період з 01.03.2010р. по 01.04.2010р. в розмірі 13448,13грн., і відповідно до ст.. 22 ГПК України позивач просить внести уточнення до позовної заяви, а саме: стягнути з відповідача 12293,15грн. заборгованості зі сплати орендної плати за січень-лютий 2010р., 7442,37грн. пені (розмір зменшено), 4800,49грн. штрафу (розмір зменшено) та 13448,13грн. неустойки.

      Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, яка по суті є одночасно заявою про зміну підстав позову, а саме: йдеться про те, що відповідач користувався об'єктом оренди безпідставно впродовж березня місяця після відмови наймодавця від договору відповідно до ст.. 782 ЦК України, та про зміну предмету позову,а саме: позивачем в позові в обґрунтування суми боргу зі сплати орендної плати заявлено до стягнення неустойку за період з 01.03.2010р. по 01.04.2010р., а тому у зв'язку з одночасною зміною і предмету, і підстав позову, що є порушенням ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, дана заява позивача судом відхиляється.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

13 липня 2009 року між Тернопільським обласним державним музичним училищем ім. С.Крушельницької - Орендодавцем (позивачем по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт" - Орендарем (відповідачем по справі) укладено Договір оренди  нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області №10 (далі Договір), за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування,  згідно з актом приймання-передачі приміщення підвалу першого поверху будівлі гуртожитку, що перебуває на балансі установи Тернопільської обласної ради “Тернопільське обласне державне музичне училище ім. С. Крушельницької”площею 149,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Тернопіль, вул. Б. Лепкого,5., для розміщення офісу, салону краси, тренажерного залу, солярію, кабінету масажу, кріокамери (п.1.1 Договору).  

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі.

Умовами укладеного договору (п.3.1, п.11.4 з врахуванням Додатку №4 від 31.12.09р. до договору оренди №10 від 13.07.09р.) сторони встановили розмір орендної плати, а також порядок її визначення та внесення Орендарем на рахунок Орендодавця.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч.1 ст.2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.7.1 Договору Орендодавцем передано, а Орендарем по акту приймання-передачі приміщення в оренду, який є Додатком №1 до договору оренди №10 від 13.07.09р., прийнято в строкове платне користування орендоване майно: нежитлове приміщення підвалу першого поверху будівлі гуртожитку музичного училища, за адресою: м. Тернопіль, вул. Лепкого,5, площею 149,8кв.м.

Відповідно до п.5.2 Договору Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області", затвердженої рішенням Тернопільської обласної ради, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 6327,55 грн. (розрахунок орендної плати  за перший місяць, який є додатком № 2 від 13.07.2009р. до Договору, підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб, знаходиться в матеріалах справи). Орендна плата за кожний наступний місяць  оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним місяцем”( п.3.1 Договору).

Однак, відповідачем зобов'язання по договору оренди щодо своєчасної сплати орендних платежів виконане не було, у зв'язку із чим в останнього, згідно представленого позивачем помісячного розрахунку заборгованості ТОВ Еліт" по орендній платі за оренду приміщення по вул. Лепкого, 5, з врахуванням індексу інфляції, за період січень –березень 2010р. виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 22270грн.74коп.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку і як слідує з обґрунтувань позову орендна плата за березень 2010 року становить 9977,60грн., і складається із орендної плати за період з 01.03.20010р. по 15.03.2010р., яка становить 3036,66грн. та неустойки у розмірі подвійної орендної плати відповідно до ст.. 785  ЦК України за період з 16.03.20010р. по 01.04.2010р., яка становить 6940,94грн.; при цьому позивачем в обґрунтування нарахування даної неустойки, яку останній просить стягнути як борг по орендній платі, посилається на той факт, що відповідачу було направлено лист від 18.02.2010р. №49 (чек пошти від 18.02.2010р. №2426), в якому позивач, посилаючись на ст. 188 ГК України, ст. 782 ЦК України, систематичне порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, просить останнього звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю, та лист від 26.02.2010р. №65, в якому посилаючись на ст. 782 ЦК України та систематичне порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, просить останнього до 15.03.2010р. звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю, однак товариство приміщення не звільнило, а продовжувало його використовувати до 01.04.2010р., коли, як зазначає позивач, за згодою сторін було розірвано договір оренди та підписано акт приймання-передачі приміщення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

        Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010р. у справі №8/13-205 між тими ж сторонами про стягнення із  заборгованості по орендній платі згідно договору оренди  нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області №10 від 13.07.2009р., пені, штрафу, встановлено:

        Товариство заборгувало Музучилищу по орендній платі за оренду приміщення по вул. Лепкого, 5, з врахуванням індексу інфляції, за період з 15.08.2009 року по 15.01.2010р.  35 711 грн. 74коп., і даний борг складається із орендної плати за липень –грудень 2010р., який присуджено до стягнення з відповідача. Також з останнього за неналежне виконання зобов'язань по сплаті орендної плати стягнуто пеню в розмірі 483,46грн. (за період з 15.09.209р. по 14.01.2010р.), а також штраф відповідно до п. 11.3. договору оренди в розмірі 10% від суми боргу, що становить 3571,17грн.

        За твердженнями позивача і як слідує із матеріалів справи, відповідач також не сплатив орендну плату за січень-лютий 2010р., у зв'язку з чим останньому направлено від 18.02.1010р. №49 (чек пошти від 18.02.2010р. №2426 про відправку), в якому позивач, посилаючись на ст. 188 ГК України, ст. 782 ЦК України, систематичне порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, просить останнього звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю, а згодом лист від 26.02.2010р. №65, в якому посилаючись на ст. 782 ЦК України та систематичне порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, просить останнього до 15.03.2010р. звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю.

        Норми ЦК України встановлюють, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 ЦК України) та передбачають правові наслідки порушення зобов'язання у вигляді його припинення або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Положення статті 782 ЦК України визначають, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

       Матеріалами справи встановлено, що відповідач своєчасно не сплачував орендну плату за оренду приміщення, має місце факт несплати останнім орендної плати більше ніж протягом трьох місяців поспіль, з огляду на це у орендодавця були підстави для відмови від договору та його розірвання на підставі приписів ст. 782 ЦК України.

        Як слідує з матеріалів справи, лист позивача від 26.02.2010р. №65, в якому посилаючись на ст. 782 ЦК України та систематичне порушення відповідачем умов договору щодо внесення орендних платежів, просить останнього до 15.03.2010р. звільнити орендоване приміщення та повернути його орендодавцю, отримано орендарем 01.03.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №2183536.

Лист позивача від 26.02.2010р. №65. суд розцінює як відмову від договору в розумінні ст. 782 ЦК України, а відтак договір оренди розірвано 01.03.2010р.

Таким чином, орендна плата підлягає сплаті за січень-лютий 2010р., що становить згідно розрахунку позивача 13080,64грн.

        Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

        Станом на дату розгляду справи відповідачем на подано, а судом не здобуто доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 13080,64грн., чим порушено умови договору та норми чинного законодавства, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і по суті неоспорений відповідачем.

Щодо тверджень позивача про розірвання договору за згодою сторін 01.04.2010р. шляхом підписання акту приймання-передачі приміщення, то такі не заслуговують на увагу з огляду на наступне:

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Акт приймання –передачі приміщення не є угодою про розірвання договору в розумінні ст. 654 ЦК України, а свідчить про факт передачі об'єкта оренди від орендаря до орендодавця.

При цьому судом встановлено використання позивачем права відмови від договору оренди і отримання даної відмови відповідачем і відповідно розірвання договору відповідно до приписів ст. 782 ЦК України.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.03.2010р. по 01.04.2010р. в розмірі 9977,76грн. є безпідставними, оскільки договір оренди припинив свою дію 01.03.2010р.

Одночасно, суд вважає розрахунок позивач в частині боргу по орендній платі за березень 2010р. необґрунтованим, оскільки до складу орендної плати включено неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період з 15.03.2010р. по 01.04.2010р., при цьому здійснюючи нарахування неустойки відповідно до ст. 782 ЦК України, позивач вважав договір діючим, про що свідчать його твердження щодо розірвання договору саме 01.04.2010р., разом з тим неустойку включено до складу орендної плати, яку і заявлено до стягнення, що є безпідставним.               

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутись з позовом до суду про стягнення неустойки відповідно до ст. 782 ЦК України за період фактичного користування приміщенням відповідачем.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.  

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

П. 3.3 Договору, з врахуванням Додатку №3 від 06.11.09р., сторони передбачили відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем строк встановлений п. 3.1. договору порушено, за порушення даного строку він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору у вигляді сплати пені, що за період з 16.01.2010р. по 15.09.2010р. становить 3451,24грн. (розрахунок здійснений судом додається).

Позов в частині стягнення 5094,06грн. –пені задоволенню не підлягає, оскільки така нарахована позивачем поза межами 6-ти місячного строку, встановленого відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України,  (в п. 3.3. договору відсутні умови щодо сплати пені понад встановлений ст. 232 ГК України 6-ти місячний термін), а також на суму боргу, яка включає заборгованість за березень 2010р.

Крім того, п.11.3. Договору, сторони передбачили, що у випадку прострочення по оплаті орендних та інших платежів (експлуатаційних витрат, комунальних послуг), Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% від суми боргу, яка існує більше 30 днів.

В силу статті 549 ЦК України,  штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно поданого позивачем розрахунку відповідачу за прострочення платежів по орендній платі, станом на 30.11.2010р., визначено штраф у розмірі 5798,25, який нараховано на суму боргу за період з липня 2009р. по квітень 2010р.

Оцінивши даний розрахунок, суд вважає його неправомірним, з огляду на наступне:

           Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.04.2010р. у справі №8/13-205 між тими ж сторонами про стягнення із  заборгованості по орендній платі згідно договору оренди  нежитлового приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області №10 від 13.07.2009р., пені, штрафу, до товариства за невиконання зобов'язань по сплаті орендної плати за період липень-грудень 2009р. в сумі 35717,74грн. застосовано штраф відповідно до п. 11.3. договору оренди в розмірі 10% від суми боргу, що становить 3571,17грн.

          Беручи до уваги, що штраф по своїй правовій природі є одноразовою санкцією за встановлене порушення зобов'язання і нараховується, приймаючи до уваги, що штраф за невиконання зобов'язань відповідачем по сплаті орендної плати в сумі 35717,74грн. застосовано, виходячи із загальної суми невиконаного зобов'язання, то 10% штрафу від заборгованості за січень-лютий 2010р., яка складає  13080,64грн., становитимуть 1308,06грн., які суд присуджує до стягнення.

          Враховуючи вищенаведене, позов в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4490,19грн. заявлений безпідставно.

За таких обставин, позовні вимоги Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С.Крушельницької до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" про стягнення 13080,64 грн. - заборгованості по орендній платі; 3451,24 грн. - пені та 1308,06грн. - штрафу підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, не заперечені в установленому порядку відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 60, 69, 77, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт", вул. Б. Лепкого, 5, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 31602632), на користь Тернопільського обласного державного музичного училища ім. С. Крушельницької, вул. Паращука, 4, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 02214828) - 13080,64 грн. боргу по орендній платі; 3451,24грн. пені та 1308,06грн. штрафу; 178,39грн. витрат по сплаті державного мита та 114,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову  - відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 17 лютого 2011 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.А. Френдій