Рішення

від 24.02.2011 по справі 6/1/5022-20/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1/5022-20/2011

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2011 р.Справа № 6/1/5022-20/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

Розглянув справу

за позовом –ТОВ "Агенція по управлінню заборгованістю"  в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" вул. Танкова, 8 оф.1, м. Київ, 04112           

до  відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" вул. Незалежності, 1а, с.Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільська область, 47833         

про  стягнення 731284,91 грн. заборгованості за кредитним договором з яких -  595734,83 –основний борг та відсотки, 60560,93 грн. пеня,  8862,58 грн. 3 % річні, 66126,57 інфляційні нарахування.

За участю представників сторін:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

Суть справи:

ТОВ  "Агенція по управлінню заборгованістю" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах ТОВ "АУЗ Факторинг" до ТОВ "Бігань-К" про стягнення 595 734,83 –основного боргу та відсотків, 60560,93 грн. пені,  8862,58 грн. 3 % річних, 66126,57 інфляційних нарахувань.

Судовий розгляд, призначений вперше на 27 січня 2011 року, неодноразово відкладався, востаннє на 24 лютого 2011 року.

Уповноважений представник відповідача, жодного разу в судове засідання не з'явився, відзиву нам позов не подав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

Від заявника надійшло клопотання про можливість розгляду справи в засіданні 24.02.2011р. без участі його представника.

При даних обставинах, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній документами.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги, дані у попередніх засіданнях пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

-          01 серпня 2008 року між Акціонерним товариством “Індустріально - експортний банк ” (банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" ( позичальником) укладено кредитний договір №37/08-КЛ.

За змістом договору, серед іншого, банк зобов'язувався відкрити позичальнику (відповідачу) відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 480 000 грн., а контрагент брав на себе зобов'язання сплачувати річні (відсотки) за користування кредитом та повернути його не пізніше 31 липня 2009 року (п.п. 1.2,1.4,2.10 кредитної угоди).

Пунктом 4.1 цього договору визначено, що у разі невиконання позичальником свого обов'язку, на несплачені в строк суми кредиту та відсотків нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Як вбачається з представлених суду виписок з позичкового рахунку за серпень –вересень 2009 року, ТОВ "Бігань-К" отримано в банку кредитні кошти.

Зауважень щодо відступів від положень угоди від позичальника не надходило. Від одержання кредиту останній не відмовлявся.

Однак, у визначений договором строк, позичальник кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив.

Заборгованість відповідача перед банком, станом на 26 вересня 2009 року становила: 479 900,50 грн. за основним зобов'язанням та (107275,01 + 8559,32) 115 834,33 грн. за відсотками.

26 вересня 2009 року, на підставі договору факторингу №03/09, Акціонерне товариство “Індустріально - експортний банк” (клієнт) відступило за плату на користь ТОВ "АУЗ Факторинг" (фактора / позивача у справі) право вимоги згідно реєстру, у т.ч. до ТОВ "Бігань-К" на стягнення вказаних вище сум за кредитним договором №37/08-КЛ від 01.08.2008 року.

Того ж дня (26.09.2009р.) між  ТОВ "Агенція по управлінню заборгованістю"  та ТОВ "АУЗ Факторинг", укладено договір на представлення інтересів останнього по вчиненні дій щодо стягнення заборгованості фізичних і юридичних осіб.

Про відступлення Товариству “АУЗ Факторинг” права вимоги коштів за кредитною угодою №37/08-КЛ від 01.08.2008 року, відповідача було повідомлено спочатку банком (повідомлення від 28.09.2009р.), а потім і представником позивача (вимога від 04.11.2009р.).

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про  стягнення їх та нарахованих санкцій в примусовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

За змістом п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Поданими суду доказами, не запереченими відповідачем, заявником доведено обґрунтованість позовних вимог.

Так, стаття 509 ЦК України, визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

При цьому, стаття 525 ЦК України, встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Приписи ст.ст.1048, 1054 ЦК України, ст. 346 ГК України встановлюють, що за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До  відносин   за   кредитним   договором   застосовуються положення  параграфа  1  глави 71 ЦК України,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України на позичальника покладено обов'язок повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

В порядку ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).

Доказів на підтвердження погашення заборгованості перед первісним кредитором відповідачем не представлено.

Зважаючи на невиконання ТОВ "Бігань-К" своїх договірних зобов'язань, приписи перелічених норм, вимоги про стягнення 479 900,50 грн. по кредиту та 115 834,33 грн. по відсотках на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АУЗ-Факторинг”, за кредитним договором №37/08-КЛ від 01.08.2008 року, підлягають задоволенню.

Як зазначалось вище, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, кредитною угодою передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Враховуючи положення п.п. 4.1 кредитного договору, приписи ст.ст. ч.1 ст. 514, 546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ”, суму боргу по тілу кредиту і відсоткам та період нарахування, вимоги про стягнення 60560,93 грн.  грн. пені, слід задовольнити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на дату виникнення у відповідача грошових зобов'язань, розрахунок позовних вимог, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, заявлені вимоги про стягнення 8862,58 грн. 3% річних і 66126,57грн. втрат від інфляції підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85  ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігань-К" (вул. Незалежності, 1А, с.Дорофіївка, Підволочиський район, Тернопільська область, код 34788845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" (вул. Танкова, 8, оф. 1,  м. Київ, код  36303279) - 595734,83 грн. заборгованості по кредиту і відсоткам, 60560,93 грн. пені, 8862,58 грн. 3% річних, 66126,57грн.  інфляційних нарахувань, 7313 грн. сплаченого держмита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення  судового процесу .

Видати наказ.

          На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  28 лютого 2011р., через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          І.П. Шумський