Постанова

від 16.02.2011 по справі 4/89-1579

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/89-1579

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

16.02.11                                                                                           Справа  № 4/89-1579

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                    Бойко С.М.,

суддів:                                          Бонк Т.Б.,

                                                     Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Ковалишин Ю.

з участю представників:

від скаржника (відповідача) – з'явився,

позивача –  з'явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд Україна», с.Млинівці Зборівського району

на рішення господарського суду Тернопільської області від 29.11.2010 року, суддя Бурда Н.М., у справі №4/89-1579

за позовом: іноземного підприємства  «Драйфхолм Фармінг», с.Городище Зборівського району

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд Україна», с.Млинівці Зборівського району

про стягнення 1 550 075,45 грн.,

                                                    ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Тернопільської області від 29.11.2010 року задоволено позовні вимоги іноземного підприємства  «Драйфхолм Фармінг»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд Україна»1 560 075,45 грн. основного боргу, що складає заборгованість за договорами б/н  про надання послуг від 01.01.2009 року та від 01.01.2010 року, а також 10 000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати наданих послуг відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення. При цьому, суд виходив з  того, що договори надання послуг від 01.01.2009 р. та від 01.01.2010 р. є такими, що відбулися і наявними в  матеріалах справи доказами підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в зв»язку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, апелюючи тим, що місцевим судом не з»ясовано факт виконання сторонами зобов»язань, передбачених укладеними між ними договорами. Зокрема, скаржник покликається на те, що позивачем не подано відповідачу конкретного переліку послуг, надання яких передбачено договорами, для узгодження їх з відповідачем, відсутні будь-які акти виконаних робіт в підтвердження факту надання спірних послуг, відсутні докази погодження вартості послуг, що передбачено п.3.1 договорів.

Скаржник покликається на те, що подані в підтвердження позовних вимог  звіти про надання послуг не відповідають за своїм змістом  калькуляції наданих послуг, оскільки калькуляції не містять всіх послуг, вказаних у звітах про надання послуг, а також передбачають надання послуг, які фактично не надавалися та не передбачені умовами договорів. В свою чергу,  перелік послуг у звітах про надання послуг не відповідає переліку послуг, вказаному в актах здачі-прийняття робіт та рахунках-фактурах, а також вказаний перелік послуг не затверджено відповідачем. Крім цього, площа фактично оброблених земель не співпадає з  площею, вказаною в розрахунках та по географічному розташуванню.

Скаржник також зазначає про те, що наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт не можуть бути належним доказом в підтвердження факту виконання позивачем своїх зобов»язань за договорами від 01.01.2009 року та від 01.01.2010 року, оскільки вказані акти підписані відповідачем виключно в межах виконання сторонами іншої фермерської акціонерної угоди. Аналогічно позивачем виставлялися і відповідні рахунки-фактури, які служили підставою для підписання відповідних актів здачі-приймання робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що в укладених між сторонами договорах не міститься умов щодо зазначення в кожному акті –договору, як підстави оплати і така вказівка не є обов»язковою. Послуги, надані згідно актів, співпадають з найменуванням послуг, визначених у предметі договорів надання послуг. Акт є первинним бухгалтерським документом, що засвідчує факт здійснення господарської операції. Здійснюючи оплату заборгованості за надані послуги згідно актів, відповідач тим самим вчинив дії, які свідчать про визнання боргу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях, та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2009 р. між Іноземним підприємством "Драйфхолм Фармінг" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн Ленд Україна" (замовник) укладено договір  б/н надання послуг, згідно з умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язався за плату надати замовнику послуги з обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, посіву, внесення засобів захисту рослин та збиранню урожаю на орендованих замовником земельних ділянках.

Крім цього, 01.01.2010 р. між Іноземним підприємством "Драйфхолм Фармінг" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грейн Ленд Україна" (замовник)  укладено договір  б/н надання послуг, згідно з умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язався за плату надати замовнику послуги з обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, посіву, внесення засобів захисту рослин та збиранню урожаю на орендованих замовником земельних ділянках.

Відповідно до п.2.1.3. вказаних договорів виконавець зобов'язався оформляти акти виконання робіт та надавати їх замовнику щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, а згідно п.2.2.2 договорів замовник зобов'язався прийняти виконанні роботи та оплатити їх вартість протягом 10 днів після підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1 договорів вартість послуг, наданих виконавцем, визначається виконавцем і узгоджується із замовником, а здача –приймання наданих послуг здійснюється щомісячно та оформляється актом довільної форми (п. 4.1. договорів). Термін дії договору від 01.01.2009 р. встановлено до 31.12.2009 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 логовору), а термін дії договору від 01.01.2010 р. встановлено до 31.12.2010 р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.1 договору).

На виконання умов вищевказаних договорів виконавець за період з 01.05.2009 р. по 27.05.2009 р. та з 01.05.2010 р. по 21.07.2010 р. (відповідно) надав, а замовник отримав  послуги з обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив, посіву, внесення засобів захисту рослин та збиранню урожаю на орендованих ним земельних ділянках, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000012 на суму 2 552 564 грн. 84 коп., № ОУ-0000005 на суму 167 712 грн. 00 коп., № ОУ-0000007 на суму 367 618 грн. 99 коп., № ОУ-0000008 на суму 101 496 грн. 90 коп., № ОУ-0000009 на суму 151 967 грн. 69 коп., підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками їх круглих печаток (без будь –яких зауважень), звітами про надані послуги: № 14 від 27.05.2009 р., № 11 від 15.05.2010 р., № 15 від 20.06.2010 р., № 16 від 14.07.2010 р., № 19 від 21.07.2010 р., калькуляціями вартості послуг та податковими накладними: № 35 від 29.05.2009р. на суму 2 552 564 грн. 84 коп. з ПДВ, № 16 від 23.07.2010р. на суму 151 967 грн. 69 коп. з ПДВ, № 15 від 16.07.2010 р. на суму 101 496 грн. 90 коп. з ПДВ, № 13 від 22.06.2010 р. на суму 367 618 грн. 99 коп. з ПДВ, № 9 від 17.05.2010р. на суму 167 712 грн. 00 коп. з ПДВ (а.с. 10-31, т.1, а.с.8-53, т.2).

Проте, відповідач взяті на себе зобов»язання по оплаті виконаних робіт виконав лише частково згідно  банківських виписок: за 11.08.2010 р., за 13.08.2010 р., за 19.08.2010 р., за 25.08.2010 р., за 02.09.2010 р., внаслідок у чого у відповідача перед позивачем станом на 28.09.2010 р. виникла заборгованість згідно договору надання послуг від 01.01.2009 р. та договору надання послуг від 01.01.2010 р. на суму  1 560 075,45  грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010 р., підписаним представниками сторін та скріпленим відтисками їх печаток.

Відповідно до  ст.173  ГК України  господарським  визнається   зобов‘язання, що виникає між суб‘єктом   господарювання  та іншим  учасником  (учасниками) відносин у сфері  господарювання з підстав,  передбачених  законами України, в силу  якого  один суб‘єкт  (зобов‘язана сторона, у тому числі боржник) зобов‘язаний  вчинити певну дію  господарського  чи управлінсько-господарського  характеру  на користь  іншого  суб‘єкта  (виконати роботу, передати майно, сплатити  гроші, надати інформацію тощо), або утриматись  від певних дій, а інший суб‘єкт  (управнена сторона, у тому числі кредитор)  має право вимагати   від зобов‘язаної  сторони  виконання  її обов‘язку.  

Відповідно  до ч.1   ст.175 ГК України майново - господарські  зобов‘язання, які є одним із  видів господарських зобов‘язань, - це  цивільно-правові  зобов‘язання, що виникають  між учасниками  господарських відносин  при здійсненні  господарської діяльності, в силу   яких  зобов‘язана сторона  повинна вчинити  певну господарську  дію на користь  другої сторони  або утриматись від певної дії, а управнена сторона  має право  вимагати  від  зобов‘язаної  сторони виконання  її обов‘язку.          

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до  ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, а згідно ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів погашення заборгованості по укладених між сторонами договорах надання послуг від 01.01.2009 р. та від 01.01.2010 р., яка підтверджується та визнається відповідачем шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2010 р. на суму 1 560 075,45  грн., відповідачем не подано, а тому позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Ленд Україна" цієї заборгованості в розмірі 1 560 075,45 грн. підлягають  задоволенню, оскільки доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, про що правильного висновку дійшов суд першої інстанції.

Покликання скаржника на те, що місцевим судом не встановлено підстав для стягнення спірної заборгованості, оскільки не з»ясовано факт виконання сторонами зобов»язань, передбачених укладеними між ними договорами, є необґрунтованим та не може бути підставою звільнення відповідача від відповідальності, оскільки факт виконання позивачем своїх зобов»язань за договорами підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000012 на суму 2 552 564 грн. 84 коп., № ОУ-0000005 на суму 167 712 грн. 00 коп., № ОУ-0000007 на суму 367 618 грн. 99 коп., № ОУ-0000008 на суму 101 496 грн. 90 коп., № ОУ-0000009 на суму 151 967 грн. 69 коп., підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками їх круглих печаток (без будь –яких зауважень), звітами про надані послуги: № 14 від 27.05.2009 р., № 11 від 15.05.2010 р., № 15 від 20.06.2010 р., № 16 від 14.07.2010 р., № 19 від 21.07.2010 р.. Вказані документи підписані відповідачем у відповідності до умов п.2.1.3, п.4.1  договорів, а згідно п.2.2.2 цих договорів підписання таких документів є підставою для здійснення оплати за надані послуги, що передбачено умовами укладених між сторонами договорів.

Відповідно до ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З аналізу наведених норм місцевий суд прийшов до правильного висновку, що договори надання послуг від 01.01.2009р. та від 01.01.2010р. є такими, що відбулися, оскільки предмет їх є чітко визначеним, що дає змогу зрозуміти, що саме розраховував отримати замовник за договором і планує виконати та надати йому виконавець. Доказів визнання вказаних договорів недійсними чи оскарження їх в судовому порядку скаржником не подано, а судом не встановлено.

Покликання скаржника на відсутність підстав для оплати наданих послуг, оскільки акт здачі-приймання робіт не є належним доказом їх виконання є безпідставним. Умовами укладених між сторонами договорів не передбачено типової форми акту наданих послуг та не обумовлено, який саме зміст наданих послуг має відображатися у ньому, які одиниці вимірювання мають застосовуватися до цих послуг та які обсяги наданих послуг мають зазначатися. В укладених між сторонами договорах не міститься умов щодо зазначення в кожному акті –договору, як підстави оплати і така вказівка не є обов»язковою. Послуги, надані згідно актів, співпадають з найменуванням послуг, визначених у предметі договорів надання послуг.

Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) містять інформацію про прийняття замовником наданих позивачем послуг (а.с.22-29, т.1)  та відсутність претензій сторін щодо надання цих послуг, що відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім цього, здійснюючи оплату заборгованості за надані послуги згідно актів, відповідач тим самим вчинив дії, які свідчать про визнання боргу, що підтверджується частковою оплатою відповідачем отриманих послуг згідно банківських виписок: за 11.08.2010 р., за 13.08.2010 р., за 19.08.2010 р., за 25.08.2010 р., за 02.09.2010 р.,

Покликання скаржника на те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт надання позивачем послуг в межах іншої фермерської угоди, а не договорів про надання послуг від 01.01.2009 року та від 01.01.2010 року, є безпідставними. Аналогічно є безпідставними покликання скаржника на невідповідність вартості, обсягу, площ та інших критеріїв наданих послуг, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Що стосується стягнення 10000 грн. вартості послуг адвоката, то слід зазначити, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Як вбачається з матеріалів справи, факт надання послуг позивачу адвокатом в даній справі підтверджується  договором  б/н від 01.09.2010 року, а факт оплати цих послуг в розмірі 10000 грн. підтверджується  довідкою №26 від 20.09.2010 року.

Місцевим судом надано належну оцінку розміру заявленої до стягнення суми адвокатських послуг, перевірено відповідність заявленої до стягнення суми та наданого обсягу адвокатських послуг та враховано їх співрозмірність з огляду на розумну необхідність витрат для даної справи,  а тому правильно стягнуто з відповідача витрати адвоката  в розмірі  10000 грн.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                         постановив:

рішення господарського суду Тернопільської області від 29.11.2010 року в справі за номером  4/89-1579 -  залишити без змін, а апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Ленд Україна»– без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С. М. Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

                                                                       Р. І. Марко