Рішення

від 21.02.2011 по справі 33/270-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/270-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.10р.

Справа № 33/270-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Китай Імпорт", м. Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЦ ЕККАУНТ ПЛЮС", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 3 880 грн. 32 коп.

                                                                                                                       Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Устименко М.В., довіреність б/н від 11.11.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Китай Імпорт" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЦ ЕККАУНТ ПЛЮС" про стягнення  3 791 грн. 64 коп. - основного боргу за договором суборенди № 19-10 від 19.10.2009 року, 12 грн. 67 коп. - пені, 76 грн. 01 коп. - 3% річних та витрати по справі.

07.12.2010 року представником позивача надана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3 791 грн. 64 коп. - основного боргу за договором суборенди № 19-10 від 19.10.2009 року, 371 грн. 66 коп. - пені, 76 грн. 01 коп. - 3% річних та витрати по справі.

В судове засідання 07.12.10р. з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги з урахування заяви про збільшення позовних вимог та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання 07.12.2010 року не з'явився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2010 року, 16.11.2010 року суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві та яка підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 28А, офіс 120).

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

 19.10.2009 року між позивачем (орендатор) та відповідачем (суборендар) був укладений договір суборенди № 19-10 (надалі –Договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендатор передає, а суборендар приймає в строкове платне користування на умовах суборенди об'єкт нерухомого майна –нежитлові приміщення загальною площею 9,1 кв. м., розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28А.

Відповідно до пункту 2.1. Договору суборендар вступає в строкове платне користування об'єктом суборенди з моменту підписання Акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1).

Згідно з пунктом 3.1. Договору за користування об'єктом суборенди суборендар сплачує орендатору суборендну плату в розмірі, узгодженому сторонами в розрахунку розміру суборендної плати, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною (Додаток № 2).

Суборендар вносить суборендну плату щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за поточний місяць –на підставі рахунку, наданого орендатором (п. 3.4. Договору). Крім внесення суборендної плати, суборендар також зобов'язується компенсувати орендатору вартість спожитих комунальних послуг за відповідний календарний місяць –на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця (п. 3.6. Договору).

Позивач, свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта суборенди від 19.10.2009 року та виставленими рахунками-фактурами, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16, 18-25).

         Відповідач, свої договірні зобов'язання, виконав частково, після чого заборгованість останнього перед позивачем склала 3 791 грн. 64 коп.

          Станом на 01.04.2010 року між сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, якою відповідачем фактично визнано існуючу заборгованість.

    Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

    Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

    Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

       Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

       Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.        Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

        Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

       Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

       Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 3 791 грн. 64 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні,  внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, по суті визнаються відповідачем в проведеному акті звірки станом на 01.04.2010 року та підлягають задоволенню.

         Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пунктом 5.2. Договору сторонами передбачено, що за несвоєчасне внесення суборендної плати суборендар сплачує на користь орендатора пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

         Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного   банку   України,   що  діяла  у  період,  за який сплачується пеня.

Розмір пені відповідно до розрахунку, наданого позивачем, нарахований в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, складає 371 грн. 66 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

          Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, 3 %  річні   в сумі  76 грн. 01 коп. підлягають задоволенню.

          З огляду на викладене,  позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню  у сумі  3 791 грн. 64 коп. - основного боргу за договором суборенди № 19-10 від 19.10.2009 року, 371 грн. 66 коп. - пені, 76 грн. 01 коп. - 3% річних.

          Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

 Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

 Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

    Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

 Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог задовольнити.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АБЦ ЕККАУНТ ПЛЮС" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 28А, офіс 120, код ЄДРПОУ 36726623)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Китай Імпорт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, буд. 13, кв.23, код ЄДРПОУ 34822990)  3 791 (три тисячі сімсот дев'яносто одна) грн. 64 коп. - основного боргу, 371 (триста сімдесят одна) грн. 66 коп. - пені, 76 (сімдесят шість) грн. 01 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ.

           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 08.12.2010 року