Рішення

від 24.02.2011 по справі 33/23-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/23-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.11р.

Справа № 33/23-11

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АРНЕСТ УКРАЇНА", м. Київ 

до  Приватного підприємства фірми "АПЕЙРОН", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 293 665 грн. 13 коп.

                                                                                                          Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Смірнова Ю.В., довіреність б/н від 23.12.2010 року.

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)  

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРНЕСТ УКРАЇНА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства фірми "АПЕЙРОН" про стягнення  275 288  грн. 63 коп. - основної заборгованості по договору поставки  № 01-14/10П від 01.01.2010 року, 11 631 грн. 47 коп. - пені, 3 644 грн. 71 коп. – штраф 3% річних, 3 100 грн. 00 коп. –збитки за юридичні послуги   і витрат по справі.

24.02.2011 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у з в'язку з неможливістю бути присутнім в даному судовому засіданні.

В судове засідання 24.02.2011 р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 27.01.2011 року, 24.02.11 року, документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровського області від 04.01.2011 року, 27.01.2011 року суду не надав.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

   В судовому засіданні 24.02.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          01.01.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 01-14/10П (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар.

           Відповідно до додатку № 2 до вищезазначеного Договору розрахунки за товар, що поставляється здійснюється в наступному порядку: - 100% передоплата протягом 3-х днів з моменту отримання заявки; - 100% наступна оплата протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки; - 100% наступна оплата протягом 90-ти календарних днів з моменту поставки у ВАТ "РУШ".

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на суму 352 001 грн. 95 коп., що підтверджується видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін, що знаходяться в матеріалах справи (а.с. 45-73).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 275 288 грн. 95 коп.

10.11.2010 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію з проханням сплатити борг за поставлений товар, але вказана претензія залишена відповідачем без розгляду.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а  за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що звичайно ставляться.

Одностороння відмова  від зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 275 288 грн. 95 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні,  внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Відповідно до пункту 11.2 Договору у разі прострочення строку оплати, встановленого в Додатку № 2 до вказаного Договору, постачальник має право стягнути з   покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, а також штраф в розмірі 3% річних від суми неоплаченого товару.

Позивачем, відповідно до наданого розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання (а.с.11), сума пені в розмірі 11 631 грн. 47 коп. розрахована по подвійній обліковій ставці НБУ, внаслідок чого підлягає задоволенню та стягненню з відповідача. Сума штрафу складає 3 644 грн. 71 коп., яка також підлягає стягненню з відповідача.

                    Позивачем також заявлена вимоги про стягнення з відповідача 3 100 грн. збитків за юридичні послуги , яка не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

           З  матеріалів справи вбачається, що  між ТОВ    "Арнест Україна " в особі директора Кулакова О.І.  та  ТОВ "Юридичне агентство "Проксім консалтінг"  в особі  директора  Смирнової Ю.В.  укладено договір  №57юр від 20.12.2010р. про надання юридичних послуг та представництво. Згідно  з вимогами  договору  виконовець  - ТОВ "Юридичне агентство "Проксім консалтінг"   приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику - ТОВ    "Арнест Україна "  комплекс консультаційно - правового характеру та представництва у відповідності з умовами цього договору, а замовник зобов"язується здійснювати оплату таких послуг своєчасно і в повному обсязі. Згідно   з п.3.1., 3.2 договору  вартість послуг, що надаються згідно з п.1.2 договору , встановлюється за домовленістю сторін та зазначається в рахунку виконавця. Замовник сплачує вартість послуг на підставі рахунку виконавця в порядку передплати шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом трьох днів з моменту отримання такого рахунку.

          В матеріали справи надані рахунок № 1  від 23.12.2010 р.  та платіжне доручення №2178 від 24.12.2010 р. у сумі 3100 грн. за юридичні послуги за договором № 57юр від 20.12.2010 р.

          Відповідно  до вимог   статей  44, 49 ГПК України  до складу  судових витрат  у господарському  судочинстві  можуть   включатися витрати  на оплату  послуг лише  адвоката .

          По  договору №57юр від 20.12.2010 р. юридичні послуги   надавались ТОВ "Юридичне агентство "Проксім консалтінг"   , а  не адвокатом. Статус  адвоката   мають виключно  особи   визначені  ст. 2 Закону    України "Про  адвокатуру ", зокрема ті  хто  одержав свідоцтво   про право  на заняття  адвокатською діяльністю". В матеріалах справи  відсутні докази в підтвердження надання  юридичних послуг  адвокатом.

          Витрати  позивача  на  юридичні послуги, що  надані будь якими    представниками не мають  обов'язкового  характера , факт  наявності  цих витрат  і їх  розмір  не  знаходиться  у необхідному  зв'язку   із  заборгованістю  за основним позовом . Збитки  пов'язані  зі сплатою  юридичних послуг наданих  стороні у справі  не адвокатом ,  не можна

розцінювати   як  збитки   у розумінні ст.611 ЦК України . Об'єктом зазначеного правопорушення  не є  зобов'язальні  правовідносини, тому витрати позивача  не мають  обов'язкового  характеру .

          За таких обставин   в задоволенні  позовних вимог в частині стягнення   3 100 грн. збитків за юридичні послуги слід відмовити .       

Позивач просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно та всі банківські рахунки  ППФ "Апейрон" з метою забезпечення виконання зобов'язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії  провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, при цьому господарський суд виходить з того, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК)". До того ж необхідно вказати на закінчення встановленого законом строку розгляду справи. Крім того, розгляд справи вже відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання у справі.

  З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню в сумі 275 288  грн. 63 коп. - основної заборгованості по договору поставки  № 01-14/10П від 01.01.2010 року, 11 631 грн. 47 коп. - пені, 3 644 грн. 71 коп. –штраф 3% річних.

Судові витрати покладаються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

 Відповідно до ст. 87 ГПК України повне  рішення  та  ухвали  надсилаються сторонам, прокурору, третім  особам,  які  брали участь в судовому процесі, але не були присутні   у   судовому   засіданні.

          Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства фірми "АПЕЙРОН" (49055, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 91, код ЄДРПОУ 31459198)  на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна" (02094, м. Київ, вул. Красноткацька, 90, оф. 5, код ЄДРПОУ 36346511) 275 288  (двісті сімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 63 коп. - основної заборгованості, 11 631 (одинадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 47 коп. - пені, 3 644 (три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 71 коп. - штраф 3% річних, 2 905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 65 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

         В решті позовних вимог відмовлено.   

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 25.02.2011 року