Рішення

від 24.02.2011 по справі 17/197-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/197-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11р.

Справа № 17/197-10

За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал",                          м. Дніпропетровськ 

до  Житлово –будівельного кооперативу № 282, м. Дніпропетровськ 

про стягнення 37 284 грн. 30 коп.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Скобелєва С.Г., дов. №14/28-06 від 10.01.11р.;

від відповідача: Ольховський С.В., дов. № Д-01/10 від 02.08.10р.

Суть спору:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 282 (надалі –відповідач) суму 15 051 грн. 17 коп. основного боргу, 4 254 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 1 144 грн. 48 коп. 3% річних, а всього 20 449 грн. 79 коп. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором № 7458 від 08.04.02р.

Відповідач проти позовних вимог позивача заперечує, у відзиві свою позицію обґрунтовує тим, що відповідач не є і не може бути визначеним виконавцем послуг з питного водопостачання та водовідведення, оскільки не має у своєму розпорядженні відповідного обладнання для виробництва і надання споживачам цих послуг. В той же час посилається на те, що у розрахунку ціни позову не виділені поточні та попередні показники будинкового лічильника холодної води, не зазначені тарифи, які використовував позивач для проведення нарахувань за надані послуги, тому встановити відповідність проведених позивачем нарахувань фактично неможливо.

          В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

08.04.2002 року між позивачем (водоканалом) та відповідачем (абонентом) було укладено договір на відпуск води та послуги каналізації № 7458 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого водоканал зобов'язався здійснювати відпуск питної води в узгодженій кількості, а останній, в свою чергу, прийняти воду та скинути стоки в обсягах, які обумовлені даною угодою.

Строк дії зазначеного договору щорічно продовжувався на тих самих умовах та той самий термін, в силу умов п. 4.1 Договору, оскільки в матеріалах справи відсутня письмова заява жодної зі сторін справи про відмову від подальшої дії цієї угоди за місяць до закінчення строку дії Договору.

З 14.08.2003 року відбулась реорганізація Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська (ДКВУ ВКГ м. Дн-ська), за наслідками якої було змінено назву ДКВУ ВКГ м. Дн-ська, а саме перейменоване в Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", яке є повним правонаступником ДКВУ ВКГ м. Дніпропетровська, що вбачається з п. 1.1 Статуту МКВП "Дніпроводоканал", який є в матеріалах справи.

Згідно п. 3.1 Договору абонент здійснює оплату відпущеної води та послуги каналізації щомісячно та самостійно на протязі 5-ти днів після початку розрахункового періоду за абонентськими книжками або рахунками, які він самостійно отримує у водоканалу.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього утворилась заборгованість в сумі 29 848,35 грн. станом на липень 2009 р. Вказана заборгованість визнана відповідачем та підтверджується двостороннім договором про реструктуризацію заборгованості (а.с. 87), яким сторони узгодили графік її погашення.

 25.01.10р. між сторонами була проведена звірка взаєморозрахунків за результатами якої був  складений двосторонній акт  №156051 звірення розрахунків за Договором (а.с. 18-19) відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем, на час підписання акту, становила суму 35 981 грн. 58 коп.

В подальшому відповідач частково провів оплату отриманих послуг з питного водопостачання та водовідведення в результаті чого у нього, на час розгляду справи, утворилась заборгованість в розмірі  15 049 грн. 17 коп., що підтверджено матеріалами справи.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та згідно уточненого розрахунку, позивачем нараховано відповідачу на суму основного боргу індекс інфляції – 4254 грн. 14 коп., період нарахування яких з 05.01.09р. по 14.09.10 р. та 3 % річних –1 144 грн. 48 коп., період нарахування яких з 05.01.09р. по 14.09.10р., що відображається у розрахунках водоканала.

Відповідач доказів погашення спірної заборгованості на час розгляду справи суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору, є господарським зобов'язанням, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно положень ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно умов ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

Здійснивши перерахунок розміру нарахувань інфляційних та 3 % річних, з урахуванням сум та строків узгоджених сторонами у договорі про реструктуризацію заборгованості і фактичної суми основного боргу, господарський суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 1 211 грн. 41 коп. індексу інфляції за період вересня 2009р. по серпень 2010р. та 3% річних у розмірі 601, 39 грн. за період з 01.09.09р. по 14.09.10р.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми                  15 049 грн. 17 коп. основного боргу, 601 грн. 39 коп. 3% річних, 1211 грн. 41 коп. інфляційних, –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 282 (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, б. 4; ЄДРПОУ 23362875) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-а; ЄДРПОУ 03341305) суму 15 049 грн. 17 коп. (п'ятнадцять тисяч сорок дев'ять грн. 17 коп.) основного боргу,  1 211 грн. 41 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 41 коп.) індексу інфляції, 601 грн. 39 коп. (шістсот одна грн. 39 коп.) 3% річних, 168 грн. 61 коп. (сто шістдесят вісім грн. 61 коп.) державного мита, 194 грн. 59 коп. (сто дев'яносто чотири грн. 59 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  А.В. Суховаров

Рішення підписано –22.02.11р.