Рішення

від 24.02.2011 по справі 17/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.11р.

Справа № 17/5-11

За позовом Комунального підприємства "Павлоградінформреклама" Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр", м. Павлоград Дніпропетровської області

третя особа на стороні позивача: Павлоградська міська рада,    м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 36 056,03 грн.

Суддя  Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Руденко О.С., довір. № 05 від 05.01.11р.;

від відповідача: Созінова Н.І., довір. № 04 від 04.01.11р.;

від третьої особи: Кізенко С.І., довір. б/н від 01.01.11р.

Суть спору:

Комунальне підприємство "Павлоградінформреклама" Павлоградської міської ради (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням внесених уточнень позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" (надалі –відповідач); третя особа на стороні позивача: Павлоградська міська рада, суму 43 474,58 грн. основного боргу,  751,46 грн. пені, а всього 44 226,04 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору про тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу № 24/06 від 01.12.06р.

Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення тим, що оскільки позивач є комунальним підприємством, а не одним із виконавчих органів міськради, отже і стягнення плати за отримані спірні послуги підприємством позивача насамперед є порушенням норм діючого законодавства. Між тим наголошує на тому, що передбачені умови спірного договору, зокрема, внесення плати за користування місцем розташування рекламного засобу на поточний рахунок позивача суперечить чинному законодавству, а тому така угода є нікчемною та згідно ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків.

Третя особа, насамперед вказує на безпідставність обставин наведених у відзиві на позовну заяву, в обґрунтування чого долучено до матеріалів справи письмове пояснення та належні документи на його підтвердження.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

        встановив:

01.12.2006 року між позивачем (підприємством) та відповідачем (розповсюджувачем зовнішньої реклами) було укладеного договір № 24/06 про тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу (далі - Договір), у відповідності з умовами якого та наданими підприємством дозволами на розміщення зовнішньої реклами, які є в матеріалах справи, відповідачем розміщено на території міста відповідні рекламні засоби.

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03р. за № 2067 (далі - Типові правила) передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а 28.01.04р. виконавчим комітетом Павлоградської міськради прийнято рішення № 55, за змістом п. 2 якого призначено робочим органом Комунальне підприємство "Павлоградінформреклама" для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Павлограді

Згідно вимог розділу 4 Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Павлограду, затвердженого рішенням міської ради від 08.02.06р. за № 113 (надалі - Положення), плата здійснюється розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі договору з робочим органом.

Суд, вивчивши документи долучені до матеріалів справи, встановив, що позивачем належним чином та з дотриманням вимог Положення проводились нарахування відповідачу плати за тимчасове користування спірними місцями розташування рекламних засобів.

За умовами п. 3.1 Договору, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок підприємства (позивача у справі) плату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, тоді як приписи п. 4.4 Положення та вимоги п. 4.2 Договору передбачають, що плата здійснюється згідно з одержаним у позивача рахунком протягом трьох робочих днів з моменту його отримання, де розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати рахунок в підприємстві не пізніше триденного терміну після закінчення попереднього періоду оплати, а оплату здійснити в граничний строк не пізніше 25-го числа поточного місяця.

На виконання умов Договору позивачем у період з жовтня 2009 року по січень 2011 року надані відповідачу рахунки для здійснення щомісячної оплати за тимчасове користування спірними місцями розташування рекламних засобів, проте відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежно, внаслідок чого у останнього утворилась перед позивачем загальна сума заборгованості в розмірі 43 474,58 грн., що підтверджується документами долученими до матеріалів справи.

Крім того, на підставі положень п. 5.2.1 Договору позивачем нарахована відповідачу на спірну суму заборгованості пеня, розмір якої за період з 01.06.10р. по 25.01.11р. становить загальну суму 751,46 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку підприємства.

Між тим, в порядку та з метою досудового врегулювання даного спору позивачем на адресу відповідача надіслана претензія (отримана 26.10.10р.) щодо необхідності внесення відповідного розміру плати за користування спірними місцями, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Суд вважає за необхідне задовольнити уточнені позовні вимоги з огляду на наступне.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для повного задоволення уточнених позовних вимог.

Заперечення ж відповідача щодо наявності прийнятої 09.09.09р. КМУ постанови № 968, за положеннями якої плата за користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст та невідповідність в цій частині умов Договору, в причинному зв'язку є підставою для визнання спірної угоди нікчемною, а отже відсутності будь-яких юридичних наслідків з моменту набрання названою вище постановою чинності (21.09.09р.) господарським судом не приймаються внаслідок наступного.

Рішенням IX сесії XXIV скликання Павлоградської міської ради від 17.06.2003 року за № 202-9/ХХІV було створено Комунальне підприємство "Павлоградінформреклама", де засновником цього комунального підприємства є Павлоградська міська рада.

Також, рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради за № 55 від 28.01.2004 року "Про затвердження порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Павлограда", КП "Павлоградінформреклама" призначено робочим органом для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до положень статуту позивача завданням діяльності підприємства є регулювання діяльності з питань розміщення зовнішньої реклами у м. Павлограді. Згідно з метою та основним завданням підприємство позивача здійснює, зокрема, впровадження порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Павлограді, а також веде контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

При цьому, такі повноваження робочого органу - КП "Павлоградінформреклама", закріплені в "Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Павлограді" від 08.10.03р. № 732, від 28.01.04р. № 55, від 28.03.07р. № 329, від 14.11.07р. № 1240.

Окрім того, виконавчим комітетом Павлоградської міської ради на сесії були прийняті рішення:    "Про затвердження Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у м. Павлограді" від 08.10.03р. за № 733, від 24.02.04р. за № 149;    "Про затвердження Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Павлограді" від 08.02.06р. за   № 113, від 09.08.06р. за № 890,    насамперед якими і на даний час керується робочий орган        КП "Павлоградінформреклама" Павлоградської міської ради.

Положення визначені ст. 8 Господарського кодексу України визначають, що рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління, крім організаційно-господарських, в яких орган державної влади або орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень.

У відповідності з приписами ч. 3 цієї ж статті ГК України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

При цьому, виконавчі органи місцевого самоврядування не мають права займатися господарською діяльністю, зокрема, укладати договори.

До того ж, відповідно до вимог ст. ст. 1, 15 Закону України "Про систему оподаткування" плата за користування місцями під розміщення рекламоносіїв не є ані податком, ані місцевим збором та являється платою за надані послуги, то Павлоградська міська рада не може надати ТОВ "Бізнес центр" (відповідачу у справі) розрахунковий рахунок для перерахування коштів за спірним договором тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу.

Натомість, статтею 64 Бюджетного Кодексу України визначено склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансферів в якій не передбачена плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

Також, плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів не передбачена ст. 34 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" в якій визначено доходи загального фонду місцевих бюджетів у 2010 році. Ця плата є джерелом надходжень виключно від господарської діяльності органів місцевого самоврядування через комунальні установи, відповідно до ст. 8 Господарського кодексу України.

В той же час, господарський суд вважає за вірне наголосити на тому, що на даний час Павлоградською міською радою не призначено робочим органом відділ, управління або інший виконавчий орган ради у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті, а користування місцями розташування рекламних засобів фактично здійснюється відповідачем по теперішній час.

Таким чином, оскільки не заперечується сторонами у справі, а наявні в матеріалах справи документи насамперед відображають фактичне використання відповідачем спірних місць розташування рекламних засобів до сьогодні (користування можливе лише на платній основі; фактичне користування майном на підставі Договору, унеможливлює, в разі його недійсності (нікчемності), проведення між сторонами реституції, так як використання місць рекламних засобів (майна) - "річ" безповоротна і відновити сторони в первісне положення практично неможливо), тому плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів повинна здійснюватися ТОВ "Бізнес центр" по діючому спірному Договору з позивачем до тих пір, поки спірну угоду не буде розірвано або визнано у судовому порядку недійсною.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" (51400,              м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 103; ЄДРПОУ 20303719) на користь Комунального підприємства "Павлоградінформреклама" Павлоградської міської ради (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Леніна, 42а; ЄДРПОУ 32581802) суму 43 474,58 грн. (сорок три тисячі чотириста сімдесят чотири грн. 58 коп.) основної заборгованості, 751,46 грн. (сімсот п'ятдесят одна грн. 46 коп.) пені, 442,26 грн. (чотириста сорок дві грн. 26 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  А.В. Суховаров

Рішення підписано –22.02.2011р.