Постанова

від 28.03.2011 по справі 17/5-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/5-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2011 року                                    Справа №  17/5-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П. (доповідач)    

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

Секретар судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

 від позивача:  Руденко О.С. представник, довіреність №05  від 05.01.11;

 від відповідача:  Созінова Н.І. представник, довіреність №04  від 04.01.11;

 від третьої особи:  Кізенко С.І. представник, довіреність №б/н  від 01.01.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес  - Центр”, м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. у справі  №17/5-11

за позовом Комунального підприємства “Павлоградінформреклама” Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес - центр”, м. Павлоград Дніпропетровської області

третя особа на стороні позивача: Павлоградська міська рада, м. Паловград Дніпропетровської області

про стягнення 36 056,03грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. по справі №17/5-11 (суддя –Суховаров А.В.) ( з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 21.01.11р.) позов задоволено. Присуджено до стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр" на користь Комунального підприємства "Павлоградінформреклама" Павлоградської міської ради суму 43 474,58 грн. основної заборгованості, 751,46 грн. пені, 442,26 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - Товариство  з обмеженою. Відповідальністю “Бізнес - центр” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду  Дніпропетровської області від  15.02.2011р. та прийняти нове рішення,  яким відмовити в позові в повному обсязі.

     Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи і прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні обставин справи.  Скаржник зазначає, що позовні вимоги Комунального підприємства “Павлоградінформреклама” ґрунтуються на нікчемному  правочині, який згідно ст. 215 ЦК України не створює юридичних наслідків.

    Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.11р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено у судовому засіданні на 28.03.2011р. на 10 год. 40 хв.

Від третьої особи відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення суду першої інстанції залишити без змін,  а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судовому засіданні 28.03.11р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

    Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

    Матеріалами справи встановлено, що  01.12.2006 року між позивачем (підприємством) та відповідачем (розповсюджувачем зовнішньої реклами) було укладеного договір № 24/06 про тимчасове користування місцями розташування рекламного засобу, згідно умов якого  відповідачем розміщено на території міста відповідні рекламні засоби.

    Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03р. за № 2067  передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. (п. 32 Правил)

     28.01.04р. виконавчим комітетом Павлоградської міськради прийнято рішення № 55, яким призначено робочим органом Комунальне підприємство "Павлоградінформреклама" для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Павлограді.

      Відповідно до Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Павлограді, затвердженого рішенням міської ради від 08.02.06р. за № 113, плата здійснюється розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі договору з робочим органом.

      Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до умов Договору позивачем у період з жовтня 2009 року по січень 2011 року були надані відповідачу рахунки для здійснення щомісячної оплати за тимчасове користування спірними місцями розташування рекламних засобів, проте відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежно, внаслідок чого у останнього утворилась перед позивачем загальна сума заборгованості в розмірі 43 474,58 грн., що підтверджується документами долученими до матеріалів справи.

      Крім того,  згідно п. 5.2.1 Договору позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу на спірну суму заборгованості пеня, за період з 01.06.10р. по 25.01.11р. в сумі  751,46 грн.

     Судова колегія враховує, що позивач на адресу відповідача надсилав претензію щодо внесення відповідного розміру плати за користування спірними місцями згідно умов договору, яка відповідачем  була залишена без відповіді та задоволення.(а.с. 22 т. 1)

      Відповідно до  ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

     Відповідно до приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

     Статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

     Колегія суддів не приймає посилання скаржника на постанову КМУ №968  від 09.09.09р. відповідно до якої плата за користування місцем, що перебуває в комунальній власності, зараховується до бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст та невідповідність в цій частині умов Договору, що є підставою для визнання спірної угоди нікчемною, а отже відсутність будь-яких юридичних наслідків з моменту набрання названою вище постановою чинності (21.09.09р.)

     Згідно статуту позивача, завданням діяльності підприємства є регулювання діяльності з питань розміщення зовнішньої реклами у м. Павлограді. Згідно з метою та основним завданням підприємство позивача здійснює, зокрема, впровадження порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Павлограді, а також веде контроль за дотриманням законодавства про рекламу.

   При цьому, такі повноваження робочого органу - КП "Павлоградінформреклама” які були надані останньому згідно рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради за № 55 від 28.01.2004 року "Про затвердження порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Павлограда" (а.с. 14 т. 1) і закріплені  також в "Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Павлограді" від 08.10.03р. № 732,  від 28.03.07р. № 329, від 14.11.07р. № 1240.

    Окрім того, виконавчим комітетом Павлоградської міської ради на сесії були прийняті рішення:    "Про затвердження Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування спеціальних конструкцій у м. Павлограді" від 08.10.03р. за № 733, від 24.02.04р. за № 149;    "Про затвердження Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Павлограді" від 08.02.06р. за   № 113, від 09.08.06р. за № 890,    насамперед якими і на даний час керується робочий орган        КП "Павлоградінформреклама" Павлоградської міської ради.

     Згідно приписів ч. 3 ст. 8  ГК України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. При цьому, виконавчі органи місцевого самоврядування не мають права займатися господарською діяльністю, зокрема, укладати договори.

      Також, відповідно до вимог ст. ст. 1, 15 Закону України "Про систему оподаткування" плата за користування місцями під розміщення рекламоносіїв не є ані податком, ані місцевим збором та являється платою за надані послуги, то Павлоградська міська рада не може надати ТОВ "Бізнес центр" (відповідачу у справі) розрахунковий рахунок для перерахування коштів за спірним договором тимчасового користування місцем розташування рекламного засобу.

     Натомість, статтею 64 Бюджетного Кодексу України визначено склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансферів в якій не передбачена плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

      Судом першої інстанції вірно зазначено, що плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів не передбачена ст. 34 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" в якій визначено доходи загального фонду місцевих бюджетів у 2010 році. Ця плата є джерелом надходжень виключно від господарської діяльності органів місцевого самоврядування через комунальні установи, відповідно до ст. 8 Господарського кодексу України.

      Матеріали справи не містять доказів того, що на даний час Павлоградською міською радою призначено робочим органом відділ, управління або інший виконавчий орган ради у сфері регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті, а користування місцями розташування рекламних засобів фактично здійснюється відповідачем по теперішній час.

      Наведене свідчить про те, що  відповідачем використовуються спірні місця розташування рекламних засобів і сьогодні, а тому плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів повинна здійснюватися ТОВ "Бізнес центр" по діючому спірному Договору з позивачем до тих пір, поки спірну угоду не буде розірвано або визнано у судовому порядку недійсною.

   Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

  Отже, доводи скаржника відповідно до ст. ст. 33,34 ГПК України не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріали справи, а судом першої інстанції правомірно    задоволені позовні вимоги позивача.

    Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

   Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

   На підставі вищевикладеного та  керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес  - Центр”, м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.11р. у справі  №17/5-11 залишити  без задоволення.

   Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.11р. у справі  №17/5-11 залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

    Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя   П.П. Павловський

СуддяО.В. Чус

Суддя В.В. Швець

Постанова виготовлена та

підписана  в повному обсязі 29.03.11р.