Рішення

від 24.02.2011 по справі 14/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/5

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.02.11 р.                                                                                    Справа № 14/5                               

  Господарський суд Донецької області у складі судді  Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт”, м. Шахтарськ

до відповідача: Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ

про стягнення індексу інфляції у розмірі 13 118,37грн. та 3% річних у розмірі 2 569,11грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Черненко В.М. – директор, Крашенська С.Г.- за дов. №1 від 20.01.2011р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва  з 10.02.2011р.  по  24.02.2011р.,

                                                                                        згідно ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт”, м. Шахтарськ, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ про стягнення 14 798,62грн.

Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 19.01.2011р., у зв'язку із знаходженням судді Левшиної Г.В. на лікарняному справу №14/5 передано на розгляд  судді Лейби М.О.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення господарського суду Донецької області по справі №3/227 від 12.05.2009р., на не виконання відповідачем зобов'язань в розмірі 21 659,06грн., розрахунок інфляційних та 3% річних, правовстановлюючі документи, тощо.

20.01.2011р. позивач надав супровідний лист, в якому просить залучити до матеріалів справи акти звірки розрахунків, довідку та виписку з ЄДР. Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

20.01.2011р. відповідач надав суду заперечення на позовну заяву №7 від 19.01.2011р. в яких з позовними вимогами не погоджується, посилаючись на те, що на момент звернення позивача із позовом до суду сплив строк позовної давності.

Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

07.02.2010р. позивач надав суду відзив на заперечення відповідача в яких не погоджується з доводами відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відзив на заперечення судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

07.02.2011р. позивач надав суду доповнення до позовної заяви №7 від 05.02.2011р., з яких вбачається, що згідно акту звірки розрахунків станом на 20.01.2011р., заборгованість відповідача стягнута за рішенням суду по справі №3/227 від 12.05.2009р., погашена відповідачем у повному обсязі 19.01.2011р., у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з січня 2007р. по грудень 2010р. індекс інфляції у розмірі 13 118,37грн. та 3% річних у розмірі 2 569,11грн. Доповнення судом розглянуті як заява про збільшення розміру позовних вимог, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

10.02.2011р. відповідач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи платіжні доручення №1 від 13.01.2011р., №2 від 19.01.2011р., №38 від 19.01.2011р., №1052 від 19.10.2010р., як докази сплати кредиторської заборгованості згідно рішення суду від 17.08.2010р. по справі 3/227. Супровідний лист та додані до нього платіжні доручення  судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд

                                                      ВСТАНОВИВ:

05.06.2006 року між Шахтарською міською радою (Замовник-1), Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Шахтарської міської ради (Замовник-2), Комунальним підприємством „Комунальник” м. Шахтарськ (Замовник-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт” м. Шахтарськ (Виконавець) було укладено договір по відшкодуванню витрат по обслуговуванню ліфтового господарства житлового фонду Шахтарської міської ради № 65/06 (далі –Договір).

На підставі вказаного договору позивач виконував відповідачу роботи по технічному обслуговуванню ліфтів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2009р. по справі №3/227 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт” м. Шахтарськ до Комунального підприємства „Комунальник” м. Шахтарськ були задоволені частково в сумі 21 659,06 грн. та з відповідача було стягнуто  заборгованість  у сумі 21 659,06грн., державне мито у сумі 216,59грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 103,64грн.,

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2009р. по справі №3/227, рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2009р. залишено без змін та були видані накази.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2010р. по справі №3/227 в задоволенні заяви Комунального підприємства „Комунальник”, м. Шахтарськ про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2009р. у справі №3/227 на 2 роки, було відмовлено.

Відповідач 19.01.2011р.  сплатив суму боргу, який було стягнуто рішенням господарського суду від 12.05.2009р. по справі №3/227, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжних доручень №1 від 13.01.2011р., №2 від 19.01.2011р., №38 від 19.01.2011р., №1052 від 19.10.2010р. Всього відповідачем сплачено 21 981,27грн.

 Оскільки відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання за договором №65/06 від 05.06.2006р. позивач просить суд, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №7 від 05.02.2011р., стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період прострочення оплати з січня 2007р. по грудень 2010р. у розмірі 13 118,37грн. та 3 % річних за період прострочення оплати з січня 2007р. по грудень 2010р. у розмірі 2 569,11грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

 Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Донецької області від  12.05.2009р. по справі №3/227 встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 21 659,06грн. та стягнуто з відповідача вказану суму.

Також, вказаним рішенням встановлено, що договором не визначений строк оплати наданих послуг, але позивачем направлено відповідачу претензію № 1-ю/07 від 01.03.2007 р. з якої вбачається, що позивач звертався до відповідача з пропозицією у 7-ми денний строк з дня отримання цієї претензії погасити суму боргу, як того передбачає пункт 2 статті 530 Цивільного кодексу України, а тому ця претензія є тотожною вимозі про сплату боргу у розумінні п. 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, а також факт звернення з відповідною вимогою про оплату заборгованості підтверджується рішенням по справі №3/227.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у період нарахування позивачем інфляційних та річних у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування інфляційних та річних була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

 На підставі вищезазначеної норми права, позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з січня 2007р. по грудень 2010р. у розмірі 13 118,37грн. та 3 % річних за період прострочення оплати з січня 2007р. по грудень 2010р. у розмірі 2 569,11грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, визначена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 та 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що на момент звернення позивача із позовом до суду сплив строк позовної давності.

Дослідивши наявні матеріали справи та наданий позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування інфляційних та річних, у зв'язку з частковим спливом строку позовної давності.

Судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суду 24.12.2010р., що підтверджується  відтиском штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті.

        Таким чином, враховуючи загальну тривалість позовної давністі у три роки, суд приходить до висновку, що зобов'язання КП “Комунальник” щодо сплати суми інфляційних та 3% річних повинно нараховуватися саме з 24.12.2007р.

       З огляду на викладене, та враховуючи заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд здійснив перерахунок інфляційних нарахувань за період з 24.12.2007р. по 31.12.2010р., у зв'язку з чим розмір інфляційних нарахувань складає 10 802,93грн. Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних у залишковому розмірі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Щодо розрахунку 3% річних, судом також здійснено перерахунок за період з 24.12.2007р. по 31.12.2010р. включно. Згідно здійсненого перерахунку, розмір 3% річних, який підлягає стягненню складає 1933,31грн.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у залишковому розмірі задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст. 256, 257, 267, 526, 530, 599, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт”, м. Шахтарськ до Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ про стягнення інфляційних  у розмірі 13 118,37грн., 3% річних у розмірі 2569,11грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ (86211,  Донецька область, м.Шахтарськ, мкр.7, будинок 1, ЄДРПОУ 32062670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт”, м.Шахтарськ (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, мкр.Восточний, будинок,1, ЄДРПОУ 33604480) інфляційні  нарахування  у  розмірі 10 802,93грн., 3 % річних у розмірі 1 933,31грн.    

Стягнути з Комунального підприємства „Комунальник”, м.Шахтарськ (86211,  Донецька область, м.Шахтарськ, мкр.7, будинок 1, ЄДРПОУ 32062670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шахтарськліфт”, м. Шахтарськ (86200, Донецька область, м.Шахтарськ, мкр.Восточний, будинок,1, ЄДРПОУ 33604480) державне мито у розмірі 127,36грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 191,60грн.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 Повернути позивачу зайве сплачене державне мито у розмірі 93,12грн.

          Видати довідку.    

 Видати накази після набрання рішенням законної сили.

 Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

 У судовому засіданні 24.02.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

 Повний текст  рішення складено та підписано 28.02.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.