Постанова

від 21.02.2011 по справі 32/119-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/119-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2011 року                                                                           Справа №  32/119-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

                       головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

                       судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

                       секретар судового засідання –Колесник Д.А.,

          за участю:

прокурора Зіми В.Б., посвідчення від 13 серпня 2007 року №117,

представників сторін:

від позивача –Шутов А.О., довіреність від 27 грудня 2010 року №117;

від відповідача –Есаулов В.О., довіреність від 15 серпня 2010 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, м.Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2010 року у справі №32/119-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, м.Київ, в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнезіт і К”, м.Дніпропетровськ

за участю прокуратури Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ

про стягнення 38 197 658,34 грн.,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Магнезіт і К” про відстрочення виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2010 року у справі № 32/119-09 (суддя Васильєв О.В.) задоволено частково заяву ТОВ “Магнезіт і К”, відстрочено виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року у справі № 32/11-09 про стягнення з відповідача –ТОВ “Магнезіт і К” на користь позивача –ТОВ “Український промисловий банк” в особі Дніпропетровської філії 34820000 грн. заборгованості за кредитом, 3188719,78 грн. заборгованості за відсотками, 188938,56 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 25500 грн. витрат по сплаті держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, строком на 1 (один) рік.

Не погодившись з ухвалою, позивач –ТОВ “Український промисловий банк”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати і в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення відмовити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення, недоведеність боржником існування обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, неврахування судом майнових інтересів обох сторін.

Відповідач –ТОВ “Магнезіт і К”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду –без змін. У поданому відзиві зазначає, що фактичне фінансове становище товариства не дозволяє виконати рішення суду у зв'язку з наслідками фінансової кризи, що спричинила відсутність реалізації новозбудованих об'єктів нерухомості та виникнення у підприємства значної дебіторської заборгованості.

В порядку ст.77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 09 лютого 2011 року до 21 лютого 2011 року.

Вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03 червня 2010 року у справі № 32/119-09 стягнуто з ТОВ “Магнезіт і К” на користь ТОВ “Український промисловий банк” 34820000 грн. заборгованості за кредитом, 3188719,78 грн. заборгованості за відсотками, 188938,56 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 25500 грн. витрат по оплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03 серпня 2010 року господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення виданий наказ /а.с.35 т.2/.

16 грудня 2010 року відповідачем –ТОВ “Магнезіт і К” до господарського суду подано заяву про відстрочку виконання рішення строком на 2 (два) роки. В обґрунтування заяви відповідач посилався на неможливість виконання рішення у зв'язку з його тяжким фінансовим становищем у зв'язку із зупиненням ринку нерухомості в Україні, значною дебіторською заборгованістю.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про часткове задоволення заяви ТОВ “Магнезіт і К”.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Як зазначено в п.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Надані відповідачем та наявні у справі докази свідчать про достатність підстав для відстрочення виконання рішення.

На даний час відповідач ТОВ “Магнезіт і К” перебуває у тяжкому фінансовому становищі, що стало наслідком відсутністю попиту на ринку нерухомості та невиконання зобов'язань контрагентами відповідача /а.с.44-45, 87-89 т.2/. Грошові кошти у відповідача відсутні, він має велику заборгованість по сплаті платежів до бюджету та заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства.

Викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо неврахування судом інтересів сторін та відсутності підстав для відстрочки судовою колегією відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідаються фактичним обставинам.

При вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення мають враховуватися як інтереси стягувача щодо виконання банку зобов'язань перед вкладниками, так і інтереси боржника щодо виконання зобов'язань перед його працівниками. Як стягувач, так і боржник, мають велику суму дебіторської заборгованості і вживають заходи щодо її стягнення, для чого необхідний певний час. Проведення ж процедури ліквідації банку, про що зазначає позивач, не можна розцінювати як обставину, що унеможливлює вирішення судом питання про відстрочення виконання рішення.

Що стосується строку відстрочки, то судом обґрунтовано відстрочено виконання рішення на 1 (один) рік, який є достатнім для вжиття боржником заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та погашення заборгованості перед позивачем.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2010 року у справі № 32/119-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” –без задоволення.

Головуючий                                                                                              О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          В.Ф.Мороз

                                                                                                               І.М.Науменко