Рішення

від 03.03.2011 по справі 15/26/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/26/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11                                                                                 Справа № 15/26/2011

За позовом

Луганської регіональної торгово-промислової палати, м. Луганськ

до Приватного підприємства «Мета-Пласт», м. Луганськ

про стягнення 320 358 гри. 85 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Афанасова О.П., представник за довіреністю № 25.15-120 від 02.02.2011;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          стягнути з відповідача заборгованість в сумі 200 735 грн. 29 коп.;

-          стягнути з відповідача пеню в сумі 50 449 грн. 64 коп.;

-          стягнути з відповідача 3% річних в сум  15 376 грн. 87 коп.;

-          стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 53 797 грн. 06 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Тому, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

Між Луганською регіональною торгово-промисловою палатою, як замовником, та приватним підприємством «Мета-Пласт», як підрядником, 10.08.2006 та 03.09.2007 укладено договори на виконання будівельних робіт № 539/1 та № 358/1 (далі - Договори).

Згідно предмету даних договорів замовник (позивач у справі) доручає, а підрядник (відповідач у справі) приймає на себе зобов'язання щодо виконання будівельних робіт: виготовлення та монтаж фасадної системи (п. 1.1 договору).

Вартість роботи визначається на підставі проектно-кошторисної документації та становить загальною сумою 421 568 грн. 63 коп. (п. 3.1 договорів).

Згідно до п. 2.1 договорів замовник зобов'язаний здійснити передплату в розмірі 70% суми виконуваних робіт, передбачених кошторисною документацією, протягом 3х днів з дня підписання договору.

Відповідно до п. 2.3 договорів підрядник приймає на себе зобов'язання приступити до виконання робіт протягом 3-х днів з дня підписання договору та надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника в розмірі

70 % суми виконуваних робіт.

Позивач на виконання вимог п. 2.1 договорів 23.08.2007, 28.08.2006, 30.08.2007, 11.02.2008 та 22.05.2008 перерахував відповідачу у справі кошти у загальному розмірі –300 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.08.2006 № 2361, від 30.08.2007 № 3909, від 11.02.2008 № 395, від 22.05.2008 № 1535 та реєстром розрахункових документів від 23.08.2007 (а.с. 10-14).

Відповідачем на виконання умов договору здійснено роботи на загальну суму 99 264 грн. 71 коп.

Так, у підрядника залишилися невикористані грошові кошти, які були сплачені позивачем як передплата, в сумі 200 735 грн. 29 коп.

Відповідно до п. 2.2 договорів підрядник приймає на себе зобов'язання приступити до виконання робіт в об'ємі, відповідно додатних до договорів кошторисів, протягом 45 днів з моменту отримання передплати та виконання замовником п. 2.1.2, 2.1.3.

У зв'язку зі спливом вказаного строку –06.07.2008 та невиконанням відповідачем робіт в оплаченому обсязі, позивач 03.06.2010 направив відповідачу вимогу № 25.15-411/1 про повернення сплачених ним коштів (передплати) у сумі 200 735 грн. 29 коп.

Кошти  не були повернуті відповідачем позивачу.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В ст. 854 Цивільного кодексу України вказано, що якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому  авансу  лише  у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Строк виконання робіт в об'ємі, відповідно додатних до договорів кошторисів, закінчився 06.07.2008.

При цьому, у відповідача залишилася сплачена позивачем передплата у сумі 200 735 грн. 29 коп., на яку відповідачем не були виконані роботи.

За приписами ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

При цьому, у зв'язку невиконанням відповідачем робіт в оплаченому обсязі в установлений договорами строк до 06.07.2008, позивач 03.06.2010 направив відповідачу вимогу № 25.15-411/1 про повернення сплачених ним коштів (передплати) у сумі 200 735 грн. 29 коп.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Строк виконання обов'язку відповідача повернути невикористану частину передплати позивача при  оформленні правовідносин письмово визначено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи пред'явлення позивачем письмової вимоги про повернення невикористаної передплати, сплаченої на підставі п. 2.1 договорів, строк виконання даного зобов'язання на момент подачі позову наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Так, відповідач необґрунтовано не повернув позивачу кошти у заявленій до стягнення сумі.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт отримання відповідачем коштів від позивача та не повернення їх на даний час підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Таким чином, позовна вимога про стягнення невикористаної передплати підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем в установлений договорами строк своїх зобов'язань, та виходячи з пред'явлення позивачем вимоги про повернення суми передплати, у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення  200735 грн. 29 коп., яке не було ним виконане.

Так, заявлені позивачем вимоги по стягненню 3% річних у сумі

15 375 грн. 87 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 53 797 грн. 06 коп. підлягають задоволенню частково в сумах 3 778 грн. 22 коп. та 12 855 грн. 14 коп. відповідно, враховуючи що відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України прострочення виконання зобов'язання щодо повернення невикористаної передплати починається з 11.06.2010 (пред'явлення позивачем письмової вимоги про повернення невикористаної передплати –03.06.2010).

Крім того, позивачем за невиконання відповідачем п. 2.2 договорів нараховано пеню відповідно до п. 4.2 договорів, за яким за порушення зобов'язань за цими договорами підрядник несе відповідальність перед замовником у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від загальної вартості договорів.

Так, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 50 449 грн. 64 коп. Обґрунтований розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем. Тому, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню грошові кошти у сумі 200 735 грн. 29 коп., інфляційні втрати у сумі 12 855 грн. 14 коп., 3% річних у сумі 3 778 грн. 22 коп. та пеня в сумі

50 449 грн. 64 коп.  (Всього 267 818 грн. 29 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволених вимог у складі: 2 678 грн. 18 коп.  державного мита, а також 197 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мета-Пласт», м. Луганськ,

вул. Оборонная, 9 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34019449, на користь  Луганської регіональної торгово-промислової палати, м. Луганськ,

вул. М. Раскової, б. 7 «А», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 02944811: грошові кошти у сумі 200 735 грн. 29 коп., інфляційні втрати у сумі 12 855 грн. 14 коп.,

3% річних у сумі 3 778 грн. 22 коп., пеню в сумі 50 449 грн. 64 коп.  , витрати зі сплати державного мита у сумі 2 678 грн. 18 коп.   та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  197 грн. 29 коп. Наказ видати позивачу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні  03.03.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09.03.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко