Рішення

від 03.03.2011 по справі 1/336

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11                                                                                 Справа № 1/336

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний Банк “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя в особі Луганської філії ПАТ АКБ “Індустріалбанк”,                            м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ в особі Луганської філії ЗАТ "Страхова група "ТАС",  м. Луганськ

за участю у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фізичної особи ОСОБА_1, с. Привілля Лисичанського району Луганської області

про стягнення 16981 грн. 67 коп.

        Суддя Н.М.Зюбанова

                                                                      П р е д с т а в н и к и :

від позивача –Прядченко К.В., довіреність № 26 від 05.02.10;

від відповідача –не прибув;

         На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 24.02.11 була оголошена перерва до 03.03.11, 11-40.

          Суть спору: про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке складається із 15755 грн. 84 коп. боргу за кредитом, 132 грн. 23 коп. відсотків, 229 грн. 86 коп. суми комісії, 863 грн. 74 коп. пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує  та звертає увагу суду на те, що п. 5.5. Правил кредитування, передбачено обов’язок банку, при оформленні та видачі кредиту, протягом одного робочого дня перевіряти достовірність відомостей, наданих позичальником, репутацію позичальника та підготувати письмовий висновок у формі протоколу узгодження, оскільки платоспроможність позичальника не було перевірено та правомірність видачі довідки № 2 про доходи фізичної особи ОСОБА_1 (позичальник), тому вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, судом встановлено, що 23.08.06 між Закритим акціонерним товариством "Страхова Група "ТАС" в особі Луганської філії /відповідачем/ та Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" в особі Луганської філії /позивачем/ укладено договір № 0293561500 страхування кредитного портфелю Банку з додатковою угодою до нього від 01.02.07, за умовами яких сторонами застраховано ризики страхувальника, пов’язані з невиконанням (неналежним виконанням) фізичними особами (позичальниками) своїх договірних зобов’язань за кредитними договорами, укладеними між страхувальником та позичальниками (загальна кількість таких угод не обмежена) та зазначеними в Реєстрі кредитних угод (п. 4.1. договору страхування).

Відповідно до умов п. 4.2. договору страхування сторони передбачили, що цей договір розповсюджується на кредитні угоди, укладені після набрання чинності цим договором.

Об'єктом страхування згідно п. 4.4 /у редакції додаткової угоди від 01.02.07/ є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з матеріальними збитками внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом та комісій за управління кредитом на умовах страхувальника у відповідності з кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.06 між Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" в особі Відділення № 1 Луганської філії АКБ "Індустріалбанк" у м. Лисичанськ /позивачем/  та ОСОБА_1 /третьою особою у справі/ було укладено кредитний договір № KRCK/0411/363/06, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 20000 грн. строком з 12.12.06 по 25.11.09 на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахункового рахунку 9 відсотків річних.

На виконання умов договору страхування, сторонами у справі було складено реєстр кредитних договорів (за період з 01.12.06 по 31.12.06), до якого увійшов кредитний договір, укладений між позивачем та ОСОБА_1 (арк. справи 15).

Укладеним кредитним договором сторони обумовили, що позичальник зобов’язується:

- остаточне погашення кредиту та нарахованих відсотків здійснити строком не пізніше 25.11.09, якщо інше не передбачено особливими умовами цього договору (п. 4.2. кредитного договору);

- починаючи з 01.01.07 погашати кредит у рівних частках у сумі не менш ніж 571 грн. 43 коп. та сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом щомісяця, не пізніше 25 числа кожного місяця, а при повному погашенні кредиту –одночасно з погашенням кредиту. Якщо 25 число місяця, або день, в якому повинно бути здійснено остаточне погашення кредиту та нарахованих відсотків припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до  чинного законодавства України, то днем погашення кредиту та/або нарахованих відсотків вважається перший наступний після цього робочий день (п. 4.3. кредитного договору);

- починаючи з 01.01.07 сплачувати банку нараховану комісію за управління кредитом, отриманим на споживчі цілі, у розмірі 1% від суми нарахованого кредиту щомісячно, до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним; комісія сплачується за перший місяць користування кредитом, але не сплачується за останній (п. 4.13. кредитного договору).

Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, Банк має право відмовити в наданні кредиту, як повністю, так і частково, призупинити видачу кредиту, в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору та/або розірвати (припинити) дію цього Договору, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки, і достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків і штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу Позичальнику, якщо зокрема: Позичальник не виконує умови цього Договору, та/або договорів, укладених у забезпечення виконання цього Договору, та з боку Позичальника має місце:

- затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць;

- перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків;

- несплата Позичальником більше однієї виплати, у відповідності до п. 4.3. цього Договору, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту;

- інше істотне порушення умов цього Договору. При цьому визначення порушення умов цього Договору істотним покладається  Позичальником на Банк на розсуд останнього (п. 5.2.1. Кредитного договору).

Таким чином, з посиланням на факт порушення позичальником кредиту ОСОБА_1 умов кредитного договору, що стало підставою для настання страхового випадку за  договором № 0293561500 страхування кредитного портфелю банку, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування, у тому числі суми кредиту у розмірі 15755 грн. 84 коп., суми відсотків у розмірі 132 грн. 23 коп., суми комісії у розмірі 229 грн. 86 коп., пені за несвоєчасне страхове відшкодування у сумі 863 грн. 74 коп.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає  задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування" № 85/96-ВР  від 07.03.96.

Зокрема, ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування  одна сторона /страховик/ зобов‘язується у разі настання певної події /страхового випадку/ виплатити другій стороні /страхувальникові/ або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму /страхову виплату/, а страхувальник зобов‘язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо  захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних   подій   (страхових   випадків),   визначених    договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що  формуються  шляхом  сплати  фізичними  особами  та  юридичними особами  страхових  платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

          Згідно зі ст. 2 вказаного Закону страховиками визнаються фінансові установи,  які  створені  у формі акціонерних,  повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю     згідно     з    Законом    України "Про   господарські    товариства"  з   урахуванням особливостей, передбачених  цим  Законом,  а  також  одержали  у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

              Страхувальниками визнаються  юридичні  особи   та   дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками  договори  про страхування  третіх  осіб  (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків,  передбачених чинним  законодавством.  Застраховані особи  можуть  набувати  прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування /ст. 3 Закону України "Про страхування"/.

       Страховий випадок - подія,  передбачена договором страхування або  законодавством,  яка  відбулася  і  з  настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми  (страхового відшкодування)  страхувальнику,  застрахованій  або  іншій  третій особі /ст. 8 Закону України "Про страхування"/.

Страхова сума   -   грошова  сума,  в  межах  якої  страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести  виплату  при настанні страхового випадку.

              Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування  при  настанні  страхового випадку.

              Страхові виплати  за договором страхування життя здійснюються в  розмірі  страхової  суми  (її  частини)  та  (або)  у   вигляді регулярних,  послідовних виплат обумовлених у договорі страхування.

              Розмір страхової  суми  та  (або)  розміри  страхових  виплат визначаються  за  домовленістю  між страховиком та страхувальником під час  укладання  договору  страхування  або  внесення  змін  до договору   страхування,   або   у  випадках,  передбачених  чинним законодавством сум /ст. 9 Закону України "Про страхування"/.

Щодо порядку та  умов здійснення страхових виплат та страхового відшкодування, то вони передбачені ст. 25 Закону України "Про страхування" та полягають у тому, що   здійснення страхових     виплат    і    виплата    страхового відшкодування   проводиться   страховиком   згідно   з   договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного   сертифіката),   який   складається  страховиком  або уповноваженою   ним  особою  (аварійним  комісаром)  у  формі,  що визначається  страховиком.  

          За ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для   відмови  страховика  у  здійсненні  страхових виплат або страхового відшкодування є:

              1) навмисні дії страхувальника або  особи,  на  користь  якої укладено  договір  страхування,  спрямовані на настання страхового випадку.  Зазначена норма  не  поширюється  на  дії,  пов'язані  з виконанням  ними  громадянського чи службового обов'язку,  в стані необхідної оборони (без перевищення її  меж)  або  захисту  майна, життя,   здоров'я,   честі,   гідності   та   ділової   репутації. Кваліфікація  дій  страхувальника  або  особи,  на  користь   якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

              2)  вчинення  страхувальником  -  фізичною  особою  або іншою особою,  на  користь  якої  укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

              3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет  договору  страхування  або  про  факт настання страхового випадку;  

              4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

              5) несвоєчасне  повідомлення  страхувальником  про   настання страхового  випадку  без  поважних  на  це  причин  або  створення страховикові перешкод у визначенні обставин,  характеру та розміру збитків;

              6)  інші  випадки,  передбачені  законом.  

            Рішення про   відмову   у   страховій   виплаті   приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та  повідомляється    страхувальнику   в   письмовій   формі   з обгрунтуванням причин відмови.

Для належного розгляду справи та з'ясування її фактичних обставин також мають значення наступні умови договору страхування:

- страховим випадком є невиконання або часткове невиконання Позичальником своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок смерті або неплатоспроможності Позичальника. Під неплатоспроможністю Позичальника Сторони розуміють наявність факту прострочення виконання Позичальником  своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та/або відсотків за користування кредитом на протязі більш ніж 30 календарних днів з моменту настання обов’язку щодо сплати відповідно до умов кредитної угоди (п. 6.1. договору страхування);

- відповідно до п.10.5.3. договору страхування відповідач зобов’язаний в повній мірі, відповідно до визначених у п. 11 цього договору страхування і Правилами та чинним законодавством України умов, провести виплату страхового відшкодування;

- після настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний негайно, але в будь-якому разі не пізніше ніж через 5 робочих днів, письмово повідомити про це страховика, або його відповідні регіональні підрозділи (п.11.1.1. договору страхування);

- для виплати страхового  відшкодування страхувальник надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів, наведених у п.11.1.3. договору страхування, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. У розумінні  п.11.1.3. договору страхування розмір страхового відшкодування – це прострочена заборгованість позичальника по кредитній угоді, виключаючи пеню, штрафні санкції та підвищені відсотки за прострочку, в розмірі суми кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі умов кредитної угоди, на дату настання страхового випадку;

- у разі звернення страхувальника другий раз поспіль для виплати страхового відшкодування, страхувальник надає страховику заяву про настання страхового випадку з одночасною передачею всіх документів наведених у п. 11.1.4. договору страхування, які свідчать про настання страхового випадку і про розмір збитку. У розумінні  п. 11.1.4. договору страхування розмір страхового відшкодування –це загальна заборгованість позичальника по кредитній угоді, виключаючи пеню, штрафні санкції та підвищені відсотки за прострочку, в розмірі суми кредиту та відсотків за користування кредитом на підставі умов кредитної угоди, на дату настання страхового випадку.

Матеріалами справи підтверджено, що за правовідносинами сторін у справі вдруге настав страховий випадок, оскільки за розрахунком позивача /арк. справи 83/ з 25.08.07 не відбулось погашення боргу за кредитним договором у строк, передбачений договором,  тому за листом від 01.11.07 № 1086 банк звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування на суми 15755 грн. 84 коп. кредиту, 132 грн. 23 коп. відсотків, 229 грн. 86 коп. комісії.

01.11.07  страхувальником складено акт приймання-передавання документів, у т.ч. відносно ОСОБА_1

У відповідності до п. 11.1.6 після отримання заяви страхувальника про страховий випадок страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня   отримання всіх   документів, передбачених у п. 11.1.3, п.11.1.4.

Як свідчать матеріали справи, відповідач сплатив страхове відшкодування за перший страховий випадок у сумі 1428 грн. 86 коп., а відносно другого - відмовився сплачувати, але господарський суд звертає увагу відповідача на необхідність прийняття рішення про відмову у страховій виплаті, яке відповідачем не надано до матеріалів справи.  

Щодо факту укладення кредитного договору, який  оспорюється відповідачем з огляду на неналежне оформлення довідки про доходи позичальника, оскільки у ній відсутній підпис головного бухгалтера роботодавця, то суд  не знаходить підстав для застосування п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування" щодо подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет  договору  страхування  або  про  факт настання страхового випадку,  оскільки  критерій "свідомості" передбачає аналіз наявності певного умислу працівників банку на вчинення дій, пов'язаних з укладанням кредитного договору, що може бути предметом дослідження правоохоронних органів.

У відповідності до витребуваного за клопотанням відповідача вироку Лисичанського міського суду по кримінальній справі № 1-442/2008р. від 14.07.08 за обвинуваченням ОСОБА_2, яка була працівницею Відділення № 1 Луганської філії АКБ "Індустріалбанк", кредитний договір з позичальником ОСОБА_1 не увійшов до складу злочину.        

Тому клопотання відповідача за листом від 01.02.11 про витребування відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової адміністрації України судом відхиляється за необґрунтованістю.

У відповідності до діючого законодавства установи банків не відносяться до кола структур та організацій, яким податкова служба має право надавати інформацію про доходи громадян, на чому наполягає відповідач для перевірки довідок про доходи позичальників.

Тому суд вважає, що позивач, укладаючи кредитний договір, здійснив усі необхідні дії для встановлення достовірності відомостей, наданих позичальником, та перевірки його репутації відповідно до п. 5.5 Правил кредитування фізичних осіб на споживчі цілі (крім кредитування в межах карткових проектів) АКБ "Індустріалбанк", за яким працівник служби безпеки банку протягом одного робочого дня перевіряє достовірність відомостей, наданих позичальником, його репутацію та готує письмовий висновок.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до умов п. 11.1.6 договору страхування, після отримання заяви страхувальника про страховий випадок, страховик зобов’язаний :

а) з’ясувати обставини страхового випадку, скласти страховий акт та визначити розмір своєї відповідальності та розміру збитку;

б)  зробити розрахунок суми страхового відшкодування;

в) виплатити страхове відшкодування протягом десяти робочих днів від дня отримання всіх документів, перелічених у п. 11.1.3., п. 11.1.4. цього договору, залишаючи за собою право затримати виплату в разі особливо складних обставин страхового випадку, за письмовою згодою з  страхувальником, але в будь якому разі не більш, ніж на 2 місяці.

Виходячи з наведеного, відповідач мав здійснити страхове відшкодування, проте необґрунтовано відмовився від сплати  15755 грн. 84 коп. суми за кредитом, 132 грн. 23 коп. відсотків та 229 грн. 86 коп.  комісії,  тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно п. 10.5.4. договору страхування кредитного портфелю банку при порушенні терміну   виплати страхового відшкодування страховик повинен сплачувати страхувальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у розмірі, що діяла в момент прострочення, від суми, належної до сплати, за кожен день прострочення.

Позивач належним чином нарахував пеню  у сумі 863 грн. 74 коп. за період з 01.01.08 по 30.04.08 з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та періоду очікування у 2 місяці згідно умов п. 10.4.3 договору.

          Клопотання позивача про заміну відповідача його правонаступником судом задовольняється, оскільки відбулась зміна організаційно-правової форми товариства, що підтверджено довідкою державного реєстратора, тому відповідачем у справі є Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" в особі Луганської філії ПАТ "Страхова група "ТАС".

 За вказаних обставин позов підлягає задоволенню повністю у зазначених вище сумах з віднесенням судових витрат на відповідача  згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 25, 44, 49, 77, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

   в и р і ш и в:

             1. Замінити відповідача у справі його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" в особі Луганської філії ПАТ "Страхова група "ТАС".

 2. Позов задовольнити повністю.

 3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства  “Страхова група "ТАС”,                       м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65, ідент. код 30115243 в особі Луганської філії ПАТ "Страхова група "ТАС", м. Луганськ, вул. Тараса Шевченко, буд. 5, ідент. код 25892815 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39Д, ідент. код 13857564 в особі Луганської філії ПАТ АКБ "Індустріалбанк", м. Луганськ, вул. Леніна, буд. 2, ідент. код 24844004  - 15755 грн. 84 коп. боргу, 132 грн. 23 коп. відсотків, 229 грн. 86 коп. комісії, 863 грн. 74 коп. пені, 169 грн. 82 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення –09.03.11.

 Суддя                                                                                                         Н.М.Зюбанова

 Помічник судді                                                                                             Г.А.Кравцова