Рішення

від 21.02.2011 по справі 25/173-10-5369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/173-10-5369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2011 р.Справа  № 25/173-10-5369

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „МД ХОЛДИНГ”, м. Київ

До відповідачів: Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”, м. Запоріжжя

Науково-виробничої комерційної фірми „ВЕГА”

про стягнення 7 041 202,90 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Позивача: Жердєв І.С., довір. № 633-1 від 27.12.10 р.

Відповідача ВАТ „Запоріжсталь” –Барков С.Є., довір. від 20.12.10 р. № 20-555

Відповідача НВКФ „ВЕГА” –Довга Н.П., довір. від 01.09.10 р. № 03/2010

В судовому засіданні 21.02.11 р. приймали участь представники:

Позивача: Жердєв І.С., довір. № 633-1 від 27.12.10 р.

Відповідача ВАТ „Запоріжсталь” –Барков С.Є., довір. від 20.12.10 р. № 20-555

Відповідача НВКФ „ВЕГА” –Довга Н.П., довір. від 01.09.10 р. № 03/2010

Суть спору: про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” на користь ТОВ „МД ХОЛДИНГ” заборгованості за договором № 1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р. в сумі 6 792 480,71 грн., пені за порушення строків оплати отриманого товару в сумі 134 572,60грн., три проценти річних в сумі 26 024,89 грн., інфляційні витрати в сумі 68 124,80 грн.;

про стягнення з НВКФ „ВЕГА” на користь ТОВ „МД ХОЛДИНГ” штраф у розмірі 20 000 грн. за порушення ВАТ „Запоріжсталь” умов договору №1108.2103.0011(20/2006/2445) від 05.12.06 р.

Представник позивача на заявлених  позовних вимогах наполягає, надав супровідним листом від 21.02.11 р. за вх. № 5430/2011 витребувані судом документи, заяву про збільшення позовних вимог від 21.02.11 р. вх. № 5432/2011, де виклав вимоги у вищенаведеній остаточній редакції,  пояснення щодо порядку нарахування пені, три проценти річних, індекс інфляції.

Первинні позовні вимоги позивача складали: про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” на користь ТОВ „МД ХОЛДИНГ” заборгованість за поставлений товар, пеню, індекс інфляції, три проценти річних, всього 6 819 892,50 грн.; про стягнення з НВКФ „ВЕГА” на користь ТОВ „МД ХОЛДИНГ” 20 000 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про те, що між ним та ВАТ „Запоріжсталь” на підставі укладеного договору поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445) від 05.12.06 р. з врахуванням умов укладених між сторонами додаткових угод № 21 від 01.09.10р., № 25 від 26.11.10 р.,  існували правовідносини щодо поставки залізної руди, зобов'язання за якими ВАТ „Запоріжсталь” виконав не належним чином, не оплатив у визначений умовами цих правочинів строк поставлений протягом періоду з 01.12.10р. по 31.12.10 р. товар, вартість якого складала 6 812 480,71 грн.

Як відмічає позивач, з метою врегулювання в претензійному порядку спору стосовно існування заборгованості ВАТ „Запоріжсталь”, ним було направлено на адресу останнього вимогу про сплату боргу, пені, три проценти річних, індекс інфляції  від 27.12.10 р. вих.№ МДХ7/995 та на адресу НВКФ „ВЕГА”, який є поручителем ВАТ „Запоріжсталь” згідно договору поруки від 03.09.10 р. № 1116.2103.0191/1, тобто є солідарним боржником щодо своєчасного та повного  виконання зобов'язань акціонерного товариства за договором поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445) від 05.12.06 р., вимогу від 27.12.10 р. вих.№ 7/996, які залишені відповідачами без відповіді.

Звідси, позивач вважає, що порушені відповідачами його права та законні інтереси належним чином відновлено не було, що і стало підставою для звернення до суду за їх захистом з даним позовом.

Представник відповідача, НВКФ „ВЕГА”, заявлений позивачем позов не визнає, подав до суду відзив на позовну заяву від 21.02.11 р. вх.№ 542/2011, де відмічає те, що дійсно за умовами договору поруки від 03.09.10 р. № 1116.2103.0191/1 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за своєчасне та повне виконання зобов'язань ВАТ „Запоріжсталь” за договором поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445) від 05.12.06 р., включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафу, передбачених даним договором. Разом з цим, в порушення п.9.3. договору поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445) від 05.12.06 р.  позивач належним чином не скористався правом досудового порядку врегулювання господарського спору, не надав ВАТ „Запоріжсталь” встановленого строку для відповіді на вказану у позові вимогу та для її задоволення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вимога  ТОВ „МД ХОЛДИНГ” датована 27.12.10 р., в той час коли позовна заява також була оформлена та надіслана відповідачам 27.12.10 р. Дана обставина, на думку відповідача, є підставою для незадоволення судом заявленого позивачем позову.

Відповідач, ВАТ „Запоріжсталь”, подав до суду супровідним листом від 21.02.11 р. вх.№ 5433/2011 витребувані документи, відзив на позов від 21.02.11 р. вх.№ 5431/2011, де зазначає про не визнання позовних вимог позивача з тих підстав, що умовами договору поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445) від 05.12.06 р. передбачені зобов'язання по поставці ТОВ „МД ХОЛДИНГ” ВАТ „Запоріжсталь” залізної руди за ціною та кількістю, вказаними у відповідних специфікаціях до договору, які є невід'ємними частинами  договору.

Так, умови поставки залізної руди в оспорюваний період, а саме в грудні 2010 р., передбачені додатковою угодою № 25 від 26.11.10р. до договору поставки, якою визначено, що оплата за товар здійснюється в гривнях, виходячи з ціни товару  у доларовому еквіваленті з урахуванням приплат/знижок у доларовому еквіваленті за міжбанківським валютним курсом на момент оплати товару, однак 08.02.11 р. та 11.02.11 р. ВАТ „Запоріжсталь” було проведено у повному обсязі оплату виставлених позивачем рахунків-фактур, у зв'язку з чим, враховуючи збільшення курсу долара США по відношенню до національної валюти України (гривні) на дату здійснення платежів переплата склала 6447,32 грн. За таких обставин, відповідач просить суд припинити провадження у даній справі в частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення основної заборгованості за відсутністю предмету спору.

Вимоги позивача стосовно стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних відповідач вважає необгрунтованими з тих підстав, що зміст ч.2 ст.625 ЦК України визначає індекс інфляції як міру покриття втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Між тим, положеннями додаткової угоди № 25 від 26.11.10р. передбачено, що протягом строку поставки товару (з 01.12.10 р. по 31.12.10 р.), базова ціна товару встановлена в еквіваленті іноземної валюти –доларах США, що в свою чергу унеможливлює врахування розрахованого Державним комітетом статистики індексу інфляції для обгрунтування позовних вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в еквіваленті іноземної валюти. Отже, оскільки грошові зобов'язання визначені сторонами договору в іноземній валюті –доларах США, то індекс інфляції, який установлений відносно гривні, а не іноземної валюти, у даному випадку, на думку відповідача, взагалі не може бути застосований.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення пені, відповідач проаналізувавши умови п.7.4. договору, зауважує на тому, що зміст даного пункту взагалі не визначає за який конкретно період повинна застосовуватися подвійна  облікова ставка НБУ, чи яка діє на момент виникнення боргу, чи на момент сплати боргу, чи яка існувала на момент пред'явлення претензії, заявленого позову, тому зазначає, що в задоволені вимог позивача щодо стягнення пені,  суду слід відмовити.

Разом з цим, відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позивач не вчасно надав йому рахунки-фактури за поставлений з 01 по 03 грудня 2010 р. товар, що позбавило товариство своєчасно оплатити вартість отриманого товару. Так, згідно відміток на рахунках-фактурах про отримання товару, їх було нарочно передано представнику ВАТ „Запоріжсталь” 27.12.10 р., що є порушенням п.5.2. договору, так як оплата товару має  провадиться протягом 22 календарних днів з дати поставки за оригіналами рахунків-фактур. Звідси, відповідач вбачає наявним прострочення кредитора, тобто ТОВ „МД ХОЛДИНГ”, яке за собою тягне відстрочення виконання зобов'язань боржника, на час такого прострочення.      

Судом задоволено клопотання ВАТ „Запоріжсталь” про відкладення розгляду справи від 18.01.11 р. вх.№ 1537/2011, у зв'язку з чим судом винесено відповідну ухвалу від 26.01.11р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін в їх сукупності, суд встановив наступне:

05.12.06 р. між ВАТ „Запоріжсталь” та ТОВ „МД ХОЛДИНГ” був укладений договір поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445), нова редакція якого викладена в підписаній сторонами 01.09.2010 р. додатковій угоді № 21 до договору поставки №1108.2103.011(20/2006/2445) від 05.12.06 р., згідно якої предметом договору є зобов'язання ТОВ „МД ХОЛДИНГ” (Постачальника) передати у власність ВАТ „Запоріжсталь” (Покупця) залізну руду, а саме руду агломераційну А1, руду агломераційну А2, руду кускову МК-1, руду кускову МК-2, виробництва ЗАТ „Запорізький залізорудний комбінат” (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених Договором і Специфікаціями до нього.

Умовами п.п. 2.1., 2.4. додаткової угоди № 21 від 01.09.10 р. передбачено, що докладна інформація про кількість та якість товару міститься у Специфікаціях. Специфікації на товар, оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, складають невід'ємну частину цього договору. ...  Підтвердженням належної якості товару, що поставляється є сертифікат якості, виданий відділом технічного контролю виробника ЗАТ „ЗЖРК”, у відповідності з нормами та методами випробувань по обов'язковим показникам конкретних технічних умов і вимог чинних державних стандартів, що відповідають за змістом вимогам конкретних технічних умов на відвантажену партію (маршрут відправки) товару. ...

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах „EXW loaded” із складу виробника (ЗАТ „ЗЖРК”) з відвантаженням товару і доставкою із станції Дніпрорудна  Придніпровської залізної дороги, згідно Інкотермс –2000 (при цьому навантаження і доставка товару до ст.Дніпрорудна Придніпровської залізничної дороги  здійснюється за рахунок Постачальника) у відповідності з даним договором, специфікаціями до нього і щодобовим графікам поставки.... Доставка товару здійснюється партіями (які складають маршрутну норму 55-60 вагонів) протягом строку дії договору. Строки поставки товару обумовлюються у відповідних специфікаціях. Поставка партій товару здійснюється за погодженим сторонами щодобовим графіком. Датою поставки вважається дата акта приймання-передачі на партію товару. Покупець до 20-го числа кожного місяця, що передує місяцю поставки, повинен надати Постачальнику, щодобові  графіки поставки партії товару, що плануються.  До 28-го числа місяця, який передує місяцю поставки, сторони узгодили кінцевий (з врахуванням попереднього пункту договору) щодобовий графік поставки товару шляхом двостороннього підписання і скріплення печатками. При необхідності корегування щодобового графіка поставки партії товару, Покупець зобов'язаний письмово попередити про це Постачальника не пізніше, чим за п'ять діб до дати поставки партії товару. Заявка Покупця, складається з дотриманням вимог цього пункту і узгоджена Постачальником, підлягає виконанню Постачальником у відповідності з вимогами цього договору  (п.п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7 додаткової угоди № 21).   

Ціна та товар встановлюється в еквіваленті до іноземної валюти (долару США) і вказується у Специфікаціях.  Сторони домовились про можливість перегляду ціни товару та/або об'ємів поставок товару на любий період поставок (протягом строку дії договору), по взаємній угоді сторін, керуючись принципом паритетності інтересів сторін (п.4.1., ч.8 п. 4.3. додаткової угоди № 21).

Згідно п.п. 5.1., 5.2.,  5.3. додаткової угоди № 21 розрахунок за товар по цьому договору провадиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у цьому договорі. Оплата за кожну партію товару, що поставляється за цим договором, провадиться Покупцем протягом 22 календарних днів з дати поставки. Рахунки на товар, що поставляється виставляються в день відвантаження товару по ціні однієї метричної тони в національній валюті України –гривні, виходячи із ціни товару в доларовому еквіваленті з врахуванням приплат/знижок в доларовому еквіваленті, за офіційним курсом НБУ на дату відвантаження партії товару. При цьому, оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється в гривнях, виходячи із ціни товару в доларовому еквіваленті з врахуванням приплат/знижок в доларовому еквіваленті, по міжбанківському валютному курсу на момент оплати товару. Сторони домовились, що міжбанківський валютний курс встановлюється на рівні курсу продажу валютної виручки Покупцем в день оплати товару. Документом, який підтверджує дані про валютний курс, є офіційний лист банку, який здійснює операцію на МВРУ, завірений підписом уповноваженої особи і печаткою ВАТ „Запоріжсталь”. Строк надання документа –дата оплати. Корегування ціни товару оформляється корегувальними рахунками і податковими накладними. Оплата партії товару, що поставляється по цьому договору, провадиться на основі оригіналів або факсимільних копій рахунків-фактур (з наступним наданням оригіналів протягом трьох робочих днів).

Постачальник зобов'язується в строк, не пізніше 24 години, повідомити Покупця про проведені на його адресу поставки партій товару. Постачальник надає Покупцю (його представникам) на товар, що поставляється у відповідності до цього договору, наступні документи: рахунок-фактуру; копію залізничної квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів); сертифікат якості;  податкову накладну; акт приймання-передачу на партію товару....Товар вважаться зданим Поставником та прийнятим Покупцем: по кількості: згідно кількості, вказаній у залізничній накладній; по якості: згідно якості, вказаній в сертифікаті якості у відповідності з п.2.4. цього договору (п.п. 6.1., 6.3., 6.6. додаткової угоди № 21).

У випадку недотримання Покупцем строків оплати, передбачених п.5.2. цього договору, Постачальник має право на стягнення з Покупця пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати. Заходи досудового врегулювання спорів (претензійний порядок), є обов'язковими. Цей договір вступає в силу з моменту його підписання, скріплення печатками обох сторін та діє до 30.11.2013 р. (п.п. 7.4., 9.3., 12.6 додаткової угоди № 21).

Подалі сторонами були укладені додаткові угоди № 22 від 02.09.10 р., № 25 від 26.11.10 р. до договору поставки № 1108.2103.011( 20/2006/2445), і саме додаткова угода №25 містить специфікацію № 25 по поставці руди агломераційної А1, А2, руди кускової МК-1, МК-2 в період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., де визначено, що кількість поставки складає 180 000 тн., загальною вартістю 78 684 036,67 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 11 240 576,67 грн.

Позивач здійснив поставку товару ВАТ „Запоріжсталь”  за умовами додаткової угоди № 25 від 26.11.10 р., що підтверджують акти приймання-передачі залізної руди за кожною партією поставки, накладні, протоколи випробувань на залізничну руду, квитанції про приймання вантажу, податкові накладні, залізничні накладні за період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., рахунки-фактури,  виставлені ТОВ „МД ХОЛДИНГ” відповідачу до оплати загалом на суму 6 812 480,71 грн., а доказом виконання ВАТ „Запоріжсталь” зобов'язань за даним договором є подані до справи платіжні доручення № 43109 від 11.02.11 р. на суму 4 952 997,59 грн., № 43110 від 08.02.11 р. на суму 2 947 662,20 грн., № 43110 від 08.02.11 р. на суму 550 000 грн. та акт звірки взаєморозрахунків від 16.02.11 р., відповідно до чого на момент розгляду даної справи по суті заборгованості ВАТ „Запоріжсталь” перед позивачем вже не існує, тобто відсутній предмет спору. При цьому, слід відмітити, що вимоги позивача до НВКФ „ВЕГА”  базуються на укладеному між ТОВ „МД ХОЛДИНГ” та НВКФ „ВЕГА” договорі поруки № 1116.2103.0191/1 від 03.09.10 р., умовами якого передбачена солідарна відповідальність НВКФ „ВЕГА”  перед ТОВ „МД ХОЛДИНГ”, в межах 20000 грн., за своєчасне та повне виконання зобов'язань ВАТ „Запоріжсталь” за договором поставки №1108.2103.011(20/2006/2445) від 05.12.10 р., включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, визначених договором поставки. З цих підстав позивач і надіслав НВКФ „ВЕГА” та ВАТ „Запоріжсталь” вимоги про сплату боргу, трьох процентів річних, інфляційних витрат від 27.12.10 р. №№ МДХ7/996, МДХ7/995 та з врахуванням  ч.3 ст.15 ГПК України, скористався своїм правом звернутись до господарського суду за місцезнаходженням одного із відповідачів, в даному випадку НВКФ „ВЕГА”, подав до господарського суду Одеської області позов про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” та НВКФ „ВЕГА” заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань.

З огляду на зазначене, так як в матеріалах справи наявні належні докази щодо оплати ВАТ „Запоріжсталь” позивачу вартості придбаного товару, суд, згідно п.1-1) ст. 80 ГПК України, якою передбачено, що  господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині заявлених ТОВ „МД ХОЛДИНГ” позовних вимог стосовно стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” та НВКФ „ВЕГА”  заборгованості за поставлений за договором № 1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р. товар в сумі 6 812 480,71 грн.

Крім того, ТОВ „МД ХОЛДИНГ” заявлено позовні вимоги щодо стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” три проценти річних в сумі 26 024,89 грн., індекс інфляції в сумі 68 124,80грн., які задоволенню судом не підлягають з врахуванням наступного.   

Пунктом 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, дана норма визначає правило згідно якого боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково, та покликана не допустити безпідставне збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої.  Три проценти річних не є за своєю суттю мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами, а індекс інфляції уявляє собою індекс споживчих цін, що захищає кредитора від знецінення його грошових коштів в результаті існуючих інфляційних процесів.

Між тим, як вище проаналізовані судом умови п.5.2 додаткової угоди № 21 від 01.09.10р. так і специфікація № 25 передбачають, що протягом строку поставки (з 01.12.10 р. по 31.12.10 р.), базова ціна: руди агломераційної А-1 з базовим вмістом заліза 61,0% еквівалентна 47,66 USD/т без врахування ПДВ та приплат/знижок, при цьому приплати і знижки за кожний відсоток зміни вмісту заліза еквівалентні 0,7814 USD; руди агломераційної А-2 з базовим вмістом заліза 57,0% еквівалентна 44,54 USD/т без врахування ПДВ та приплат/знижок, при цьому приплати і знижки за кожний відсоток зміни вмісту заліза еквівалентні 0,7814 USD; руди коксової МК-1 з базовим вмістом заліза 58,0% еквівалентна 46,85 USD/т без врахування ПДВ та приплат/знижок, при цьому приплати і знижки за кожний відсоток зміни вмісту заліза еквівалентні 0,8078 USD; руди кускової МК-2 з базовим вмістом заліза 54,0% еквівалентна 44,83 USD/т без врахування ПДВ та приплат/знижок, при цьому приплати і знижки за кожний відсоток зміни вмісту заліза еквівалентні 0,8302 USD. Звідси, ціна товару визначена сторонами за договором №1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р. в гривнах, еквівалентних доларам США, у зв'язку з чим, в даному випадку, відсутнє знецінення боргу відповідача в результаті існуючих інфляційних процесів, так як індексації підлягають грошові доходи осіб, одержані ними в гривнях на території України, а не грошові доходи, одержані в гривні України, в розмірі еквівалентному до іноземної валюти.

За таких підстав, суд, вважає позовні вимоги ТОВ „МД ХОЛДИНГ” про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” індексу інфляції, нарахованого на суму грошових зобов'язань за  договором № 1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р. в розмірі 68 124,80 грн. не обґрунтованими, у зв'язку з чим їх не задовольняє.

Стосовно заявлення позивачем до стягнення з відповідача трьох процентів річних, які за своєю природою, як судом було зазначено вище є платою за користування чужими грошовими коштами, що покликана не допустити безпідставне збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої, слід відзначити наступне.

Із поданих ТОВ „МД ХОЛДИНГ” в судовому засідань на огляд суду оригіналів рахунків-фактур № 021.01409 від 01.12.10 р. на суму 1 810 224,16 грн., № 021.01410 від 02.12.10 р. на суму 3 318 340,18 грн., № 021.01411 від 03.12.10 р. на суму 1 683 916,37 грн., копії яких належним чином засвідчених залучено до матеріалів справи, вбачається, що дані рахунки були отримані нарочним представником ВАТ „Запоріжсталь” 27.12.10 р., тобто в день оформлення даної позовної заяви, однак, умовами п.п. 5.2., 5.3. додаткової угоди № 21 передбачено здійснення відповідачем оплати отриманого товару на підставі оригіналів або факсимільних копій рахунків-фактур (з наступним наданням оригіналів протягом трьох днів), у зв'язку з чим, не виконання саме ТОВ „МД ХОЛДИНГ” даних умов договору, свідчить про існування обставин не своєчасного виконання ВАТ „Запоріжсталь” своїх зобов'язань, за умови існування прострочення кредитора.  

Так, ч.1 п.1, п.2, 4 ст.613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або  звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

З врахуванням встановленого, та приписів законодавства, суд, вважає, що не оплата ВАТ „Запоріжсталь” вартості отриманого товару була спричинена не наданням, не направленням йому належним чином позивачем оригіналів рахунків-фактур чи їх факсимільних копій, на підставі яких згідно умов договору має провадитись така оплата, відповідно до чого, ВАТ „Запоріжсталь” звільняється від сплати трьох процентів річних, а позовні вимоги в цій частині, судом, не підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені судом також не підлягають задоволенню з врахуванням наступного.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день  прострочення виконання (п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (п.1, ч.1 п.2 ст.551 ЦК України).  

З врахуванням встановлення судом вище відсутності прострочення зобов'язань ВАТ „Запоріжсталь” за поставлений  ТОВ „МД ХОЛДИНГ” товар згідно договору № 1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р. в період з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., наявність якої є виключною умовою для застосування відповідальності у вигляді нарахування пені до особи, що допустила порушення зобов'язання,  та з огляду на зміст п.7.4. договору, який не містить чіткого визначення порядку нарахування пені, тобто періоду за який вона підлягає розрахунку, що є недотриманням вимог п.1 ст.547 ЦК України щодо обов'язковості оформлення правочину про забезпечення виконання зобов'язань в письмовому вигляді, суд, не вбачає правомірними заявлені позивачем позовні  вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 134 572,60грн.  

Крім того, на думку суду, є цілком доречними заперечення НВКФ „ВЕГА” щодо порушення ТОВ „МД ХОЛДИНГ” при подачі даного позову до суду вимог розділу ІІ ГПК України та п.9.3. договору № 1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р., тобто  не дотримання досудового порядку врегулювання спору, оскільки вимоги про сплату боргу, три проценти річних, індекс інфляції, пені від 27.12.10 р. були надіслані позивачем відповідачам одночасно з направленням позовної заяви до суду.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених ТОВ „МД ХОЛДИНГ” позовних вимог про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” на користь ТОВ „МД ХОЛДИНГ” три проценти річних в сумі 26 024,89 грн., індекс інфляції в сумі 68 124,80 грн., пеню в сумі  134 572,60 грн. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” та НВКФ „ВЕГА”  заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором № 1108.2103.0011 (20/2006/2445) від 05.12.06 р. в розмірі 6 812 480,71 грн., провадження у справі слід припинити.

Згідно ст. 49 ГПК України з врахуванням того, що судом частково відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог та в частині позовних вимог припинено провадження у справі, то понесені ним судові витрати не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85, п.1-1 ст.80 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

1.          Відмовити ТОВ „МД ХОЛДИНГ” частково в задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь” пені в сумі 134 572,60 грн., три проценти річних в сумі 26 024,89 грн., інфляційні витрати в сумі 68 124,80 грн.

2.          В решті частині заявлених ТОВ „МД ХОЛДИНГ” позовних вимог про стягнення з ВАТ „Запоріжсталь”, НВКФ „ВЕГА” заборгованості загалом в сумі 6 812 480,71 грн. припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

     Суддя                                                                                          Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 25.02.11 р.

Суддя                                                                                       Малярчук І.А.