Ухвала

від 28.02.2011 по справі 15/198-10-5560

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/198-10-5560

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

        "28" лютого 2011 р. Справа  № 15/198-10-5560

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              А.Д. Діасамідзе

За участю представників:

від позивача  –    не з'явився,

від відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма Укрінстрой” про розірвання договору поставки та стягнення 170 000,00 грн., -

                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма Укрінстрой” про розірвання договору поставки  № 3/12 від 03.12.2007 р., укладеного між сторонами, та про стягнення 2 060 101,00 грн., у т.ч.: 160000,00 грн. боргу, 87860,00 грн. інфляційних втрат, 14123,84 грн. –3% річних, 1 718 400,00 грн. пені, 79898,00 грн. відсотків за кредитом. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

03.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма Укрінстрой” був укладений договір № 3/12, згідно якого відповідач зобов'язався поставити позивачу керамічну цеглу у кількості 177 778 штук загальною вартістю 160 000 грн., а позивач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

При цьому позивач вказує, що з метою виконання вказаного договору 27.12.2007 р. ним був отриманий кредит у ВАТ „Морський транспортний банк” за кредитним договором № 2590/OF у розмірі 225000 грн. Так, як зазначає позивач, 28.12.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” здійснило оплату за поставлений товар за рахунок кредитних коштів у сумі 160 000 грн., що підтверджується  платіжним дорученням  № 2.

Таким чином, за ствердженнями позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” свої зобов'язання за вказаним договором виконало належним чином.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2  договору № 3/12 від 03.12.2007 р. поставка здійснюється відповідачем за власний рахунок власним автотранспортним на об'єкт позивача в строк з 07.01.2008 р. по 18.01.2008 р. Проте, за ствердженнями позивача, відповідач умови договору не виконав, поставку товару не здійснив, чим спричинив позивачу матеріальну шкоду.

Так, позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про розірвання договору, однак відповідач відповіді на вимогу не надав.

Разом з тим у зв'язку з порушенням відповідачем термінів поставки продукції згідно п. 6 позивачем нараховано пеню у розмірі 1% від загальної вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення, що складає за розрахунком позивача 1718400,00 грн.  

Також з огляду на те, що з вини відповідача, який не поставив товар і не повернув кошти, позивач сплачує банку за кредитним договором відсотки за користування кредитом в суму 79 898,59 грн., позивачем заявлено вимоги про відшкодування завданих збитків у вигляді штрафних санкцій і відсотків за користування кредитом.

Крім того, позивач вважає, що у незаконному користуванні відповідача знаходяться перераховані ним грошові кошти за договором в якості оплати товару су сумі 160 000,00 грн., які позивач просить стягнути з урахуванням індексу інфляції в розмірі 87680,00 грн. та 3% річних в сумі 14123,84 грн., посилаючись на положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.       

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2010 р. порушено провадження по справі № 15/198-10-5560 та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 21.01.2011 р. Також вказаною ухвалою суду було зобов'язано позивача доплатити державне мито до встановлених законодавством розмірів та надати акт звірки взаємних розрахунків.

Вимога суду щодо необхідності доплати позивачем державного мита обумовлена недотриманням позивачем вимог чинного законодавства щодо порядку сплати державного мита при зверненні до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами).

Так, п. 35 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., передбачено, що з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету „Про державне мито”.

Згідно ст. 3 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (з подальшими змінами) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим п. 36 вказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита визначено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.    

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено декілька вимог, що носять одночасно майновий і немайновий характер та мають бути оплачені як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв немайнового характеру по спорах, що виникають з господарських договорів.  

При цьому згідно доданої до позовної заяви квитанції № 34201/з25 від 27.12.2010 р. про сплату державного мита позивачем було сплачено держмито в розмірі 1700,00 грн., тобто лише за майнові вимоги про стягнення коштів, хоча з огляду на приписи Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивач повинен був сплати 1% від суми заявлених вимог, що складає 20 601,01 грн. Також позивач не надав доказів оплати  держмита за вимоги немайнового характеру про розірвання договору поставки.

З огляду на вищезазначене та враховуючи приписи Інструкції справляння державного мита, позивача було зобов'язано доплатити державне мито до встановлених законодавством розмірів.

В засідання суду, призначене на 21.01.2011 р., представники сторін не з'явились та витребувані судом документи не надали, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2011 р. розгляд справи № 15/198-10-5560 було відкладено на 07.02.2011 р., а також зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 29.12.2010 р.

07.02.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” подало до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір поставки № 3/12 від 03.12.2007 р. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма  Укрінстрой” на користь позивача заборгованість в сумі 160 000,00 грн. та пеню в розмірі 10 000,00 грн., що разом складає 1700,00 грн.

В засідання суду, призначене на 07.02.2011 р. представники сторін знов не з'явились у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2011 р. розгляд справи № 15/198-10-5560 було відкладено на 18.02.2011 р. Також вказаною ухвалою суду позивача було зобов'язано позивача доплатити державне мито до встановлених законодавством розмірів (з огляду на ненадання позивачем вимог суду щодо доплати державного мита за вимоги немайнового характеру про розірвання договору), а також надати довідку держреєстратора на відповідача.

18.02.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма Укрінстрой” про відкладення розгляду справи. При цьому в засідання суду, призначене на 18.02.2011 р., представник відповідача не з'явився.

У судовому засіданні 18.02.2011 р. представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача станом на 20.01.2011 р. Проте витребувані судом докази доплати держмита та акт звірки взаємних розрахунків позивачем не були надані. До того ж, як було з'ясовано судом під час судового засідання, позивач не було надано до заяви про уточнення позовних вимог розрахунок заявленої до стягнення пені.     

Так, у зв'язку з заявленим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи та неявкою в засідання суду представника відповідача, а також ненаданням  сторонами витребуваних судом документів ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2011 р. розгляд справи № 15/198-10-5560 було відкладено на 28.02.2011 р.  

В засідання суду, призначене на 28.02.2011 р. представники сторін не з'явились, про причини нез'явлення представників сторони суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином. До того ж позивачем не були надані витребувані судом документи, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті.  

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що позивачем без поважних причин не надані витребувані судом документи, а саме акт звірки взаємних розрахунків і докази доплати державного мита до встановлених законом розмірів, за відсутністю яких неможливо вирішити спір по суті заявлених вимог, а також враховуючи те, що нез'явлення представника позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, господарський суд вважає за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” залишити без розгляду.

Керуючись  п. 5 ст. 81, ст. 86  Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталонавтосервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма Укрінстрой” про розірвання договору поставки та стягнення 170 000,00 грн. залишити без розгляду.

                         Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін після її прийняття.

                  Суддя                                                                                       Петров В.С.