Рішення

від 01.03.2011 по справі 9/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/11

 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                              Тел. 698-166, факс 77-44-62

     Іменем  України

    РІШЕННЯ

"01" березня 2011 року                                                                           Справа № 9/11

Позивач:           Товариство з обмеженою відповідальністю "Телемост",

                              код ЄДРПОУ 31456511, проспект Відрадний, б. 24/93,

                              Солом"янський район,  м. Київ, 03061

                              поштова адреса: вул. Тельмана,1/32, м.Київ,01150          

Відповідач:           Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі",

                              код ЄДРПОУ 32750668, вул. Глібова 1, м. Ніжин,

                              Чернігівська область,16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості 215000 грн.

Суддя   С.М.Івченко

                                                                        представники сторін:

позивача: Шевченко О.А. - представник ТОВ "Телемост" (дов. № 16-11/10 від 16.11.2010р.)

          У  судовому  засіданні  01.03.11р.  оголошено   вступну  та  резолютивну  частину  судового  рішення,  повне  рішення  підписано  01.03.11р.            

                                                              СУТЬ  СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 215000,00грн., що виникла у зв”язку з невиконанням відповідачем   зобов"язань  по  укладених  сторонами  договорах.

Відповідач  письмового  відзиву  на  позов  не  надав,   однак  до початку судового засідання відповідачем направлено на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника та  про залучення до матеріалів справи копії акту звірки розрахунків станом на 01.11.10р. , який  підтверджує  наявність  заборгованості  у  заявленій    позивачем  сумі.

Зважаючи  на  те, що   сторони  належним  чином  повідомлялись  про  час  та  місце  розгляду  справи, їм    було   відомо   про  час     розгляду   справи   у  господарському  суді, надання   відзиву  на   позов  та    явка  представника   у  судове  засідання  є  правом    відповідача, а  також    враховуючи    клопотання  відповідача  про  розгляд     справи  без  участі  його  представника,   суд  доходить    висновку  про   розгляд  справи  за  наявними    доказами  у  порядку  ст.  75   Господарського  процесуального  кодексу  України.     

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

04 березня 2009 року між сторонами було укладено Договір № 1/04/03 на поставку обладнання (надалі - Договір), згідно умов якого позивач зобов”язувався виготовити та поставити відповідачу в строк не більше 3-х місяців з моменту підписання Додатку № 2 до договору, обладнання системи водопідготовки котлоагрегатів „Станції деаерації АВАЛОН-10Д”, а відповідач зобов”язався здійснити оплату за поставлене обладнання у розмірі 1415000,00грн.

Відповідачем до моменту поставки позивачем йому обладнання, на виконання умов Договору, було сплачено 1050000,00грн.

17.03.2010р. позивачем було здійснено поставку відповідачу „Станції деаерації АВАЛОН-10Д”, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000005 від 17.03.10р., відповідач отримав обладнання, що підтверджується довіреністю на отримання ТМЦ за № 399 від 16.03.10р., виписаною на ім.”я Царенко А.М. та податковою накладною від 17.03.2010р. за № 22.

На момент здійснення поставки у відповідача перед позивачем рахувався борг в сумі 365000,00грн..

                                                                      2

У зв”язку з тим, що умови Договору не містили строків розрахунку за поставлений товар, то позивач, керуючись ст..530 Цивільного кодексу України, направив на адресу відповідача лист- вимогу від 05.10.2010р.за № 256, в якому вимагав відповідача сплатити борг у сумі 365000,00грн.

На вказаний лист відповідач надіслав листа від 11.10.10р. за № 11-10/10, в якому визнав борг в сумі 365000,00грн. та вказав про неможливість погашення даного боргу в строк, вказаний позивачем.

Також в листі відповідач зазначив, що між сторонами було укладено договір № 1/12/03 на проведення енергетичного аудиту підприємства від 12.03.09р., відповідно  до умов якого позивач був зобов”язаний провести роботи по проведенню енергоаудиту ТОВ „НіжинТеплоМережі”, розробити та надати технічний звіт з висновками та рекомендаціями згідно узгодженої сторонами методики.

Відповідно до п.2.2 Договору № 1/12/03 позивач мав приступити до виконання роботи після отримання передоплати від відповідача, а виконати зазначену роботу в термін не пізніше 12.03.10р. (п.2.3. договору № 1/12/03).

Проте, не дивлячись на фактичне виконання своїх зобов”язань відповідачем  за договором № 1/12/03 щодо здійснення передоплати в розмірі 150000, 00грн, що підтверджується платіжним дорученням та виданою позивачем податковою накладною № 3 від 16.03.09р. на суму 150000,00грн., позивач не виконав свої зобов”язання в передбачені договором строки. У  зв"язку    з  зазначеним  відповідно до ст.. 612 Цивільного кодексу України відповідач  відмовився від прийняття виконання за договором № 1/12/03 на проведення енергетичного аудиту підприємства від 12.03.09р. та вимагав повернення на його рахунок сплачених грошових коштів в сумі 150000,00грн..

Також даним листом відповідач запропонував позивачу врегулювати розбіжності, що виникли між сторонами з приводу виконання Договору № 1/04/03 від 04.03.09р. та договору № 1/12/03 від 12.03.09р., шляхом:

-          зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 150000,00грн. за договором № 1/12/03 від 12.03.09р. в рахунок погашення заборгованості за договором № 1/04/03 від 04.03.09р.;

-          припинення дії договору № 1/12/03 від 12.03.09р.;

-          визнання боргу відповідача перед позивачем за договором № 1/04/03 від 04.03.09р. в сумі 215000,00грн.;

-          відстрочення для відповідача сплати боргу за договором № 1/04/03 від 04.03.09р.в сумі 215000,00грн. до 30 листопада 2010р.;

-          відмови сторін від нарахування одна одній штрафних санкцій за договором № 1/04/03 від 04.03.09р.

14 жовтня 2010р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору № 1/12/03 від 12.3.09р., відповідно до якої сторони вирішили припинити дію зазначеного Договору з моменту повернення позивачем відповідачу грошових коштів в сумі 150000,00грн. , грошові кошти позивач повинен був повернути протягом 7 днів з моменту підписання додаткової угоди №1.

02 листопада 2010р. між сторонами підписано акт про зарахування зустрічних грошових однорідних вимог, яким сторони зарахували заборгованість в сумі 150000,00грн.за додатковою угодою № 1 від 14.10.10р. до Договору № 1/12/03 від 12.3.09р.в рахунок погашення боргу відповідача перед позивачем за договором № 1/04/03 від 04.03.09р.

Також 02.11.2010р. між сторонами було підписано договір про визнання боргу у відповідності до вимог якого відповідач визнав суму боргу перед позивачем в сумі 215000,00грн. (п.3.1. договору про визнання боргу).

П.4.1. Договору про визнання боргу сторони визначили, що з моменту підписання зазначеного Договору відповідач і позивач стають не пов”язаними будь-якими правами і обов”язками, які виникли з право встановлювальних дій сторін і третіх осіб вказаних у підпунктах 2.4.1.-2.4.4. даного Договору, в тому числі щодо нарахування один одному штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами своїх зобов”язань за Договорами № 1/04/03 від 04.03.09р. та № 1/12/03 від12.03.09р., за виключенням обов”язку відповідача сплатити суму боргу в сумі 215000,00грн. за цим Договором.

П.3.1. договору про  визнання боргу встановлено, що відповідач зобов”язується здійснити

                                                                      3

погашення заборгованості в сумі 215000,00грн., шляхом сплати грошових коштів в безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача в строк до 30 листопада 2010р. включно. Проте, відповідачем не було здійснено погашення зазначеного боргу.

На  вимогу ухвали  господарського    суду  Чернігівської  області    від  14  лютого   2011р.   сторонами  здійснено  звірку  розрахунків.  Відповідачем  надано   суду  акт звірки розрахунків станом на 01.11.2010р., згідно до якого борг відповідача перед відповідачем складає 215000,00грн.

З  огляду  на  те, що  відповідачем  не  надано    доказів    сплати  вказаної  суми  боргу,   господарський  суд    доходить  висновку  про     підтвердження    матеріалами  справи   на момент розгляду справи загального боргу відповідача   перед  позивачем  у   сумі 215000,00грн..

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.          

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України  одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Як  визначає  ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, враховуючи викладене, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі у сумі 215000,00грн. наявної   на  час  розгляду  справи  суми  заборгованості.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача,  а  саме у  сумі 2150,00грн.  держмита  та  у  сумі 236,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610,612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                         ВИРШІИВ:

1. Позов  задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?НіжинТеплоМережі? (м. Ніжин, вул. Глібова, 1 код 3275668, рахунок  26008301835866 філія ПІБ в м. Чернігів, МФО 353434) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Телемост" (код ЄДРПОУ 31456511, проспект Відрадний, б. 24/93,Солом"янський район,  м. Київ, 03061,поштова адреса: вул. Тельмана,1/32, м.Київ,01150,  р/р 2600730132233 в ВАТ „УБПР”, МФО 320995) 215000,00грн. – боргу, 2150,00  грн. –державного мита, 236 грн. - витрат з інформаційно–технічного забезпечення судового процесу.

3  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.         

Суддя                                                                                      С.М.Івченко

повне  рішення  підписано 01.03.11