Рішення

від 28.02.2011 по справі 2/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/26

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.02.11 р.                                                                                    Справа № 2/26                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт”, м. Донецьк

до відповідача: Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області, м. Слов'янськ  

про: стягнення заборгованості в розмірі 255679,30грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:       Чічіна І.В.  – за довір.

від відповідача:   Колесник М.М. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Моноліт”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області, м. Слов'янськ про стягнення заборгованості в розмірі 255679,30грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів підряду № 53-11/10 від 15.11.2010р., № 54-11/10 від 15.11.2010р., № 55-11/10 від 15.11.2010р., акти приймання виконаних будівельних робіт. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст. 525, 526, 530, 837, 854 Цивільного кодексу України,               ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де наявність заборгованості в розмірі 255679,30грн. визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд ВСТАНОВИВ:

15.11.2010р. між Головним державним управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт” (Підрядник) були укладені договори підряду № 53-11/10, № 54-11/10, № 55-11/10 умови яких є тотожними.

За цими договорами Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, в відповідності з умовами договору, виконання робіт з капітального ремонту крівлі; фасу, внутрішньої системи опалення будівлі по вул. Р.Люксембург, 5, м. Слов'янськ. Замовник по виконанні Підрядником взятих на себе зобов'язань, зобов'язується прийняти фактично виконані роботи та оплатити їх.  

Пунктами 2.3. договорів встановлено, що поточні та кінцеві розрахунки по договорам здійснюються Замовником за фактично виконані роботи, відповідно пред'явлених актів приймання виконаних робіт по ф. КБ-2, по мірі надходження коштів Замовнику.

Згідно до п. 2.4. договорів Форми КБ-2в та КБ-3 Підрядник передає Замовнику в строк не пізніше першого числа місяця, наступного за звітним, а Замовник в продовж п'яти днів перевіряє реальність форм та зобов'язаний підписати його в частині фактично виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.5. договорів попередня оплата на виконання робіт – в розмірі 30% від загальної вартості робіт на строк до 29.12.2010р. та по закінченню вказаного строку невикористана сума повертається замовнику.

 Замовник зобов'язаний: здійснити взаєморозрахунки з Підрядником за виконаний об'єми робіт по фактичним витратам, на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2, що пред'являються Підрядчиком; здійснити фінансування робіт за рахунок коштів, що надходять з державного бюджету (п. 3.1.3, 3.1.4. договорів).

Розділами 4 „Строк виконання робіт” визначений строк виконання робіт до 31 грудня 2010р.

Пунктами 8.5. договорів встановлено. що останні вступають в силу з моменту їх підписання обома сторонами та діють до 31.12.2010р. або до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань по договорам.

Як видно з матеріалів справи позивач умови договорів виконав та здійснив підрядні роботи, що обумовлені договорами в строк до 31.12.2010р., що підтверджується зокрема:

-          актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2010р. на суму 122130,80грн

-          актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 за грудень 2010р. на суму 218183,60грн.

-          актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 за грудень 2010р. на суму 29202,12грн.

Всього позивачем були виконанні підрядні роботи на загальну суму 369516,52грн.

З матеріалів справи видно, що відповідач в виконання умов договорів здійснив попередню оплату підрядних в розмірі 111374,82грн., проте остаточно за фактом виконаних підрядних  робіт не розрахувався. Таким чином на час слухання справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 258141,70грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 24.02.2011р., який підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.  

З приводу не оплати виконаних підрядних робіт, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу  б/н від 18.01.2011р., з вимогою погасити заборгованість за договорами підряду № 53-11/10, 54-11/10 та 55-11/10 від 15.11.2010р. Тобто зазначені вимога зі сторони відповідача залишена буз відповіді та задоволення.

З огляду на наявність заборгованості позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 255679,30грн.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договорів  відповідач не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 258141,70грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 258141,70грн. до матеріалів справи не надав, заявлені вимоги не спростував.

Однак, як видно з позовної заяви позивачем заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 255679,30грн., що є правом позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 255679,30грн. підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договорами, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт”, м. Донецьк до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області, м. Слов'янськ про стягнення суми боргу в розмірі 255679,30грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Р. Люксембург, 5, р/р 35222005005824 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34974705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт” (84041, м. Донецьк, вул.. Північно-Уральська, 40 – юридична адреса; 83052, м. Донецьк, вул.. Східна, 5 – поштова адреса; р/р 26006301591905 у ПАТ „АК ПІБ” у Пролетарському відділенні м. Донецька, МФО 334301, ЄДРПОУ 32427151) заборгованість в розмірі 255679,30грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 2556,79грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Мартюхіна Н.О.